Історія України – Світлична В. В. – Українські землі у другій третині XV – першій пол. XVI ст
Свидригайло Ольгердович та Велике князівство Руське
Після смерті Вітовта у жовтні 1430 р. його наступником став молодший брат Ягайла – Свидригайло Ольгердович, сіверський князь. Він знову повів боротьбу проти посилення Польщі, за незалежність Великого князівства Литовського. У своїй політиці князь Свидригайло спирався на українську знать, що зумовило невдоволення литовських феодал і в-католиків. Феодали-католики проголосили Великим князем литовським стародубського князя Сигізмунда Кейстутовича (брата Вітовта). І наступні 4 роки в межах Великого князівства Литовського існувало дві держави – власне Литва і “Велике князівство Руське”. Перше очолював Сигізмунд, друге – Свидригайло. Вирішальна битва між руськими та польсько-литовськими військами відбулася у 1435 р. під Віл ь коми ром. Цю битву за масштабністю історики порівнюють з Грюнввльдською. Війська Свидригайла були вщент розбиті, самому князеві довелося рятуватися втечею. Свидригайло зрікся титул а князя Великого князівства Руського, однак перманентна війна тривала до 1440 р., коли від рук змовників, очолюваних волинськими князями Іваном і Олександром Чарторийськими, Сигізмунд загинув.
Великим князем Литовським було обрано сина короля Ягайла – 13-річного Казимира Ягайловича (1440-1492 рр.), який у 1444 р. став і королем Польщі. Таким чином, об’єднання Литви і Польщі було відновлене у формі персональної унії.
Остаточна ліквідація удільного устрою
Казимир, бажаючи забезпечити внутрішній спокій, визнав за Свидригайлом номінальний пожиттєвий титул великого князя і можливість володіти відновленим Волинським князівством. Казимир мусив визнати і відновлення удільності Київського князівства, до влади в якому повернулася династія Олельковичів, заснована Володимиром Ольгердовичем: Олександр (Олелько) Володимирович (1440-1455 рр.), згодом Семен Олелькович (1455-1470 рр.).
Та з часом намагання Казимира ліквідувати автономію українських князівств увінчалися успіхом. Скориставшись зі смерті Свидригайла та Семена Олельковича, він ліквідував Волинське (у 1452 р.) та Київське (у 1471 р.) князівства. На українських землях поширюється воєводський устрій.
На підтримку московського князя розраховували організатори так званої “змови князів” 1481 р. – Михайло Олелькович та Федір
Бєльський (онуки Володимира Ольгердовича). Змовники мали на меті возвести на великокнязівський стіл Михайла Олельковича, а у разі невдачі – приєднати до Московського князівства руські землі вздовж р. Березини. Змову було викрито.
Після смерті Казимира у 1492 р. військова активність Москви суттєво зросла, московські війська почали наступ на смоленські та чернігово-сіверські землі. Московський князь Іван III мотивував свої дії необхідністю захисту православних від релігійних переслідувань і насадження католицизму. У результаті війни з Литвою (1500-1503 рр.) Москва закріпила за собою всю Чернігово-Сіверщину, не відмовившись, однак, від подальшого просування на захід.
Related posts:
- Історія України – Світлична В. В. – Українські землі за князювання Вітовта (1392-1430 рр.) Після смерті у 1340 р. останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава, між Польщею і Литвою розпочалася боротьба за українські землі. Проте, з кін. XIV ст. ряд зовнішніх і внутрішніх обставин спонукав ці держави до об’єднання, яке відбувалося нерівномірно (остаточне, здавалося б, об’єднання держав змінювалося їх політичною самостійністю) до сер. XVI ст. У цьому об’єднанні виділяють […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – Тема 3. Українські землі в XIV – першій половині XVII СТ 3.1 Українські землі у складі Литви та Польщі Занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. У XIV ст. історичні події розвивалися не на користь України. Саме в період її політико-економічного та культурного занепаду почали підноситися сусіди – Литва, Польща та Московія. Вони дуже стрімко розросталися, і їх, цілком природно, приваблював вакуум влади, що виник на […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 3.1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського Ослаблені золотоординським ігом, українські землі були захоплені сильнішими європейськими державами: Угорщина ще в XI ст. захопила Закарпаття; Литва до 60-70-х років XIV ст. приєднала більшу частину українських земель (Волинь, Ліво – і Правобережну Україну, Поділля) й утримувала їх до 1569 р.; Польща в сер. XIV ст. захопила Галичину, а з 1569 року до неї перейшли […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 4.2. Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVII ст Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування українських земель не відбувалося так легко, як для литовців. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких правителів польський король Казимир називав ці землі “королівством Руським”. […]...
