Конституційне право України – Шаптала Н. К. – Встановлення результатів виборів депутатів

Виборчий процес – це врегульована Конституцією та законами України специфічна діяльність органів і громадян (суб’єктів виборчого процесу), спрямована на підготовку і проведення виборів з мстою формування представницьких органів влади.

Суб’єкти виборчого процесу – це законодавчо уповноважені учасники виборчого процесу. Такими суб’єктами є:

* виборець;

* зареєстрований кандидат у депутати, на пост Президента України, на посаду сільського, селищного, міського голови;

* партія (блок), що висунула кандидата в депутати, на пост Президента України;

* офіційний спостерігач від партії (блоку) – суб’єкта виборчого процесу;

* уповноважені представники, довірені особи – суб’єктів виборчого процесу;

* виборчі комісії, утворені відповідно до законодавства України. Засади виборчого процесу – це загальні нормативно-регулятивні правила взаємодії безпосередніх учасників виборчого процесу, що застосовуються на відповідних виборах. Виборчий процес здійснюється на засадах:

1) загального виборчого права – право голосу на виборах депутатів мають дієздатні громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

2) рівного виборчого права – кожний виборець має один голос. Усі суб’єкти виборчого процесу мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі, що забезпечується забороною привілеїв чи обмежень кандидатів у депутати за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, а також забороною незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, рівним та неупередженим ставленням ЗМІ до суб’єктів виборчого процесу.

3) прямого виборчого права – виборці шляхом голосування формують органи публічної влади;

4) добровільного виборчого права – ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах;

5) вільного виборчого права – застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи інших дій, що перешкоджають вільному формуванню і виявленню волі виборця, забороняється. З метою забезпечення умов для вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день виборів надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години;

6) таємного виборчого права – контроль за волевиявленням виборців забороняється. Членам виборчих комісій, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця. Виборчі бюлетені для голосування згідно з ч. 4 ст. 72 Закону України “Про вибори Президента України” друкуються на однаковому папері за формою та текстом, затвердженими Центральною виборчою комісією, і повинні бути однаковими за розміром, кольором та змістом;

7) особистого голосування – кожний виборець голосує на виборах особисто, голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється;

8) пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (далі – загальнодержавний округ) за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій;

9) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес;

10) політичного плюралізму та багатопартійності;

11) публічності і відкритості;

12) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх суб’єктів виборчого процесу до ЗМІ незалежно від їх форми власності, крім ЗМІ, засновниками (власниками) яких є політичні партії;

13) неупередженості органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, судів, підприємств, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до суб’єктів виборчого процесу.

Документом, який підтверджує особу та громадянство України виборця на виборах, є:

А) паспорт громадянина України;

Б) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

В) військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

Г) картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника і печатку установи (для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи);

Г) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

Д) дипломатичний паспорт;

Е) службовий паспорт;

Є) посвідчення особи моряка.

Виборчий процес – досить складний і багатогранний, тому має здійснюватися в законодавчо визначеному процесуальному порядку. Виборчий процес включає такі етапи:

1) складання та уточнення списків виборців;

2) утворення виборчих округів;

3) утворення виборчих дільниць;

4) утворення виборчих комісій;

5) висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України;

6) проведення передвиборної агітації; 7)голосування;

8) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів народних депутатів України та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення діяльності виборчих комісій.

Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів.

Список виборців – це документ офіційної реєстрації громадян, які мають право голосу.

Наука конституційного права розрізняє два види списків виборців:

1) особистий список, до якого вносяться дані тих громадян, які добровільно зареєструвалися у відповідному органі влади з метою участі у виборах. Така система діє в США, Франції тощо;

2) публічний список, тобто обов’язковий, який складається за ініціативи держави:

А) список, що складається шляхом обходу членів територіальних громад відповідних населених пунктів уповноваженими представниками державної влади (Канада, Великобританія та ін.);

Б) список, що складається шляхом автоматичної реєстрації членів територіальних громад офіційними представниками публічної влади на місцях (Німеччина, Швейцарія, Російська Федерація, Україна).

