Home ⇒ 👍Історія України - Юрій М. Ф ⇒ Історія України – Юрій М. Ф. – 3. Лівобережжя у другій половині XVIII ст

Історія України – Юрій М. Ф. – 3. Лівобережжя у другій половині XVIII ст

На кінець століття на Лівобережжі проживало 2,3 млн. чол., на Слобожанщині – близько 1 млн чол. Щільність населення тут становила 25 чол. на кв. км. У1783 р. існувало 8271 населених пунктів, з них 48 міст і 89 містечок. У Києві було 35 тис. мешканців, у Ніжині та Харкові – по і 1 тисяч. Поряд з українцями (вони складали 90 % населення) у містах проживали росіяни, поляки, євреї, волохи, турки, греки, серби.

На міста розповсюджується постанова під назвою ” Грамота на права и выгоды городам Российской империи”, видана 21 квітня 1785 р. Для всіх міст вводився герб. Міській владі дозволялося будувати промислові підприємства, утримувати корчми, засновувати школи, встановлювати щотижневі торги та щорічні ярмарки. Діяли міські сходи, що обирали міських голів, бурмистрів, старост, суддів. Для ведення” міського господарства створювалися міські Думи.

1750 року в Глухові обрано гетьманом Кирила Розумовського. Він походив з козацької родини, а своєму обранню був зобов’язаний старшому брату, який був коханцем імператриці Єлизавети (Кирило Розумовський був ще фельдмаршалом та президентом Російської Академії Наук). Головним органом при гетьмані стала Рада старшини. У 1763 р. був виданий універсал гетьмана про введення станових суддів: земських, підкоморських і гродських. Побутові справи розглядали магістрати та сотенні правління.

У 1764 р. замість гетьманського управління були утворені Друга Малоросійська колегія, її очолив генерал Петро Рум’янцев.

За царським указом від 1781 р. на Лівобережжі утворено три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. На чолі намісництва стояв намісник або генерал-губернатор. У губернських містах створювались правління, магістрати, судові палати, що займалися цивільними та кримінальними справами. В 1796 р. було створено Малоросійську губернію (з територій Чернігівського, Новгород-Сіверського, частини Київського та Катеринославського намісництва).

Господарство.

У другій половині XVIII ст. збільшилися посіви пшениці, яка в кінці століття через чорноморські порти стала надходити на зовнішній ринок. Починається вирощування кукурудзи та картоплі. Розвивається тваринництво. Крім місцевої українсько-черкаської породи, на кінних заводах розводились коні англійської, німецької, датської, арабської порід. Наприкінці століття на Лівобережжі існувало близько 200 кінних заводів.

Найбільшими ремісничими центрами були Ніжин, Стародуб, Полтава. Налічувалось 6700 ремісничих господарств. У Прилуках існували швацький, ткацький, ковальський, різницький, винокурний цехи; в Києві – гончарський, малярний, ткацький, ковальський, рибальський, цирюльний. Новгород-Сіверські винокурні давали понад 1 млн відер горілки. Окрім горілки виготовляли мед і пиво.

На Лівобережжі та Слобожанщині проходило понад 500 ярмарок. Так, на 3-х ніжинських ярмарках продавали сибірські хутра, калмицькі тулупи, московські текстильні вироби, астраханську рибу, турецький тютюн. Місцеві торговці пропонували хліб, олію, горілку, шкіру, мед, віск, велику рогату худобу.

4. Російсько-турецькі війни 1768-1791 рр.

Приводом для розв’язання війни стали події у місті Бал та, коли гайдамаки, переслідуючи загін польських конфедератів, перейшли на турецьку територію. Туреччина заявила, що це були запорожці – піддані Росії. Султан планував силами 400-тисячної армії рушити на Правобережжя, маючи за кінцеву мету Москву.

У1769 р. 1 – й російській армії було поставлено завдання оволодіти Хотином. 9 вересня турецький гарнізон Хотина залишив фортецю.

