Конституційне право України – Совгиря О. В. – Глава VII. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
1. Державна влада як інститут конституційного права
Влада – це суспільне відношення, що характеризується здатністю та можливістю одних людей або владних груп досягати здійснення своєї волі іншими людьми або групами (підвладними). Різновидом влади є політична влада, під якою розуміють владу певної групи людей (еліти) над усім суспільством, що характеризується використанням у випадку необхідності примусових заходів. Вона здійснюється через низку політичних інститутів, правовий статус яких тією або іншою мірою регулюється нормами конституційного права. Такими інститутами є:
O держава;
O система місцевого та іншого (найчастіше – соціально-професійного) самоврядування;
O політичні партії (як правлячі, так і опозиційні);
O інші об’єднання громадян;
O засоби масової інформації;
O іноді – церква та інші релігійні структури.
Державна влада – це вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об’єднань, що знаходяться на її території.
Поряд із державною владою складовими публічної влади є влада народу (безпосереднє народовладдя, що здійснюється через вибори, референдуми) та місцеве самоврядування.
Відмежувати державну владу від інших різновидів публічної влади можна за такими ознаками:
1) у кожній країні існує тільки одна державна влада;
2) державна влада поширюється на всіх членів суспільства;
3) державна влада може розв’язувати загальносуспільні проблеми;
4) вона має у своєму розпорядженні такий особливий механізм та апарат, яких не мають інші різновиди публічної влади;
5) державна влада встановлює загальнообов’язкові, формально визначені для всього населення правила поведінки – юридичні (правові) норми;
6) ця влада характеризується суверенністю (суверенітетом), тобто верховенством, повнотою, неподільністю, самостійністю, формальною незалежністю від влади будь-якої організації або особи як у даній країні, так і за її межами.
Відповідно до частин 2,3,4 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Зазначеним положенням Конституції України дано офіційне тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 05.10.2005 р. № 6-рп/20 052. Згідно з ним положення ч. 2 ст. 5 Конституції України “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ” треба розуміти так, що в Україні вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов’язковими.
Положення ч. З ст. 5 Конституції України “право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами” треба розуміти так, що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.
Положення частини 4 статті 5 Конституції України “ніхто не може узурпувати державну владу” треба розуміти як заборону захоплення державної влади шляхом насилля або в інший неконституційний чи незаконний спосіб органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об’єднаннями.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)