Home ⇒ 👍Історія української преси - Животко А. П ⇒ Історія української преси – Животко А. П. – Розвиток української преси Буковини

Історія української преси – Животко А. П. – Розвиток української преси Буковини

Часопис “Буковина” став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою назвою промовляє за своє національне обличчя і становище. Була це газета “Україна”.

Впродовж 1890-х pp. з’являються тут часописи, розраховані на масового читача. Одним з перших був місячник під назвою “Селянин”, що в 1895-1896 pp. виходив у Нових Мамаївцях за редакцією Г. Савчука. Він же 1899-1900 pp. видає там же місячник під назвою “Народний Вістник”. Заходами В. Будзиновського у Чернівцях в 1897 р. виходить двотижневик “Праця”, що стояв на грунті радикально-соціалістичних ідей. За рік “Праця” з’єдналася з “Громадським Голосом” (Львів). Врешті, популярний двотижневик “Руська Рада”, що 1898 р. починає виходити старанням С. Смаль-Стоцького.

З 1900-х років розвиток української преси Буковини стає ще виразнішим. З цього часу появляються поруч з фахово-професійними органами часописи суто політичного характеру. Так народжується преса української соціал-демократії, як тижневик “Земля і Воля”, що з 1.III. 1906 р. починає виходити в Чернівцях за редакцією М. Огородника. З 1907 р. переходить він до Львова. Так само місячник “Боротьба”, що з ч. З йде до Львова. Довше на Буковині протримався часопис “Борба”, який упродовж 6 років (1908-1914) виходив двічі на місяць, спочатку в Глибокій, а потім у Чернівцях за веденням О. Безпалка. За його керування 1907 р. у Чернівцях було видано “Письмо маєве для українських робітників” під назвою “Виробець”, а 1910 р. за його участю і керуванням почав в Чернівцях виходити орган централістичної організації залізничників під назвою”Залізничник”, що пізніше перенісся до Львова.

Врешті, в 1909-~ 1911 pp. виходить орган Української радикальної партії на Буковині під назвою “Громадянин” та просвітньо-політичний місячник “Грім”, що Його видавав Хлопський комітет та інші.

В цілому з часу виходу “Буковини” (1889) і до світової війни 1914 p., отже, за 30 років, українська преса Буковини розвинулася в 34 назв (крім додатків) різного роду часописів, що охопили всі галузі українського суспільного життя, остаточно зліквідувавши таке протиприродне явище, яким до 80 років було москвофільство зо всіма його проявами і наслідками.

Преса Карпатської України (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток, Діячі.

Довше затрималося, підтримуване впливами зовнішніх політичних сил, москвофільство в бувшій Угорській Русі (Карпатській Україні). Не могло воно оминути і такого барометру суспільного життя, як преса. Вже з самого початку, що сягає другої половини 70-х років минулого століття відбилося воно на її сторінках, як по лінії національно-культурній, головно мовній, так і соціальній.

Був це час, що його чи не найліпше характеризують слова редактора “Карпат” М. Гомичкова, який писав, що “Драгоманов хочет от нас, чтобы мы писали языком слуг, – но литература пишется везде для господинов”.

Тим “язиком господинов” стала штучно вироблена мішанина церковнослов’янщини з мовами: російською і малярською. Це було те ж саме “язичіє”, що вже конало в Галичині під смертельними ударами розвитку української мови і культури.

Першим часописом, що в цей час почав виходити в Карпатській Україні (бувшій Угорській Русі), був “Свет”, видаваний в Ужгороді в 1867-1871 рр. Товариством св. Василія Великого. Виходив за редакцією гімназійного професора Ю. Ігнатка, К. Сабова та В. Кимана.

Побіч з літературними творами, що переважно були передруком творів російських письменників, були тут статті історичного, господарського, релігійного та печатей загальноінформативного характеру.

Серед співробітників були такі представники москвофільства, як вже згадуваний редактор “Церковної Газети” І. Раковеький та ідеолог А. Добрянський. Але тут же і такі імена, як місцевий поет О. Павлович, етнограф і поет М. Злоцький та А. Крапицький – історик-письменник, який такими словами окреслив національне обличчя свого народу в одному з неопублікованих в той час віршів:

“Мой отець рускій дякь

И мамка, мні мили,

В Вишних Чабипах

Хрестити велели.

