Концепції сучасного природознавства – Карпов Я. С

1.1 Що таке природознавство. Види природничих наук, предмет та мета вивчення. Класифікація методів наукового пізнання Слово “природознавство” (рос. – “естествознание”, “природоведение”, від “естество” – природа) означає знання про природу, або природознавство. Слово “природоведение” походить

1.2.1 Спостереження Спостереження є чуттєвим відображенням предметів та явищ зовнішнього світу. Це вихідний метод емпіричного пізнання, який дозволяє одержати первинну інформацію про об’єкти навколишньої дійсності. Наукове спостереження (на відміну від звичайного, повсякденного спостереження) має

Експеримент – більш складний метод емпіричного пізнання порівняно зі спостереженням. Він передбачає активний, цілеспрямований і строго контрольований вплив дослідника на досліджуваний об’єкт з метою виявлення й вивчення тих чи інших його сторін, властивостей, зв’язків.

1.3.1 Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного Процес пізнання завжди починається з розгляду конкретних предметів і явищ, їхніх зовнішніх ознак, властивостей, зв’язків, які людина сприймає за допомогою органів чуття. Тільки в результаті вивчення чуттєво-конкретного

Розумова діяльність дослідника в процесі наукового пізнання передбачає особливий вид абстрагування, який називають ідеалізацією. Ідеалізація являє собою уявне внесення певних змін у досліджуваний об’єкт відповідно до мети дослідження. У результаті таких змін можуть бути,

Індукція (від лат. inductio – наведення, спонукання) – метод пізнання, що грунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від часткового,

1.4.1 Аналіз і синтез Під аналізом розуміють поділ об’єкта (подумки чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення. Такими частинами можуть бути якісь матеріальні елементи об’єкта або ж його властивості, ознаки, зв’язки

2.1 Зародження й розвиток наукових знань у стародавньому світі 2.1.1 Нагромадження раціональних знань у первісну епоху (від неандертальця до homo sapiens) За останніми даними, людський рід існує близько двох мільйонів років, сучасний же вид

2.1 Зародження й розвиток наукових знань у стародавньому світі 2.1.1 Нагромадження раціональних знань у первісну епоху (від неандертальця до homo sapiens) За останніми даними, людський рід існує близько двох мільйонів років, сучасний же вид

У процесі історичного становлення первісна людина тривалий час орієнтувалася в навколишньому середовищі, відображаючи й фіксуючи лише якісні (а не кількісні) властивості предметів. При цьому, мабуть, важливу роль відігравала образна пам’ять: було цілком достатньо виділити

Найдавніші уявлення відображали первісне сприйняття різноманітних явищ природи і її приголомшливої контрастності, а також протиріч громадського життя, яке постійно ускладнювалося. Ці уявлення свідчать, з одного боку, про допитливість та активність у боротьбі з природою,

2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу почали виявлятися симптоми розкладання первісного суспільства. Це були не одиничні швидкоплинні явища, а складні

2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу почали виявлятися симптоми розкладання первісного суспільства. Це були не одиничні швидкоплинні явища, а складні

Досить давній осередок металургії існував у Південно-Східній Азії, внутрішні райони якої відомі своїми найбільшими у світі запасами олов’яної руди, зокрема в Північно-Східному Таїланді, а також на Півночі В’єтнаму. У Південному Китаї і Гонконзі бронзовий

Протягом неоліту було освоєно основні прийоми гірничої справи (шахти, забої, штреки, кріпильні стовпи, вентиляційні вікна й т. д.), що використовувалися людьми й у наступні епохи. Найбільші розробки кременю (IV тис. до н. е.) відомі

Величезний масив раціональних знань, накопичений протягом попередньої історії первісного суспільства, в епоху його розпаду зазнає істотних кількісних та якісних змін, які були зумовлені глибокими економічними й соціальними перетвореннями в житті давньої людини. Зростання чисельності

У первісній картині світу важливе місце посідали уявлення про єдність людини з природою, її подібність із тваринами. Ці уявлення стали вихідною базою для розвитку біологічних і медичних знань. З поглибленням спеціалізації галузей відтворюючого господарства

У первісному родовому колективі за умови панування суспільної власності на засоби виробництва й предмети споживання, економічні відносини між його членами мали розподільний, а не обмінний характер. Глибинні витоки обміну лежать у системі первісних розподільних

Необхідною передумовою становлення цивілізації є розвиток форм поділу праці. Поділ праці полягає, по-перше, у поділі трудового процесу на окремі операції (технологічний поділ праці) і, по-друге, у закріпленні певних видів діяльності за окремими особами або

Найбільшим культурним досягненням, що утвердилося на рубежі первісного й класового суспільства, є упорядкована писемність. 2.2.10.1 Вихідні відомості Згідно з найбільш розповсюдженим у наш час визначенням, письмо – додатковий щодо звукової мови засіб спілкування або

2.3.1 Давньоєгипетські держави Приблизно сім тисяч років тому на території сучасного Єгипту виникла одна з найдавніших держав на нашій планеті. Цьому історичному факту передувала багатовікова й маловідома для нас історія боротьби дрібних самостійних політичних

2.3.1 Давньоєгипетські держави Приблизно сім тисяч років тому на території сучасного Єгипту виникла одна з найдавніших держав на нашій планеті. Цьому історичному факту передувала багатовікова й маловідома для нас історія боротьби дрібних самостійних політичних

Півострів Мала Азія являє собою суху улоговину, оточену горами: з півдня – Таврським, аз півночі – Понтійським хребтами. На сході обидві гірські гряди, по той бік долини верхнього Євфрату, що тече з півночі на

Іранське нагір’я, тобто землі на захід від Індостанського півострова, де розташувалися сучасні Іран та Афганістан, у найдавніші часи заселяли еламіти, споріднені за мовою з дравідами. У північних і західних областях нагір’я проживали, ймовірно, племена,

Перші цивілізації Давнього Сходу почали формуватися в Межиріччі й у долині Нілу в IV тис. до н. е.. Економічною основою цих цивілізацій було іригаційне землеробство, яке завдяки колосальним трудовим затратам, кооперації й особливій організації