Home ⇒ 👍Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М ⇒ Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Організаційна структура політичних партій
Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Організаційна структура політичних партій
Організаційна структура сучасних політичних партій є досить різноманітною і залежить від цілої нивки факторів, серед яких першорядне значення мають специфіка самих партій, їхні історичні особливості й національні традиції.
Є два основних методи побудови партій, які набули майже загального поширення. Відповідно до них за організаційною структурою розрізняють організаційно оформлені й організаційно не оформлені партії.
Організаційно оформлені партії мають централізований партійний апарат, який “рекрутується” з партійних функціонерів, що розглядають свою політичну діяльність як професію. У цих партіях існує організаційний зв’язок між партією та її членами. Член партії одержує партійний квиток, сплачує партійні внески й дотримується всіх дисциплінарних вимог, передбачених партійним статутом.
Партії, що належать до цієї групи, як правило, відносно невеликі за чисельністю організації з чіткою структурою (“кадрові партії”). Вони будуються на принципах бюрократичного централізму. Здебільшого у цих партіях величезні повноваження належать загальнонаціональному керівництву й безпосередньо лідерові. Вони можуть будуватися й на основі колективного членства, що розглядається як органічне доповнення до членства індивідуального.
До таких партій можна віднести Ліберально-демократичну партію Японії, Християнсько-демократичний союз ФРН, Австрійську народну партію, Партію центру Швеції та ін.
Організаційно не оформлені партії характеризуються тим, що в них немає інституту офіційного членства. Особи, що вважаються членами партії, організаційно з нею не пов’язані. Вони не мають партійних квитків, не сплачують членських внесків; на них не поширюється партійна дисципліна.
Відсутність офіційного членства в партіях цього типу компенсується наявністю розгалуженого апарату професійних партійних чиновників, що є основним знаряддям здійснення партійної політики. Діяльність таких партій зводиться насамперед до виборчої боротьби, до “уловлювання голосів виборців”. Основне завдання цих партій – домогтися перемоги на виборах.
Типовим прикладом організаційно не оформлених партій є головні політичні партії США – Республіканська та Демократична. Обидві ці партії – це величезні політичні організації з досить слабким центральним керівництвом. Формально членами партії вважаються всі виборці, які проголосували на попередніх виборах за список відповідної партії. Організаційного зв’язку між партією та її членами немає.
Організаційна структура апаратів Республіканської і Демократичної партій досить складна і хаотична. У цілому вона пристосована насамперед до потреб передвиборчої боротьби.
Загальна тенденція до бюрократизації й централізації, властива політичним партіям, набуває втілення в тому, що кількість організаційно не оформлених партій неухильно скорочується. Організаційно оформлене членство з обов’язковою сплатою партійних внесків і обов’язком дотримуватися партійної дисципліни стає обов’язковим атрибутом організаційної структури політичних партій.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Інституалізація політичних партій У зарубіжних країнах особливої важливості у сучасну епоху набуває інституалізація політичних партій. Ідеться насамперед про порядок їхнього утворення та регулювання внутрішньої структури і політичної діяльності. Тривалий час це відбувалося поза межами правового регулювання держави. Політичні партії розглядалися державною владою як приватні організації, подібні до різноманітних клубів і товариств. Становище змінилося, коли партії були визнані складовою […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 4.1. Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій 4.1. Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій. 4.2. Організація і порядок проведення виборів у зарубіжних країнах. 4.3. Поняття і види референдумів. 4.1. Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій Поняття політичної партії. У суспільстві завжди є різноманіття інтересів: економічних, політичних, ідеологічних, релігійних, культурних тощо, і чим повніше ці групи представляють їх у політичному процесі, тим більшим є вплив […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Функції політичних партій Найбільш наочно природа політичної партії виявляється через її функції. Перша функція політичних партій полягає в тому, що вони виступають засобом боротьби за урядовою владою в центрі та на місцях між окремими групами. Різні соціальні групи зацікавлені у використанні вищих органів державної влади й муніципалітетів (у федеративних державах – також органів влади та управління суб’єктів федерації) […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Класифікація політичних партій Можливі різні підходи до класифікації політичних партій. Наприклад, партії залежно від стилю спілкування між партійними лідерами та рядовими членами поділяються на авторитарні й демократичні. Залежно від того, якою мірою вони представляють різні верстви суспільства, партії поділяються на інтегративні, тобто які представляють усі або багато верств суспільства, і представницькі, тобто ті, члени яких представляють один соціальний […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Розділ 4 ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ВИБОРЧЕ ПРАВО В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 4.1. Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій. 4.2. Організація і порядок проведення виборів у зарубіжних країнах. 4.3. Поняття і види референдумів. 4.1. Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій Поняття політичної партії. У суспільстві завжди є різноманіття інтересів: економічних, політичних, ідеологічних, релігійних, культурних тощо, і чим повніше ці групи представляють їх у політичному процесі, тим більшим є вплив […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Поняття політичної партії 4.1. Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій. 4.2. Організація і порядок проведення виборів у зарубіжних країнах. 4.3. Поняття і види референдумів. 4.1. Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій Поняття політичної партії. У суспільстві завжди є різноманіття інтересів: економічних, політичних, ідеологічних, релігійних, культурних тощо, і чим повніше ці групи представляють їх у політичному процесі, тим більшим є вплив […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Класифікація політичних режимів У науковій літературі є багато класифікацій політичних режимів. Кожна з них має позитивні й негативні аспекти. Виокремити єдино правильний варіант досить складно. Однак слід зазначити, що більшість сучасних підходів так чи інакше враховує два фактори: ступінь розвиненості політичної демократії та реальний політико-правовий статус особи. Перші відомості про демократію і тиранію, диктатуру і охлократію дають античні […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 8.3. Внутрішня структура уряду На питання про те, хто входить до складу уряду, найпростіше відповісти однозначно: до складу уряду входять міністри. Інакше кажучи, уряд складається з міністрів. Однак до складу уряду, крім глави уряду й міністрів, які зазвичай очолюють міністерства або урядові департаменти, входять такі посадові особи, як державні міністри, міністри без портфеля, статс-секретарі, іноді – молодші міністри й […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 7.3. Структура і порядок роботи парламентів Важливу роль у діяльності парламентів відіграють його керівні органи. У країнах із двопалатною системою в кожній палаті є свої подібні органи. В однопалатних парламентах зазвичай керують органи лише в одній палаті. Керівництво нижніх палат або парламентів, які складаються з однієї палати, у більшості випадків обираються депутатами (як правило, на першій сесії на весь строк повноважень). […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Структура французького парламенту Структура французького парламенту. Парламент складається з двох палат: нижньої (Національних зборів) і верхньої (Сенату). Пасивне виборче право для обрання до Національних зборів надається з 23 років, до Сенату – з 35 років. На всіх виборах існує виборча застава. За офіційною версією, внесення застави пояснюється необхідністю покрити витрати на виборчу кампанію хоча б частково і певною […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Структура Конгресу Конгрес. Конгрес США складається з двох палат – Палати представників і Сенату, він обирається на основі загальних рівних і прямих виборів таємним голосуванням. Палата представників є органом загальнонаціонального представництва. Палата представників у складі 435 депутатів обирається строком на два роки в перший вівторок після першого понеділка листопада кожного парного року в одномандатних округах. Між штатами […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Парламентські фракції Партійні об’єднання депутатів найчастіше називаються партійними фракціями, але можуть називатися й по-іншому. Якщо у ФРН використовується класичне найменування – фракція, то у Франції, Італії та інших країнах партійні фракції прийнято називати парламентськими групами. У Великобританії вони офіційно називаються парламентськими партіями. В Австрії, Польщі, Хорватії – партійними клубами. Іноді застосовуються дві назви, наприклад, партійна фракція і […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Структура конституцій Історія конституціоналізму налічує близько чотирьох століть. Прообразами