Там бо суть ті чесни люде,

Руски – Українці,

Котри в той чесности мене

На дальше учили “…

Популярності цей часопис не здобув. Причиною того була його мова та пропаганда ідей, далеких від інтересів, що могли б захопити своєю життєвістю місцевого читача. Вже через рік кількість передплатників (на 1868 р.) впала з 410 на 200.

Один з дописувачів (підп. Верховинець) такими словами пояснює цей факт: “Першою причиною упадку “Свету” має бути “письменний язик”. Здається, що “Свет” пише незрозумілою публіці мовою, писателі… не вживають мови, якою говоримо, чи слова, які кожний читач розуміти може без словаря”…

Переходячи до змісту, той же автор підкреслює: “Нащо маємо шукати чогось в чужині… ходимо по Москві по Куліковим полям, а дома горить нам власна будова… ані від Дону, ані від Кулікова ніхто не прийде гасити”…

За рік тут же з’являються такі рядки, що характеризують зміст часопису: “Не маємо нічого для свого простого народу і хочемо славитися літературою свойому народові неприступною”.

З початком 1871 р. “Свет” було зреформовано. Почав виходити “Новий Свет” за редакцією В. Гебея, який у першому числі приобіцяв змінити характер часопису в напрямі наближення до народу як мовою, так і змістом. Проте часопис продовжував традицію попередника. Виступи з вимогою народного напрямку залишилися без наслідків. Преса ще довший час була глухою до таких вимог. Не мала вона сил вирватися з ланцюгів мови і культури, ідей і поглядів “Господинов”.

По упадку “Нового Свету” (1873 р.) виходить заснований гімназійним проф. М. Гомичковим часопис “Карпати”.

Протримався він до 1886 р., продовжуючи традицію своїх попередників, помалу наближаючись до мадярської орієнтації своїм змістом. Популярності не здобув. Можна це бачити з кількості передплатників. Року 1873, як свідчить редакція, було 330 передплатників, у 1874 р. середньо за рік 217, на початку ж наступного 1875 р. – передплата впала до 169, а за цілий рік – лише 183. Тому, ще перед припиненням його, заходами Б. Фенцика з 14.IX. 1885 появляється новий часопис під назвою “Листок”, який опинився ще в тяжчому становищі. Кількість передплатників щораз зменшувалася, впавши вкінці до 25.

Все це вказувало на потребу рішучих змін. До цього і взялося Товариство Св. Василя Великого, почавши з 1897 р. видавати часопис під назвою “Наука” за редакцією віце-ректора Духовної семінарії Ю. Чучки. Після нього редакторами були д-р В. Гаджега, а потім А. Волошин, який провадив її в усіх наступних роках (з 1903 р.). За редагування А. Волошина, крім В. Гаджеги, послідовного і непохитного захисника українського народного напрямку, історика, пізніш дійсного члена Наукового Товариства ім. Шевченка, були співробітниками: В. Желтвай, пізніш визначний громадський діяч і журналіст (Вишнявський),

І. Дем’ян, Д. Григашій, Ом. Невицький, Г. Стрипський, відомий в українській літературі та науковій праці під іменем Біленький та інші.

До кінця 1903 р. була “Наука” двотижневиком, а з січня 1904 р. стала тижневиком. Розвивалася вона в народному напрямі, й підкреслювала окремішність свого народу від російського та вказувала на справжнє українське ім’я, що йому належить. Так, наприклад, 1904 р. на її сторінках читаємо, що назва “Українець” не є чужою для русинів”.

“Ви маєте знати”, – пише на цю тему один із співробітників (Угрорусин) в одному з чисел, – “же велика розлука єсть между народом великоруським і малоруським. То не я маю доказати, то доказує білий світ. То дуже давно доказала історія.”

Це становище відбилося і на змісті часопису, сторінки якого все частіше починають приносити новіші твори тогочасного українського письменства. Разом з тим підкреслюють, шо “не треба нам великорущини, но нужно писати по нашому милому малоруському язику”.