Складання списків виборців

Конституційне право України   Шаптала Н. К.   Встановлення результатів виборів депутатів

Складання списків виборців – досить непростий, проте законодавчо визначений процес. Так, для підготовки проведення голосування виборців до 1 жовтня року, який передує року проведення чергових виборів народних депутатів України, складаються загальні списки виборців за формою, затвердженою ЦВК. Для складання та уточнення загальних списків виборців, які проживають на території кожного села, селища, міста та району в містах Києві та Севастополі, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад утворюються робочі групи обліку виборців на період з 1 серпня року, що передує року проведення чергових виборів, до дня проведення чергових виборів включно. Виборець може бути включений до загального списку виборців лише один раз.

Після утворення виборчих дільниць робочі групи обліку виборців на основі відповідного уточненого загального списку виборців складають списки виборців по кожній звичайній виборчій дільниці. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці. У списку виборців на виборчій дільниці зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження (число, місяць, рік), місце проживання та адреса житла виборця, а для військовослужбовців строкової служби та осіб, що перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, – адреса місця перебування.

Для забезпечення контролю за достовірністю списків виборців існує Державний реєстр виборців (далі – Реєстр).

Реєстр – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення персоніфікованого обліку виборців;

2) складання списків виборців для всіх без винятку виборів, які проводяться в Україні1.

До ідентифікаційних персональних даних, які однозначно визначають особу виборця, належать:

1) прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові виборця;

2) дата і місце народження виборця.

До службових персональних даних Реєстру згідно зі ст. 9 Закону України “Про Державний реєстр виборців” належать:

1) дата набуття виборцем громадянства України;

2) дата припинення громадянства України (для осіб, включених до Реєстру, громадянство України яких припинено);

3) дата визнання особи недієздатною (для осіб, включених до Реєстру та визнаних судом недієздатними);

4) дата поновлення дієздатності особи (для осіб, включених до Реєстру, чия дієздатність поновлена);

5) дата смерті виборця або дата оголошення його померлим (для померлих осіб, включених до Реєстру);

6) дата скасування рішення суду про оголошення особи, включеної до Реєстру, померлою;

7) службова відмітка, зазначена у ч. 2 ст. 5 цього Закону;

8) службова відмітка про вибуття виборця із зареєстрованого місця проживання (без внесення змін до його виборчої адреси);

9) посилання на документи (із зазначенням їх реквізитів), які є у розпорядженні органу ведення Реєстру та стали підставою для внесення запису або персональних даних до бази даних Реєстру, зміни (уточнення) цих персональних даних або знищення запису та ін.

До персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належать:

1) виборча адреса виборця;

2) номер територіального або зазначення закордонного виборчого округу, до якого віднесений виборець;

3) номер постійної виборчої дільниці, до якої віднесений виборець;

4) відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (за наявності підстав).

Органом ведення Реєстру є.

1) у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі – певний структурний підрозділ відповідної державної адміністрації;

2) у місті обласного значення без районного поділу – відповідний виконавчий орган міської ради;

3) у районі в місті обласного значення з районним поділом – виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

Розпорядник Реєстру, органи ведення Реєстру у взаємодії з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України при створенні та веденні Реєстру забезпечують: захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист Реєстру від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних виборців.

Виборчий округ – це територіальна або інша виборча одиниця, яка створюється з метою об’єднання виборців для їх участі в голосуванні на виборах. Створення виборчих округів – неодмінна умова виборчого процесу. Світова практика знає такі критерії утворення виборчих округів:

* виробничий, тобто за місцем роботи (Китай);

* етнічний, тобто за національним походженням (Сінгапур);

* представницький, тобто на основі представницьких місцевих органів влади або колегії виборців (Італія);

* територіальний, який прив’язаний до територіального поділу держави (Україна).

Виборчі округи в Україні мають назву територіальні виборчі округи, оскільки утворюються тільки за територіальною ознакою.

Конституційне право України   Шаптала Н. К.   Встановлення результатів виборів депутатів

Конституційне право України   Шаптала Н. К.   Встановлення результатів виборів депутатів

Порядок утворення виборчих округів встановлений чинним законодавством. Загальнодержавний багатомандатний виборчий округ включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ.

Для проведення виборів депутатів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється ЦВК з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою.

Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборчих дільниць, виходячи з кількості виборчих дільниць, які були утворені під час попередніх чергових виборів Президента України або народних депутатів України. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст. На території великих міст може бути утворено більш ніж один територіальний виборчий округ. Закордонний виборчий округ складають усі закордонні виборчі дільниці.

Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається ЦВК не пізніш як за 83 дні до дня виборів. Орієнтовну кількість виборців у виборчому окрузі, номер, територіальні межі та центри виборчих округів визначає ЦВК (ст. 19 Закону України “Про вибори Президента України”).

Одномандатні виборчі округи для проведення виборів депутатів сільської, селищної ради утворює відповідна сільська, селищна територіальна виборча комісія не пізніш як за 37 днів до дня місцевих виборів з приблизно рівною кількістю виборців у кожному. Кількість одномандатних виборчих округів дорівнює кількості депутатів (загальному складу) відповідної ради.

Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних виборчих округах у межах села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища визначається відповідною територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідного села, селища, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної територіальної виборчої комісії не пізніш як за 39 днів до дня виборів.

Вибори депутатів Верховної Ради АРК, обласної, районної, міської, районної у місті ради проводяться у багатомандатному та одномандатних мажоритарних виборчих округах.

Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів Верховної Ради АРК поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та з межами міста Севастополя. Рішення про утворення таких округів не приймається. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів обласної ради поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та міст обласного значення, що входять до складу відповідної області. У такий спосіб створюються й інші багатомандатні виборчі округи, наприклад, на виборах депутатів районної, міської, районної у місті ради тощо.

Одномандатні мажоритарні виборчі округи по виборах депутатів Верховної Ради АРК, обласної, районної, міської, районної у місті ради утворюються певною територіальною виборчою комісією – з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі не пізніш як за 35 днів до дня виборів.

Одномандатні мажоритарні виборчі округи по виборах депутатів Верховної Ради АРК, міської, районної у місті ради утворюються відповідно виборчою комісією АРК, міською, районною у місті територіальною виборчою комісією у межах АРК, міста, району у містах не пізніш як за 32 дні до дня виборів.

Кількість одномандатних мажоритарних виборчих округів на виборах депутатів Верховної Ради АРК, обласної, районної, міської, районної у місті ради дорівнює половині кількості депутатів (загального складу) відповідної ради (ст. 17 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”).

Виборча дільниця – це територіальна виборча одиниця для проведення голосування і підрахунку голосів виборців, об’єднаних між собою спільним місцем проживання. Виборчі дільниці згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України “Про вибори Президента України” поділяються на звичайні, спеціальні та закордонні.

Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання. Такі дільниці утворюються територіальними виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а у разі відсутності таких органів – за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Територіальна виборча комісія своїм рішенням визначає межі кожної звичайної виборчої дільниці та перелік будинків, що входять до неї, а також місцезнаходження дільничної виборчої комісії.

Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Як виняток такі виборчі дільниці можуть утворюватися Центральною виборчою комісією за поданням відповідної територіальної виборчої комісії на території військових частин, дислокованих на значній відстані від населених пунктів. Спеціальні виборчі дільниці утворюються територіальними виборчими комісіями за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції.

Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах, дислокованих за межами України. Закордонні виборчі дільниці утворюються ЦВК за поданням Міністерства закордонних справ України. Закордонні виборчі дільниці складають окремий закордонний виборчий округ.

Для проведення голосування і підрахунку голосів під час місцевих виборів територія сіл, селищ, міст, районів у містах поділяється на виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворюються сільською, селищною, міською, районною у місті радою або її виконавчим комітетом.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від п’ятдесяти до трьох тисяч осіб. Якщо на відповідній території, у певному закладі чи установі налічується менше або більше від зазначеної чисельності виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову виборчу дільницю на цій території, у відповідному закладі чи установі, виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою чисельністю виборців.

Виборчі дільниці за розміром поділяються (ч. 9 ст. 20 Закону України “Про вибори Президента України”) на:

1) малі-з орієнтовною кількістю виборців від 50 до 500 осіб;

2) середні – з орієнтовною кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;

3) великі – з орієнтовною кількістю виборців від 1500 до 3000 осіб. Виборчі комісії – це передбачені Конституцією і законами України

Спеціальні органи, які створюються для організації та проведення виборів до представницьких органів в Україні.

