Історія України – Юрій М. Ф
В умовах становлення української незалежної держави в історичній науці триває складний пошук методологічних основ вивчення історії України. Автор намагався підійти до висвітлення і характеристики історичних подій без ідеологічної заангажованості, притаманної недавньому минулому; водночас показати
В умовах становлення української незалежної держави в історичній науці триває складний пошук методологічних основ вивчення історії України. Автор намагався підійти до висвітлення і характеристики історичних подій без ідеологічної заангажованості, притаманної недавньому минулому; водночас показати
В умовах становлення української незалежної держави в історичній науці триває складний пошук методологічних основ вивчення історії України. Автор намагався підійти до висвітлення і характеристики історичних подій без ідеологічної заангажованості, притаманної недавньому минулому; водночас показати
Під кінець раннього палеоліту настає значне похолодання, насувається льодовик. Нові природні умови змусили людей активніше боротися за існування: вони навчилися добувати вогонь, почали виготовляти одяг зі шкір тварин та будувати житла. Стоянки мустьєрської епохи
Під кінець раннього палеоліту настає значне похолодання, насувається льодовик. Нові природні умови змусили людей активніше боротися за існування: вони навчилися добувати вогонь, почали виготовляти одяг зі шкір тварин та будувати житла. Стоянки мустьєрської епохи
1. “Неолітична революція” В VI-V тисячоліттях до н. е. племена, які заселяли територію України, увійшли до останньої фази кам’яного віку – нового кам’яного віку (неоліту), що тривав до рубежу IV – III тисячоліть до
1. “Неолітична революція” В VI-V тисячоліттях до н. е. племена, які заселяли територію України, увійшли до останньої фази кам’яного віку – нового кам’яного віку (неоліту), що тривав до рубежу IV – III тисячоліть до
1. “Неолітична революція” В VI-V тисячоліттях до н. е. племена, які заселяли територію України, увійшли до останньої фази кам’яного віку – нового кам’яного віку (неоліту), що тривав до рубежу IV – III тисячоліть до
1. “Неолітична революція” В VI-V тисячоліттях до н. е. племена, які заселяли територію України, увійшли до останньої фази кам’яного віку – нового кам’яного віку (неоліту), що тривав до рубежу IV – III тисячоліть до
1. Велика Скіфія Скіфи зайняли великі простори між Нижнім Дунаєм та Доном – таким чином утворилося велике об’єднання племен, відоме під назвою Велика Скіфія, що проіснувало до III ст. до н. е. Геродот вважав,
1. Велика Скіфія Скіфи зайняли великі простори між Нижнім Дунаєм та Доном – таким чином утворилося велике об’єднання племен, відоме під назвою Велика Скіфія, що проіснувало до III ст. до н. е. Геродот вважав,
1. Велика Скіфія Скіфи зайняли великі простори між Нижнім Дунаєм та Доном – таким чином утворилося велике об’єднання племен, відоме під назвою Велика Скіфія, що проіснувало до III ст. до н. е. Геродот вважав,
1. Велика Скіфія Скіфи зайняли великі простори між Нижнім Дунаєм та Доном – таким чином утворилося велике об’єднання племен, відоме під назвою Велика Скіфія, що проіснувало до III ст. до н. е. Геродот вважав,
1. Устрій колоній Грецькі міста і поселення виникли в Північному Причорномор’ї на останньому етапі так званої Великої грецької колонізації – у VIII-VII ст. до н. е. Величезне за своїми масштабами переселення греків відбувалося в
1. Устрій колоній Грецькі міста і поселення виникли в Північному Причорномор’ї на останньому етапі так званої Великої грецької колонізації – у VIII-VII ст. до н. е. Величезне за своїми масштабами переселення греків відбувалося в
1. Устрій колоній Грецькі міста і поселення виникли в Північному Причорномор’ї на останньому етапі так званої Великої грецької колонізації – у VIII-VII ст. до н. е. Величезне за своїми масштабами переселення греків відбувалося в
1. Устрій колоній Грецькі міста і поселення виникли в Північному Причорномор’ї на останньому етапі так званої Великої грецької колонізації – у VIII-VII ст. до н. е. Величезне за своїми масштабами переселення греків відбувалося в
