Контролінг для менеджерів – Маркіна І. А. – 7.2. Структура системи бюджетів на підприємстві
Бюджетування здійснюють у двох основних напрямках (рис. 7.1):
O підготовка функціональних бюджетів, тобто бюджетів підрозділів підприємств. Відповідно підрозділ, для якого може бути складений бюджет і здійснений контроль за його виконанням, є бюджетним центром, а такі функціональні бюджети називають поточними операційними бюджетами;
Рис. 7.1. Напрями бюджетування на підприємстві та види бюджетів
O розробка стандартів (норм) витрат на виробництво окремих виробів (або послуг).
Взаємозв’язок цих напрямів полягає в тому, що на підставі бюджетів окремих підрозділів визначають ставку розподілу їх накладних витрат між окремими видами продукції. Це дає можливість скласти нормативну (стандартну) калькуляцію повної виробничої собівартості одиниці продукції. В свою чергу, стандарти (норми) витрат використовують для складання бюджетів витрат на виробництво. На підставі бюджетів усіх підрозділів готують генеральний зведений бюджет (табл. 7.1)
Таблиця 7.1. ВИДИ БЮДЖЕТІВ ТА СФЕРА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Сфера діяльності | Види бюджетів | Характер інформації |
Виробництво | Бюджет виробництва | Визначає необхідний запас готової продукції і незавершеної продукції для забезпечення роботи підприємства |
Діяльність структурних підрозділів | Бюджет запасів | |
Реалізація | Бюджет реалізації | Визначає прогноз збуту за видами продукції в натуральному і вартісних виразах |
Закупівельна діяльність | Бюджет потреб у матеріалах | Визначає кількість матеріалів, необхідних для виробництва |
Виробництво | Бюджет витрат на оплату праці | Визначає планові витрати на оплату праці |
Бюджет загальногосподарських витрат | Визначає суми витрат загальногосподарського характеру | |
Діяльність структурних підрозділів | Бюджет загальновиробничих витрат | Визначає суми цехових витрати і витрат на зміст і експлуатацію устаткування. Визначає витрати на матеріали, зарплату, організацію і підготовку ділянок і цехів з урахуванням зміни запасів незавершеного виробництва |
Реалізація | Бюджет комерційних витрат | Визначає витрати, пов’язані з реалізацією продукції, маркетинговою діяльністю |
Діяльність підприємства загалом | Бюджет доходів і витрат | Акумулює в собі інформацію зі всіх наведених вище бюджетів і визначає передбачуваний прибуток підприємства. сфері обігу |
Фінансові плани управління грошовими потоками | Бюджет грошових потоків | Визначає величину грошових коштів шляхом розрахунку даних про всі надходження і виплати |
Прогнозний баланс | Представляє фінансовий стан підприємства з погляду надходження майбутніх коштів | |
Бюджет капіталовкладень | Визначає вартість придбання основних фондів, витрат ефективності основних фондів та строки їх окупності |
Розглянемо основні види бюджетів більш детально.
Генеральний (зведений) бюджет Сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства. Він включає дві групи бюджетів: поточні (операційні) та фінансові бюджети.
Поточний (операційний) бюджет – це сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток. Він включає в себе: бюджет реалізації, бюджет виробництва (або виробничу програму), бюджет потреби у матеріалах, бюджет перехідних запасів, бюджет прямих витрат на оплату праці, бюджет загально виробничих витрат, бюджет цехової собівартості продукції, бюджет комерційних витрат, бюджет загальногосподарських витрат, бюджет прибутків і збитків (рис. 7.2).
Охарактеризуємо суть кожного із наведених видів бюджетів.
