Конституційне право України – Шаптала Н. К. – 8.1. Поняття, ознаки і структура механізму держави
8.1. Поняття, ознаки і структура механізму держави
Механізм держави – це система всіх державних органів, що здійснюють державну владу, а також підприємств, установ, організацій, за допомогою яких виконуються завдання та функції держави. У науці теорії права вперше таке трактування механізму держави у 1968 році запропонував В. В. Копєйчиков. На його переконання, соціальне призначення держави забезпечується державним механізмом, тобто органами державної влади та підприємствами, установами й організаціями. Державні органи наділяються владними повноваженнями з метою здійснення управління в суспільстві, а також реалізації завдань та функцій держави. Такі органи становлять апарат держави.
Підприємства, установи, організації під керівництвом державних органів влади здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності (заводи, фабрики) або діяльності, пов’язаної зі створенням нематеріальних благ (науково-дослідні установи, проектні установи, навчально-виховні заклади). Водночас підприємства, установи, організації не є органами державної влади, оскільки вони:
* не є носіями державної влади, адже не наділені повноваженнями здійснювати державну владу;
* здійснюють управлінські функції виключно у сфері своєї галузевої спрямованості, наприклад, хімічної, металургійної тощо;
* керуються у своїх діях власним статутом;
* безпосередньо створюють матеріальні та нематеріальні блага. Отже, підприємства, установи, організації та органи державної влади
Не тотожні явища, оскільки перші не наділені спеціальними державно-владними повноваженнями. Ознаки механізму держави:
1) чітко структурована система, побудована на засадах координації та підпорядкування;
2) єдність мети та завдань суб’єктів механізму держави;
3) чітка структурованість суб’єктів механізму держави, оскільки кожний суб’єкт займає свою нішу у державному механізмі і виконує надані йому функції та повноваження;
4) матеріальну основу механізму держави становлять бюджетна, банківська та грошова системи;
5) постійно функціонуюча система, яка забезпечує безперервне управління суспільством.
Структурними елементами механізму держави є:
1) державні органи, які наділені державно-владними повноваженнями:
* апарат управління – складається з державних службовців, тобто управлінців;
O апарат примусу – це Збройні Сили України, міліція, прокуратура, виправно-трудові заклади та ін.;
2) підприємства, установи, організації;
3) фінансова, податкова, банківська та інші системи.
8.2. Поняття, ознаки і класифікація органів державної влади
Орган державної влади – це створений державою чи безпосередньо обраний громадянами держави орган, наділений державно-владними повноваженнями, має притаманну йому структуру і здійснює державно-організаційні, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до свого призначення. Наявність державно-владних повноважень в органа державної влади означає можливість прийняття ним відповідних нормативно-правових актів і домагатися за допомогою встановлених засобів легального примусу їх виконання. Важливо, що кожний державний орган здійснює управління суспільством у виокремленій сфері, тому бездіяльність будь-якого органу держави призводить до прогалини у процесі державного управління суспільством.
Державне управління – це певний вид діяльності органів держави, що має виконавчий і розпорядчий характер і полягає в організуючому впливі на суспільні відносини в політичній, соціально-економічній, духовно-культурній та інших сферах шляхом застосування державно-владних повноважень. Відтак державний орган повинен становити самостійні, професійні та відповідальні ланки апарату держави. Апарат держави можна трактувати:
O як апарат виконавчої влади, що складається з чиновників, об’єднаних у рамках чітко підпорядкованих та структурованих органів виконавчої влади;
* як апарат управління справами суспільства;
* як органи виконавчої влади, парламент, глава держави, контрольно-наглядові органи, правоохоронні органи, дипломатичні представництва та інші.
Отже, апарат держави – це система всіх державних органів, за допомогою яких практично здійснюється державна влада.
У юридичній літературі, як і на законодавчому рівні, використовуються два синонімічно близькі терміни – “державний орган” і “орган державної влади”. Постає питання: чи є змістовна різниця між ними, якщо є, то яка. Конституція незалежної України (ч. 2 ст. 5) використовує лише один із двох термінів, зокрема: “Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”. У ст. 1 Закону України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 року зазначено: “Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України”. Отже, законодавець використовує два синонімічні поняття, які за своєю сутністю є однаковими, що вбачається із тексту.
В юридичній літературі також активно використовуються два зазначені терміни, які є практично змістовно тотожними поняттями.
Орган держави – це структурно організований елемент державного механізму, наділений владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для здійснення завдань, пов’язаних з реалізацією тієї або іншої функції держави.