Так еволюціонуючи, “Наука” поволі здобувала симпатію народних мас. Від кидаючи все неприродне і чуже народові, вона ставала провідником української культури.

Виступивши проти неприродного явища – москвофільства, “Наука” одночасно поборювала всякі асиміляційні зазіхання, звідки б вони не йшли. Це викликало напади на неї. У відповідь часопис більш починає звертати увагу на всі прояви народного життя, на організацію просвітньої праці, кооперації, на ширення господарських відомостей чи порад і т. д. Врешті, 1907 р. “Наука” починає видавати популярний ілюстрований додаток під назвою “Село”.

Так протрималася “Наука” до першої світової війни, яка перервала її існування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Історія української преси – Животко А. П. – Дальший розвиток української преси на українських землях Того ж 1848 р. в противагу “Руській Раді Головній” виникло у Львові політичне товариство “Собор Руський”. Засновано було його під впливом поляків спольщеними українцями. Його органом, по чотирьох місяцях після появи “Зорі Галицької”, став тижневик “Dnewnyk Ruskyi “, “отвітним редактором” якого став один з “Руської Трійці”, а саме І. Вагилевич. Перше число появилося 18 серпня […]...

  2. Історія української преси – Животко А. П. – Розвиток преси суспільно політичного характеру. 25-ліття “Діла”. Преса УСДП. Преса УРП Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника “Письмо з Просвіти”, що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А. Вахнянина, проходить вона через часопис “Читальня” (1893-1894), а 1907 р. відновлює попередню назву (“Письмо з Просвіти”) за редакцією Я. Весоловського, Є. Озаркевича та Ю. Бачинського. Спочатку – літературно-науковий орган, пізніш – орган […]...

  3. Історія української преси – Животко А. П. – Народження української соціалістично-демократичної преси Спадкоємцем “Народу” з 20.111. 1895 р. став також “Громадський Голос”, що розвинув та ще більш конкретизував основи українського національно-соціального визволення. На початку виходив він місячними газетними випусками. З 1906 до 1909 рр. – двічі в тижні; в 1910-1915 рр. – як тижневик, 1916 р. – як декадник, а по першій світовій війні знову як тижневик, […]...

  4. Історія української преси – Животко А. П. – Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях Революція 1905 р., що охопила всю Росію, викликала серед українського суспільства надію на створення національної преси українською мовою. Дехто вже планував видавати тижневик для селянства (Є. Чикаленко), інші думали про перетворення “Києве кой Старины” на журнал українською мовою під назвою “Київська “Основа”, […]...

  5. Історія української преси – Животко А. П. – Початки й розвиток преси в З’єднаних Державах Америки. Характер. Діячі Початки й розвиток преси в З’єднаних Державах Америки. Характер. Діячі Гноблені соціально-економічно і політично упосліджувані українські народні маси західних українських земель вже в другій половині 1860-х pp. починають шукати виходу у виїзді до ЗДА, а пізніш до Канади і Бразилії. Але властива еміграція на ширшу скалю почалася щойно в другій половині 1870 pp. і то […]...

  6. Історія української преси – Животко А. П. – Буковина. Москвофільство та його органи. Народження української преси. Часопис “Буковина” По розколі РУП, коли одна частина членів створила Українську соціал-демократичну робітничу партію, друга створила була окрему організацію, як частину загальноросійської соціал-демократичної партії (РСДРП), назвавши її Українською соціал-демократичною Спілкою. Мала вона за завдання зорганізувати робітництво, що говорить українською мовою. Органом для реалізації цього завдання з січня 1905 р. стала “Правда”, що мала більш-менш характер “Селянина” і […]...

  7. Історія української преси – Животко А. П. – Преса Карпатської України (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток, Діячі Часопис “Буковина” став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою назвою промовляє за своє національне обличчя і становище. Була це газета “Україна”. Впродовж 1890-х pp. з’являються тут часописи, розраховані на масового читача. Одним з перших був місячник під назвою “Селянин”, що в 1895-1896 pp. […]...

