Історія української преси – Животко А. П
Затяжні економічні негаразди чи не найбільше позначилися на духовній сфері життя нашого суспільства. Зосібно, на такій важливій ділянці національного, духовного відродження, яким завжди було і є українське книговидання. Гарна, добротно видана українська книга стала
Затяжні економічні негаразди чи не найбільше позначилися на духовній сфері життя нашого суспільства. Зосібно, на такій важливій ділянці національного, духовного відродження, яким завжди було і є українське книговидання. Гарна, добротно видана українська книга стала
Працюючи в архівах Українського вільного університету у Мюнхені, авторові цих рядків вдалося натрапити на ось цей до щему в душі проникливий, очевидно, довго виношуваний у душі і вистражданий в глибині серця того, хто писав
Початки періодичної преси Зародки періодичних видань сягають глибокої давнини. Дослідники вбачають їх у повідомленнях “Acta senatus”, що з наказу Юлія Цезаря вивішувалися на площі Риму, та “Acta diuna…”, що подавали перебіг праці народного зібрання,
Початки періодичної преси Зародки періодичних видань сягають глибокої давнини. Дослідники вбачають їх у повідомленнях “Acta senatus”, що з наказу Юлія Цезаря вивішувалися на площі Риму, та “Acta diuna…”, що подавали перебіг праці народного зібрання,
Початки періодичної преси Зародки періодичних видань сягають глибокої давнини. Дослідники вбачають їх у повідомленнях “Acta senatus”, що з наказу Юлія Цезаря вивішувалися на площі Риму, та “Acta diuna…”, що подавали перебіг праці народного зібрання,
Початки періодичної преси Зародки періодичних видань сягають глибокої давнини. Дослідники вбачають їх у повідомленнях “Acta senatus”, що з наказу Юлія Цезаря вивішувалися на площі Риму, та “Acta diuna…”, що подавали перебіг праці народного зібрання,
Скасування державних форм українського життя, окреслення українського народу як самостійного суспільно-національного тіла, безоглядне поборювання рештків українських політичних та національно-культурних прав, що розгорнулося на східноукраїнських землях з особливою силою по полтавському бою, не в силі
Скасування державних форм українського життя, окреслення українського народу як самостійного суспільно-національного тіла, безоглядне поборювання рештків українських політичних та національно-культурних прав, що розгорнулося на східноукраїнських землях з особливою силою по полтавському бою, не в силі
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них – науково-літературний (історія, етнографія, красне письменство, тощо), другий – сатирично-літературний. Обидва ці напрямки визначаються одною спільною
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них – науково-літературний (історія, етнографія, красне письменство, тощо), другий – сатирично-літературний. Обидва ці напрямки визначаються одною спільною
Незважаючи нате, що як видавництво, так і редактори “Украинского Вестника” змагалися якнайкраще підійти до потреб і до вимог суспільства, журнал не зміг здобути ширшого кола читачів. Вже в першому році видавництво побачило, що перед
Незважаючи нате, що як видавництво, так і редактори “Украинского Вестника” змагалися якнайкраще підійти до потреб і до вимог суспільства, журнал не зміг здобути ширшого кола читачів. Вже в першому році видавництво побачило, що перед
Представником другої течії в молодій українській журналістиці був часопис – “Харьковский Демокрит”, що виходив у Харкові 1816 р. Назву цього журналу, можна думати, було запозичено від сатиричного місячника “Демокрит”, що 1815 р. виходив у
Представником другої течії в молодій українській журналістиці був часопис – “Харьковский Демокрит”, що виходив у Харкові 1816 р. Назву цього журналу, можна думати, було запозичено від сатиричного місячника “Демокрит”, що 1815 р. виходив у
Не в ліпшому стані була в цей період справа періодичних українських видань і на західноукраїнських землях. З часів створення так званого Руського воєводства та прилучення його до земель польської корони й до кінця XVIII
Не в ліпшому стані була в цей період справа періодичних українських видань і на західноукраїнських землях. З часів створення так званого Руського воєводства та прилучення його до земель польської корони й до кінця XVIII
За два роки, поробивши деякі зміни та додавши нового матеріалу, замість викиненого, надавши змісту більш спокійного і лагідного характеру, М. Шашкевич з Я. Головацьким перейменували “Зорю” на “Русалку Дністрову”. За допомогою сербських приятелів Я.