У1770 р. бойові дії велися силами 2-ї армії Румянцева. У червні в урочищі Ряба Могила російська армія атакувала 72-тисячну турецько-татарську армію, яка безладно відступила. 7 липня біля річки Ларга Румянцев розбив 80-тисячне вороже військо. Біля озера Кагул 21 липня було розгромлено 150-тисячну армію на чолі з візиром. 16 вересня капітулювала фортеця Бендери. У кампанії 1771 р. війська генерала Долгорукого окупували Крим. Перемоги Росії на морі (біля Суджу к-Кале) і на суші (під Козлуджою) змусили Порту укласти мир з Росією (липень 1774 р. у Кучук-Кайнарджі): до Росії відходили території між Дніпром і Південним Бугом в їх нижній течії до побережжя Чорного моря, Керч та Азов. Росія отримувала право вільного мореплавства.

4 вересня 1775 р. війська під командуванням генерала Текелі оточили Січ, козаки спочатку спробували дати їм відсіч, але старшині вдалося відмовити їх від битви. Вся артилерія, військові клейноди й січовий архів були вивезені.

Російський уряд посадив на кримський престол свого васала Шагін-Прея. В квітні 1783 р. Катерина II підписала рескрипт про приєднання Криму до Росії.

У середині 1787 р. Туреччина висунула до Росії низку вимог: повернення Криму, передача соляних озер біля Кінбурну, відмова від протекторату над Грузією. У серпні, не дочекавшись відповіді, султан оголосив Росії війну. Планувалося висадити десант у Криму, після цього наступати вглиб території України.

Туркам протистояли дві армії: Катеринославська (82 тис.) під командуванням Григорія Потьомкіна й Українська (30 тис.) на чолі з Петром Румянцевим. Бойові дії розпочалися з висадки турецького десанту на Юнбурнській косі, де російські війська на чолі з Олександром Суворовим розгромили ворожий десант. 6 грудня 1788 р., після багатомісячної облоги, було взято фортецю Очаків. У липні 1789 р. у битві під Фокшанами об’єднані російсько-австрійські війська під керівництвом Суворова розгромили турецьку армію. 11 вересня Суворов розбив 100-тисячну армію біля річки Римнік. Після цієї визначної перемоги росіян Туреччина залишилась майже без війська.

У грудні 1790 р. упала турецька фортеця Ізмаїл. У штурмі фортеці брали участь сформовані в Україні Катеринославський єгерський, Стародубський, Павлоградський карабінерні полки, всього близько 6,3 тис. козаків. Заключним акордом війни стала перемога Чорноморської ескадри під командуванням Федора Ушакова біля мису Каліаркія. 29 грудня 1791 р. в Яссах було укладено мир. До Росії відійшли межиріччя Південного Бугу – Дністра, фортеця Очаків, Туреччина підтвердила приєднання Криму до Росії.

5. Поділ Польщі

На Правобережжі загострились соціальні та національно-релігійні протиріччя. Особливого розмаху гайдамацький рух набув у 30-х роках. Велике повстання спалахнуло в 1734 р., коли на Правобережжі з’явились російські війська, щоб посадити на польський трон Августа III. Але в народі поширювались чутки, що вони прийшли визволяти його від шляхетського панування. Гайдамацький полковник Верлан захопив ряд міст на Поділлі. Також діяли загони Мед вед я, Гриви, Перехреста, Моторного, Гната Голого та Сави Чалого. Нова хвиля гайдамацького руху прокочується наприкінці 1740-х років.

Коліївщина. Особливо великий виступ гайдамаків стався у 1768 році. Він дістав назву Коліївщини. Повстання вибухнуло як реакція на Барську конфедерацію, створену польськими магнатами на знак протесу проти прийняття сеймом закону про зрівняння в правах католиків і представників інших віросповідань.

Повстання очолив запорізький козак Максим Залізняк, який, зібравши кількатисячне військо в урочищі Холодний Яр, у травні розпочав боротьбу. Всього на території Київщини, Брацлавщини, частини Поділля і Волині діяло близько 30 загонів. Повстанцями було здобуто ряд міст: Сміла, Корсунь, Канів, Богуслав. Головний удар вони спрямували на Умань, яка належала Потоцьким. У червні місто було взято в облогу. На бік повстанців перейшов Іван Гонта, що раніше служив сотником у магнатів Потоцьких. Місто захопили гайдамаки.

Контрольована повстанцями територія була розподілена на полки і сотні. М. Залізняка проголосили гетьманом. Наляканий цими подіями царський уряд наказав генералу Кречетникову розправитися з повстанцями. Залізняка й Гонту схопили під час зустрічі з Кречетниковим. Залізняка, як російського підданого, було покарано батогами й заслано до Сибіру. Гонту після жорстоких катувань було страчено в селі Серби (під Могилів-Подільським).