  8. Історія української преси – Животко А. П. – Революція 1917 р. і відродження української преси під Росією З вибухом війни перед українськими громадсько-політичними чинниками постала справа інформації чужинців про українські змагання. Одним із засобів реалізації цього завдання було створення української преси в чужих мовах. Наслідком цього вже на початку війни почали виходити два органи в німецькій мові. Одним з них був тижневик під назвою “Ukrainisches Korrespondenzblatt”, який почала видавати у Відні Головна […]...

  9. Історія української преси – Животко А. П. – Преса української молоді. Січові та пластові органи Першим українським правничим часописом був орган Наукового Товариства ім. Шевченка під назвою “Часопись Правнича” (1889-1899). З 1900 р. заступає його “Часопись Правнича і Економічна” за редакцією С. Дністрянського. Участь у цих органах, крім К. Ле-вицького та С. Дністрянського, які дали цінні праці й розвідки (“Правда Руська” – пам’ятник законодатний з XI в., “В справі нашої […]...

  10. Історія української преси – Животко А. П. – Початки територіального розгалуження преси під Росією в 1906 р Шала “Рада” чимало щирих приятелів і серед ширших кіл суспільства. Чим далі, тим міцніше зв’язувалася вона з читачами по всіх українських землях. Наприкінці 1910 р., опинившись в черговому скрутному матеріальному становищі, звернулася вона до читачів з особливим закликом приєднувати нових передплатників. “Щорічні доплати… знесилили нас з матеріального боку до кінця… Ми не в силах видавати […]...

  11. Історія української преси – Животко А. П. – Педагогічні часописи Побіч зі згаданими науковими органами з 1931 р. в Самборі почав виходити “Літопис Бойківщини”, присвячений дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Видавало його раз чи двічі (1935, 1936) на рік Товариство “Бойківщина” за редакцією д-ра Гуркеви-ча. Появилося одинадцять книжок, що стали вкладом великої вартості до краєзнавчої літератури, принісши багато цінних матеріалів, праць, розвідок, вказівок […]...

  12. Історія української преси – Животко А. П. – Книгознавчі органи Побіч зі згаданими науковими органами з 1931 р. в Самборі почав виходити “Літопис Бойківщини”, присвячений дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Видавало його раз чи двічі (1935, 1936) на рік Товариство “Бойківщина” за редакцією д-ра Гуркеви-ча. Появилося одинадцять книжок, що стали вкладом великої вартості до краєзнавчої літератури, принісши багато цінних матеріалів, праць, розвідок, вказівок […]...

  13. Історія української преси – Животко А. П. – Органи краєзнавчі Побіч зі згаданими науковими органами з 1931 р. в Самборі почав виходити “Літопис Бойківщини”, присвячений дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Видавало його раз чи двічі (1935, 1936) на рік Товариство “Бойківщина” за редакцією д-ра Гуркеви-ча. Появилося одинадцять книжок, що стали вкладом великої вартості до краєзнавчої літератури, принісши багато цінних матеріалів, праць, розвідок, вказівок […]...

  14. Історія української преси – Животко А. П. – Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східних українських землях під Росією Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східних українських землях під Росією І. VIII. 1914 р. почалася війна. Другого ж дня російська влада заборонила видавати “Раду”. Невдовзі по тому припинено журнал “Українську Хату”, редактора якої П. Богацького заслано на Сибір, далі припинено “Маяк” та інші. Коли редакція “Ради” звернулася до командуючого військами […]...

  15. Історія української преси – Животко А. П. – Господарсько кооперативна преса Першим часописом, присвяченим господарству та промислу, треба вважати часопис під назвою “Господар” (“письмо практично-наукове по части господарства рільного, огородництва, садівництва, розплоду худоби і промислу”). Почав він виходити у Львові 10.VII. 1869 р. за редакцією С. Шеховича. Виходив до 1872 р. двічі на місяць (від половини 1871 р. – латинкою). Року 1879 появляється “Господар і Промишленик” […]...