Бюджет реалізації Є відправною точкою для бюджетування: у кінцевому випадку витрати залежать від обсягу випуску, а обсяг випуску встановлюється на еонові обсягу реалізації. Бюджет реалізації містить інформацію про запланований обсяг продажу, ціну і очікуваний дохід від реалізації кожного виду продукції. Оскільки прогноз реалізації завжди містить в собі деякий елемент невизначеності, корисно вказати максимально можливе і найбільш імовірне значення. Для передбачення майбутніх обсягів продажу застосовується також комплексний підхід, що включає дослідження ринку, статистичну інформацію та прогнози фахівців про економічний розвиток певної галузі та економіки взагалі, перспективи цінової політики тощо.
Прогноз кількості реалізованої продукції кожного виду, а також цін на неї розробляється відділом маркетингу підприємства.
Рис. 7.2. Структура системи бюджетів на підприємстві
Оскільки бюджет реалізації відображає майбутній продаж, що його здійснюватиме підприємство, то зрозуміло, що він визначає і обсяг виробництва продукції (або обсяг закупівлі товарів) та витрати різних видів ресурсів (рис. 7.3 та 7.4)
Одночасно з бюджетом продажу розробляють і графік очікуваних грошових надходжень від реалізації продукції. Цей графік відображає періодизацію отримання грошей за реалізовану продукцію з урахуванням наявної дебіторської заборгованості.
Рис. 7.3. Послідовність складання та взаємозв’язок бюджетів торгівельного підприємства
Бюджет виробництва або виробничої програми.
План випуску продукції у бюджетному періоді у натуральних показниках. Складається за видами продукції і входить до сфери відповідальності керівника виробництва. Обсяг виробництва випливає з бюджету реалізації з урахуванням запланованих запасів готової продукції. Тому бюджет виробництва базується на формулі:
На основі бюджету виробництва складають бюджети витрат на виробництво запланованого обсягу продукції.
Бюджет перехідних запасів.
Перехідні запаси включають в себе запаси готової та незавершеної продукції. Бюджет складається з ціни вираження і покликаний кількісно представити загрози відділу збуту відносно перебоїв і постановок сировини, неточності прогнозу продаж тощо.
Необхідний запас готової продукції розраховується за формулою:
Де ГПК – запас готової продукції 7-го виду на кінець періоду;
$■ – обсяг реалізації продукції 7-го виду в майбутньому періоді;
Іг – – середній термін зберігання 7-го виду готової продукції на складі (у днях);
Т – тривалість майбутнього періоду (у днях).
Запас незавершеної продукції визначають аналогічно запасам готової продукції з тією різницею, що замість терміну зберігання враховують тривалість виробничого циклу:
Де НЗПК – запас незавершеної продукції 7-го виду на кінець періоду;
В, – обсяг випуску і-го виду продукції на майбутній період;
Гі – тривалість виробничого циклу 7-го виду продукції (у днях);
Кг – коефіцієнт готовності незавершеного виробництва.
Бюджет потреби у матеріалах – плановий документ, що визначає кількість і номенклатуру матеріалів, необхідних для виконання виробничої програми бюджетного періоду. Складається у натуральному і вартісному вигляді. Його мета – визначення кількості матеріалів, необхідних для виготовлення за планової кількості продукції, і кількості матеріалів, які необхідно закупити у визначений період.
Вартість матеріалів, необхідних для виробництва продукції, визначають, виходячи з обсягу виробництва, норми матеріальних витрат на одиницю продукції та методу оцінки матеріальних запасів.
Більша частина затрат на матеріали є змінними, а тому потребу у матеріалах в натуральному виразі (М) Можна розрахувати за наступною формулою:
Де Н – норма витрачання на одиницю продукції; )) – обсяг виробництва; Мк – запас матеріалів на кінець періоду.
Але існують матеріали, витрачання яких залежить не від обсягу випуску, а від тривалості планового періоду (Т), наприклад, допоміжні матеріали, каталізатори ті ін. У такому разі застосовується формула:
Обсяг закупівель (Оз) Дорівнює різниці між потребую в матеріалах (М) і запасом, який знаходиться на підприємстві до початку планового періоду (Мп):
Вартість закупівель (Вз) Визначається за формулою:
Де Оз – обсяг закупівель (у натуральному виразі); Ц – ціна одиниці ресурсу.