1772 року відбувся перший поділ Польщі, внаслідок якого Австрія приєднала до себе Галичину. В 1775 р. Австрія відібрала у Молдавії Буковину.

У кінці 80-х – на початку 90-х років у Польщі було проведено низку реформ, прийнята Конституція, затверджено “Закон про вільні королівські міста”. Катерина II не раз проголошувала, що вона ворог перетворень у Польщі. 8 травня 1792 р. 64-тисячна російська армія вступила на територію Речі Посполитої. До кінця січня 1793 року російські війська окупували Поділля і частину Волині. Росія і Прусія підписали конвенцію про розподіл Польщі. 27 березня проголошено маніфест про приєднання Правобережжя до Російської імперії. Населення новоприєднаних земель (з частиною Білорусії) складало 3 мли чоловік.

23 грудня 1794 р. було укладено нову угоду про розподіл Польщі. В жовтні 1795 р. Австрія захопила Малу Польщу, Прусія – Велику Польщу, Росія – Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву та Курляндію.

У результаті трьох поділю Речі Посполитої українські етнічні землі опинились роздертими між двома імперіями: Російською та Австрійською.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Related posts:

  1. Історія України – Левицька Н. М. – Правобережжя та західноукраїнські землі у другій половині XVIII ст У другому десятиріччі XVIII ст. Польща відновила своє панування на всій території Правобережної України. Тут поновили свою діяльність воєводські органи управління та королівські суди. Магнати і шляхта знову стали єдиними володарями краю. Панщина досягала небачених розмірів, влітку робота на панських землях тривала по 13- 15 годин на добу, селяни сплачували безліч податків, ледь-ледь перебиваючись, в […]...

  2. Історія України – Юрій М. Ф. – 2. Лівобережна Україна у першій половині XVIII ст Лівобережна Україна поділялась на 10 полків (Гадяцький, Київський, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Стародубський і Чернігівський). На чолі кожного стояв полковник. Йому належала адміністративна влада на території, що займав полк, він міг роздавати маєтності. Полковник очолював полкову старшину (писар, осавул, хорунжий). Полки поділялись на сотні (по 20 у кожному), на чолі яких стояли виборні сотники. […]...

  3. Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 39. Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII – XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух Тереном тривалої гострої на ці опально-визвольної боротьби проти Польщі, Московщини, турків і татар була Правобережна Україна. Особливо тяжкою стала для неї доба Руїни другої пол. XVII ст. Правобережжя було перетворене на безлюдну пустелю. Нанрикін. XVII ст. територію правобережного Подніпров’я почали поступово заселяти. Тут виникло кілька козацьких полків. Визначна роль в організації та формуванні полків належала […]...

  4. Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Російська імперія у другій половині XVIII ст У 70-80-х pp. XVIII ст. Росія поступалася за рівнем розвитком передовим європейським державам, але у феодальній економіці країни вже формувалися нові виробничі відносини. Основною галуззю економіки залишалося сільське господарство, яке у цей період розширювалося насамперед за рахунок освоєння земель на півдні, у Середньому та Нижньому Поволжі, Сибіру, південній частині чорноземного центру, Слобідській та Південній Україні, […]...

  5. Історія України – Лазарович М. В. – 8.4. Культура України у другій половині XVII – XVIII ст Український народ створив і виплекав високу й розмаїту духовну культуру, яку розвивали і збагачували багато поколінь. Освіта Високого рівня в Українській державі досягла освіта. Зокрема завдяки широкій мережі шкіл, письменність охопила всі верстви населення. Цікаві записи про враження з цього приводу залишив арабський мандрівник архідиякон Павло Алеппський, який у сер. XVII ст. супроводжував антіохійського патріарха […]...

  6. Історія України – Пасічник М. С. – Ліквідація автономії України і колонізаторська політика російського царизму в другій половині XVIII ст Скасування гетьманства не означало повної ліквідації атрибутів української державності. Ще зберігалися нижчі органи влади, адміністративний поділ, військо, фінансова й судова системи тощо. Царський уряд розпочав широкомасштабний наступ на ці залишки Гетьманщини. У 1764 р. верховним органом влади замість гетьмана і Генеральної військової канцелярії стала друга Малоросійська колегія з чотирьох російських чиновників і чотирьох колишніх генеральних […]...

