Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595-1657)
XVII ст. в історії України позначилось масштабною боротьбою українського народу за національну незалежність. Після Переяславської ради ця боротьба відбувалася за умов колонізації України царською Росією. Українські мислителі у цей час несли в народ зерна істинної європеїзації, дух і постулати виваженого, конституційного розуміння людської свободи. Вони наполегливо і послідовно виводили українську політичну думку на шлях ідейно-світоглядного синтезу творчої спадщини античності, християнства, епох Відродження і Просвітництва.
Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595-1657)
Український державний діяч і полководець. Він створив могутнє підгрунтя для народження та еволюції української національної ідеї, державотворення. Завдяки діяльності гетьмана Європа і світ дізналися про існування великого народу в центрі континенту, який, успадковуючи державницькі традиції Київської Русі, у жорстокій боротьбі заявив про себе як народ історичний, народ державний, який сформував державницьке утворення під назвою “Гетьманщина” (“Військо Запорозьке”). Саме Хмельницький заклав основи демократичного республіканського ладу. Започатковані ним фактичні конституції корінились у Київській Русі. Водночас їх витоком були козацьке самоврядування і частково польська “шляхетська демократія”. Так на політичній карті світу з’явилась нова автономна держава з подібним на полібійський варіант ідеального змішаного державного управління, тобто з поєднанням ознак монархії (гетьман, у Київській Русі – князь), аристократії (старшинська рада, у Київській Русі – боярська рада) та демократії (загальнокозацька рада, у Київській Русі – віче). У фактичній конституції нової держави вимальовувались чіткі обриси поділу влади на законодавчу (генеральні чи старшинські ради), виконавчу (гетьман, генеральний уряд) та судову (генеральний суд).
Як державний діяч, Хмельницький багато уваги приділяв поділу держави на адміністративно-військові одиниці (полки, сотні тощо), організуванню місцевого самоуправління за зразком побудови центральних органів, розширенню прав Києва, Ніжина, Чернігова, Львова, Козельця та інших міст на самоврядування, налагодженню дипломатичних відносин з іншими державами. Він створив досконалий державний апарат, розгорнув військове будівництво (армія Хмельницького стала однією з найсильніших у тогочасній Європі), сформував систему фінансових, податкових, господарських органів, оборони і примноження культурних і духовних традицій українського народу. Універсали гетьмана свідчать про його прагнення до певної незалежності судових органів. Вагомим досягненням Хмельницького стало виховання козацьких полководців, професійних державних управлінців.





Related posts:
- Історія економічних вчень – Тарасевич В. М. – Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657) Православний монах, духовний письменник, публіцист Основні твори – “Про єдність церкви Божої” (1577), “Книжиця” (1588), “Апокрисис” (1598), “Послание ко всем в лядской земле живущим” Вишенський вважав, що будь-яке багатство, яким володіють пани й духовенство і яке вони “пожирають”, створене “працею й потом” кріпаків. Описав основні форми привласнення результатів праці селян і ремісників: панщину, оброк, податі, […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 5.10. Державно-правові вчення в Україні XVII ст. в історії України позначилось масштабною боротьбою українського народу за національну незалежність. Після Переяславської ради ця боротьба відбувалася за умов колонізації України царською Росією. Українські мислителі у цей час несли в народ зерна істинної європеїзації, дух і постулати виваженого, конституційного розуміння людської свободи. Вони наполегливо і послідовно виводили українську політичну думку на шлях ідейно-світоглядного […]...