  16. Історія української преси – Животко А. П. – Правничі органи Першим українським правничим часописом був орган Наукового Товариства ім. Шевченка під назвою “Часопись Правнича” (1889-1899). З 1900 р. заступає його “Часопись Правнича і Економічна” за редакцією С. Дністрянського. Участь у цих органах, крім К. Ле-вицького та С. Дністрянського, які дали цінні праці й розвідки (“Правда Руська” – пам’ятник законодатний з XI в., “В справі нашої […]...

  17. Історія української преси – Животко А. П. – Територіальне розгалуження суспільно-політичної преси Поза Києвом в 1917 р. народжується українська преса суспільно-політичного характеру в таких осередках як Харків, Катеринослав (Дніпропетровськ), Полтава, Чернігів. Перекидається вона і до цілої низки менших осередків, як Біла Церква, Сквира, Бердичів, Павлоград, Золотоноша, Канів і т. д. У Харкові починає виходити “Робітник”. Видає його харківська організація Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Своїм завданням ставив […]...

  18. Історія української преси – Животко А. П. – Преса РУП (Революційної української партії) Спадкоємцем “Народу” з 20.111. 1895 р. став також “Громадський Голос”, що розвинув та ще більш конкретизував основи українського національно-соціального визволення. На початку виходив він місячними газетними випусками. З 1906 до 1909 рр. – двічі в тижні; в 1910-1915 рр. – як тижневик, 1916 р. – як декадник, а по першій світовій війні знову як тижневик, […]...

  19. Історія української преси – Животко А. П. – Господарські та торгівельно-економічні часописи З інших господарських та торговельно-економічних часописів цієї доби треба згадати ще такі як “Український Пасішник” у Львові, “Купецькі Вісті” у Львові, “Український Купець” та “Торгівля й Промисл” у Коломиї, торгово-промислову одноднівку під назвою “Наше Завтра” (Г. Гануляк, у Львові, 1931) і врешті – “Фаховий Вістник”, там же. Цей останній був органом філії Товариства українських ремісників, […]...

  20. Історія української преси – Животко А. П. – Українська преса в Бразилії До Канади українська еміграція масово почала йти и пізніше, а саме десь у 1890 роках. Тому і початки української преси тут датуються пізнішими роками. Першим українським часописом, що появився у Вінніпегу 1903 р. (5 листопада), був тижневик “Канадійський Фармер”. Була це газета, що, властиво, служила інтересам англійської ліберальної партії. Редакція її одначе завжди була в […]...

  21. Історія української преси – Животко А. П. – Народження преси українського жіноцтва Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника “Письмо з Просвіти”, що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А. Вахнянина, проходить вона через часопис “Читальня” (1893-1894), а 1907 р. відновлює попередню назву (“Письмо з Просвіти”) за редакцією Я. Весоловського, Є. Озаркевича та Ю. Бачинського. Спочатку – літературно-науковий орган, пізніш – орган […]...

  22. Історія української преси – Животко А. П. – Часописи українського мистецтва З часописів українського мистецтва в першу чергу треба згадати такі органи: місячник під назвою “Українське Мистецтво”, що його в 1926 р. почав видавати у Львові М. Голубець, та квартальник Асоціації незалежних українських митців під назвою “Мистецтво”, шо в 1932-1933 рр. виходив за редакцією П. Ковжуна. Зміст “Мистецтва” складався з творів визначніших українських та європейських митців, […]...

  23. Історія української преси – Животко А. П. – Українська преса на Кубані Появляється в цю добу українська преса і поза українськими землями. В Росії були це, в першу чергу, органи, що в 1917 р. виходили у Воронежі, призначені для земель Подоння (українські землі Вороніжчини і Курщини). Було їх два: “Праця та Воля” й “Інтернаціоналіст”. Перший (“Праця та Воля”) був органом Українського Бюро і виходив за редакцією Пономаренка. […]...

  24. Історія української преси – Животко А. П. – Гумористично – сатиричні часописи З часописів українського мистецтва в першу чергу треба згадати такі органи: місячник під назвою “Українське Мистецтво”, що його в 1926 р. почав видавати у Львові М. Голубець, та квартальник Асоціації незалежних українських митців під назвою “Мистецтво”, шо в 1932-1933 рр. виходив за редакцією П. Ковжуна. Зміст “Мистецтва” складався з творів визначніших українських та європейських митців, […]...

