Конституційне право України – Совгиря О. В. – 7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
Конституційно-правові відносини – це врегульовані нормами конституційного права суспільні відносини.
Особливості конституційно-правових відносин зумовлені особливостями предмета конституційного права і полягають у наявності двох груп цих відносин.
Першу групу утворюють суспільні відносини загального характеру, що регулюються переважно нормами Конституції України. Ці відносини виражають демократичний лад Української держави, його конституційні основи, визначають основні риси механізму влади народу, що здійснюється безпосередньо та через органи державної влади і місцевого самоврядування, опосередковують основні зв’язки особи із суспільством та державою, а також зв’язки, що виникають з установленням територіального устрою України, визначають систему державних органів та основні зв’язки між ними як елементами єдиного цілісного механізму.
Другу групу утворюють конкретні конституційно-правові відносини, для яких характерною ознакою є наявність певних сторін цих відносин, а також те, що вони складаються у сферах, які утворюють основні елементи держави, – населення, територія та влада.
Для обох груп конституційних правовідносин характерне те, що вони:
1) мають політичний характер (хоча слід зважати на те, що не всі політичні відносини є конституційно-правовими і не всі конституційно-правові відносини мають політичний характер – наприклад, відносини з приводу громадянства, реалізації конституційних прав та свобод є конституційно-правовими, однак не є політичними);
2) є базовими у системі правовідносин у цілому. Конституційно-правові відносини класифікуються за певними критеріями.
І. За цільовим призначенням:
1) установчі відносини – це переважно загальні відносини, що виникають на основі конституційних принципів, дефінітивних та інших норм;
2) правовстановлюючі відносини – це такі, в яких їх суб’єкти здійснюють свої права та виконують свої обов’язки, встановлені правовою нормою;
3) правоохоронні відносини – це відносини, метою яких є охорона приписів правової норми. Ці відносини завжди мають характер владовідносин1. Вони можуть бути як загальними, так і конкретними. Загальні, наприклад, забезпечують передбачений ст. 6 Конституції України поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову гілки, а конкретні, зокрема, забезпечують недоторканність народних депутатів України;
II. За змістом:
1) матеріальні правовідносини – ті, що складаються в процесі реалізації матеріальних норм конституційного права. Наприклад, такі відносини виникають у процесі реалізації норм Конституції України, що визначають взаємовідносини між Президентом України та Верховною Радою України;
2) процесуальні правовідносини виникають при реалізації процесуальних норм. Такі норми містяться, наприклад, у Регламенті Верховної Ради України, який встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формування державних органів, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради;
III. За формою:
1) правовідносини у власному розумінні, які характеризуються тим, що в них чітко визначені права та обов’язки суб’єктів і кожен суб’єкт здійснює свої права та обов’язки особисто;
2) правові стани, які характеризуються тим, що права та обов’язки суб’єктів мають менш визначений характер. Вони встановлюються правовими нормами, на підставі яких складаються інші правові відносини (наприклад, стан громадянства);
IV. За часом дії:
1) строкові правовідносини – це більшість конституційно-правових відносин; вони діють протягом чіткого, встановленого в нормі строку (наприклад, правовідносини, що виникають під час виборчої кампанії, проведення референдуму тощо);
2) безстрокові правовідносини – це правовідносини, необмежені в часі, які, однак, можуть припинити своє існування за певних умов (наприклад, смерть громадянина припиняє всі відносини з приводу його громадянства). До безстрокових належать усі відносини, що за формою є правовими етапами, відносини, пов’язані із забезпеченням державою основних прав і свобод громадян тощо.
Існують і інші критерії класифікації конституційних правовідносин: за суб’єктами, за юридичними фактами тощо.
Суб’єкти конституційно-правових відносин – це їх учасники, які у конкретному правовідношенні здійснюють свої права та несуть відповідні юридичні обов’язки або своєю правоздатністю породжують певні правові стани1. Зазначене поняття потрібно відрізняти від поняття “суб’єкт конституційного права”, під яким розуміють установленого конституційними нормами носія, який може мати юридичні права і нести відповідні обов’язки2.
Характерна особливість суб’єктів конституційно-правових відносин полягає в тому, що вони мають різні права та обов’язки, тобто різну за змістом конституційну правоздатність.