  7. Історія України – Кормич Л. І. – Тема V. УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТОЛІТТЯ Короткий зміст: Ослаблення українських земель. “Оксамитова” литовська експансія. Тенденція централізму (1340-1385 pp.). Втрата українськими землями своєї автономії (1385-1480 pp.). Посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром “збирання земель Русі” (1480-1569pp.). Розвиток міст, ремесла і торгівлі в Україні; церковні міські братства. Основні проблеми: Литовсько-польський період в історії середньовічної України (середина XlVcm. – середина XVlcm.) відзначається етнополітичною […]...

  8. Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 40. Культура України в другій половині XVII – XVIII ст Упродовж існування національної державності другої пол. XVII-XVIII ст. український народ створив і виплекав високу й розмаїту духовну культуру, її розвивали і збагачували кілька поколінь. Високого рівня досягла освіта. Зокрема, завдяки широкій мережі шкіл письменність охопила всі верстви населення. Щоправда, із занепадом державності в другій пол. ХVIIІ ст. освіта українського населення була занедбана, більшість дітей простого […]...

  9. Історія України – Пасічник М. С. – Розділ 7. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст Початки українського козацтва і вихід його на політичну арену. Одну з найвідоміших сторінок в історії України вписало козацтво. До середини XVI ст. козаками (“козак” слово тюркського походження) в Україні називали людей, які займалися уходними промислами (мисливством, рибальством) на південному порубіжжі та воювали з татарами. При цьому вони залишалися в межах своєї станової незалежності і не […]...

  10. Нумізматика – Шуст P. M. – §2. Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII-XVIII ст Політичні події, що розгорталися на українських землях в середині XVII ст., наслідком яких стала ліквідація незалежності України та її поділ між Річчю Посполитою і Московською державою, мали значний вплив на розвиток грошового господарства краю. Вміст монетних скарбів та аналіз письмових джерел дають змогу відтворити структуру монетного ринку та особливості системи лічби монет в окремих регіонах […]...

  11. Історія України – Гарін В. Б – Розділ VI. УКРАЇНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ Продовження і війни з Річчю Посполитою Об’єднана російсько-українська армія була розділена на чотири частини і почала активні бойові дії навесні 1655 р. Гетьман Хмельницький, маючи 30 тис. козаків, виступив до міста Заславля на польсько-турецький кордон. Корпус боярина Бутурліна (у складі 30 тис. росіян і 5 тис. козаків) зайняв позицію біля фортеці Кодак для відбиття можливого […]...

  12. Історія України – Юрій М. Ф. – Тема 11. Україна у XVIII ст 1. Україна в роки північної війни. Повстання 1702-1704 рр Наступ на права козацтва, що відродилось на Правобережній Україні останньої чверті XVII ст. під час боротьби з турками, викликав народне повстання під керівництвом козацького наказного гетьмана Івана Самуся та його побратимів – фастівського полковника Самена Палія та брашіавського полковника Андрія Абазина, яке вибухнуло весною 1702 року. […]...

  13. Історія України – Лазарович М. В. – 9.1. Суспільно-політичне та економічне становище в кінці XVIII – першій половині XIX ст 9.1. Суспільно-політичне та економічне становище в кінці XVIII – першій половині XIX ст. У результаті антиукраїнської політики правлячих кіл Росії в кін. XVHI ст. було остаточно впроваджено та зміцнено царську владу на Лівобережжі та Слобожанщині. Нові зміни політичного ладу на частині українських земель, підпорядкованих Польщі, відбулися після другого (1793) і третього (1795) поділів Речі Посполитої. […]...

  14. Історія України – Юрій М. Ф. – 5. Західноукраїнські землі у 1-й половині XIX ст 17 лютого 1830 р. у Варшаві вибухнуло повстання проти російського панування в Польщі. Нагадуючи про недавнє існування незалежної польської держави, повстанці опиралися на широкі верстви населення. Найбільш радикальні керівники повстання (зокрема, президент “Патріотичного товариства” Лелевель) вимагали проведення соціальної реформи. Того ж дня було утворено Національний уряд. Його програма передбачала відновлення польської держави в межах 1772 […]...