- Історія України – Юрій М. Ф. – 1. Боротьба за українські землі 1. Боротьба за українські землі Після 1340 р. за спадок галицько-волинських князів розгорілась боротьба між претендентами, включаючи Любарта, галицьких бояр та сусідні держави. У 1340 та 1349 рр. поляки двічі захоплювали Львів. У 1366 році було укладено договір, згідно з яким за Любартом залишилась Волинь, а Галичина – за Польщею. Коли королем Польщі став Людовік […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Українські землі під владою іноземних держав Колонізація Західної України Західноукраїнськими землями в міжвоєнний період володіли інші держави. Під польською окупацією впродовж 1919-1921 рр. опинилися Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя, що становило третину всієї території тодішньої Польської держави. На цій території проживало 8,9 млн. чоловік, у тому числі 5,6 млн. українців. Війська Румунії наприкінці 1918 р. окупували Північну Буковину і […]...
- Історія України – Юрій М. Ф. – 2. Початок грабіжницьких нападів на українські землі 1. Боротьба за українські землі Після 1340 р. за спадок галицько-волинських князів розгорілась боротьба між претендентами, включаючи Любарта, галицьких бояр та сусідні держави. У 1340 та 1349 рр. поляки двічі захоплювали Львів. У 1366 році було укладено договір, згідно з яким за Любартом залишилась Волинь, а Галичина – за Польщею. Коли королем Польщі став Людовік […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – 3.1 Українські землі у складі Литви та Польщі 3.1 Українські землі у складі Литви та Польщі Занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. У XIV ст. історичні події розвивалися не на користь України. Саме в період її політико-економічного та культурного занепаду почали підноситися сусіди – Литва, Польща та Московія. Вони дуже стрімко розросталися, і їх, цілком природно, приваблював вакуум влади, що виник на […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 1.1. Українські землі в первісну епоху Цей період є найтривалішим в історії України. Він охоплює час від появи на українських землях перших людей і до утворення держави – Київської Русі. Населення пройшло шлях від первісної людини до людини сучасного біологічного виду, від первісного людського стада до зародження державності і цивілізованого суспільства. 1.1. Українські землі в первісну епоху Поява перших людей на […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 13. Галицько-Волинська держава в останній третині XIII – першій половині XIV ст По смерті короля Данила Романовича Галицько-Волинська держава, незважаючи на деяку внутрішню децентралізацію в останній третині XIII ст., залишалася єдиною ще майже століття. З самого початку її формально очолював Василько Романович (1264-1269), котрого решта князів шанувала як “отця і господиня”. Він княжив на Волині, а сини Данила – у Галичині. Наступником Василька Романовича на волинському престолі […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Боротьба за збереження автономії українських земель У 1430 р. після смерті Вітовта великим князем литовським став молодший брат Ягайла – Свидригайло, підтриманий частиною литовських магнатів та українським боярством. Почалася запекла сутичка між прихильниками литовсько-польської унії та її противниками. У цьому конфлікті найактивніше проти Польщі виступали українці. Однак бездарність Свидригайла, його нерішучість і невизначеність дозволили перемогти полякам та їх литовським однодумцям. Щоб […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 4.1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочались на попередніх стадіях історичного розвитку – посилення ролі окремих станів, поява нових державних інституцій. Розвивалися правові засади суспільного життя внаслідок внутрішніх змін і запозичення західноєвропейських правових […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 3.3. Галицько-Волинська держава в останній третині XIII – першій половині XIV ст По смерті Данила Романовича Галицько-Волинська держава, незважаючи на деяку внутрішню децентралізацію в останній третині ХШ ст., залишалася єдиною ще майже століття. Внутрішня децентралізація Із самого початку її формально очолював Василько Романович (1264-1269), котрого решта князів шанувала як “отця і господина”. Він княжив на Волині, а сини Данила – у Галичині: Шварно – у Галичі, Белзі […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Кревська унія 1385 р Після смерті у 1340 р. останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава, між Польщею і Литвою розпочалася боротьба за українські землі. Проте, з кін. XIV ст. ряд зовнішніх і внутрішніх обставин спонукав ці держави до об’єднання, яке відбувалося нерівномірно (остаточне, здавалося б, об’єднання держав змінювалося їх політичною самостійністю) до сер. XVI ст. У цьому об’єднанні виділяють […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 3.2. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави Після смерті у 1340 р. останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава, між Польщею і Литвою розпочалася боротьба за українські землі. Проте, з кін. XIV ст. ряд зовнішніх і внутрішніх обставин спонукав ці держави до об’єднання, яке відбувалося нерівномірно (остаточне, здавалося б, об’єднання держав змінювалося їх політичною самостійністю) до сер. XVI ст. У цьому об’єднанні виділяють […]...
