Класичні експерименти в психології – Копець Л. – Дослідження інтелектуальних дій

Діти у віці від 2 до 9 років виконували завдання на механічні зв’язки та відношення. Завдання полягало в тому, щоб відкрити проблемну скриньку, яка замикалася по-різному. Скринька була влаштована таким чином, що можна було запропонувати до 20 завдань різного рівня складності. Хоча завдання були різні, всі вони були побудовані на принципі дії важеля.

На початку дослідження дитині пропонували складне завдання, яке вона не вміє вирішити самостійно, а потім переходили до простіших і доступніших.

Виконання завдання (відкривання скриньки) – суть експериментального спостереження. Намагаючись відкрити проблемну скриньку, дитина переходить від простих до складних завдань, практикує різні прийоми, робить помилки та виправляє їх. Вона розгортає певну діяльність: приймає рішення, діє, використовує різні прийоми, узагальнює їх, змінює та удосконалює рішення. Дитина поступово починає вирішувати ті завдання, які вона не могла виконати на початку.

Отже, це дослідження свідчить, що інтелектуальна дія не існує в готовому вигляді, вона виникає та формується в процесі самого вирішення завдання. Для того, щоб дослідити інтелектуальні дії, недостатньо лише визначити завдання та створити умови для проведення експерименту. Навіть коли все організовано прекрасно, дитина цікавиться завданням та гарно почувається, то й у таких умовах іноді вона не може виконати завдання.

Експерименти В. І. Асніна вражають, хоча не всі його досягнення щодо суті методів оцінки інтелектуальної діяльності враховуються сучасними психологами.

“Інтелектуальна дія не є звичайним проявом готової здібності. Навіть щодо інстинктів та навичок не можна застосувати це положення. Інтелектуальна дія не існує в готовому вигляді, – вона виникає в процесі діяльності суб’єкта. Конкретно, дія виявляється та формується в процесі самого вирішення завдання, незалежно від того, чи це практична дія чи теоретична. Однак завдання вирішує реальна людина, яка відзначається певною мозковою організацією і певним досвідом, навичками. Тому здібності, як можливості мозку, і навички мають велике значення в інтелектуальній діяльності. Однак вони не визначають її, тому що самі повинні бути реалізовані в діяльності суб’єкта” (В. І. Аснін).

Дослідження виконання нецікавої діяльності

Дитині пропонують перекладати сірники із однієї коробки до іншої. Викладаючи по три сірники, дитина має скласти з них букву “А”, потім зруйнувати її, покласти сірники в іншу коробку і так далі. Дослідження показало, що навіть за такої діяльності, яка не має ніякого сенсу, не цікавить дитину, вона все ж довго виконує завдання. З часом вона починає вносити зміни в свою роботу, складає, наприклад, дві фігури, збільшує їх. Таким чином, навіть нецікава діяльність продовжується, привертає увагу, дитина знаходить у цьому процесі певне зацікавлення.

Це свідчить, що в процесі експерименту змінюється ставлення дитини до дослідження, і це ставлення неможливо визначити на самому початку дослідження.

Проведені В. І. Асніним дослідження виявили важливі моменти, які слід враховувати, щоб досягти надійності даних під час експерименту. Ніякі зовнішні умови (процедура, завдання, такт експериментатора) не можуть гарантувати надійності дослідження.

Діти (як і дорослі учасники) вступають у певні відносини з іншими учасниками дослідження, мають певне ставлення до предметного змісту завдання, і ця складна система ставлень зумовлює різні (своєрідні) мотиви та цілі діяльності, які впливають на виконання окремих дій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Класичні експерименти в психології – Копець Л. – Дослідження інтелектуальних дій