Виходячи із стандартного розміри партії, періодичності закупівель і середнього строку оплати, складається графік оплати кредиторської заборгованості перед постачальниками матеріалів (це важливо для прогнозування грошових потоків і складання фінансового плану).
Бюджет прямих витрат на оплату праці – плановий документ, в якому відображено витрати на оплату праці, необхідні для виробництва товарів або послуг у бюджетному періоді. Являє собою кількісне вираження планів відносно затрат підприємства на оплату праці основного виробничого персоналу.
Рис. 7.4. Взаємозв’язок бюджетів виробничого підприємства
Для визначення планових витрат на оплату праці, очікуваний обсяг виробництва кожного виду продукції помножують на вартість 1 людино-години, тобто середню тарифну ставку.
Витрати на оплату праці також розраховуються за центрами витрат (видами робіт, ділянками), а вже потім зводяться в єдину формулу. Важливо, щоб при цьому зберігся розподіл на постійні і змінні витрати.
Бюджет загально виробничих витрат – плановий документ, що відображає накладні витрати, пов’язані з виробництвом продукції чи послуг у бюджетному періоді. Включає цехові витрати на утримання і експлуатацію устаткування: витрати на купівлю допоміжних матеріалів, енерговитрати, витрати на оплату праці, витрати на ремонт і технічне обслуговування, амортизацію. Цей бюджет складають на основі виробничої програми, укладених угод (оренди, обслуговування тощо) та відповідних розрахунків (амортизація). Сума змінних виробничих накладних витрат у кожному кварталі визначається на підставі ставки розподілу. На практиці для кожної статті змінних накладних витрат застосовується окрема база розподілу. Для спрощення розрахунків суми окремих статей змінних накладних витрат (зарплата, оренда) можна розподілити між кварталами пропорційно до загальної суми змінних накладних витрат.
Бюджет цехової собівартості продукції – це Плановий документ, в якому наведено розрахунок собівартості продукції, що передбачається виготовити у бюджетному періоді. Бюджет зводить в єдине ціле витрати на матеріали, заробітну плату, організацію і підготовку дільниць і цехів з урахуванням зміни запасів незавершеного виробництва.
Структура бюджету цехової собівартості продукції залежить від методу керівного звіту з собівартості, запровадженого на підприємстві, а також від того, чи включаються постійні витрати в собівартість продукції. У будь-якому разі необхідно зберегти розподіл витрат на постійні і змінні, причому змінні витрати необхідно показувати окремо для кожного виду продукції.
Бюджетну собівартість виготовленої продукції визначають на підставі бюджетів використання прямих матеріалів, прямих витрат на оплату праці та виробничих накладних витрат з урахуванням запланованих залишків незавершеного виробництва.
Бюджет комерційних витрат.
До бюджету включають збитки пов’язані з реалізацією продукції і маркетинговою діяльністю: дослідження ринку, заходи по стимулюванню збуту, реклама, укладання договорів із споживачами, транспортні послуги, витрати на упаковку, страхування, складування і зберігання товарів і т. п. Ці витрати необхідно ділити на постійні та змінні.
Бюджет загальногосподарських витрат.
Складаються за тим же принципом, що і бюджет загально виробничих витрат.
Бюджет прибутків і збитків – це прогноз звіту про прибутки і збитки, який акумулює в собі інформацію з усіх інших бюджетів і дозволяє проаналізувати, який дохід отримала компанія у звітному періоді і які отримала збитки. На основі цього бюджету проводять аналіз і роблять висновки про оптимальність представленої системи бюджетування і необхідності коригувань.