конституцій були хартії й статути середньовічних самоврядних міст, “даровані” феодалами або затверджені власною владою міських республік. В одній з держав Європи подібна середньовічна конституція діє дотепер. Це конституція карликової держави Сан-Марино, розташованої на Апеннінському півострові, прийнята ще 1600 р. У сучасному розумінні конституція як засіб обмеження державної влади […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Система і структура курсу Після того як з’ясовано предмет державного права зарубіжних країн, необхідно визначити, яким чином розглядувана нами наука досліджує свій предмет. Для того щоб досліджувати свій предмет, кожна наука використовує певну сукупність прийомів і способів дослідження. Це – методологія цієї галузі науки. Усі прийоми та способи поділяються на загальні – застосовувані в методах усіх наук, і часткові […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Розділ 8 УРЯД У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 8.1. Місце уряду в системі державних органів. 8.2. Основні способи формування урядів. 8.3. Внутрішня структура уряду. 8.4. Компетенція уряду і його функції. 8.5. Нормотворча діяльність уряду. 8.1. Місце уряду в системі державних органів Слово “уряд” зрозуміле кожній людині й не потребує особливого розшифрування. Однак дати визначення цього поняття все ж непросто, тому що на відміну, […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Комітети бундестагу Основна політична структура німецького парламенту – фракції, які представляють у ньому партії, що подолали п’ятивідсотковий бар’єр на вибоpax. Завдяки тісному персональному зв’язку центральних партійних органів зі своїми парламентськими представництвами у федеративній республіці практично немає суперечностей між партією і фракцією, які ще в період Веймарської республіки ускладнювали їх діяльність у парламенті. Як правило (хоч і не […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 9.3. Структура і порядок формування органів місцевого самоврядування Органи місцевого самоврядування складаються з виборних муніципальних рад (або зборів) і виконавчого апарату. Порядок виборів у муніципальні ради регулюється спеціальними виборчими законами, у федеративних державах їхнє видання, як правило, належить до відання законодавчих органів суб’єктів федерації. У більшості демократичних країн вибори в органи місцевого самоврядування здійснюються на основі загального, рівного й прямого виборчого права при […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Діяльність фракцій бундестагу Основна політична структура німецького парламенту – фракції, які представляють у ньому партії, що подолали п’ятивідсотковий бар’єр на вибоpax. Завдяки тісному персональному зв’язку центральних партійних органів зі своїми парламентськими представництвами у федеративній республіці практично немає суперечностей між партією і фракцією, які ще в період Веймарської республіки ускладнювали їх діяльність у парламенті. Як правило (хоч і не […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 4.2. Організація і порядок проведення виборів у зарубіжних країнах Поняття та види виборів. Під виборами слід розуміти встановлену законом державно-правову процедуру, під час якої громадяни віддають свої голоси за кандидата або партію, у результаті чого їхня воля формує виборний (представницький) орган влади або обирається (займає свій пост) конкретна посадова особа – президент, мер міста, суддя та ін. До цього визначення можна додати, що вибори […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 14.4. Кабінет міністрів Так само, як і в інших буржуазних країнах, в Японії уряд називається Кабінетом міністрів. До нього входять прем’єр-міністр, 12 міністрів, що очолюють відповідні міністерства і 8 державних міністрів (міністрів без портфеля, що є, головним чином, радниками прем’єр-міністра, їм можуть доручатися й інші функції). За Конституцією не менш як 50 % міністрів повинні бути членами парламенту. […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 14.2. Імператор Як уже зазначалося, Японія за формою правління – парламентарна монархія. Конституція країни проголошує: “Імператор є символом держави і єдності народу, його статус визначається волею народу, якому належить суверенна влада”. Крім того, підкреслюється: “Імператорський трон є династичним і успадковується відповідно до Закону про імператорську фамілію, прийнятого Парламентом”. Імператорський трон в Японії передається у порядку спадкоємства члену […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 14.3. Парламент Як уже зазначалося, Японія за формою правління – парламентарна монархія. Конституція країни проголошує: “Імператор є символом держави і єдності народу, його статус визначається волею народу, якому належить суверенна влада”. Крім того, підкреслюється: “Імператорський трон є династичним і успадковується відповідно до Закону про імператорську фамілію, прийнятого Парламентом”. Імператорський трон в Японії передається у порядку спадкоємства члену […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Функції державного права зарубіжних країн Виокремивши предмет конституційно-правового регулювання, можемо назвати його об’єкти. До них належать: найважливіші принципи функціонування держави (народоправства, демократії, соціальної політики); вищі органи державної влади (форма правління, глава держави, парламент, уряд, їхня компетенція і строки повноважень); інститути, що становлять конституційно-правовий статус особи (громадянство, права і свободи людини, конституційні обов’язки громадян); виборче право (порядок організації та проведення виборів […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 1.3. Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна Наука державного права вивчає державно-правові норми й інститути, а також суспільні відносини, які регулюються або повинні регулюватися ними. Наука вивчає також практику реалізації державно-правових норм та інститутів, прагнучи осягнути закономірності їхнього розвитку і дати обгрунтовані рекомендації законодавцеві та правозастосовнику щодо вдосконалювання і застосування відповідних правоположень. Таким чином, наука конституційного (державного) права зарубіжних країн має своїм […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Розділ 16 КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 16.1. Загальні відомості про країну та іі правову систему. 16.2. Характеристика Конституції КНР. 16.3. Законодавча влада. 16.1. Загальні відомості про країну та її правову систему Китайська Народна Республіка – держава в Східній Азії. Територія.- 9,6 млн кв. км. Таким чином, за площею КНР займає друге місце у світі, поступаючись лише Росії. Водночас Китай – найбільша […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 15.4. Виконавча влада Виконавча влада формально належить президенту. Він здійснює свої повноваження “за порадою і допомогою Кабінету”. Зокрема, він може накладати вето на закон, прийнятий парламентом, розпустити Народну палату, видавати укази, що мають силу закону, в умовах неможливості прийняття відповідного закону парламентом. Президент обирається в результаті непрямих виборів колегією вибірників. До її складу входять усі члени обох палат […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 1.1. Предмет, метод і система державного права зарубіжних країн Розділ 1. ПРЕДМЕТ, ДЖЕРЕЛА І СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 1.1. Предмет, метод і система державного права зарубіжних країн. 1.2. Об’єкти та суб’єкти державно-правових відносин. Джерела державного права зарубіжних країн. 1.3. Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна. 1.1. Предмет, метод і система державного права зарубіжних країн Конституційне (державне) право можна визначити як […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 8.1. Місце уряду в системі державних органів 8.1. Місце уряду в системі державних органів. 8.2. Основні способи формування урядів. 8.3. Внутрішня структура уряду. 8.4. Компетенція уряду і його функції. 8.5. Нормотворча діяльність уряду. 8.1. Місце уряду в системі державних органів Слово “уряд” зрозуміле кожній людині й не потребує особливого розшифрування. Однак дати визначення цього поняття все ж непросто, тому що на відміну, […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 5.3. Форма правління в зарубіжних країнах Форма правління є комплексним конституційно-правовим інститутом і становить систему вищих органів державної влади та спосіб (порядок) їхньої взаємодії. Таким чином, коли ми говоримо про форму правління, йдеться не тільки про республіканський або монархічний лад, а й про конкретний тип кожного з них: президентську, напівпрезидентську, парламентарну та іншу республіки; абсолютну, дуалістичну, парламентську монархію. Форма правління завжди […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Підбиття підсумків референдуму У різних країнах питання про підбиття підсумків вирішується по-різному. Найсуворіші критерії встановлено в Італії. Для того щоб питання, винесене на референдум, вважалося вирішеним, необхідно, щоб у референдумі взяла участь більшість виборців (тобто 50% + 1 голос) і було зібрано більшість дійсних голосів. У деяких країнах більш ліберальні вимоги. Наприклад, у Данії для того, щоб питання […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Розділ 1. ПРЕДМЕТ, ДЖЕРЕЛА І СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН Розділ 1. ПРЕДМЕТ, ДЖЕРЕЛА І СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 1.1. Предмет, метод і система державного права зарубіжних країн. 1.2. Об’єкти та суб’єкти державно-правових відносин. Джерела державного права зарубіжних країн. 