  15. Новітня історія країн Європи та Америки – Газін В. П. – Соціально-політична та економічна ситуація у другій половині 50-х – першій половині 60-х років У внутрішній та зовнішній політиці уряд К. Аденауера спрямував свої зусилля на зміцнення економічної могутності та вирішення проблеми консенсусу німецького суспільства, об’єднання Німеччини, інтеграцію ФРН у західну демократію, примирення з Францією. Для цього склалися досить сприятливі умови. Західні країни убачали в ФРН надійного союзника в боротьбі з міжнародною експансією комунізму. У спільних діях Заходу та […]...

  16. Історія України – Литвин В. М. – Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині – другій половині 1650-х рр Перша після Переяслава проба сил мала місце вже взимку 1654 р., коли на Подністров’я вдерлися коронні хоругви С. Потоцького, яким вдалося оволодіти Шаргородом, Могилевом-Подільським та Бушею. Похід мав відверто каральний характер. Потоцький у пориві люті знищив щонайменше 20 подільських міст і містечок і під натиском надісланих Хмельницьким полків залишив Брацлавщину. Значно краще для українського керівництва […]...

  17. Історія України – Пасічник М. С. – Галицько-Волинська держава в другій половині XIII першій – XIV ст Після смерті Данила Галицького у 1264 р. його син Шварно (бл. 1230 – бл. 1269) і брат Василько зберегли напівзалежне становище української держави від Золотої Орди. Воно не відповідало інтересам патріотично налаштованої феодальної знаті, яка прагнула до визволення краю від чужоземного ярма. Водночас Литва знемагала в нерівній боротьбі з могутнім Тевтонським орденом. Єдиний вихід з […]...

  18. Історія України – Литвин В. М. – Київська Русь у середині – другій половині X ст У середині 940-х рр. на Русі сталася подія, яка спричинила істотні зміни у функціонуванні давньоруської держави. Пізно восени 944 р. князь Ігор, як завжди, по зимовому тракту вирушив в об’їзд своїх володінь, що супроводжувався збором так званого “полюддя” – ненормованого натурального збору з кожного житлового приміщення (“диму”) хутрами, продуктами харчування, одягом. Як правило, князівський об’їзд […]...

  19. Новітня історія країн Європи та Америки – Газін В. П. – МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 70-х – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 80-х РОКІВ Поворот від розрядки до нового витка напруженості Військово-стратегічний паритет, що встановився між двома протиборствуючими сторонами наприкінці 60-х років, у другій половині 70-х років зазнав нових випробувань. Вимотуюча, особливо для СРСР, гонка озброєнь дедалі більше прискорювалася. Рівність в озброєннях між СРСР і США стала підтримуватися на вищому, небезпечнішому рівні. Для США та їхніх союзників розрядка першої […]...

  20. Політична історія України – Танцюра В. І. – 7.4. Національно-визвольний рух у другій половині XIX ст Скасування кріпацтва та реформи в Україні Поштовхом до реформ, що відбулися в 60 – 70-х роках XIX ст. в Росії, та Австрії, були передусім воєнні поразки обох країн. Росія програла Кримську війну 1854- 1855 pp. Англії, Франції, Туреччині та Сардинії. Австрія була розбита італійськими і французькими військами у 1859 p., Італією та Пруссією у 1866 […]...

  21. Нумізматика – Шуст P. M. – Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII-XVIII ст §1. Монетні реформи другої половини XVII ст. У середині XVII ст. відбувся перелом в історії Речі Посполитої, яка вступила в смугу політичних та військових конфліктів, що призвело до економічної та фінансової кризи, занепаду міст, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, до виникнення інших негативних явищ у різних сферах життя країни. Одним із визначальних чинників, які підірвали військово-політичну […]...

  22. Історія України – Юрій М. Ф. – 5. Поділ Польщі На кінець століття на Лівобережжі проживало 2,3 млн. чол., на Слобожанщині – близько 1 млн чол. Щільність населення тут становила 25 чол. на кв. км. У1783 р. існувало 8271 населених пунктів, з них 48 міст і 89 містечок. У Києві було 35 тис. мешканців, у Ніжині та Харкові – по і 1 тисяч. Поряд з […]...

  23. Нумізматика – Шуст P. M. – Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XX ст §1. Монетний ринок Галичини, Буковини та Закарпаття в умовах австрійського панування (друга половина XVIII – перша половина XIX ст.) У другій половині XVIII ст. на політичній карті Європи відбулися значні зміни. Внаслідок наростання кризових явищ у всіх ділянках політичного та соціально-економічного життя Речі Посполитої, які почали проявлятися ще з середини попереднього століття, перестала існувати ця […]...