  25. Історія української преси – Животко А. П. – Українська кооперативна преса З часописів українського мистецтва в першу чергу треба згадати такі органи: місячник під назвою “Українське Мистецтво”, що його в 1926 р. почав видавати у Львові М. Голубець, та квартальник Асоціації незалежних українських митців під назвою “Мистецтво”, шо в 1932-1933 рр. виходив за редакцією П. Ковжуна. Зміст “Мистецтва” складався з творів визначніших українських та європейських митців, […]...

  26. Історія української преси – Животко А. П. – Початий української преси на східноукраїнських землях. Її характеристична риса. Мовний характер української преси Скасування державних форм українського життя, окреслення українського народу як самостійного суспільно-національного тіла, безоглядне поборювання рештків українських політичних та національно-культурних прав, що розгорнулося на східноукраїнських землях з особливою силою по полтавському бою, не в силі було остаточно придушити ті змагання, що ще їх можна було помітити наприкінці XVIII і на початку XIX ст. Низка історичних фактів […]...

  27. Історія української преси – Животко А. П. – Українська преса в чужих мовах Появляється в цю добу українська преса і поза українськими землями. В Росії були це, в першу чергу, органи, що в 1917 р. виходили у Воронежі, призначені для земель Подоння (українські землі Вороніжчини і Курщини). Було їх два: “Праця та Воля” й “Інтернаціоналіст”. Перший (“Праця та Воля”) був органом Українського Бюро і виходив за редакцією Пономаренка. […]...

  28. Історія української преси – Животко А. П. – “Слово” на послугах російських державно-політичних чинників. Розвиток москвофільства в пресі Відкривши своє справжнє обличчя, “Слово” опинилося в невигідному матеріальному становищі, позбавившись поважної кількості передплатників. До того ж 1875 р. митрополит Сембратович заборонив був духовенству мати і читати цей часопис, як також з тим же звернувся він і до всіх парафіян. Внаслідок цього зацікавлені в існуванні “Слова” російські політичні урядові чинники порушили справу про признання йому […]...

  29. Історія української преси – Животко А. П. – РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ПОЧАТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ Початки періодичної преси Зародки періодичних видань сягають глибокої давнини. Дослідники вбачають їх у повідомленнях “Acta senatus”, що з наказу Юлія Цезаря вивішувалися на площі Риму, та “Acta diuna…”, що подавали перебіг праці народного зібрання, відомості про військові події, хроніку новин і т. д. Копії з них розсилалися до різних місцевостей провінції. Десь у VIII-IX ст. […]...

  30. Історія української преси – Животко А. П. – Часописи, присвячені історії збройної боротьби українського народу З інших господарських та торговельно-економічних часописів цієї доби треба згадати ще такі як “Український Пасішник” у Львові, “Купецькі Вісті” у Львові, “Український Купець” та “Торгівля й Промисл” у Коломиї, торгово-промислову одноднівку під назвою “Наше Завтра” (Г. Гануляк, у Львові, 1931) і врешті – “Фаховий Вістник”, там же. Цей останній був органом філії Товариства українських ремісників, […]...

  31. Історія української преси – Животко А. П. – Преса, що виходила поза межами України Появляється в цю добу українська преса і поза українськими землями. В Росії були це, в першу чергу, органи, що в 1917 р. виходили у Воронежі, призначені для земель Подоння (українські землі Вороніжчини і Курщини). Було їх два: “Праця та Воля” й “Інтернаціоналіст”. Перший (“Праця та Воля”) був органом Українського Бюро і виходив за редакцією Пономаренка. […]...

  32. Історія української преси – Животко А. П. – Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства Першим українським правничим часописом був орган Наукового Товариства ім. Шевченка під назвою “Часопись Правнича” (1889-1899). З 1900 р. заступає його “Часопись Правнича і Економічна” за редакцією С. Дністрянського. Участь у цих органах, крім К. Ле-вицького та С. Дністрянського, які дали цінні праці й розвідки (“Правда Руська” – пам’ятник законодатний з XI в., “В справі нашої […]...

