Історія зарубіжної літератури XVII – XVIII століття – Давиденко Г. Й

Курс “Історія зарубіжної літератури XVII – XVIII століття” – гуманітарна дисципліна, яка логічно продовжує вивчення історії зарубіжної літератури студентами педуніверситетів незалежно від вибраної ними форми навчання. Тому перед викладачем стоїть відповідальне завдання – залучити

1.1. Навчальна програма курсу “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII століття” XVII століття – перехідна культурно-історична й літературна епоха. Криза ренесансного гуманізму та культури Відродження і пошуки нового синтезу. Складність і розмаїтість літературного процесу XVII століття.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Глухівський державний педагогічний університет Кафедра зарубіжної літератури Робоча програма З ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (XVII-ХУШ ст.) ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Програму склала: Затверджена на засіданні кафедри зарубіжної

№ п/п Теми та плани практичних занять Кількість годин 1 Ж.-Б. Мольер “Мішаний – шляхтич”- вершина жанру комедії – балету. 1. Історія написання. Ставлення автора до своїх героїв. 2. Своєрідність комедії-балету. 3. Характеристика образу

Художні тексти, рекомендовані для обов’язкового читання 1. Лопе де Вега. Зірка Севільї. Собака на сіні. Фуенте Овехуна. 2. Тірсо де Моліна. Севільський пустульник, чи Кам’яний гість. 3. Педро Кальдерон. Життя – це сон. 4.

Честная бедность Кто честной бедности своей Стыдится и все прочее, Тот самый жалкий из людей, Трусливый раб и прочее. При всем при том, При всем при том, Пускай бедны мы с вами, Богатство –

Честная бедность Кто честной бедности своей Стыдится и все прочее, Тот самый жалкий из людей, Трусливый раб и прочее. При всем при том, При всем при том, Пускай бедны мы с вами, Богатство –

ЛЕКЦІЯ 1. ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТ. ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ 1. Літературна боротьба XVII ст. 2. Ренесансний реалізм в літературі XVII ст. 3. Бароко, його філософські основи. 4. Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. Етапи

Ренесансний реалізм продовжував демократичні традиції гуманістів Відродження. Сам термін “ренесансний реалізм” було взято літературознавцями з тією метою, щоб позначити ту частину художнього надбання XVII століття, яка не могла бути віднесеною ані до класицизму, ані

Етапи його розвитку Проголосивши культ розуму, класицизм вимагав розумної регламентації художньої творчості. Звідси в ньому чіткість, простота і переконливість в усьому: в ідеях, життєвих ситуаціях, людських характерах. Ідеал прекрасного, який класицизм вбачав у античності,

1. XVII ст. – “золотий вік” іспанської літератури. 2. Лопе де Вега – представник ренесансного реалізму. “Фуенте Овехуна”, “Зірка Севільї”, “Собака на сіні”. Естетичні погляди Лопе де Веги. 3. Тірсо де Моліна “Дон Жуан”.

Ім’я Лопе де Веги – “дива природи”, як називали великого драматурга його сучасники, – по праву очолює блискучу плеяду діячів іспанського національного театру XVI-XVII ст. Проза Сервантеса, живопис Веласкеса та поетична драма Лопе де

Про моральність короля Лопе де Вега розмірковує у драмі “Зірка Севільї”. Конфлікт у творі розгортається між королем, який зневажає людську гідність, та старою Іспанією, що зберігає традиції й живе за законами високої честі. П’єси

Тірсо де Моліна увійшов в історію світової літератури як засновник “вічного образу” дон Жуана та майстер “комедії ситуацій”. Остання являє собою жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігу

Фабульний зміст п’єси досить простий. У відповідності до астрологічних пророцтв, Сехізмундо, який народився у сім’ї польського короля Базиліо, повинен в майбутньому стати страшним і зловісним тираном. Його свавільні і необдумані вчинки мають привести до

1. Загальна характеристика французької літератури (Н. Буало “Поетичне мистецтво”; афоризми Ларошфуко і Лабрюєля; соціальні байки Лафонтвна). 2. Життєвий і творчий шлях Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи). 3. Життєвий шлях і періоди творчості

Процес формування класицизму дав відчутні результати вже наприкінці 30-х років XVII століття. Основним жанром нового стилю стала класична трагедія, що зображувала ідеалізовані пристрасті та піднесених героїв. Найвизначнішим представником класичної трагедії на першому етапі її

“Сід”. Свій твір Корнель назвав трагікомедією через її щасливий кінець, тим самим порушивши одну із найважливіших вимог класицистичної теорії – строго розмежовувати і не змішувати два основні види драматичного мистецтва – трагедію й комедію.

У листопаді 1667 року Расін поставив свою велику трагедію “Андромаха” яка мала величезний успіх. Расін звернувся до давньогрецької міфологічної тематики. Давньогрецький міф про Гектора та Андромаху, прославлених Гомером, Еврипідом та багатьма іншими античними авторами,

Серед творчого спадку Расіна особливе місце належить трагедії “Федра”. Основою для неї послужив відомий його сучасникам сюжет давньогрецького міфа. Аналогічний сюжет знаходимо у трагедіях античних авторів – “Іпполіт” Еврипіда і “Федра” Сенеки. Але Расін

1. Життєвий шлях Мольєра, витоки його творчості. 2. Шлях до високої комедії: “Тартюф, або Облудник”, “Мізантроп”, “ДонЖуан”, “Скупий”. 3. Мольєр-реформатор високої комедії. 1. Життєвий шлях Мольєра, витоки його творчості Ім’я Мольєра відоме, мабуть, кожному

До нас дійшло 34 п’єси комедіографа, не враховуючи втрачених, написаних у роки подорожування, фарсів та декількох одноактних комедій, авторство яких не встановлене. Мольєр – чудовий майстер комедії, у створенні якої він спирався як на

“Мізантроп” – найсерйозніша комедія Мольєра, над якою він працював довго і ретельно (1664-1666). Дія п’єси відбувалася у Парижі. Молодий юнак Альсест надзвичайно вразливо ставився до будь-яких проявів лицемірства, підлабузництва та фальші. Він звинуватив свого

1. Д. Мільтон – поет і публіцист. 2. Поеми “Втрачений рай” і “Повернений рай”, їх ідейно-тематичний аналіз. 3. Трагедія “Самсон-борець”. 1. Д. Мільтон – поет і публіцист “С самой юности я посвящал себя занятиям

У 53 роки Дж. Мільтон написав поему “Втрачений рай”. Через три роки – “Повернений рай” і драму “Самсон-борець”. Ще у Кембриджі він мріяв створити епічну поему, яка прославила б англійський народ. Спочатку думав написати