- Бюджетна система України – Пасічник Ю. В. – Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657pp.) Народився в Чигирині (орієнтовно), освіту здобув у єзуїтському колегіумі у Львові. Володів латинською, польською, турецькою, татарською мовами. За його правління фінанси підпорядковувались гетьману і не були відділені від його приватних володінь. Юридичною основою збирання податків були універсали, які видавались стосовно будь-яких питань оподаткування. Так, відомі універсали: від 22 грудня 1648 р. про “послушенство” селян сіл […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Ініціатори державотворчих ідей Державний діяч, гетьман Війська Запорозького в еміграції. Увійшов в історію як один з авторів та ініціаторів Конституції Пилипа Орлика (1710), інструкцій українським делегаціям на переговорах з Кримським Ханством (1710) і Оттоманською Портою (1711) та інших творів. Проект Конституції Пилипа Орлика започаткував український конституціоналізм як політико-правову думку. У Конституції було здійснено спробу узагальнити суспільно-політичний устрій козаччини […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Пилип Орлик (1710-1742) Державний діяч, гетьман Війська Запорозького в еміграції. Увійшов в історію як один з авторів та ініціаторів Конституції Пилипа Орлика (1710), інструкцій українським делегаціям на переговорах з Кримським Ханством (1710) і Оттоманською Портою (1711) та інших творів. Проект Конституції Пилипа Орлика започаткував український конституціоналізм як політико-правову думку. У Конституції було здійснено спробу узагальнити суспільно-політичний устрій козаччини […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Богдан Кістяківський (1868-1920) Український правознавець, філософ, історик, син правознавця, історика, археографа і громадського діяча О. Кістяківського. Він є автором юридичних соціально-філософських праць “Права людини і громадянина” (1905), “Держава правова і соціалістична” (1906), “Як здійснити єдине народне представництво?” (1907), “М. П. Драгоманов. Його політичні погляди, літературна діяльність і життя” (1908), “На захист права. (Інтелігенція і правосвідомість)” (1909), “До питання […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1.2. Методологія пізнання історії вчень про державу і право Історія вчень про державу і право належить до соціально-гуманітарних наук, які послуговуються широким спектром методів вивчення, що у сукупності формують методологію (грец. methodos – спосіб пізнання і logos – вчення) – систему дослідження об’єкта пізнання. Історія вчень про державу і право є не лише одним з основних шляхів оволодіння теоретичними основами розвитку різноманітних суспільств, а […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1. Предмет і методологія історії вчень про державу і право У системі юридичної освіти історії вчень про державу і право належить особливе місце. Водночас універсальний характер систематизованих у цьому навчальному курсі знань дає змогу використовувати його потенціал при вивченні споріднених із правознавством соціально-гуманітарних дисциплін, таких як філософія, політологія, культурологія, релігієзнавство, соціологія. Масштабність охоплення правових знань і специфіка цього предмета допоможуть синтезувати течії і напрями розвитку […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Михайло Грушевський (1866-1934) Український мислитель і політичний діяч, творець новітньої схеми політичної історії України, кількох конституційних проектів. Йому належать праці “Громадський рух на Україні-Русі в 13 ст.” (1891), “Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава Мудрого до кінця 14 ст.” (1891), “Розвідки і матеріали до історії України-Русі. Т. І-V” (1895-1902), “Джерела до історії України-Русі. Т. І-II” (1895-1897), “Історія […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 4.4. Вчення про державу Жана Бодена Французький філософ, юрист, економіст і державний діяч Жан Боден (1530-1596) увійшов в історію державно-правової думки як теоретик державного суверенітету. Основні ідеї він виклав у працях “Метод легкого вивчення історії” і “Шість книг про республіку”. Ж. Боден першим у Європі сформулював світську концепцію суверенітету, визначив його як незалежну і абсолютну владу щодо створення і втілення в […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Василь Кучабський (1895-1945) Історик, громадсько-політичний та військовий діяч. Йому належать праці “Більшовизм і сучасне завдання українського заходу” (1925), “Українська дипломатія і держави Антанти в році 1919” (1931), “Вага і завдання західноукраїнської держави серед сил Східної Європи на переломі 1918-1919 рр.” (1932), “Україна і Польща” (1933). На формування світогляду В. Кучабського вплинули ідеї С. Томашівського щодо ролі національної ідеї […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1.1. Історія вчень про державу і право як наука і навчальна дисципліна У системі юридичної освіти історії вчень про державу і право належить особливе місце. Водночас універсальний характер систематизованих у цьому навчальному курсі знань дає змогу використовувати його потенціал при вивченні споріднених із правознавством соціально-гуманітарних дисциплін, таких як філософія, політологія, культурологія, релігієзнавство, соціологія. Масштабність охоплення правових знань і специфіка цього предмета допоможуть синтезувати течії і напрями розвитку […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Мо-цзи (479-400 до н. е.) Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм – політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх людей, тобто на любові. Її засновник – Мо-цзи. У своєму однойменному трактаті (IV ст. до н. е.) він обгрунтував теорію суспільного договору щодо виникнення держави, ідею федеративного устрою, принципи державного управління, практичні пропозиції щодо побудови жорсткої […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Шан Ян (400/390-338 до н. е.) Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм – політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх людей, тобто на любові. Її засновник – Мо-цзи. У своєму однойменному трактаті (IV ст. до н. е.) він обгрунтував теорію суспільного договору щодо виникнення держави, ідею федеративного устрою, принципи державного управління, практичні пропозиції щодо побудови жорсткої […]...
- Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Венжик Хмельницький. Гетьман українського козацтва Гетьман Венжик Хмельницький цікавий для нас уже хоча б тим, що його вважають прадідом гетьмана Богдана Хмельницького. Дехто з дослідників навіть упевнений, що саме слава прадіда, про яку сучасники Б. Хмельницького пам’ятали, допомогла майбутньому гетьманові України в становленні його авторитету серед козацтва, у визнанні його лідерства. Як і про всіх гетьманів тієї пори, знаємо про […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Джон-Стюарт Мілль (1806-1873) Провідний ідеолог ліберально-демократичної думки. Його погляди мали потужний вплив на суспільно-політичне життя епохи. Свою позицію щодо влади, держави, права він виклав у працях “Основи політичної економії з деяким їх застосуванням до суспільної філософії” (1848), “Про свободу” (1859), “Про представницьке правління” (1861), “Утилітаризм” (1862). Наукову діяльність Мілль починав як прихильник бентамівського утилітаризму. Його політико-правові погляди еволюціонували, […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – “Слово про Закон і Благодать” Із виникненням Київської Русі з’явилися перші писемні пам’ятки суспільної думки. Завдяки священнослужителям-літописцям дійшли до нас давньоруська політична міфологія, відомості про найважливіші політичні події, свідчення про головні політичні настрої слов’ян, тексти політико-правових документів світського характеру тощо. Державно-правова думка Київської Русі засвідчує характерні для середньовіччя принципи панування сили всередині держави, станового поділу людей на повноправних, неповноправних і […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Трансформація давньоримського досвіду Давньогрецькі інституції втілювали у Північному Причорномор’ї досвід давньогрецької державно-правової думки й суспільно-політичної практики. Античні традиції, системи полісного державного устрою, досвід упровадження законодавства функціонували на сучасних українських землях водночас із їх існуванням на власне давньогрецьких територіях. У V-II ст. до н. е. у грецьких полісах державний устрій тяжів до демократії, тобто формувався на кращих зразках афінських […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – “Руська правда” У XI-XII ст. було започатковано зведення норм давньоруського права, яке увійшло в історію під назвою “Руська правда” і стало джерелом українського, російського, білоруського та литовського права. Вона виникла на основі юридичного збірника “Правда Ярослава”, або “Найдавніша правда”. “Руську правду” вважають першою вітчизняною конституцією. Зведення грунтується на давньоруському звичаєвому праві. Умовно його поділяють на чотири групи […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – В’ячеслав (Вацлав-Вікентій) Липинський (1882- 1931) Трагічні наслідки Першої світової війни, поразка Української Народної Республіки і встановлення в Україні радянської влади стали потужними каталізаторами, що спричинили масштабне переміщення за межі країни десятків тисяч людей. Так народилася українська політична еміграція. На відміну від російської, для якої більшовики були ворогом лише соціальним, українська еміграція мала національно-політичний характер. Важливою об’єднувальною особливістю української політичної еміграції […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 7.7. Державно-правові вчення в середовищі української еміграції Трагічні наслідки Першої світової війни, поразка Української Народної Республіки і встановлення в Україні радянської влади стали потужними каталізаторами, що спричинили масштабне переміщення за межі країни десятків тисяч людей. Так народилася українська політична еміграція. На відміну від російської, для якої більшовики були ворогом лише соціальним, українська еміграція мала національно-політичний характер. Важливою об’єднувальною особливістю української політичної еміграції […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Лао-цзи (579-499 до н. е.) Поширеною течією давньокитайської державно-правової думки був даосизм – філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному божественному законові дао. Його постулати викладено у трактаті “Дао де цзін ” (Ш ст. до н. е.), авторство якого приписують Лао-цзи. Дао – найвищий безликий абсолют. Держава, суспільство і людина – природна частина дао і космосу. […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – “Повість минулих літ” У XI-XII ст. було започатковано зведення норм давньоруського права, яке увійшло в історію під назвою “Руська правда” і стало