Фінансові бюджети (фінансові плани) – сукупність бюджетів, що відображає заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства. їх застосування дає змогу:
– визначити цілі для усіх видів діяльності, за які відповідає менеджер кожного центру відповідальності (цілі можуть бути не тільки фінансовими, наприклад, підвищення якості продукції, зниження плинності кадрів тощо);
– встановити критерії досягнення цілей;
– дослідити альтернативні варіанти ведення кожного з видів діяльності;
– оцінити ефекти від кожного з варіантів за встановленими критеріями;
– здійснити оцінку затрат для кожного з варіантів;
– оцінити можливі рівні асигнувань;
– визначити фактори, які обмежують обсяги діяльності центру відповідальності;
– сформувати оптимальний набір видів діяльності для кожного можливого рівня асигнувань. [14, с. 169]
Розглянемо детальніше основні фінансові бюджети.
Бюджет грошових коштів (план грошових потоків) – це плановий документ, який відображає майбутні платежі і надходження грошових коштів за певний період. Такий бюджет містить прогноз майбутніх грошових потоків і дає змогу визначити період, коли очікується надлишок або нестача коштів.
Бюджет складають окремо за трьома видами діяльності (основної, інвестиційної і фінансової) на підставі операційних бюджетів, бюджету капітальних інвестицій та розрахунку коштів внаслідок фінансової діяльності (рис. 7.5).
Рис. 7.5. Порядок складання бюджету грошових коштів
Слід звернути увагу, що не всі доходи і витрати пов’язані з рухом грошових коштів, тому необхідно визначити суму доходів і витрат, що мають грошовий характер. Наприклад, треба виключити амортизаційні відрахування, бо за них не треба сплачувати гроші.
З метою забезпечення підприємства достатньою кількістю касової готівки в будь-який момент, яка б відповідала рівню операцій по різних бюджетах, створюється Консолідований касовий бюджет. Через те, що планування готівки є часто невизначеним, необхідно передбачити суми, які дещо перевищують мінімальний обсяг коштів. Касовий бюджет допоможе фірмі уникнути появі готівки, яка перевищує її потреби, дозволить керівництву приймати міри для перетворення зайвих коштів в короткострокові інвестиції.
Бюджетний баланс – проформа фінансової звітності, яка містить інформацію про майбутній стан підприємства на кінець прогнозного періоду, який очікується в результаті запланованих операцій. Він дозволяє виявити окремі несприятливі фінансові проблеми і виконати розрахунок різних фінансових показників. Він також служить для контролю усіх останніх бюджетів на попередній період.
Бюджетний баланс складають на підставі баланс на початок бюджетного року, бюджетів операційних витрат та бюджету грошових коштів. Наявність рівняння підсумків активу і пасиву в бюджетному балансі свідчить про узгодженість усіх інших операційних і фінансових бюджетів. Таким чином, метою складання бюджетного балансу є:
– своєчасне передбачення несприятливого фінансового стану підприємства;
– висвітлення майбутніх ресурсів і зобов’язань;
– забезпечення контролю щодо точності складання всіх бюджетів [13, с. 366]
План капіталовкладень – документ, який відображає майбутні інвестиційні витрати підприємства, що здійснюються не у формі поточних витрат, а у формі одноразових капітальних інвестицій. Аналізу підлягають витрати на будівництво і монтажні роботи, купівлю основних фондів і обладнання і т. п.
Таким чином, в узагальненому вигляді ієрархію бюджетів на підприємстві чи в організації можна представити так, як на рис. 7.6.
Рис 7.6. Типова ієрархія бюджетів на підприємстві
Розробка системи бюджетів на підприємстві дозволяє врахувати всі елемента прогнозів, сконцентрувавши їх у бюджеті про прибутки і збитки. Здійснення поточної і наступної аналітичної роботи дозволяє робити необхідні коректування і доповнення з метою удосконалювання процесів бюджетування на підприємстві. Логіка наших міркувань привела до необхідності дослідження етапів розробки бюджетів. При цьому метою дослідження є визначення послідовності здійснення робіт з розробки бюджетів, що буде визначатися їхньою організаційно-логічною побудовою.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)