Виборчими комісіями, які забезпечують організацію і проведення виборів Президента України, є:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

Порядок визначення загального складу Верховної Ради АРК, місцевих рад (ст. 16 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”).

Рішення про загальний склад (кількість депутатів обласної, районної, міської (крім районів, міст в АРК, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в АРК) ради приймається Верховною Радою АРК поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) Київської, Севастопольської міської ради, районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідними радами поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити при чисельності:

1) до 1 тисячі жителів – від 12 до 16 депутатів;

2) від 1 тисячі до 3 тисяч жителів – від 16 до 20 депутатів;

3) від 3 тисяч до 5 тисяч жителів – від 20 до 30 депутатів;

4) від 5 тисяч до 20 тисяч жителів – від 30 до 36 депутатів;

5) від 20 тисяч до 50 тисяч жителів – від 36 до 46 депутатів;

6) від 50 тисяч до 100 тисяч жителів – від 36 до 50 депутатів;

7) від 100 тисяч до 250 тисяч жителів – від 40 до 60 депутатів;

8) від 250 тисяч до 500 тисяч жителів – від 50 до 76 депутатів;

9) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів – від 60 до 90 депутатів;

10) від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів – від 76 до 120 депутатів;

11) понад 2 мільйони жителів – від 76 до 150 депутатів.

Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів. Чисельність жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці визначається на підставі повідомлення певних територіальних органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів. Загальний склад (кількість депутатів) Верховної Ради АРК визначається Конституцією АРК.

Повідомлення про загальний склад відповідної ради публікується в місцевих друкованих засобах масової інформації протягом трьох днів з дня прийняття відповідного рішення.

Центральна виборча комісія (ЦВК) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів як на загальнодержавному, так і місцевому рівнях. Законодавчою основою організації і діяльності ЦВК є Конституція України (п. 21 ч. 1 ст. 85), Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р. № 1932-ГУ 1 та інші правові акти.

Порядок утворення ЦВК Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження членів ЦВК за поданням Президента України. У поданні Президента України про призначення на посаду членів ЦВК враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України.

До складу ЦВК згідно ч. З ст. 6 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” входять 15 членів.

Строк повноважень ЦВК – 7 років. Члени ЦВК працюють на постійній основі, мають статус державних службовців.

Голова комісії, його заступники, секретар згідно зі ст. 9 цього Закону обираються на її засіданні таємним голосуванням із числа членів ЦВК. Голова ЦВК, йото заступники, секретар, а також не менше п’яти інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту.

Членом ЦВК може бути громадянин України, який:

1) на день призначення досяг 25 років;

2) має право голосу;

3) проживає в Україні не менше п’яти останніх років;

4) володіє державною мовою. Членом ЦВК не може бути особа, яка:

1) мас судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в законодавчому порядку;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) с народним депутатом України, мас інший представницький мандат;

4) входить до складу інших виборчих комісій, комісій з референдумів, є членом ініціативної групи референдуму, займається підприємницькою діяльністю, входить до складу правління чи інших виконавчих органів організацій, що мають на меті отримання прибутку.

Член ЦВК не може:

1) входити до складу органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування;

2) бути кандидатом у Президенти України, кандидатом у народні депутати України, депутати місцевих рад. При набутті членом ЦВК зазначеного статусу комісія приймає рішення про зупинення його повноважень на період перебування у відповідному статусі.

Член комісії, який до свого призначення на посаду був членом будь-якої політичної партії, на час здійснення своїх повноважень зупиняє членство у цій партії і не може брати участі в її роботі. Члену ЦВК після складення ним присяги видається посвідчення за підписом Президента України.

ЦВК є повноважною з моменту призначення на посаду та складення присяги не менше як двома третинами її складу. Присяга українському народові складається на пленарному засіданні Верховної Ради України. Особа, яка склала присягу члена ЦВК, ставить свій підпис під текстом присяги. Відмова члена ЦВК скласти присягу тягне за собою скасування Верховною Радою України рішення про його призначення.

Основною формою роботи ЦВК є засідання, які вважаються повноважними, якщо на них присутні не менш як дві третини її персонального складу.