джерелом українського, російського, білоруського та литовського права. Вона виникла на основі юридичного збірника “Правда Ярослава”, або “Найдавніша правда”. “Руську правду” вважають першою вітчизняною конституцією. Зведення грунтується на давньоруському звичаєвому праві. Умовно його поділяють на чотири групи […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Михайло Рейснер (1868-1928) Фундатор радянської ідеї пролетарського інтуїтивного права як революційної правосвідомості. Своє вчення він виклав у таких працях: “Християнська держава” (1898), “Нариси з історії права вільного віросповідання” (1899), “Мораль, право і релігія за російським законом” (1900), “Що таке правова держава” (1903), “Суспільне благо і абсолютизм” (1904), “Боротьба в Росії за права і свободи” (1905), “Занепад абсолютизму” (1905), […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Олександр Радищев (1749-1802) Просвітитель, письменник і правознавець. Свої погляди на проблеми держави і права він виклав у працях “Творення світу” (1779), “Слово про Ломоносова” (1780), “Лист до друга, що мешкає у Тобольську за покликанням звання свого” (до С. Янова, 1782), “Ода вольності” (1783), “Житіє Федора Васильовича Ушакова” (1789), “Оповідь про те, що є син вітчизни” (1789), “Подорож з […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Ольгерд-Іполіт Бочковський (1884-1939) Науковець, громадський діяч. Він зробив істотний внесок у розвиток українського державотворення, є автором багатьох праць з національного питання, основні з яких: “З історії відродження українського народу” (1911); “Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування” (1916); “Національна справа: Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною” (1918);”Націологія і націотворення” (1927); “Боротьба народів […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Ленін і ленінізм Більшовизм як російський різновид марксизму від початку XX ст. поступово сформувався в ідеологію, яка “озброїла” пролетаріат стратегією і тактикою боротьби проти панівних класів та існуючого державного ладу. Після революції 1917 р. більшовицька ідеологія спрямувала зусилля на обгрунтування диктатури пролетаріату, а також місця і ролі більшовицької партії в процесі утвердження соціалістичного ладу. Погляди Леніна на проблеми […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Якобінці Мислитель і політичний діяч. Свої правові та політичні погляди Сієйєс виклав у праці “Що таке третій стан?” (1789), Декларації прав людини і громадянина 1789 р., Конституції 1795 р. і Конституції 1799 р. Його праворозуміння грунтується переважно на вченнях Ш.-Л. Монтеск’є та Ж.-Ж. Руссо. Він був переконаним прихильником природних прав людини, суспільного договору, народного суверенітету, закону […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Кирило-мефодіївці У січні 1846 року в Україні виникла перша політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство, яке очолював М. Костомаров. До неї входили також М. Гулак, Т. Шевченко, П. Куліш, Г. Андрузький та інші представники інтелігенції. Програму товариства виклав М. Костомаров у праці “Книга буття українського народу”, що є одним із найяскравіших документів української політичної думки XIX ст. […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Михайло Сперанський (1772-1839) В історії Росії ХІХ ст. відбулося кілька вагомих спроб лібералізації політичного режиму й перетворення всієї системи центральних органів управління. Спроби реформування Росії згори, започатковані Олександром І і через деякий час продовжені Олександром П та Олександром Ш, знайшли відображення в національній державно-правовій думці. Михайло Сперанський (1772-1839) Державний діяч, теоретик і практик права. На початку ХІХ ст. […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – “Федераліст” Засновник радикально-демократичного напряму республіканізму і конституціоналізму, соціальний мислитель, громадський і державний діяч. Свої правові та політичні погляди він виклав у працях: “Серйозна думка” (1775), “Здоровий глузд. Про походження і призначення державної влади з короткими зауваженнями з приводу англійської конституції” (1776), “Американська криза” (1776-1783), “Права людини” (1791-1792), “Вік розуму” (1794), “Аграрна справедливість” (1797), “Дослідження про основні […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Етап злету політичної етики Він припадає на III – II ст. до н. е. Започаткована Арістотелем політична етика, об’єктом вивчення якої стали основи політичної моралі, її природи і