- Історія України – Гарін В. Б – Західно-українські землі Найбільшим феодальним князівством на території України було Київське. Воно розташовувалося на багатих землях Середнього Подніпров’я і налічувало 45 міст і безліч інших населених пунктів. Найбільшими містами князівства були Київ, Канів, Черкаси, Овруч, Житомир і Чорнобиль. Київ залишався політичним та економічним центром князівства й одним з найбільших міст Європи. Населення Києва досягало 50 тис. чоловік, тут […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 4. Українські землі під владою іноземних держав (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочались на попередніх стадіях історичного розвитку – посилення ролі окремих станів, поява нових державних інституцій. Розвивалися правові засади суспільного життя внаслідок внутрішніх змін і запозичення західноєвропейських правових […]...
- Історія України – Пасічник М. С. – Галицько-Волинська держава в другій половині XIII першій – XIV ст Після смерті Данила Галицького у 1264 р. його син Шварно (бл. 1230 – бл. 1269) і брат Василько зберегли напівзалежне становище української держави від Золотої Орди. Воно не відповідало інтересам патріотично налаштованої феодальної знаті, яка прагнула до визволення краю від чужоземного ярма. Водночас Литва знемагала в нерівній боротьбі з могутнім Тевтонським орденом. Єдиний вихід з […]...
- Історія України – Кормич Л. І. – Тема V. УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТОЛІТТЯ Короткий зміст: Ослаблення українських земель. “Оксамитова” литовська експансія. Тенденція централізму (1340-1385 pp.). Втрата українськими землями своєї автономії (1385-1480 pp.). Посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром “збирання земель Русі” (1480-1569pp.). Розвиток міст, ремесла і торгівлі в Україні; церковні міські братства. Основні проблеми: Литовсько-польський період в історії середньовічної України (середина XlVcm. – середина XVlcm.) відзначається етнополітичною […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 3.4. Визвольний рух в Україні у XVI – першій поп. XVII ст Посилення Польщею соціального, національного та релігійного гніту, зміцнення українських сил призвело до активізації в Україні антифеодального і визвольного руху. Головними силами цього руху стало селянство та козацтво. Опришки З першої пол. XVI ст. у Західній Україні (Галичина, Закарпаття, Буковина) шириться рух опришків – народних месників (уперше згадуються у 1529 р.). Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Розділ 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ Розділ 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ Люблінська унія 1569 р. та утворення Речі Посполитої На початку 1558 р. російський цар Іван Грозний віддав своїм військам наказ вступити на підвладні магістру Лівонського ордену землі. Мотиви нової війни крилися в намірах царя реанімувати зовнішньополітичний курс свого діда Івана НІ, скерований на забезпечення державі виходу до […]...
- Історія України – Пасічник М. С. – Розділ 7. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст Початки українського козацтва і вихід його на політичну арену. Одну з найвідоміших сторінок в історії України вписало козацтво. До середини XVI ст. козаками (“козак” слово тюркського походження) в Україні називали людей, які займалися уходними промислами (мисливством, рибальством) на південному порубіжжі та воювали з татарами. При цьому вони залишалися в межах своєї станової незалежності і не […]...
- Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.2. Участь Польщі та Угорщини у боротьбі за Галицько-Волинське князівство у першій третині XIII ст По смерті Романа Мстнславнча залишилися два малолітні сини: Данило (1201 р. н.) і Василько (1203 р. н.), а регенткою – їхня мати Анна. Зважаючи на нехіть галицьких бояр до Романовичів, Анна звернулася по допомогу до угорського короля Андрія II, з яким 1205 р. мала зустріч у Сяноку. На цій зустрічі король прийняв Данила як “милого […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – Правобережжя та західноукраїнські землі у другій половині XVIII ст У другому десятиріччі XVIII ст. Польща відновила своє панування на всій території Правобережної України. Тут поновили свою діяльність воєводські органи управління та королівські суди. Магнати і шляхта знову стали єдиними володарями краю. Панщина досягала небачених розмірів, влітку робота на панських землях тривала по 13- 15 годин на добу, селяни сплачували безліч податків, ледь-ледь перебиваючись, в […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Частина 3. Українські землі в добу модернізації Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок “тихої соціальної революції” на теренах Лівобережної України поклали заходи уряду щодо скасування Гетьманату, руйнації Запорозької Січі та централізаторські реформи П. О. Румянцева. Утім, до 80-х рр. українське суспільство зберігало ще свої особливості в соціальному складі, в […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – 3.5 Українські землі у міжнародній політиці іноземних держав (XIV – перша пол. XVII ст.) Після занепаду Галицько-Волинської держави українські землі перестають бути серцевиною важливих політичних об’єднань, стають об’єктом боротьби сусідніх держав – Литви, Польщі та Московії. У завоюванні руських земель спочатку значних успіхів добилася Литва. Однак більш чисельніша й агресивніша польська шляхта, вдаючись до військового тиску та дипломатичних угод, витіснила литовців з України. Швидко зростаюче Московське царство починає виношувати […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 15.1. Українські землі на першому етапі війни (вересень 1939 – червень 1941 р.) 15.1. Українські землі на першому етапі війни (вересень 1939 – червень 1941 р.) Напередодні Другої світової війни українські землі входили до складу чотирьох держав: СРСР, Польщі, Угорщини та Румунії. Тому “українське питання” було проблемою не лише українського народу, а й одним з найважливіших у передвоєнній міжнародній політиці. Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонна європейська […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (друга пол. XVI – перша пол. XVII ст.) 5.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Після Люблінської унії 1569 року Велике князівство Литовське втратило не лише свої землі, а й державне значення. Рівноправна унія двох самостійних держав не злагодилась. Але найбільших втрат зазнали національне життя та традиції українського народу. Останню надію на своє відродження поховала українська державність: польський адміністративно-територіальний поділ, мова, католицька віра були поширені на […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Нижнє Побужжя в останній третині IV – першій половині III ст. до н. е Елліністичний період в історії Греції позначився інтенсивним розвитком виноробництва та культури. Грецькі міста-держави, що переживали глибоку кризу, були підкорені правителями сусідньої Македонії. Під керівництвом царя Олександра македонці та греки розгромили Перську державу. Наслідком цих змін стало поширення грецької культури на Схід. На території Греції утворилися федеративні союзи грецьких полісів, а на Сході, після розгрому Перської […]...
- Історія України – Пасічник М. С. – “Велике княжіння Руське” (1430-1435). Реставрація удільного устрою та його остаточна ліквідація (1440-1471) Смерть Вітовта в 1430 р. пробудила у православних сил литовського і руського населення сподівання на зміни до кращого. Вони пов’язувалися насамперед з обранням нового князя литовського. Всупереч положенням Городельської унії литовські та руські феодали без згоди польського короля обрали великим князем литовським Свидригайла (1430-1432). Новий князь одразу взяв курс на державну незалежність Литви, а з […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 39. Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII – XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух Тереном тривалої гострої на ці опально-визвольної боротьби проти Польщі, Московщини, турків і татар була Правобережна Україна. Особливо тяжкою стала для неї доба Руїни другої пол. XVII ст. Правобережжя було перетворене на безлюдну пустелю. Нанрикін. XVII ст. територію правобережного Подніпров’я почали поступово заселяти. Тут виникло кілька козацьких полків. Визначна роль в організації та формуванні полків належала […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Українські землі у планах воюючих сторін Того дня, коли у Львові відбувся парад січово-сокільських, пластунських та стрілецьких організацій краю, у столиці Боснії Сараєві було вбито австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда. Вбивство стало приводом до початку 1 серпня 1914 р. Першої світової війни, яка втягнула у свій вир і українців. Війна була збройним протистоянням двох воєнних коаліцій: Антанти (Англія, Франція, Росія) і Четверного […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Українські землі під владою Чехо-Словаччини Після розвалу Австро-Угорщини українці Закарпаття на місцевих з’їздах, зокрема в Любовні, Сваляві, Сигеті, а також на Соборі представників від усіх закарпатських земель у Хусті (21 січня 1919 р.) виявили прагнення приєднатися до УНР. Незламним було бажання: “Не треба нам нічого від мадярів, най живе Україна, до України, ідемо до України”. Однак Закарпаття було окуповане кількома […]...