Правовими актами ЦВК є рішення, які ухвалюються у формі постанови. З питань поточної внутрішньої діяльності ЦВК може ухвалювати протокольне рішення. Рішення ЦВК приймається на засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів від її складу. Рішення, прийняті ЦВК, можуть бути змінені лише за власної ініціативи або на підставі рішення суду. Голова ЦВК у межах своїх повноважень видає розпорядження.

Загальні повноваження ЦВК визначені ст. 17 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”:

1) забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах;

2) забезпечує дотримання передбачених Конституцією і законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму;

3) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми;

4) забезпечує однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України;

5) здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов’язкові для використання в роботі виборчих комісій та комісій з референдумів роз’яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми;

6) готує пропозиції щодо вдосконалення законів з питань проведення виборів та референдумів;

7) звертається в разі необхідності до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції України, законів України або окремих їх положень з питань, що стосуються організації підготовки та проведення виборів і референдумів;

8) є розпорядником Державного реєстру виборців, забезпечує його ведення та функціонування відповідно до закону;

9) здійснює контроль за дотриманням політичними партіями (виборчими блоками політичних партій), іншими суб’єктами виборчого процесу та процесу референдуму вимог законодавства;

10) забезпечує на виборах і референдумах акредитацію офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій відповідно до Закону, видає їм посвідчення;

11) здійснює заходи щодо підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів;

12) публікує інформацію про підготовку та проведення виборів і референдумів в Україні, матеріали про свою діяльність та ін.

ЦВК наділена значним обсягом повноважень щодо організації підготовки і проведення виборів, наприклад, Президента України:

1) організовує підготовку і проведення виборів Президента України;

2) оголошує початок процесу виборів Президента України;

3) очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів, спрямовує та контролює їх діяльність;

4) утворює територіальні виборчі округи з виборів;

5) здійснює повноваження територіальної виборчої комісії для закордонного виборчого округу, формує територіальні виборчі комісії з виборів;

6) публікує постанови ЦВК та іншу інформацію стосовно виборів Президента України у випадках, передбачених законом;

7) здійснює контроль за цільовим використанням коштів, виділених з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів;

8) контролює порядок надходження, обліку та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України в порядку та в межах, встановлених законом;

9) встановлює форми виборчих документів, затверджує зразки виборчих скриньок для голосування, печаток виборчих комісій, визначає порядок зберігання і передачі виборчих документів до певних державних архівних установ;

10) заслуховує повідомлення виборчих комісій, керівників міністерств, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів Президента України;

11) реєструє кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, уповноважених представників у ЦВК;

12) встановлює форму та затверджує текст виборчого бюлетеня з виборів Президента України, забезпечує їх виготовлення;

13) звертається до Вищого адміністративного суду України щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України;

14) встановлює та офіційно оприлюднює результати виборів Президента України;

15) вносить до Верховної Ради України подання про призначення повторних виборів Президента України;

16) після складення присяги вручає новообраному Президенту України посвідчення Президента України та ін.

Місцезнаходженням ЦВК згідно зі ст. 5 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” є місто Київ. На будинку, де знаходиться Комісія, вивішується Державний Прапор України.

Окружна виборча комісія згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України “Про вибори Президента України” утворюється ЦВК не пізніш як за 50 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб.

Подання стосовно кандидатур до складу окружних виборчих комісій (по дві особи до однієї комісії від одного кандидата) вноситься кандидатами на пост Президента України, які зареєстровані у ЦВК. Подання вищезазначених кандидатур до складу окружних комісій вноситься до ЦВК не пізніш як за 54 дні до дня виборів за підписом кандидата на пост Президента України або його представником. У разі, якщо у встановлений строк не надійшли відповідні подання щодо складу окружної виборчої комісії, або їх кількість становить менше десяти осіб, то окружна виборча комісія утворюється ЦВК за поданням її голови у кількості дев’яти осіб з обов’язковим урахуванням раніше поданих кандидатур.

