Контролінг для менеджерів – Маркіна І. А. – 9.3. Аналіз беззбитковості

З метою більш якісного прогнозування діяльності фірми на незначну та тривалу перспективу, що характерно для оперативного і стратегічного контролінгу певну роль відіграє облікова інформація. Слід зазначити, що першочергового значення набуває інформація, що стосується витрат з метою виявлення певних тенденцій, а можливо й закономірностей.

Аналізу піддаються затрати підприємств і організацій як такі, без яких неможливо випустити продукцію чи надати послуги і піддаються змінам залежно від обсягу випуску продукції (послуг), тобто це як змінні затрати, так і затрати, які носять постійний характер і практично не змінюються при зміні обсягу випуску продукції чи наданні послуг, тобто це постійні затрати. Поряд з цим доцільно мати уяву про повні затрати, тобто загальну суму затрат, оскільки система обліку повних затрат є обов’язковою для складання фінансової звітності, оцінки складських запасів і для вирахування реальної собівартості видів продукції. Система обліку за змінними витратами використовується для прийняття оперативних управлінських рішень (виробляти чи купувати, де продавати, за якою ціною і т. п.).

На витрати впливає багато факторів, а саме: зміна обсягу, кількість використаних компонентів, кількість замовлень тощо. На дохід або прибуток має вплив зміна обсягу, зміна ціни реалізації та ін. З метою спрощення скористаємося лише одним фактором витрат і фактором доходу – обсягом виробництва.

Експертну діагностику втрат і прибутку підприємства здійснюють за-допомогою аналітичних інструментів контролінгу, заснованих на моделі “витрати – обсяг – прибуток”, яку часто називають моделлю беззбитковості, дає можливість відповісти на такі питання:

O Який вплив зробить на прибуток зміна цін на реалізовану продукцію, зміну змінних і постійних витрат, обсягу реалізації?

O Який обсяг продаж забезпечить досягнення беззбитковості? Які оптимальні обсяг і структура випуску?

O Як зміна в структурі реалізації вплине на прибуток і мінімальний беззбитковий обсяг?

O Який “запас міцності” є в підприємства?

O Який обсяг продаж дозволить досягти запланований обсяг прибутку?

O Який прибуток можна чекати при даному рівні реалізації?

O Який мінімальний рівень цін на продукцію підприємства при заданому обсязі випуску дасть можливість уникнути збитків?

O Як зміна в асортименті реалізованої продукції вплине па прибуток і мінімальний беззбитковий обсяг?

O Чи робити товари и послуги самостійно чи замовляти їх па стороні?

O Яка нижня межа ціни на реалізовану продукцію?

Аналіз беззбитковості в основному приваблює більшість людей, що вивчають менеджмент. Менеджерам постійно потрібно приймати рішення про ціну реалізації, змінні і постійні витрати, про придбання та використання ресурсів. У зв’язку з тим, що все це впливає на прибутковість діяльності фірм, компаній, то це одночасно і буде об’єктом (сферою впливу) контролінгу. Якщо контролери не можуть дати точного і достовірного прогнозу про рівень доходів (виторгу) і затрат, їх рішення можуть завдати шкоди або навіть мати руйнівні наслідки. Як правило, ці рішення носять короткотерміновий характер: скільки одиниць продукції виготовляти; скільки робітників найняти; змінювати ціну чи ні; чи затратити більше коштів на рекламу; скільки продукції реалізувати із знижкою. Проте деякі такі довгострокові рішення, як будівництво цеху або придбання обладнання, також приймаються на основі аналізу співвідношення витрат, обсягу і прибутку.

Кожний менеджер бажає знати можливі наслідки своїх рішень. Для цього необхідно провести спільний аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності і прибутку. Це метод системного дослідження з метою визначення обсягу реалізації продукції, що забезпечує потрібний прибуток, визначення величини прибутку при певному обсязі реалізації, визначення впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток, визначення оптимальної структури витрат.

Спільний аналіз вказаних показників (cost-volume-pro fit analysis SWOP analysis), будучи головним моментом при прийнятті багатьох управлінських рішень служить, для досвідченого менеджера засобом розкриття потенційного прибутку, якого може досягнути його фірма або компанія.

Основна мета аналізу беззбитковості: Встановити, що відбудеться з фінансовим результатом, якщо обсягу виробництва зміниться.

Аналіз беззбитковості проводять в алгебраїчній або графічній формі. Графік взаємозв’язку між витратами, обсягом і прибутком представлений на рис.

Основою для проведення аналізу беззбитковості є розрахунок точки беззбитковості.

Точка беззбитковості – це обсяг продажу (діяльності), за якого:

O доходи підприємства дорівнюють його витратам;

O маржинальний дохід дорівнює загальним постійним витратам.

Маржинальний дохід на одиницю продукції обчислюється як різниця між ціною та змінними затратами на одиницю продукції. Прибуток (збиток) це різниця між маржинальним доходом і постійними затратами. В точці беззбитковості дохід від реалізації дорівнює сумі постійних і змінних витрат.

Для аналізу беззбитковості характерним є використання таких співвідношень:

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Де Мд – маржинальний дохід на одиницю продукції, Ц – ціна одиниці продукції, 33 – змінні витрати на одиницю продукції.

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Де СМД – сукупний маржинальний дохід, V – обсяг реалізації продукції.

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Де 3″ – постійні затрати, 77 – прибуток.

Для визначення точки беззбитковості застосовують:

O математичний метод;

O метод маржинального доходу;

O графічний метод.

