Після османського завоювання на початку XVI ст. більшої частини арабського світу в історії мусульманської політико-правової думки не відбулося помітних зрушень. Традиційний характер мусульманської доктрини залишався без змін до середини XIX ст. В арабському світі
На початку ХІХ ст., після того як Верховний суд США у 1803 р. закріпив за собою право конституційного нагляду, завершився важливий етап формування нового державного устрою. Державно-правові ідеї, сформульовані в цей час американськими мислителями,
На початку ХІХ ст., після того як Верховний суд США у 1803 р. закріпив за собою право конституційного нагляду, завершився важливий етап формування нового державного устрою. Державно-правові ідеї, сформульовані в цей час американськими мислителями,
На початку ХІХ ст., після того як Верховний суд США у 1803 р. закріпив за собою право конституційного нагляду, завершився важливий етап формування нового державного устрою. Державно-правові ідеї, сформульовані в цей час американськими мислителями,
На початку ХІХ ст., після того як Верховний суд США у 1803 р. закріпив за собою право конституційного нагляду, завершився важливий етап формування нового державного устрою. Державно-правові ідеї, сформульовані в цей час американськими мислителями,
В історії Росії ХІХ ст. відбулося кілька вагомих спроб лібералізації політичного режиму й перетворення всієї системи центральних органів управління. Спроби реформування Росії згори, започатковані Олександром І і через деякий час продовжені Олександром П та
В історії Росії ХІХ ст. відбулося кілька вагомих спроб лібералізації політичного режиму й перетворення всієї системи центральних органів управління. Спроби реформування Росії згори, започатковані Олександром І і через деякий час продовжені Олександром П та
Досліджував проблеми держави і права. У 1837-1843 рр. він був ректором Київського університету Св. Володимира. Свої ідеї виклав у працях “Енциклопедія законознавства” (т. 1-2, 1839- 1840), “Формування управління в Росії від Івана III до
Теоретик “селянського” соціалізму, основаного на общинному побуті, фундатор закордонних літературно-політичного альманаху “Полярная звезда” (1855-1867) і двотижневика “Колокол” (1857-1867), Погляди на державу і право виклав у наукових та науково-публіцистичних працях “Дилетантизм у науці” (1842-1843), “Листи
Публіцист, поет і громадсько-політичний діяч, видавець (разом з О. Герценом) першої російської революційної газети “Колокол” у Лондоні та Женеві, один з організаторів і член ЦК таємного товариства народників “Земля і воля”. Свої правові і
Публіцист, поет і громадсько-політичний діяч, видавець (разом з О. Герценом) першої російської революційної газети “Колокол” у Лондоні та Женеві, один з організаторів і член ЦК таємного товариства народників “Земля і воля”. Свої правові і
Соціальний мислитель, правознавець і філософ, фундатор (разом з К. Кавеліним) російського різновиду ліберальної думки. Вчення про державу і право він виклав у працях “Обласні заклади Росії в XVII ст.” (1853), “Огляд історичного розвитку сільської
Українська державно-правова думка XIX ст. розвивалася під впливом формування капіталістичного виробництва в економіці та лібералізму в політичних відносинах. Основою поглядів українських мислителів були визнання природних прав людини, їх цінності, усвідомлення того, що їх гарантія
Українська державно-правова думка XIX ст. розвивалася під впливом формування капіталістичного виробництва в економіці та лібералізму в політичних відносинах. Основою поглядів українських мислителів були визнання природних прав людини, їх цінності, усвідомлення того, що їх гарантія
Українська державно-правова думка XIX ст. розвивалася під впливом формування капіталістичного виробництва в економіці та лібералізму в політичних відносинах. Основою поглядів українських мислителів були визнання природних прав людини, їх цінності, усвідомлення того, що їх гарантія
У січні 1846 року в Україні виникла перша політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство, яке очолював М. Костомаров. До неї входили також М. Гулак, Т. Шевченко, П. Куліш, Г. Андрузький та інші представники інтелігенції. Програму
У січні 1846 року в Україні виникла перша політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство, яке очолював М. Костомаров. До неї входили також М. Гулак, Т. Шевченко, П. Куліш, Г. Андрузький та інші представники інтелігенції. Програму
Український філософ, педагог і правознавець, автор курсів лекцій з “Історії філософії права” (1868,1873) та “Філософії права” (1872,1873). Осмисливши сутність понять “справедливість”, “осудність”, “кара”, “моральна сила держави”, він визначив взаємозв’язки таких понять, як “право і