На початку 1848 р. у Ставропігійському інституті відбулася спеціальна нарада в справі видання часопису з метою: а) поширення серед народу най потрібніших відомостей, ознайомлення його з найновішими здобутками на полі рільництва та промислу; б)
На початку 1848 р. у Ставропігійському інституті відбулася спеціальна нарада в справі видання часопису з метою: а) поширення серед народу най потрібніших відомостей, ознайомлення його з найновішими здобутками на полі рільництва та промислу; б)
Того ж 1848 р. в противагу “Руській Раді Головній” виникло у Львові політичне товариство “Собор Руський”. Засновано було його під впливом поляків спольщеними українцями. Його органом, по чотирьох місяцях після появи “Зорі Галицької”, став
Того ж 1848 р. в противагу “Руській Раді Головній” виникло у Львові політичне товариство “Собор Руський”. Засновано було його під впливом поляків спольщеними українцями. Його органом, по чотирьох місяцях після появи “Зорі Галицької”, став
На східноукраїнських землях в українському суспільстві, на світанку народження української преси, мовного питання, власне, не існувало. Коли ж на сторінках часописів і порушувалася справа мови, то лише як вияв змагання за рідну мову проти
На східноукраїнських землях в українському суспільстві, на світанку народження української преси, мовного питання, власне, не існувало. Коли ж на сторінках часописів і порушувалася справа мови, то лише як вияв змагання за рідну мову проти
Це становище радо використовували як росіяни, так і поляки у своїх власних національно-політичних цілях. Носієм і головним провідником польської національної політики серед галицьких українців був того часу губернатор Галичини гр. Агенор Голуховський, правою рукою
Це становище радо використовували як росіяни, так і поляки у своїх власних національно-політичних цілях. Носієм і головним провідником польської національної політики серед галицьких українців був того часу губернатор Галичини гр. Агенор Голуховський, правою рукою
Це становище радо використовували як росіяни, так і поляки у своїх власних національно-політичних цілях. Носієм і головним провідником польської національної політики серед галицьких українців був того часу губернатор Галичини гр. Агенор Голуховський, правою рукою
С. Шехович у червні 1853 р. почав видавати “Письмо поучительное русским девицам й молодицам в забаву к поученіе” під назвою “Лада”. Журнал цей ставив своїм завданням йти назустріч інтересам та потребам жіноцтва з інтелігенції.
С. Шехович у червні 1853 р. почав видавати “Письмо поучительное русским девицам й молодицам в забаву к поученіе” під назвою “Лада”. Журнал цей ставив своїм завданням йти назустріч інтересам та потребам жіноцтва з інтелігенції.
За нової редакції “Зоря Галицька” вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей стався, з одного боку, внаслідок цілковитої нездатності Шеховича, як редактора,
За нової редакції “Зоря Галицька” вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей стався, з одного боку, внаслідок цілковитої нездатності Шеховича, як редактора,
За нової редакції “Зоря Галицька” вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей стався, з одного боку, внаслідок цілковитої нездатності Шеховича, як редактора,
За нової редакції “Зоря Галицька” вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей стався, з одного боку, внаслідок цілковитої нездатності Шеховича, як редактора,
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. “Самостайне Слово” Ліквідація Кирило-Мефодіївського братства відбилася тяжкими наслідками на національно-громадському житті східноукраїнських земель кінця 40-х та першої половини 50-х років. Зокрема в літературно-журналістичному житті
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. “Самостайне Слово” Ліквідація Кирило-Мефодіївського братства відбилася тяжкими наслідками на національно-громадському житті східноукраїнських земель кінця 40-х та першої половини 50-х років. Зокрема в літературно-журналістичному житті
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. “Самостайне Слово” Ліквідація Кирило-Мефодіївського братства відбилася тяжкими наслідками на національно-громадському житті східноукраїнських земель кінця 40-х та першої половини 50-х років. Зокрема в літературно-журналістичному житті
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: “Про журнал я і не помишляю…”. Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими словами: “…Від журналу, про котрий я йому писав, він
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: “Про журнал я і не помишляю…”. Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими словами: “…Від журналу, про котрий я йому писав, він
Серед співробітників “Основи” в першу чергу треба згадати М. Костомарова (Ієремія Галка), професора і ректора Київського університету М. Максимовича, українського історика В. Антоновича, Т. Рильського, Марка Вовчка, Л. Глібова, Номиса та ін. Поруч з
З метою дати наукове підгрунтя руху українського відродження представники українського науково-літературного світу ще в першій половині XIX ст. почали думати про потребу студій суспільних явищ. Однак виразнішу форму цьому становищу було надано щойно в
З метою дати наукове підгрунтя руху українського відродження представники українського науково-літературного світу ще в першій половині XIX ст. почали думати про потребу студій суспільних явищ. Однак виразнішу форму цьому становищу було надано щойно в
Як же зустріло “Основу” українське суспільство? Довідуємося про це в першу чергу з самих сторінок “Основи”. Редакція повідомляє, що на оповістку про вихід журналу відгукнулися земляки невдовзі з усіх кінців України, з Криму, а
Як же зустріло “Основу” українське суспільство? Довідуємося про це в першу чергу з самих сторінок “Основи”. Редакція повідомляє, що на оповістку про вихід журналу відгукнулися земляки невдовзі з усіх кінців України, з Криму, а
Проіснувала “Основа” неповних два роки. З десятою книжкою другого річника (1862) вона перестала виходити. Склалася думка, що до припинення журналу спричинився непорядок в самій редакції, що випливав з невміння вести справи та вдача В.
Не надовго пережив “Основу” і побратим її – “Черниговский Листок”, перше число якого за редагування Л. Глібова появилося 12 липня 1861 р. Ініціатива цього видання, очевидно, від того ж гуртка літераторів, що постачав матеріали
“Не было, нет и быть не может”, – так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було таємного наказу цензурі, яким заборонялося друкування книг та інших
“Не было, нет и быть не может”, – так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було таємного наказу цензурі, яким заборонялося друкування книг та інших
“Не было, нет и быть не может”, – так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було таємного наказу цензурі, яким заборонялося друкування книг та інших
Шукання виходу. Альманахи 1880-х років А тим часом життя ставило свої вимоги. Треба було шукати виходу. І його знаходили у виданні альманахів, що мали тенденцію стати періодичними органами. Зміст їх був переважно з красного
Шукання виходу. Альманахи 1880-х років А тим часом життя ставило свої вимоги. Треба було шукати виходу. І його знаходили у виданні альманахів, що мали тенденцію стати періодичними органами. Зміст їх був переважно з красного