Історія України – Світлична В. В. – Україна за гетьманування Івана Мазепи (1687-1709 рр.)
Україна за гетьманування Івана Мазепи (1687-1709 рр.)
Політика І. Мазепи
Вирішальним моментом у стосунках між Україною і Московщиною стало гетьманування Івана Мазепи.
Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині і належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав високу освіту, навчаючись у Київській академії, в єзуїтській колегії у Варшаві, а потім ще й за кордоном. Був пажем при дворі польського короля
Яна Казиміра, писарем в уряді П. Дорошенка, генеральним осавулом в уряді І. Самойловича. У 1687 р., коли зняли І. Самойловича, його наступником обрали І. Мазепу.
Слід наголосити, що І. Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час. Українські землі були розчленованими. “Коломацькі статті” 1687 р. (договірні статті між гетьманом і московським урядом) ще більше обмежували автономні права України.
Але своєю політикою І. Мазепа зміцнив владу гетьмана, сприяв економічному і культурному розвитку України. Свій авторитет гетьман підніс активною меценатською діяльністю – на його кошти збудовано 12 і реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії.
Іван Мазепа
Проте соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою Основну ставку він зробив на козацьку старшину і шляхту, прагнучі перетворити їх на міцний привілейований клас. Відбулося посиленні всіх форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних протиріч в українському суспільстві.
Головною метою І. Мазепи було об’єднання України в одну незалежну державу. Великі сподівання гетьман покладав на молодого московського царя Петра І (1689-1725 рр.). Між ними склалися надзвичайно довірливі стосунки.
Україна і Північна війна
У1700 р. розпочалася Північна війна між Швецією і Росією; остання прагнула отримати вихід до Балтійського моря. Україна надавала активну допомогу Росії у цій війні. Але у 1708 р. І. Мазепа уклав таємний союз зі шведським королем Карлом XII, спрямований проти Петра І. Передбачалося, що Україна надасть Швеції допомогу у війні проти Росії, а Швеція забезпечить повне звільнення України від влади Москви.
За цей вчинок російські, а потім і радянські історики називали І. Мазепу “зрадником”, а слово “мазепинець” стало синонімом слова “сепаратист”.
Які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів?
– Петро І виявився прибічником політики жорсткого централізованому, прагнув цілком підпорядкувати Україну Російській державі, що не збігалося з прагненням І. Мазепи розширити самостійність Гетьманщини.
– Під час Північної війни Петро І нещадно експлуатував людські і матеріальні ресурси України. Край був економічно виснажений, населення вивозили на будівництво доріг, каналів, міст. Козацьке військо використовували у війні як “гарматне м’ясо”. Політика Петра І викликала обурення в Україні, козацька верхівка наполягала на пошуках нового союзника.
– У І. Мазепи були підстави вважати, що цар може пожертвувати Україною, аби забезпечити перемогу у війні і вийти на береги Балтійського моря.
Перехід І. Мазепи на бік шведського короля Карла XII
У жовтні 1708 р. військо Карла XII вступило в Україну. На його бік перейшов І. Мазепа з 15 тис. козаків, а також 8 тис. запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Основна ж маса козаків, старшини, селянства і міщан відмовилася підтримати гетьмана.
Чому ж так сталося?
– По-перше, далася взнаки соціальна політика гетьмана. Надто далеко відірвався він від життєвих потреб народу і не користувався популярністю в народних масах.
– По-друге, для народу цей крок І. Мазепи був несподіваним, а справжні його причини невідомі, адже союз зі Швецією був таємним.
– По-третє, Петро І вжив швидких і рішучих дій проти І. Мазепи, представивши його зрадником України (за наказом царя гетьмана проклинали у всіх церквах) та залякавши населення України репресіями, спрямованими на прибічників гетьмана. Царські війська знищили столицю І. Мазепи – місто Батурин, вирізавши 6 тис. жителів, зруйнували Запорозьку Січ.
У 1708 р. цар наказав обрати нового гетьмана, і ним став Іван Скоропадський (1708-1722 рр.). Козацьких старшин, які не прибули на вибори нового гетьмана, цар оголосив зрадниками.
Здійснюючи політику терору, Петро І прагнув знищити серед українського населення будь-яку опозицію.
Полтавська битва
27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва – вирішальна битва Північної війни, яка завершилась поразкою Карла XII та І. Мазепи.
І. Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. Вони стали першою українською політичною еміграцією. 21 вересня 1709 р. гетьман помер.
Україна за гетьманування І. Мазепи (1687-1709 рр.)
Конституція Пилипа Орлика
Після смерті І. Мазепи українська еміграція обрала гетьманом Пилипа Орлика, який так і залишився гетьманом у вигнанні. Він склав проект першої Конституції України, яка мала назву “Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська”. Зміст її такий:
А) проголошується незалежність України від Росії та Речі Посполитої;
Б) обгрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським ханством;
В) територія України визначається Зборівським трактатом 1649 р.;
Г) запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Келеберду, землі над Ворсклою; фортеці, побудовані І. Мазепою, ліквідовувались;
Д) при гетьманові утворюється Генеральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців. Рада збирається тричі на рік – на Різдво, Покрову та Великдень;
Е) справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядає генеральний суд, до діяльності якого гетьман не має права втручатися;
Є) державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначаються окремі землі;
Ж) встановлюється виборність полковників, сотників з наступним їх затвердженням гетьманом;
З) спеціальна комісія має здійснити ревізію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей населення;
Й) скасовуються оренди та податки на утримання гетьманської гвардії;
І) гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.
Конституція мала яскраво виражені демократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу – Генеральної ради, виборності посад, спроба розподілу повноважень виконавчої і судової влад. Разом з тим не можна не зауважити, що Конституція мала на меті задовольнити перш за все інтереси тих соціальних груп, на які намагався спиратися П. Орлик для повернення в Україну. Проголошення захисту інтересів простого народу мало тут швидше декларативний характер. Зверніть увагу на оцінку Конституції І. Крип’якевичем: “Усі ці постанови мали егоїстично класовий чи груповий характер… Творці Конституції – старшина і запорожці – не виявили широкого політичного світогляду”. Конституція значно обмежувала гетьманську владу в інтересах старшини. За висловом історика – Оглоблина, вона була “другою поразкою гетьмана І. Мазепи після полтавської катастрофи, яка завдала великого удару по гетьманській владі”.
Хоч Конституція і не була запроваджена в життя, вона стала видатною пам’яткою української державно-політичної думки в еміграції.
Уряд П. Орлика намагався створити анти російську коаліцію держав. Але ці спроби виявилися марними – європейські держави не бажали воювати за Україну.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)