- Історія України – Юрій М. Ф. – Тема 12. Українські землі у1800-1861 рр 1. Умови розвитку України в першій половині XІX ст. Адміністративний поділ України було уніфіковано: вся територія поділена на 9 губерній. На Правобережжі утворено 3 губернії: Київська, Подільська, Волинська. На Лівобережжі в 1796 р. було утворено Малоросійську та Слобідську губернії (1835 року перейменована на Харківську). На початку XIX століття Малоросійська губернія була поділена на Чернігівську та […]...
- Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.4. Галицько-Волинська держава на міжнародній арені у другій половині XIII – першій половині XIV ст Смерть Данила Галицького, та ще й у час татарської активізації, загрожувала не лише ослабленням, а й можливим роздробленням Галицько-Волинської держави. Василько Романович, який формальпо залишився за старшого в роді, тримав лише Володимир і Берестя; Лев Данилович – Галич, Перемишль і Белз; Мстислав Данилович – Луцьк, а Шварно Данилович – Холм і Дорогичип. До відкритого протиборства […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – 5.6 Українські землі в роки Першої світової війни 28 червня 1914 року, сербський студент Гаврило Принцип у боснійському місті Сараєво убив ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу. Принцип був членом організації “Млада Босна”, метою якої було об’єднання усіх південних слов’ян та їхня незалежність від Австро-Угорщини. Вбивство в Сараєво стало приводом для початку Першої світової війни. У цій війні протистояли два воєнні блоки Антанта […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (кінець XVIII – XIX століття) 9.1. Суспільно-політичне та економічне становище в кінці XVIII – першій половині XIX ст. У результаті антиукраїнської політики правлячих кіл Росії в кін. XVHI ст. було остаточно впроваджено та зміцнено царську владу на Лівобережжі та Слобожанщині. Нові зміни політичного ладу на частині українських земель, підпорядкованих Польщі, відбулися після другого (1793) і третього (1795) поділів Речі Посполитої. […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 53. Україна в Першій світовій війні. Українські січові стрільці Приводом до початку 1 серпня 1914 р. Першої світової війни стало вбивство у Сараєві австрійського престолонаслідника ерцгерцога Франца-Фердинанда. Війна, яка втягнула у свій вир і українців, була збройним протистоянням двох воєнних коаліцій: Антанти (Англія, Франція, Росія) і Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія), але поступово до неї долучилися 38 з 59 держав світу, 3/4 населення […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 78. Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 – червень 1941 р.) Напередодні Другої світової війни українські землі входили до складу чотирьох держав: СРСР, Польщі, Угорщини та Румунії. Тому “українське питання” було одним з найважливіших у передвоєнній міжнародній політиці. Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонна європейська нація стала об’єктом безсоромного торгу на “дипломатичному ринку”. Ініціатором гендлю виявилася нацистська Німеччина, яка, потребуючи спільників для реалізації своїх експансіоністських […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 76. Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України Після розвалу Австро-Угорщини українці Закарпаття на місцевих з’їздах, зокрема у Любовні, Сваляві, Сигеті, а також на Соборі представників від усіх закарпатських земель у Хусті (21 січня 1919 р.) виявили прагнення приєднатися до УНР, Однак проблема полягала в тому, що у той час Закарпаття було окуповане кількома країнами, які зневажили волею місцевого українства: чехи ввели війська […]...