Контролінг для менеджерів – Маркіна І. А. – 9.4. Аналіз чутливості прибутку
Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку зазвичай називають аналізом чутливості. Він спрямований на дослідження змін, які відбуваються з операційним прибутком підприємства під впливом змін певних параметрів його діяльності. Такими чинниками насамперед є ціна реалізації продукції, обсяг продажу та витрати підприємства. Взаємозв’язок між витратами, обсягом діяльності та прибутком формує основну модель фінансової діяльності суб’єкта господарювання. За його допомогою можна дістати відповіді на такі питання:
O який прибуток отримає підприємство за певного обсягу діяльності;
O скільки продукції необхідно реалізувати для отримання запланованої величини прибутку;
O який має бути обсяг діяльності для покриття всіх витрат і отримання прибутку;
O яку величину витрат за існуючого обсягу продажу може дозволити підприємство, щоб не потрапити в зону збитків тощо.
Отже, можна вважати, що призначення цього аналізу полягає у визначенні певних показників (витрат, обсягу реалізації, прибутку) при заданих параметрах інших показників.
Отриманню прибутку та його максимізації сприяють різноманітні поточні управлінські рішення (наприклад, прийняття нового замовлення, припинення випуску певної продукції, оптимізація структури випуску, визначення мінімально можливої ціни реалізації тощо). Вони передбачають здійснення аналізу витрат за певним обраним напрямом дій. Тому розуміння залежності між витратами, обсягом діяльності та прибутком є необхідною умовою для планування майбутніх операцій підприємства і прийняття управлінських рішень на короткострокову перспективу. Завдання керівництва полягає в тому, щоб здійснювати управління кожним чинником, який впливає на прибуток, для збільшення рентабельності підприємства в цілому.
Слід зазначити, що аналіз “витрати – обсяг – прибуток” дещо спрощує реальну картину бізнесу. Тому необхідно звернути увагу на низку припущень, які покладені в основу цього аналізу і обмежують сферу його застосування. Це такі припущення:
– ціна реалізації продукції не залежить від обсягу її продажу;
– всі витрати підприємства слід розглядати як змінні або як постійні;
– протягом періоду, що аналізується, поведінку витрат та доходів можна описати лінійною функцією (змінні витрати прямо залежать від обсягів діяльності підприємства, а постійні витрати залишаються незмінними);
– єдиним чинником, що впливає на витрати та доходи, є обсяг продажу;
– обсяги виробництва та продажу однакові;
– підприємство виготовляє і реалізує один вид продукції або в нього стабільна номенклатура випуску.
Якщо одне або більше припущень не дотримуються, то застосування розглядуваного аналізу може призвести до некоректних результатів, і, як наслідок, прийняття на їх основі неправильних рішень.
У найпростішому вигляді залежність прибутку від величини витрат та обсягу діяльності звичайно подають так:
Операційний прибуток = Загальні доходи – Загальні витрати. (9.47)
Якщо взяти до уваги рівень діяльності, а саме обсяг продажу і поведінку витрат, то це рівняння можна трансформувати у такий спосіб:
На підставі рівняння (9.48) можна виділити такі основні способи збільшення прибутку підприємства:
O збільшити ціну продажу за одиницю продукції;
O знизити змінні витрати на одиницю продукції;
O знизити постійні витрати;
O збільшити кількість реалізованих одиниць продукції.
Аналіз чутливості прибутку дозволяє визначити вплив на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу. Для цього використовують такі показники: точка безпеки, запас фінансової міцності, операційний важіль.
Точка безпеки – це різниця між фактичним і критичним обсягами випуску й реалізації (у натуральному вираженні). Корисно розрахувати відношення точки безпеки до фактичного обсягу (у відсотках). Ця величина покаже, на скільки відсотків може знизитися обсяг випуску й реалізації, щоб підприємству вдалося уникнути збитку. Точка безпеки характеризує ризик підприємства: чим менша точка безпеки, тим більший ризик того, що фактичний обсяг виробництва й реалізації продукції не досягне критичного рівня і підприємство виявиться в зоні збитків.
Економічний зміст запасу фінансової міцності всього підприємства в цілому це вартісне вираження точки безпеки. Точка безпеки показує, наскільки фактичний обсяг близький до критичного, а запас фінансової міцності допомагає оцінити, наскільки фактичний виторг наближається до критичного.
Запас фінансової міцності – це перевищення фактичної виручки від реалізації над точкою беззбитковості. Як правило, цей показник вимірюється у процентах від виручки. Його ще називають Маржа безпеки. Вона вказує, наскільки можна скоротити обсяг реалізації, перш ніж підприємство перейде в зону збитків. В абсолютному виразі визначається за формулою:
В процентному виразі, або як коефіцієнт фінансової міцності, обчислюється за формулою:
Де Мб – маржа безпеки, Оа – обсяг очікуваної реалізації, Об – обсяг реалізації в точці беззбитковості.
Будь-яка зміна обсягу реалізації спричинює ще більшу зміну прибутку. Цей феномен називається Ефектом операційного важеля.
Операційний важіль – величина, визначена як частка від ділення маржинального доходу (внеску на покриття) на прибуток. Вона характеризує процент зміни прибутку, що забезпечує кожний процент зміни виручки. Сила операційного важеля характеризує рівень підприємницького ризику підприємства. Визначається за формулою:
Де ОВ – операційний важіль, МД – маржинальний дохід, П – прибуток.
Сила операційного важеля показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні виторгу на 1 %, тобто якщо прибуток близиться до нуля, то сила операційного важеля прагне до нескінченності: навіть найслабші коливання обсягу виробництва навколо критичної точки спричинюють сильні відносні коливання прибутку.
Чим більше частка постійних витрат у загальній сумі витрат, ти сильніше діє операційний важіль. Потужний операційний важіль це високий операційний ризик. Тому в ситуації, коли попит нестабільний, рекомендується знижувати постійні витрати: навіть невелике зниження виторгу призводить до різкого падіння прибутку.
Якщо попит стабільний, доцільно знижувати частку змінних витрат і нарощувати частку постійних витрат, тому що це приведе до більшого приросту прибутку.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)