Український філософ, педагог і правознавець, автор курсів лекцій з “Історії філософії права” (1868,1873) та “Філософії права” (1872,1873). Осмисливши сутність понять “справедливість”, “осудність”, “кара”, “моральна сила держави”, він визначив взаємозв’язки таких понять, як “право і
Філософ і громадсько-політичний діяч. Творчість М. Драгоманова пов’язана з пошуками шляхів вирішення “українського” і “слов’янського” питань, які привели вченого до думки про необхідність глибокого вивчення західноєвропейської історичної і політичної науки та соціально-політичного становища слов’ян,
Український правознавець і політичний діяч, доктор права Віденського університету. Свої юридичні погляди виклав у працях “Першопричини великоруського народу” (1873), “Галицько-руський народ і галицько-руські народовці” (1874), “Лихва на Буковині” (1878), “Літературні стремління галицьких русинів від
Український правознавець і політичний діяч, доктор права Віденського університету. Свої юридичні погляди виклав у працях “Першопричини великоруського народу” (1873), “Галицько-руський народ і галицько-руські народовці” (1874), “Лихва на Буковині” (1878), “Літературні стремління галицьких русинів від
Український письменник, поет, публіцист і громадсько-політичний діяч. Його самобутні політичні погляди сформувалися під впливом ідей М. Драгоманова. У радянські часи простежувалася тенденція тлумачити його спадщину і постать у річищі революційно-демократичної течії української суспільно-політичної думки,
У світовій державно-правовій думці XX ст. знайшли відображення всі суперечності й досягнення людської цивілізації, держави, суспільства, особистості. З одного боку, масштабні кризові явища, революційні потрясіння, з іншого – розширення виборчого права, тісний зв’язок представницьких
У світовій державно-правовій думці XX ст. знайшли відображення всі суперечності й досягнення людської цивілізації, держави, суспільства, особистості. З одного боку, масштабні кризові явища, революційні потрясіння, з іншого – розширення виборчого права, тісний зв’язок представницьких
У світовій державно-правовій думці XX ст. знайшли відображення всі суперечності й досягнення людської цивілізації, держави, суспільства, особистості. З одного боку, масштабні кризові явища, революційні потрясіння, з іншого – розширення виборчого права, тісний зв’язок представницьких
Австрійський і український правознавець, один із засновників юридичної соціології як науки. Із 1900 р. був деканом юридичного факультету, а у 1906-1918 рр. – ректором Чернівецького університету. У своїх наукових інтересах зосередився на римському та
Австрійський і український правознавець, один із засновників юридичної соціології як науки. Із 1900 р. був деканом юридичного факультету, а у 1906-1918 рр. – ректором Чернівецького університету. У своїх наукових інтересах зосередився на римському та
Французький соціолог і теоретик права. У своєму вченні про право Л. Дюгі виступив проти індивідуалістичної доктрини і “старого” розуміння природного права як незмінного для всіх часів і народів, єдиного і справедливого. Власні міркування він
Французький правознавець, основоположник інституціоналізму. Він займався дослідженням питання державного та адміністративного права. Під впливом концепції “інтерпсихології” французького соціолога Габріеля Тарда (1843-1904) і критичного осмислення формально-юридичного підходу до вивчення держави М. Оріу створив реалістичнішу теорію
Французький правознавець, основоположник інституціоналізму. Він займався дослідженням питання державного та адміністративного права. Під впливом концепції “інтерпсихології” французького соціолога Габріеля Тарда (1843-1904) і критичного осмислення формально-юридичного підходу до вивчення держави М. Оріу створив реалістичнішу теорію
Французький історик і соціолог права, представник школи правового “солідаризму”. Він обгрунтував розуміння права на основі теорії колективних уявлень і солідарності як основного соціального фактора. На його думку, право – це сукупність обов’язкових норм, за
Французький історик і соціолог права, представник школи правового “солідаризму”. Він обгрунтував розуміння права на основі теорії колективних уявлень і солідарності як основного соціального фактора. На його думку, право – це сукупність обов’язкових норм, за
Австрійський юрист, засновник правового нормативізму, теоретик правового позитивізму, професор Віденського, Кельнського, Женевського, Каліфорнійського університетів. Він є автором більше 600 наукових праць, зокрема “Проблема суверенітету і теорія міжнародного права” (1920), “Основні проблеми теорії державного права”