  33. Історія української преси – Животко А. П. – Дальший розвиток за змістом і місцем видання Упродовж 1917 р. і в наступних роках українська *-ї преса розгалужується за її змістом. В першу чергу шириться видання преси Української Селянської Спілки. Крім центрального органу в Києві, яким була згадана вже “Народия Воля”, виходять ще “Вісті Української Селянської Спілки” та “Селянська Спілка”. У Катеринославі (Дніпропетровськ) виходить “Селянська Спілка”, що перетворилася в “Крестьянського Союза”. У […]...

  34. Історія української преси – Животко А. П. – Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі До Канади українська еміграція масово почала йти и пізніше, а саме десь у 1890 роках. Тому і початки української преси тут датуються пізнішими роками. Першим українським часописом, що появився у Вінніпегу 1903 р. (5 листопада), був тижневик “Канадійський Фармер”. Була це газета, що, властиво, служила інтересам англійської ліберальної партії. Редакція її одначе завжди була в […]...

  35. Історія української преси – Животко А. П. – Преса соціал-демократичної Спілки По розколі РУП, коли одна частина членів створила Українську соціал-демократичну робітничу партію, друга створила була окрему організацію, як частину загальноросійської соціал-демократичної партії (РСДРП), назвавши її Українською соціал-демократичною Спілкою. Мала вона за завдання зорганізувати робітництво, що говорить українською мовою. Органом для реалізації цього завдання з січня 1905 р. стала “Правда”, що мала більш-менш характер “Селянина” і […]...

  36. Історія української преси – Животко А. П. – “Ukrainische Rundschau” У квітні 1901 р. за редакцією молодого журналіста Сембратовича почав у Відні виходити часопис німецькою мовою під модерною в той час назвою “Strahlen”. Виходив тричі на місяць. Присвячений був українським справам в Австрії та Росії. Проіснував щось з півроку. Натомість також у Відні Р. Сембратович почав видавати інформативний двотижневик під назвою “Ruthenische Revue”. Найбільше уваги […]...

  37. Історія української преси – Животко А. П. – “Ruthenische Revue” У квітні 1901 р. за редакцією молодого журналіста Сембратовича почав у Відні виходити часопис німецькою мовою під модерною в той час назвою “Strahlen”. Виходив тричі на місяць. Присвячений був українським справам в Австрії та Росії. Проіснував щось з півроку. Натомість також у Відні Р. Сембратович почав видавати інформативний двотижневик під назвою “Ruthenische Revue”. Найбільше уваги […]...

  38. Історія української преси – Животко А. П. – Розгалуження української преси під Росією Тоді ж, на шостому числі II річника, з наказу начальства київської військової округи припинено й другий літературно-науковий і мистецький ілюстрований журнал, що ставив завданням поширення ідеологічних підстав захисту інтересів робітничих верств суспільства. Був ним місячник “Дзвін”, що почав виходити у Києві з 1 січня 1913 р. за редакцією В. Левинського. Тут, побіч із статтями ідеологічного […]...

  39. Історія української преси – Животко А. П. – Загальний стан української преси поза СССР напередодні другої світової війни Одночасно з військово-таборовою пресою народжується на чужині преса української політичної еміграції. З бігом часу вона поширюється й об’єднується з іншими органами поза українськими землями. Має своїм завданням ця преса організацію національно-політичної думки, задоволення культурних і наукових інтересів та інформування чужини. Вже в 1919-1920 рр. виходить в Берліні газета “Український Прапор”, що його видає уряд преси […]...

  40. Історія української преси – Животко А. П. – РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ. ЄВРОПЕЙСЬКА І ЗАОКЕАНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ Українська преса на чужині. Заокеанська преса Поза межами України по першій світовій війні зріст української преси йде в першу чергу за океаном. Деякі органи тут продовжують виходити з минулих часів. Згадати тут такі як “Свобода”, що від 1920 р. появляється вже як щоденна газета тиражем у 16.500 примірників; “Народна Воля” (тричі на тиждень); “Америка”. Народжуються […]...

Історія української преси – Животко А. П. – Розвиток української преси Буковини
«
»