Усіх суб’єктів конституційно-правових відносин поділяють на індивідуальні та колективні (комплексні).
Найбільш поширеними видами суб’єктів конституційно-правових відносин є:
1) спільності (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо);
2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх структурні утворення, зокрема парламентська більшість та парламентська опозиція, депутатські фракції, комітети тощо; депутати, службові та посадові особи;
3) політичні партії, громадські організації та блоки;
4) громадяни України, іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці;
5) підприємства, установи, організації;
6) міжнародні органи і організації;
7) органи самоорганізації населення;
8) ЗМІ тощо.
Об’єкти конституційно-правових відносин – це предмети або явища, з якими норми конституційного права пов’язують поведінку учасників конституційно-правових відносин.
Об’єктами конституцій по-правових відносин є:
1) державна територія, оскільки територія держави є просторовою базою здійснення її суверенітету, просторовою межею її влади;
2) влада (воля) Українського народу;
3) державна влада, що є об’єктом більшості конституційно-правових відносин;
4) місцеве самоврядування;
5) майнові та немайнові блага. Причому майнові блага як об’єкти конституційно-правових відносин у загальній їх масі займають порівняно невелике місце (наприклад, з приводу майнових благ суб’єкти конституційно-правових відносин реалізують права, передбачені статтями 41, 46-48 Конституції України), оскільки реалізація правових норм, що регулюють користування власністю та іншими матеріальними благами, здійснюється у більшості випадків у цивільно-правових, фінансово-правових, земельно-правових відносинах тощо;
6) поведінка людей, дії органів держави, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, що мають певною мірою профілююче значення в конституційному праві, оскільки саме через дії реалізується народовладдя в різноманітних його формах1.
Змістом конституційно-правових відносин є соціальна поведінка (діяльність) суб’єктів конституційного права, що забезпечується і спрямовується державою шляхом визначення їх суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.
Виникнення, зміна та припинення конституційно-правових відносин пов’язані з певними умовами, передбаченими нормами конституційного права. Такі умови називають юридичними фактами. їх класифікують за кількома критеріями. Наприклад, за впливом на динаміку правовідносин виділяють правостворюючі, правозмішоючі та правоприпиняючі юридичні факти.
Найбільш поширеною класифікацією юридичних фактів є класифікація за джерелом їх походження, за якою факти поділяються на:
1) юридичні дії – це юридичні факти, що залежать від волі людини;
2) юридичні події це юридичні факти, що не мають вольового характеру, хоча іноді причиною їх виникнення можуть бути вольові акти (наприклад, смерть людини є подією, але її причиною може бути вбивство).
До числа подій, що мають конституційно-правове значення, належать:
1) народження людини. Із цим фактом пов’язується належність людині прав і свобод; він є однією з підстав виникнення громадянства;
2) досягнення особою певного віку. Так, наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 70 Конституції України право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років; згідно з ч. 2 ст. 103 Конституції України Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років;
3) смерть особи. За її настання припиняються відносини, пов’язані, наприклад, із громадянством особи, виконанням нею посадових обов’язків тощо;
4) стихійні лиха, епідемії, епізоотії, великі аварії, що ставлять під загрозу життя і здоров’я населення та потребують проведення аварій-но-рятувальних і відновлювальних робіт; загроза нападу, загроза державній незалежності України тощо є підставами для запровадження відповідно надзвичайного або воєнного стану на території України або в окремих її місцевостях;
5) призначення певного строку, з яким норма права пов’язує можливість виникнення певних правовідносин (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 94 Конституції України Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду).
Слід звернути увагу на те, що подія має правове значення не сама по собі, а лише оскільки вона обумовлює необхідність забезпечення певної поведінки людей, тобто дії.
Більшість юридичних фактів, що зумовлюють виникнення конституційно-правових відносин, мають характер юридичних дій, які поділяють на правомірні дії та правопорушення.
До правомірних дій належать юридичні вчинки та юридичні акти.
Юридичні вчинки – це діяння, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Іноді вони можуть мати форму бездіяльності.
Юридичні акти – це юридично значущі дії, що вчиняються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також шляхом народного голосування з метою створення правових норм, з якими пов’язані виникнення, зміна чи припинення правовідносин1.
У наступному параграфі ми детально розглянемо правопорушення як підставу виникнення конституційних правовідносин.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)