Окружна виборча комісія виконує такі повноваження:

1) здійснює контроль за додержанням законодавства про вибори Президента України;

2) утворює дільничні виборчі комісії та спрямовує їхню діяльність; 3) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям, організовує навчання їх членів з питань організації виборчого процесу;

4) у порядку, встановленому ЦВК, вирішує питання розподілу та використання коштів дільничними виборчими комісіями, контролює забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв’язку;

5) контролює складання списків виборців і подання їх для загального ознайомлення; передає списки виборців дільничним виборчим комісіям;

6) сприяє разом з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування організації зустрічей кандидатів з виборцями;

7) забезпечує передачу дільничним виборчим комісіям виборчих бюлетенів та іншої документації;

8) встановлює підсумки голосування по територіальному виборчому округу, складає протокол про підсумки голосування і надсилає його до ЦВК;

9) визнає голосування на виборчій дільниці недійсним у випадках, передбачених законодавством;

10) забезпечує проведення повторного голосування відповідно до рішення ЦВК про призначення повторного голосування по виборах Президента України, а також проведення повторних виборів відповідно до чинного законодавства;

11) реєструє офіційних спостерігачів від кандидатів у Президенти України та партій (блоків) у відповідному територіальному окрузі;

12) забезпечує виготовлення печаток, штампів і передає їх дільничним виборчим комісіям;

13) розглядає в межах своїх повноважень звернення, заяви і скарги щодо організації та проведення виборів у межах територіального виборчого округу, а також звернення, заяви і скарги на рішення та дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, приймає щодо них рішення;

14) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготовки і проведення виборів Президента України;

15) забезпечує передачу на зберігання до певної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому ЦВК;

16) виконує інші повноваження відповідно до чинного законодавства. Повноваження окружних виборчих комісій починаються з дня, наступного після прийняття рішення про їх утворення, і закінчуються через 15 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів виборів Президента України.

Дільничні виборчі комісії утворюються по виборчих дільницях:

1) дільнична виборча комісія звичайних виборчих дільниць;

2) дільнична виборча комісія спеціальних виборчих дільниць;

3) дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці.

Перші два види дільничних виборчих комісій (звичайних і спеціальних виборчих дільниць) утворюються відповідними окружними виборчими комісіями не пізніш як за 26 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб. Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій (по дві особи до однієї комісії від одного кандидата) як звичайних, так і спеціальних виборчих дільниць мають кандидати на пост Президента України. Такі подання вносяться до окружної виборчої комісії не пізніш як за 34 дні до дня виборів за підписом кандидата на пост Президента України або його представником.

Третя, тобто дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці, утворюється ЦВК за поданням вищезазначених суб’єктів. Дільнична виборча комісія здійснює такі повноваження:

1) здійснює контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про вибори Президента України;

2) складає список виборців, уточнює список виборців, подає його для загального ознайомлення, вносить до нього зміни;

3) завчасно вручає або надсилає виборцям іменні запрошення із зазначенням дати проведення виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування, номера виборця у списку виборців на дільниці;

4) забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;

5) організовує голосування на виборчій дільниці;

6) проводить підрахунок голосів, поданих на виборчій дільниці, складає протокол про підсумки голосування та надсилає його до відповідної територіальної виборчої комісії;

7) визнає недійсним голосування на виборчій дільниці у випадках:

А) незаконного голосування у кількості, що перевищує 10% кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на цій дільниці;

Б) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 10% кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на цій дільниці;

9) розглядає звернення, заяви і скарги з питань внесення змін до списку виборців, організації та проведення голосування, підрахунку голосів на виборчій дільниці та приймає щодо них рішення.

Повноваження дільничних виборчих комісій починаються з дня, наступного після прийняття рішення про їх утворення, і закінчуються через 15 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів виборів Президента України.

Висування та реєстрація кандидатів – важливий етап виборчого процесу. Суб’єктами права висування кандидатів є громадяни України або об’єднання, утворені ними.

Висування кандидатів на пост Президента України згідно зі ст. 44 Закону України “Про вибори Президента України” здійснюється:

1) через самовисунення;

2) партією, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів. Партія (блок) може висунути одного кандидата на пост Президента України.

Висування кандидатів на пост Президента України розпочинається за 89 днів і закінчується за 71 день до дня виборів (раніше – 119 і 95 – відповід


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Конституційне право України – Шаптала Н. К. – Встановлення результатів виборів депутатів