Французький релігійний філософ, представник неотомізму. Навчався в Сорбонні, займався викладацькою діяльністю у Франції, США, Англії, Канаді, був професором Принстонського і Колумбійського університетів. Ж. Марітена захоплювали християнський соціалізм Ш. Пегі, інтуїтивізм А. Бергсона, релігійні ідеї
Французький релігійний філософ, представник неотомізму. Навчався в Сорбонні, займався викладацькою діяльністю у Франції, США, Англії, Канаді, був професором Принстонського і Колумбійського університетів. Ж. Марітена захоплювали християнський соціалізм Ш. Пегі, інтуїтивізм А. Бергсона, релігійні ідеї
Французький релігійний філософ, представник неотомізму. Навчався в Сорбонні, займався викладацькою діяльністю у Франції, США, Англії, Канаді, був професором Принстонського і Колумбійського університетів. Ж. Марітена захоплювали християнський соціалізм Ш. Пегі, інтуїтивізм А. Бергсона, релігійні ідеї
Французький релігійний філософ, представник неотомізму. Навчався в Сорбонні, займався викладацькою діяльністю у Франції, США, Англії, Канаді, був професором Принстонського і Колумбійського університетів. Ж. Марітена захоплювали християнський соціалізм Ш. Пегі, інтуїтивізм А. Бергсона, релігійні ідеї
У XX ст. державно-правова думка США формувалася в умовах постійного і послідовного зміцнення основ представницької і судової влади. Для основних концептуальних підходів американських правознавців характерне глибоке розуміння нагальних потреб практично-правової діяльності. У цей час
У XX ст. державно-правова думка США формувалася в умовах постійного і послідовного зміцнення основ представницької і судової влади. Для основних концептуальних підходів американських правознавців характерне глибоке розуміння нагальних потреб практично-правової діяльності. У цей час
У XX ст. державно-правова думка США формувалася в умовах постійного і послідовного зміцнення основ представницької і судової влади. Для основних концептуальних підходів американських правознавців характерне глибоке розуміння нагальних потреб практично-правової діяльності. У цей час
Соціолог-теоретик, засновник теорії соціальної дії і системно-функціональної школи в соціології. У першій великій праці “Структура соціальної дії” (1937) він намагався синтезувати різні течії соціологічної думки ХІХ – початку XX ст. в єдину концепцію –
Соціолог-теоретик, засновник теорії соціальної дії і системно-функціональної школи в соціології. У першій великій праці “Структура соціальної дії” (1937) він намагався синтезувати різні течії соціологічної думки ХІХ – початку XX ст. в єдину концепцію –
На початку XX ст. російська і українська державно-правова думка глибоко сприйняла та засвоїла ідеї провідних західних мислителів. Водночас бурхливі революційні події в Російській імперії піддали суттєвій корекції погляди вітчизняних дослідників. Євген Трубецькой (1863-1920) Російський
На початку XX ст. російська і українська державно-правова думка глибоко сприйняла та засвоїла ідеї провідних західних мислителів. Водночас бурхливі революційні події в Російській імперії піддали суттєвій корекції погляди вітчизняних дослідників. Євген Трубецькой (1863-1920) Російський
Український правознавець, філософ, історик, син правознавця, історика, археографа і громадського діяча О. Кістяківського. Він є автором юридичних соціально-філософських праць “Права людини і громадянина” (1905), “Держава правова і соціалістична” (1906), “Як здійснити єдине народне представництво?”
Український правознавець, філософ, історик, син правознавця, історика, археографа і громадського діяча О. Кістяківського. Він є автором юридичних соціально-філософських праць “Права людини і громадянина” (1905), “Держава правова і соціалістична” (1906), “Як здійснити єдине народне представництво?”
Російський юрист, соціолог, політичний мислитель і громадський діяч, автор праць “Витоки загального виборчого права”, “Права жінок”, “Демократія і організація політичних партій” (1902), “Демократія і партійна система в США” (1910). Він відомий як основоположник політичної
Російський юрист, соціолог, політичний мислитель і громадський діяч, автор праць “Витоки загального виборчого права”, “Права жінок”, “Демократія і організація політичних партій” (1902), “Демократія і партійна система в США” (1910). Він відомий як основоположник політичної
Український громадський, політичний діяч, юрист і публіцист. У 1891 р. він став одним із засновників та ідейних натхненників “Братства тарасівців”, яке проголосило метою вільний розвиток української нації у власній автономній державі. М. Міхновський та