1. Епоха великого переселення народів У час найбільшого розширення території Римської імперії римляни міцно утвердилися в Північному Причорномор’ї. Відчутним був уплив Риму на господарський розвиток навколишніх племен, які почали вдосконалювати землеробську техніку, розвивати ремесла,
1. Епоха великого переселення народів У час найбільшого розширення території Римської імперії римляни міцно утвердилися в Північному Причорномор’ї. Відчутним був уплив Риму на господарський розвиток навколишніх племен, які почали вдосконалювати землеробську техніку, розвивати ремесла,
1. Епоха великого переселення народів У час найбільшого розширення території Римської імперії римляни міцно утвердилися в Північному Причорномор’ї. Відчутним був уплив Риму на господарський розвиток навколишніх племен, які почали вдосконалювати землеробську техніку, розвивати ремесла,
Поселення першої половини та середини І тис. н. е. пов’язані з першими надзаплавними терасами річок, з родючими чорноземними грунтами. Вони концентрувалися “гніздами” по 5-7 поселень на відстані 3-5 км одне від одного. Слов’янські племена
Поселення першої половини та середини І тис. н. е. пов’язані з першими надзаплавними терасами річок, з родючими чорноземними грунтами. Вони концентрувалися “гніздами” по 5-7 поселень на відстані 3-5 км одне від одного. Слов’янські племена
1. Питання походження Русі Політичні союзи антів і склавинів. як і подібні їм інші об’єднання раннього європейського середньовіччя (наприклад, бургундське, вандальське, готське), що виникли в процесі розкладу родоплемінних відносин, виявилися нестійкими. Але процес формування
1. Питання походження Русі Політичні союзи антів і склавинів. як і подібні їм інші об’єднання раннього європейського середньовіччя (наприклад, бургундське, вандальське, готське), що виникли в процесі розкладу родоплемінних відносин, виявилися нестійкими. Але процес формування
1. Питання походження Русі Політичні союзи антів і склавинів. як і подібні їм інші об’єднання раннього європейського середньовіччя (наприклад, бургундське, вандальське, готське), що виникли в процесі розкладу родоплемінних відносин, виявилися нестійкими. Але процес формування
Олег доклав багато зусиль, аби федерацію східнослов’янських племен перетворити на нову централізовану державу з самодержавною формою правління. У зовнішній політиці на перший план вийшли стосунки з Візантією. У 907 р, Олег здійснив похід на
Олег доклав багато зусиль, аби федерацію східнослов’янських племен перетворити на нову централізовану державу з самодержавною формою правління. У зовнішній політиці на перший план вийшли стосунки з Візантією. У 907 р, Олег здійснив похід на
Володимир помер у 1015 р., залишивши сім синів від різних жінок: Святополка (насправді його батьком був Ярополк), Мстислава, Ярослава, Бориса, Гліба, Святослава, Судислава. Ще за життя Володимира його сини почали виявляти непокору: Ізяслав (помер
Володимир помер у 1015 р., залишивши сім синів від різних жінок: Святополка (насправді його батьком був Ярополк), Мстислава, Ярослава, Бориса, Гліба, Святослава, Судислава. Ще за життя Володимира його сини почали виявляти непокору: Ізяслав (помер
Сільське господарство було головною галуззю господарювання. Використовувались різні системи землеробства – вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами. Панівною була трипільна система, що домінувала в лісостепових районах країни. У приселищному стаді русичі
Сільське господарство було головною галуззю господарювання. Використовувались різні системи землеробства – вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами. Панівною була трипільна система, що домінувала в лісостепових районах країни. У приселищному стаді русичі
Сільське господарство було головною галуззю господарювання. Використовувались різні системи землеробства – вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами. Панівною була трипільна система, що домінувала в лісостепових районах країни. У приселищному стаді русичі
1. Міжусобиці Уже в кінці XI ст. Стало відчутним прагнення князів та бояр до сепаратизму, що пов’язано з подал ьш им розвитком феодалізму. Русь розпалася на півтора десятка князівств. 1097 року відбувся з’їзд князів