1.3. Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна. 1.1. Предмет, метод і система державного права зарубіжних країн Конституційне (державне) право можна визначити як […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 8.2. Основні способи формування урядів Порядок формування уряду, як правило, визначається формою правління держави. Можна виокремити два основних способи утворення уряду: парламентський і позапарламентський. Парламентський спосіб утворення уряду має кілька різновидів. Найбільш відома англійська модель, за якою лідер партії, що перемогла на виборах, формує уряд. Уточнимо, що це не обов’язково може бути лідер партії. Це може бути лідер коаліції, блоку. […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Методи державного права зарубіжних країн Після того як з’ясовано предмет державного права зарубіжних країн, необхідно визначити, яким чином розглядувана нами наука досліджує свій предмет. Для того щоб досліджувати свій предмет, кожна наука використовує певну сукупність прийомів і способів дослідження. Це – методологія цієї галузі науки. Усі прийоми та способи поділяються на загальні – застосовувані в методах усіх наук, і часткові […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Поняття державного права зарубіжних країн Розділ 1. ПРЕДМЕТ, ДЖЕРЕЛА І СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 1.1. Предмет, метод і система державного права зарубіжних країн. 1.2. Об’єкти та суб’єкти державно-правових відносин. Джерела державного права зарубіжних країн. 1.3. Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна. 1.1. Предмет, метод і система державного права зарубіжних країн Конституційне (державне) право можна визначити як […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Розділ 7 ПАРЛАМЕНТ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 7.1. Порядок формування парламентів і статус депутатів. 7.2. Класифікація парламентів. 7.3. Структура і порядок роботи парламентів. 7.4. Повноваження парламентів. 7.5. Законодавчий процес. 7.1. Порядок формування парламентів і статус депутатів Поняття і становлення парламентаризму. Слово “парламент” має латинський корінь “раrlаrе” – “говорити”, “розмовляти”. Батьківщиною найдавнішого парламенту вважають Ісландію (IX ст.). На околицях столиці Ісландії Рейк’явіка дотепер […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 15.3. Законодавча влада Індія – парламентська республіка. Законодавча влада належить двопалатному парламенту. Нижня палата – Народна палата (індійська назва – лок сабга) формується в результаті загальних і прямих виборів. Максимальне число депутатів цієї палати – 550 (зокрема 20 депутатів представляють союзні території, 38 – відсталі племена, 37 – найбезправніші касти, 2 депутати може призначити президент для “адекватного представництва” […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Вибори Президента Як уже згадувалося, виконавча влада в Сполучених Штатах належить президенту. Президент США е главою держави й уряду. Його повноваження у сфері державної діяльності достатньо великі. У його безпосередньому підпорядкуванні – весь державний апарат управління. Вибори Президента. Президент США обирається непрямим шляхом строком на 4 роки. Одна і та сама особа може обиратися президентом не більше […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Інститут монархії Найважливіша частина будь-якої писаної конституції – хартія, білль або окремий розділ, присвячений основним правам людини. У британській Конституції такого загального розділу або акта немає; декілька законодавчих текстів містять лише окремі права й свободи, регулюючи головним чином питання, пов’язані з довільним арештом, з правами сторін у судочинстві. Політичні права встановлюються декількома актами парламенту (про народне представництво […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Територіальний устрій Найважливіша частина будь-якої писаної конституції – хартія, білль або окремий розділ, присвячений основним правам людини. У британській Конституції такого загального розділу або акта немає; декілька законодавчих текстів містять лише окремі права й свободи, регулюючи головним чином питання, пов’язані з довільним арештом, з правами сторін у судочинстві. Політичні права встановлюються декількома актами парламенту (про народне представництво […]...
- Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Депутатські комісії та комітети Парламентські комісії або комітети – це спеціальні органи, утворені з депутатів, головною метою яких є підготовча робота зі створення й оцінки законопроектів, а також для контролю за виконанням законів або для контролю за діяльністю виконавчої влади. Є й інші справи, які виконують парламентські комітети, але названі є головними. Парламентські комісії в абсолютній більшості складаються тільки […]...