  24. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.4. Галицько-Волинська держава на міжнародній арені у другій половині XIII – першій половині XIV ст Смерть Данила Галицького, та ще й у час татарської активізації, загрожувала не лише ослабленням, а й можливим роздробленням Галицько-Волинської держави. Василько Романович, який формальпо залишився за старшого в роді, тримав лише Володимир і Берестя; Лев Данилович – Галич, Перемишль і Белз; Мстислав Данилович – Луцьк, а Шварно Данилович – Холм і Дорогичип. До відкритого протиборства […]...

  25. Історія України – Лазарович М. В. – 4.2. Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVII ст Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування українських земель не відбувалося так легко, як для литовців. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких правителів польський король Казимир називав ці землі “королівством Руським”. […]...

  26. Історія України – Юрій М. Ф. – 1. Умови розвитку України в першій половині XІX ст 1. Умови розвитку України в першій половині XІX ст. Адміністративний поділ України було уніфіковано: вся територія поділена на 9 губерній. На Правобережжі утворено 3 губернії: Київська, Подільська, Волинська. На Лівобережжі в 1796 р. було утворено Малоросійську та Слобідську губернії (1835 року перейменована на Харківську). На початку XIX століття Малоросійська губернія була поділена на Чернігівську та […]...

  27. Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 37. Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половиш XVIII ст У сер. ХУЛІ ст. в Україні було відновлено гетьманство. Це сталося під час царювання Єлизавети Петрівни, таємно повінчаної з українським козаком О. Розумовським, який переконав її розпустити “Правління гетьманського уряду” і відновити гетьманат на чолі зі своїм молодшим братом Кирилом Розумовським (1750-1764). Новообраному гетьманові вдалося дещо розширити автономію України. Відання її справами та зносини з […]...

  28. Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 41. Політика російського царату на українських землях наприкінці XVIII – першій половині XIX ст У результаті антиукраїнської політики правлячих кіл Росії наприкін. ХVІІІ ст. було остаточно впроваджено та зміцнене царську владу на Лівобережжі та Слобожанщині. Нові зміни політичного ладу на частині українських земель, підпорядкованих Польщі, відбулися після другого і третього поділів Речі Посполитої. До Російської держави увійшли Київщина, Брацлавщина, Східна Волинь і частина Білорусі, а потім і Західна Волинь. […]...

  29. Історія України – Юрій М. Ф. – 4. Російсько-турецькі війни 1768-1791 рр На кінець століття на Лівобережжі проживало 2,3 млн. чол., на Слобожанщині – близько 1 млн чол. Щільність населення тут становила 25 чол. на кв. км. У1783 р. існувало 8271 населених пунктів, з них 48 міст і 89 містечок. У Києві було 35 тис. мешканців, у Ніжині та Харкові – по і 1 тисяч. Поряд з […]...

  30. Новітня історія країн Європи та Америки – Газін В. П. – МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 50-х – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 70-х РОКІВ Стосунки між країнами соціалістичної співдружності Відносини між СРСР і соціалістичними країнами ЦПСЄ були далеко не безхмарними та зразковими, як їх подавала радянська історіографія. За умов жорсткої тоталітарної системи вони були позбавлені тих демократичних начал і принципів, які могли б сприяти розвиткові рівноправності та взаємовигідного співробітництва. Довгі роки відносини між СРСР і так званими країнами народної […]...

  31. Історія України – Лазарович М. В. – Лівобережжя У 1660-х роках Лівобережжя, перебуваючи під впливом московських правителів, переживало тяжкі руйнівні конфлікти, причиною яких, головним чином, були міжстаршинські сутички за гетьманську владу. Каталізатором цієї боротьби, як вже зазначалося, став Чуднівський договір, який ще більше загострив громадянську війну, що неминуче вела Українську державу до розколу за територіальним принципом. Вже у квітні 1661 р. наказний (тимчасовий) […]...

  32. Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Росія в першій половині XVIII ст На початку ХУШ ст. Росія розпочала Північну війну (1700- 1721) проти Швеції за здобуття земель у Прибалтиці, захоплених Швецією на початку XVII ст., за вихід до Балтійського моря. Союзниками Росії були Данія, Саксонія, Польща. Данія незабаром зазнала поразки й уклала зі Швецією мир. 1700 р. Росія оголосила війну Швеції, однак російське військо, погано навчене й […]...