1. Міжусобиці Уже в кінці XI ст. Стало відчутним прагнення князів та бояр до сепаратизму, що пов’язано з подал ьш им розвитком феодалізму. Русь розпалася на півтора десятка князівств. 1097 року відбувся з’їзд князів
1. Міжусобиці Уже в кінці XI ст. Стало відчутним прагнення князів та бояр до сепаратизму, що пов’язано з подал ьш им розвитком феодалізму. Русь розпалася на півтора десятка князівств. 1097 року відбувся з’їзд князів
Галицько-Волинські землі простягнулися від Дністровсько-Дунайського межиріччя на півдні до Литви й Полоцької землі на півночі. На заході вони межували з Польщею та Угорщиною, а на сході – з Київською землею і половецьким степом. Природні
Галицько-Волинські землі простягнулися від Дністровсько-Дунайського межиріччя на півдні до Литви й Полоцької землі на півночі. На заході вони межували з Польщею та Угорщиною, а на сході – з Київською землею і половецьким степом. Природні
На чолі Галицько-Волинської держави після смерті Данила став його брат Василько. Син Данила Лев дістав землі Галицьку й Перемишльську. Мстислав (другий син Данила) отримав Теребовлянську землю. Шварно (третій син) посів Холмськуй Белзьку землю, а
На чолі Галицько-Волинської держави після смерті Данила став його брат Василько. Син Данила Лев дістав землі Галицьку й Перемишльську. Мстислав (другий син Данила) отримав Теребовлянську землю. Шварно (третій син) посів Холмськуй Белзьку землю, а
1. Боротьба за українські землі Після 1340 р. за спадок галицько-волинських князів розгорілась боротьба між претендентами, включаючи Любарта, галицьких бояр та сусідні держави. У 1340 та 1349 рр. поляки двічі захоплювали Львів. У 1366
1. Боротьба за українські землі Після 1340 р. за спадок галицько-волинських князів розгорілась боротьба між претендентами, включаючи Любарта, галицьких бояр та сусідні держави. У 1340 та 1349 рр. поляки двічі захоплювали Львів. У 1366
1. Боротьба за українські землі Після 1340 р. за спадок галицько-волинських князів розгорілась боротьба між претендентами, включаючи Любарта, галицьких бояр та сусідні держави. У 1340 та 1349 рр. поляки двічі захоплювали Львів. У 1366
У1434 р. польський король видав привілей, за яким Руській землі та Поділлю надавалося польське право – були утворені Руське та Подільське воєводства у складі Польського королівства. Київська та Волинська землі в 40-60-ті рр. XV
У1434 р. польський король видав привілей, за яким Руській землі та Поділлю надавалося польське право – були утворені Руське та Подільське воєводства у складі Польського королівства. Київська та Волинська землі в 40-60-ті рр. XV
Основою феодального ладу була велика власність на землю. Голова феодальної держави (король, великий князь) був верховним сюзереном для всіх підданих феодалів. Великі феодали отримували землі від верховного правителя та служили Йому за ці надання.
Основою феодального ладу була велика власність на землю. Голова феодальної держави (король, великий князь) був верховним сюзереном для всіх підданих феодалів. Великі феодали отримували землі від верховного правителя та служили Йому за ці надання.
Міста були центрами ремісничого виробництва. Тут працювали ремісники різних фахів – усього дослідники відзначають існування в містах України близько 120 ремісничих спеціальностей. Ремісники об’єднувались в особливі організації – цехи – зі своїми статутами, виробничими
Міста були центрами ремісничого виробництва. Тут працювали ремісники різних фахів – усього дослідники відзначають існування в містах України близько 120 ремісничих спеціальностей. Ремісники об’єднувались в особливі організації – цехи – зі своїми статутами, виробничими
В XVI – першій половині XVII ст. майже по всій Європі почалась боротьба між протестантськими церквами та католицтвом. В Україні набули поширення такі протестантські церкви, як кальвіністи, соцініани. Соцініанське вчення, засноване в Польщі італійцем
Встановлення панування іноземних держав на українських землях, посилення залежності великої частини селянства не могло не викликати його протесту в найрізноманітніших формах. Відомі приклади рішучої збройної боротьби проти гнобителів: повстання в Галицькій землі 1469 р.