Органи державної влади – колегіальні та одноособові органи, наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями та необхідними матеріальними, фінансовими й іншими засобами для здійснення функцій і завдань держави.
Таким чином, терміни “орган держави” і “орган державної влади” є синонімічними найменуванням одного й того ж поняття.
У науці конституційного права виділяють загальні та специфічні ознаки органів державної влади. Такі ознаки відокремлюють державні органи від підприємств, установ, організацій.
Загальні ознаки органів державної влади:
1) створюються у відповідності з нормативно-правовою базою шляхом безпосередньої чи представницької демократії;
2) наділені державно-владними повноваженнями, тобто орган державної влади уповноважений видавати нормативно-правові акти, які є обов’язковими до виконання;
3) мають статус юридичної особи;
4) функціонують у встановленому державою порядку, тому діють за дорученням і від імені держави, яка на законодавчому рівні визначає їхній правовий статус;
6) є відносно самостійними елементами єдиної системи державних органів;
7) пов’язані між собою відношеннями субординації та координації;
8) у своїй єдності створюють цілісну систему, тобто апарат держави;
9) матеріальну основу організації і діяльності становлять кошти Державного бюджету, володіють державним майном, яке перебуває в їхньому оперативному управлінні.
Специфічні ознаки органів державної влади:
1) виконання властивих їм функцій (засідання, сесії тощо);
2) наявність юридично закріпленої організаційної структури, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті;
3) наявність предмета відання – певного кола суспільних відносин, на які поширює свій управлінський вплив конкретний орган державної влади;
4) наявність законодавчо передбачених і гарантованих, чітких і вичерпних повноважень органу державної влади;
5) законодавчо визначені підстави, вид, міра та механізм притягнення до юридичної відповідальності.
Отже, органам державної влади властиві певні ознаки, які вирізняють їх один від одного, проте в єдності вони становлять цілісний механізм, що називається апаратом держави.
Органи державної влади дуже різноманітні, проте їх можна згрупувати за певними критеріями, що дасть можливість не тільки структурувати наші знання про них, а й визначити їх місце і роль у системі державного управління.
Класифікація органів держави
№ з/п | Критерії класифікації органів держави | Види органів держави |
1 | За Способом формування | 1) виборні (первинні) – Президент України, Верховна Рада України; 2) призначувані (вторинні) – Кабінет Міністрів України, Вища рада юстиції, обласні державні адміністрації; |
2 | За територією, На яку поширюється юрисдикція | 1) загальнодержавні – Президент України, Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Генеральна прокуратура України; 2) локальні (місцеві) – місцеві державні адміністрації; |
3 | За часом дії | 1) постійно діючі – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства; 2) тимчасові – спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України, виборчі комісії; |
4 | За складом | 1) колегіальні – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України; 2) одноособові – Президент України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; |
5 | За Поділом на гілки влади | 1) законодавчі – Верховна Рада України; 2) виконавчі – Кабінет Міністрів України, міністерства, місцеві державні адміністрації; 3) судові – Верховний Суд України, Конституційний Суд України; |
6 | За Правовими формами роботи і функціональною спрямованістю | 1) правотворчі – Верховна Рада України, Президент України; 2) правозастосовні – Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації; 3) правоохоронні – Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України; 4) контрольно-наглядові – Генеральна прокуратура України. |
Органи державної влади, будучи наділеними державно-владними повноваженнями, зобов’язані спрямовувати свою функціональну діяльність практично в усі сфери суспільного і державного життя у межах країни і представляти інтереси власного народу і держави на міжнародному рівні. Державні органи у межах своїх повноважень здійснюють контроль і нагляд за іншими суб’єктами правовідносин з метою забезпечення суспільного правопорядку, демократії, законності, прав і свобод людини та громадянина тощо. Держава як складний політико-правовий інститут не може існувати без державних органів, оскільки вони є тим незамінним і, по суті, безальтернативним інструментом, який необхідний для здійснення державного управління.
Напрочуд актуальним є відомий вислів Отто фон Бісмарка: “Із поганими законами і хорошими чиновниками ще можливе управління, але з поганими чиновниками не допоможуть жодні закони”.
Отже, органи державної влади повинні мати не лише чітку структурну організацію, законодавчо регламентовану підпорядкованість, визначений обсяг повноважень і компетенції, а й високий ступінь професіоналізму і моральності, бути патріотом України та українського народу.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)