Історія України – Світлична В. В. – Наказ СД про страту членів ОУН під проводом Бендери (25 листопада 1941 р.)
Зі спогадів очевидців про масові вбивства українських в’язнів силами НКВС (літо 194) р.)
…Як член ОУН, я одержав доручення відійти з друзями до с. Вербова, а звідси ще перед приходом німецьких військ дістатися до Бережан і там знайти важливіші об’єкти, між іншим, комісаріат НКВД, приміщення Райпарткому, суд і тюрму. Вже по дорозі до Вережан ми стрінули дівчину з с. Вербова, якій удалося щасливо втекти з тюрми в Тернополі під час німецьких налетів. Вона розповіла нам про жахливі масакри. вчинені большевиками в тернопільській тюрмі.
Біля 10-ї години ми разом з німецькими передовими частинами чекали на передмісті, бо з південно-західнього боку міста було чути страшну стрілянину, а втікаючі нал схід большевицькі війська забили кіньми, возами і людьми дорогу Бережани-Тернопіль. – 10.30 гол. ми були вже на призначених місцях. Вскочивши в приміщення комісаріату НКВД. перше що я побачив: на столі лежав альбом УСС. а на стіні висіла рушниця. Всі документи в найкращому порядку опинилися в наших руках. Через кілька хвилин я одержав від си. п. Івана Королишина, який пізніше перебрав адміністрацію цілого повіту, доручення дістатися до тюрми і не впускати туди нікого аж до переведення повної перевірки. Ми подалися туди з другом Б. з Нараєва.
Від тюрми заносило неприємним запахом і не було помітно жодного життя всередині. Через півгодини прибули I. Королишин, С. Б. і троє німецьких старшин, і всі ми разом ввійшли до тюрми.
Переглядаючи камеру за камерою, ми знаходили лише людські трупи і більш нічого. В одній з камер у підвалі я почув якийсь рух і зараз про це зголосив. Майже всі ми кинулися туди і в сутінках знайшли трьох напівживих людей. Це були жиди – два чоловіки й одна жінка. Вони були дуже виснажені, і один з них помер зараз при виході, а другий упав трохи далі на подвір’ї. Жінку віяли німці на руки і кудись понесли, що з нею сталося, не знаю.
Того ж таки дня ціле подвір’я тюрми було встелене людськими трупами, що їх винесено з камер. Хто мав когось арештованого з родини, той одержував дозвіл розпізнавати його між замордованими.
Поблизу річки Золота Лила, що пропливає попри місто, стоїть серед невеликого парку старовинний замок Винявських. Коли розбито замуровані льохи цього замку, то в них теж знайдено людські трупи.
Акт відмовлення Української держави (Львів, 30 червня 1941 р.)
1.Волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.
Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її творця і вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-більшовицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава.
Суверенна Українська Влада запевнить Українському Народові лад і порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння його потреб.
2. На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядкується Українському Національному Урядові, що створиться в столиці України – Києві з волі українського народу.
3. Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації.
Українська Національна Революційна Армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу і новий справедливий лад у цілому світі.
Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава! Хай живе Організація Українських Націоналістів! Хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера!
Слава Україні! Героям Слава!
Ярослав Отецько, в. р. Голова Національних Зборів
Наказ СД про страту членів ОУН під проводом Бендери (25 листопада 1941 р.)
Незаперечно встановлено, що рух Бандсри готує повстання у Райхскомі-саріаті (Україна), мста якого – створення незалежної України. Всі активісти руху Бандсри повинні бути негайно арештовані і після грунтовного допиту таємно знищені як грабіжники.
Протоколи допитів мають бути переслані айнзацкоманді Ц-5.
Цей лист має бути знищений командофюрером негайно після прочитання.
З наказу №227 Наркомату оборони СРСР від 28 червня 1942 р.
.. .Після втрати України, Білорусії, Прибалтики, Донбасу та інших районів наша територія зменшилася. Отже, стало значно менше людей, хліба, металу, заводів, фабрик… Ми вже не маємо переваги над німцями ні в людських резервах, ні в запасах хліба. Відступати далі – значить згубити себе й згубити свою Батьківщину. Отже, пора припиняти відступ.
Віднині залізним законом дисципліни для кожного командира, червоноармійця, політпрацівника повинна бути вимога – жодного кроку назад без наказу нашого командування.
З наказу фельдмаршала В. Рейхенау
Забезпечення харчуванням місцевих жителів і військовополонених є непотрібною гуманністю.
Все, в чому вітчизна відмовляє собі і керівництво з великими труднощами надсилає на фронт, солдат не повинен роздавати ворогові, навіть у тому випадку, коли це – трофеї. Вони є необхідною частиною нашого постачання. Війська зацікавлені у ліквідації пожеж тільки тих будинків, які повинні бути використані для розміщення військових частин. Все інше, що є символом колишнього панування більшовиків, у тому числі і будинки, повинно бути знищене. Ніякі історичні або культурні цінності на Сході не мають значення.
Із промови рейхскомісара Е. Коха
…немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає в Німеччині. Це завдання повинно бути виконане, незважаючи на втрати. Фюрер наказав вивезти з України в Німеччину 3 мільйони тонн зерна, і ми повинні це зробити.