Математичний метод обчислення точки беззбитковості Грунтується на визначенні чистого прибутку за формулою:

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Де Вр- Виручка від реалізації

З урахуванням обсягу виробництва, ця формула матиме вигляд:

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Де Ц 0д – ціна одиниці продукції; 33 – змінні затрати на одиницю продукції.

Обсяг беззбитковості у вартісному вигляді визначається на основі виручки від реалізації, постійних та змінних витрат за формулою:

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Метод маржинального доходу.

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Де Мд – маржинальний дохід, Вр – виручка від реалізації, 33 – змінні витрати, П – прибуток, 3″ – постійні витрати.

Враховуючи, що прибуток у точці беззбитковості відсутній, обсяг виробництва (У^) Становитиме:

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Для обчислення точки беззбитковості в грошових одиницях використовують коефіцієнт маржинального доходу (Кмд):

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Де Мд од – маржинальний дохід на одиницю, Цод – ціна одиниці.

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Графічний метод визначення точки беззбитковості Не такий точний, але більш наочний. Для побудови графіку беззбитковості необхідно виконати наступні дії (рис. 9.2):

– побудувати осі графіка: по осі X – обсяг діяльності (продажу), по осі У – затрати.

– нанести на графіка лінію постійних витрат (паралельно осі X).

– обчислити загальні витрати – шляхом математичного підбору розрахувати загальні витрати для декількох зручних обсягів виробництва. Нанести лінію загальних витрат на графік.

– аналогічно обчислити виручку від реалізації – для декількох зручних обсягів виробництва. Лінія виручки проводиться з точки “нуль” через обчислені точки.

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Рис. 9.2 Графік беззбитковості

Точка перетину ліній виручки від реалізації та лінії загальних витрат і буде точкою беззбитковості.

Як бачимо з наведених вище формул, досягнення точки беззбитковості залежить від двох ключових чинників:

1) обсягу постійних витрат, тобто величини витрат, які не залежать від обсягів діяльності, але мають бути покриті результатами поточної діяльності;

2) коефіцієнта маржинального доходу, тобто відносної ефективності поточної діяльності, що виявляється у швидкості зростання маржинального доходу і відповідно прибутку підприємства.

Зверніть увагу, що за умови досягнення підприємством беззбиткового стану діяльності маржинальний дохід дорівнює постійним витратам підприємства. Отже, у разі перевищення критичного обсягу реалізації маржинальний дохід від кожної проданої одиниці продукції формуватиме прибуток підприємства. Інакше кажучи, сума маржинального доходу від кожної проданої одиниці продукції складатиме величину прибутку підприємства за заданого обсягу реалізації.

Точка закриття підприємства – це обсяг випуску, при якому підприємство стає економічно неефективним, тобто при якому виторг дорівнює постійним витратам:

Якщо фактичний обсяг виробництва й реалізації продукції менший від точки закриття підприємства, То Підприємство не виправдовує свого існування і його варто закрити. Якщо ж фактичний обсяг виробництва й реалізації продукції більший від точки закриття підприємства, то підприємству варто продовжувати свою діяльність, навіть якщо воно одержує збитки.

Визначення так званої зони безпеки підприємства пов’язано з розрахунком Запасу міцності. Запас міцності являє собою максимально припустиме зменшення обсягу діяльності підприємства без ризику отримати збиток. Тобто, запас міцності – це рівень поточної діяльності суб’єкта господарювання, що перевищує точку беззбитковості. Цей показник можна розраховувати як в грошовому, так і в натуральному вимірі, а також порівнюючи фактичне та беззбиткове завантаження виробничих потужностей.

Запас міцності = Фактичний обсяг продажу – Точка беззбитковості. (9.45)

Відповідно коефіцієнт запасу міцності – це відносне падіння обсягів реалізації, яке може дозволити собі підприємство до досягнення точки беззбитковості

Контролінг для менеджерів   Маркіна І. А.   9.3. Аналіз беззбитковості

Запас міцності буде змінюватися відповідно до коливань обсягу продажу, величини постійних витрат і значення коефіцієнта маржинального доходу, оскільки критичний обсяг діяльності визначається рівнем постійних витрат і коефіцієнтом маржинального доходу. Звідси, збільшення запасу міцності за незмінних обсягів діяльності та коефіцієнта маржинального доходу можна досягти лише шляхом зменшення рівня постійних витрат.

Модель беззбитковості опирається на ряд вихідних припущень, які не завжди відповідають реальності:

– поведінку витрат і виторгу можна з достатньою точністю виразити лінійною функцією одної змінної – обсягу випуску (ефективність використання ресурсів і ціни на них залишаються постійними в рамках певного інтервалу значень обсягу випуску);

– асортимент випуску й реалізації залишається постійним;

– обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації;

– усі витрати можна класифікувати як постійні й змінні;

– єдиний спосіб впливу на витрати для керівника – це зміна обсягу або структури випуску;

– цінність грошей, отриманих зараз, і їх цінність у будь-який інший період тотожна.

Незважаючи на те що аналіз витрат, обсягу діяльності і прибутку забезпечує менеджера ефективним засобом визначення оптимальних курсів дії, концепції і методика аналізу, розкриті вище, являють собою швидше напрям мислення, ніж механічний порядок процедур. Щоб встановити найкраще поєднання витрат, продажної ціни і обсягу реалізації, менеджер повинен намагатися мислити в категоріях питомого маржинального прибутку, коефіцієнта виручки, критичної точки і ін. Ці показники є динамічними, оскільки зміна величини одного з них спричиняє зміну інших. Правильні міркування і дії менеджера в ході спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибутку можуть забезпечити успіх фірми у досягненні нею запланованого прибутку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Контролінг для менеджерів – Маркіна І. А. – 9.3. Аналіз беззбитковості