  33. Новітня історія країн Європи та Америки – Газін В. П. – Стосунки між країнами соціалістичної співдружності у другій половині 70-х – першій половині 80-х років Радянсько-американські стосунки продовжували залишатися основним, визначальним компонентом міжнародних відносин у цілому. У другій половині 70-х років вони різко погіршилися. Загальний обсяг радянсько-американської торгівлі з 7 млрд. дол. у 1971-1975 pp. скоротився до 1-1,5 млрд на рік. Радянсько-американська торговельна угода так і не стала реальністю унаслідок прийнятої американським конгресом поправки Веніка – Джексона, що містила вимогу […]...

  34. Новітня історія країн Європи та Америки – Газін В. П. – Розвиток радянсько-американських відносин у другій половині 70-х – першій половині 80-х років Радянсько-американські стосунки продовжували залишатися основним, визначальним компонентом міжнародних відносин у цілому. У другій половині 70-х років вони різко погіршилися. Загальний обсяг радянсько-американської торгівлі з 7 млрд. дол. у 1971-1975 pp. скоротився до 1-1,5 млрд на рік. Радянсько-американська торговельна угода так і не стала реальністю унаслідок прийнятої американським конгресом поправки Веніка – Джексона, що містила вимогу […]...

  35. Історія України – Гарін В. Б – Економіка України в другій половині 1980-х рр Загальнодержавна господарська криза глибоко вразила і Україну. У 1986 р. українська промисловість випускала лише 16 % продукції щодо високої якості. Зношеність основних виробничих фондів підприємств України досягла 55-60 %. Спостерігалася значна деформація республіканської економічної структури. У загальному об’ємі промислової продукції виробництво засобів виробництва складало більше 72 %, а виробництво товарів народного споживання – тільки 28 […]...

  36. Історія України – Литвин В. М. – Литовсько-Руське князівство в середині – другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р За формою своїх політико-державних зв’язків Литовське князівство аж до кінця XIV ст. більшою мірою підходило під кваліфікацію федерації земель-князівств. Кожною такою землею-князівством управляв удільний князь з династії Гедиміновичів. Що ж до українських земель, то тут сиділи такі представники правлячої династії: у Києві та Чернігово-Сіверщині – відповідно Володимир і Дмитро-Корибут Ольгердовичі; на Поділлі – Юрій, Олександр, […]...

  37. Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німеччина у другій половині XX – на початку XXI ст Долю Німеччини після розгрому нацизму і закінчення Другої світової війни було вирішено трьома великими державами-пере-можницями – Великою Британією, СРСР і США на Ялтинській (лютий 1945 р.) та Потсдамській (липень – серпень 1945 р.) конференціях. Союзники урочисто заявили, що їх мета – знищення німецького мілітаризму і створення гарантій того, що Німеччина ніколи не буде спроможна порушити […]...

  38. Історія України – Лазарович М. В. – Вигнання нацистів з Лівобережжя Перемога під Сталінградом у лютому 1943 p., розгром німецьких військ у Курській битві в серпні 1943 р., а також самовіддана праця мільйонів людей в тилу під гаслом “Все – для фронту, все – для перемоги” створили необхідні передумови для наступу Червоної армії по всьому фронту. Відкрилася можливість для оволодіння Лівобережною Україною, форсування Дніпра і створення […]...

  39. Історія України – Лазарович М. В. – 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Як відомо, наприкін. XVIII ст. відбувся черговий перерозподіл України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Габсбургі в загарбала північну частину Молдавії з містами Чернівці, Серет та Сучава, мотивуючи це тим, що даний край […]...

  40. Історія України – Гарін В. Б – Соціально-економічний розвиток країни в другій половині 60-х рр Період правління Л. Брежнєва (1964-1982 рр.) сьогодні прийнято називати “застійним”, проте, в другій половині 60-х рр. ще продовжувався поступальний розвиток економіки СРСР. Відносно високі темпи розвитку спостерігалися в промисловості, значно нижчі – в сільському господарстві. У 1965 р. відбулися два пленуми ЦК КПРС, присвячених проблемам реформування економіки. У березні обговорювалося питання “Про невідкладні заходи з […]...

Історія України – Юрій М. Ф. – 3. Лівобережжя у другій половині XVIII ст
«
»