Контролінг для менеджерів – Маркіна І. А. – 4.3. Принципи виділення центрів відповідальності на підприємстві та основні вимоги до них
Найчастіше на практиці застосовують такі принципи: функціональний, територіальний, відповідності організаційної структурі й подібності структурних витрат.
За функціональним принципом виділяють такі центри відповідальності:
Обслуговуючі – роблять послуги іншим центра відповідальності всередині підприємства (електропідстанція, робоча їдальня тощо) – це допоміжні центри;
Матеріальні центри відповідальності Слугують для заготовлення і зберігання матеріалів (відділ матеріально-технічного постачання, склади); це можуть бути як основні, так і допоміжні центри. Звичайно витрати матеріальних центрів відповідальності можна віднести на конкретний вид продукції;
Виробничі центри відповідальності – це підрозділи основного й допоміжного виробництв. Витрати підрозділів основного виробництва звичайно можна віднести на конкретну продукцію. Витрати допоміжних виробничих центрів включаються в собівартість продукції опосередковано (через основні центри відповідальності).
Управлінські центри відповідальності – заводоуправління, бухгалтерія, юридичний відділ і т. п. Витрати цих центрів безпосередньо не пов’язані з конкретними видами продукції. На практиці звичайно їх розподіляють по видах продукції пропорційно обраній базі (зарплаті, прямим витратам);
Збутові центри відповідальності Займаються реалізацією продукції (відділ маркетингу, відділ збуту); це основні центри відповідальності, їхню роботу, як правило можна співвіднести з конкретними видами продукції.
За територіальним принципом існує два варіанти поділу на центри відповідальності:
У рамках одного центра відповідальності об’єднано кілька функцій. Наприклад, деяке підприємство має кілька представництв у різних регіонах, і кожне таке представництво займається маркетингом, рекламою збутом продукції й відстеженням договорів. Представництва ці невеликі, а тому ділити їх на дрібніші центри відповідальності нераціонально. Кожне таке представництво стає єдиним центром відповідальності, що поєднує відразу кілька функцій: маркетинг, рекламу, збут і відстеження договорів;
Один функціональний напрямок діяльності поділяють на декілька центрів відповідальності. Наприклад, підприємство має декілька складів, розміщених в різних частинах міста.
Ідею розподілу підприємства на центри відповідальності за функціональним принципом можна розвинути далі, розділивши функціональні центри за принципом подібності структури витрат (додаткова зручність – можливість роботи з однаковими калькуляціями витрат, однаковими нормативами). Наприклад, у ремонтному цеху є трохи свердлильних, кілька, фрезерних верстатів, які можна об’єднати в одну структуру для спрощення розрахунків.
Вибір способу розподілу підприємства на центри відповідальності визначається специфікою конкретної ситуації, при цьому необхідно врахувати такі вимоги:
У кожному центрі витрат повинні бути показники для вимірювання обсягу діяльності й база для розподілу витрат;
У кожному центрі повинен бути відповідальний;
Ступінь деталізації повинна бути достатньої для аналізу, але не надлишкової, щоб ведення обліку не було надто трудомістким;
Бажано, щоб для будь-якого виду витрат підприємства існував такий центр, для якого дані витрати є прямими;
На центри витрат бажано відносити тільки прямі витрати, а розподіл загальногосподарських витрат не враховувати;
Оскільки розподіл підприємства на центри відповідальності сильно впливає на мотивацію керівників відповідних центрів, необхідно враховувати соціально-психологічні фактори.
Розподіл підприємства на центри відповідальності є фундаментом управління і являє собою найважливіший елемент усієї системи контролінгу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)