внутрішньої структури, місця у системі державно-правових відносин і суспільному житті загалом, стала основою творчості Епікура, стоїків, Полібія. Епікур (341 -270 до н. е.). Він учив жити розумно, дотримуючись моралі, заради приємності, […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Джон Локк (1632-1704) Соціальний мислитель і політичний діяч. Свої правові та політичні погляди О. Сідней виклав у творі “Міркування про уряд” (1698). Ідеї цієї праці концептуально переплітаються з ученнями його сучасників Дж. Мільтона і Дж. Локка. Твір побудовано на жорсткій полеміці із запеклим ідеологом абсолютизму Р. Філмером, автором праці “Патріархія, або Природна влада короля” (інша назва – “Патріарха”). […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Микола Порш (1877-1944) Український державний діяч і теоретик соціал-демократії, правознавець, економіст, публіцист. Свої правові і політичні погляди висвітлив у написаних ним особисто у 1903-1905 рр. програмних документах РУП, УСДРП, їх статутах, резолюціях тактично-організаційного характеру, публіцистичних статтях, зокрема: “З приводу існуючого питання” (1905), “Національні організації пролетаріату” (1906), “Автономія України у світлі соціал-демократичної критики” (1906), “Робітнича партія і економічна боротьба […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Джон Остін (1790-1859) Соціаліст-утопіст. У 1817 р. Р. Оуен запропонував план радикальної перебудови суспільства шляхом утворення самоврядних поселень без приватної власності, класів, суперечностей між розумовою і фізичною працею. У 1825-1827 рр. він сформував комуністичні колонії у США (“Нова Гармонія”) та Великій Британії (Орбістон, Гармоні-Холл). Однак намагання Оуена втілити в них на практиці свої ідеї про економічний лад без […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Шістдесятники У післясталінський період національне питання в СРСР постало дуже гостро. Зокрема, в Україні вступили в нерівну боротьбу за право українського народу на незалежне існування на своїй землі дисиденти-шістдесятники. Серед них були письменники, журналісти, історики, психологи, юристи: С. Вірун, М. Горинь, І. Дзюба, І. Драч, І. Кандиба, С. Караванський, Л. Костенко, Л. Лук’яненко, В. Мороз, Є. […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Олджернон Сідней (1622-1683) Соціальний мислитель і політичний діяч. Свої правові та політичні погляди О. Сідней виклав у творі “Міркування про уряд” (1698). Ідеї цієї праці концептуально переплітаються з ученнями його сучасників Дж. Мільтона і Дж. Локка. Твір побудовано на жорсткій полеміці із запеклим ідеологом абсолютизму Р. Філмером, автором праці “Патріархія, або Природна влада короля” (інша назва – “Патріарха”). […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Томас Гоббс (1588-1679) Розвиток новітніх державно-правових учень англійських мислителів XVII-XVIII ст. мав кілька напрямів: консервативно-охоронний (авторитарно-державницький); радикально-конституційний (революційно-демократичний); ліберально-конституційний (ліберально-демократичний). Загалом представники державно-правової думки тогочасної Англії виходили з того, що для визволення народу необхідне гарантування свободи підприємництва, слова, інформації, права на працю, соціальний захист, забезпечення недоторканності особи та її власності. Деякі філософи (дигери) вимагали ще й скасування приватної […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Роберт Оуен (1771-1858) Соціаліст-утопіст. У 1817 р. Р. Оуен запропонував план радикальної перебудови суспільства шляхом утворення самоврядних поселень без приватної власності, класів, суперечностей між розумовою і фізичною працею. У 1825-1827 рр. він сформував комуністичні колонії у США (“Нова Гармонія”) та Великій Британії (Орбістон, Гармоні-Холл). Однак намагання Оуена втілити в них на практиці свої ідеї про економічний лад без […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 5.3. Державно-правові вчення в Англії Розвиток новітніх державно-правових учень англійських мислителів XVII-XVIII ст. мав кілька напрямів: консервативно-охоронний (авторитарно-державницький); радикально-конституційний (революційно-демократичний); ліберально-конституційний (ліберально-демократичний). Загалом представники державно-правової думки тогочасної Англії виходили з того, що для визволення народу необхідне гарантування свободи підприємництва, слова, інформації, права на працю, соціальний захист, забезпечення недоторканності особи та її власності. Деякі філософи (дигери) вимагали ще й скасування приватної […]...