Історія України – Світлична В. В. – Із статті В. Короля ”Чорнобиль: погляд з відстані років”
.. .Обставини самого вибуху до кінця не з’ясовані й досі. Висловлюються припущення, в тому числі і в пресі, що тоді, можливо, був проведений “преднамеренный” вибух. Ряд обставин навколо цієї трагедії, наприклад смерть академіка В. Легасова, і досі залишається неясним.
У зв’язку з цим звернімося до такої інформованої людини, як колишній заввідділом ЦК КПРС А. Вольський. В одному інтерв’ю він говорив: “В 1983-му, за кілька років до чорнобильської аварії, я написав записку в Політбюро, в якій мова йшла про небезпеку реакторів Чорнобильської атомної станції. Ця станція була особливою. Я підкреслюю, особливою. Для початку я можу сказати, що для неї не відбирався персонал. На всі останні станції персонал проходив ретельну перевірку. І по лінії КДБ, і по лінії самої станції – як спеціалісти… Проте колектив завжди там виділявся в слабий бік. Крім того, деякі люди були з кримінальним минулим. Станція практично не охоронялась. Я туди спеціально вилітав, щоб організувати охорону силами внутрішніх військ. Проте головне, що конструкція самих реакторів була ненадійною. І система автоматизації теж була ненадійною”.
Автор статті від себе може додати з приводу охорони станції. В той період, про який говорить А. Вольський, мені довелося виступати з лекціями на Чорнобильській АБС. Мене вразило, що коли я рано-вранці приїхав на станцію, то на вході фактично ніхто документів не перевіряв. На станцію міг зайти будь-хто, навіть агент ЦРУ чи ФБР. Але ж там були спецслужби КДБ, міліція, які отримували великі гроші за охорону!
Аварія трапилась на непрацюючій станції. Адже існує технологія експерименту, за якою він має бути узгодженим із заступником директора станції по науці. В цей раз, за свідченням А. Вольського, на проведення експерименту по зупиненню реактора – “не було ніякого дозволу. Відповідальність за проведення експерименту прийняв на себе начальник зміни. Якого, до речі, не знайшли. Ні в живих, ні в загиблих. Я ніколи про це не говорив. Так і ніхто не говорив. Але це мене до цих пір дуже турбує”.
Офіційна версія була необхідна, щоб заспокоїти громадську думку. Приховування правди – ще один злочин КПРС, яку тоді очолював М. Горбачов. Провину за цей злочин з ним повинні розділити М. Рижков, Є. Лигачов, В. Щербицький, -. Ляшко, В. Шевченко, Ю. Єльченко, Л. Кравчук, Б. Патон, А. Романенко та деякі інші. І, звичайно, “батьки” реактора А. Александров і М. Доллежаль, які, знаючи недоліки своїх реакторів, що спочатку були пристосовані для військових потреб, дещо переробили їх і встановили на всіх АЕС СРСР.
Із Декларації про державний суверенітет України
Верховна Рада Української PCP,
Виражаючи волю народу України,
Прагнучи створити демократичне суспільство,
Виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини,
Шануючи національні права всіх народів,
Дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України,
Визнаючи необхідність побудови правової держави,
Маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України,
ПРОГОЛОШУЄ
Державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
I. самовизначення УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
Українська PCP як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення.
Українська PCP здійснює захист і охорону національної державності українського народу.
Будь-які насильницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій, громадських організацій, інших угруповань чи окремих осіб переслідуються за законом.
II. народовладдя
Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України.
Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці….
III. державна ВЛАДА
Українська РСР самостійна у вирішенні будь-яких питань свого державного життя. Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території.
Державна влада в Республіці здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову.
IV. громадянство української РСР
Українська РСР має своє громадянство і гарантує кожному громадянину право на збереження громадянства СРСР….
V. територіальне ВЕРХОВЕНСТВО
Українська РСР здійснює верховенство на своїй території.
Територія Української РСР в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди.
Українська РСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій Республіки та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
VI. економічна САМОСТІЙНІСТЬ
Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах.
Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.
Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю ЇЇ народу, матеріальною основою суверенітету Республіки, і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.
Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу Республіки….
VII. екологічна БЕЗПЕКА
Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території Республіки та порядок використання природних ресурсів.
Українська РСР має свою національну комісію радіаційного захисту населення.
VIII. культурний розвиток
Українська РСР самостійна у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям, що проживають на території Республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку….
IX. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БЕЗПЕКА
Українська РСР має право на власні Збройні Сили. Українська РСР має власні внутрішні війська та органи державної безпеки, підпорядковані Верховній Раді Української РСР.
Українська РСР визначає порядок проходження військової служби громадянами Республіки.
Громадяни Української РСР проходять дійсну військову службу, як правило, на території Республіки, і не можуть використовуватись у військових цілях за її межами без згоди Верховної Ради Української РСР.
Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.
X. міжнародні ВІДНОСИНИ
Українська РСР як суб’єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення національних інтересів Республіки…
– Визначте основні положення Декларації.
– У чому полягає її історичне значення?
Акт проголошення незалежності України
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
– продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
– виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
– здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України.
Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей Акт набирає чинності з моменту його схвалення.
Заява глав держав Республіки Беларусь, РРФСР, України про розпад СРСР і утворення СНД (8 грудня 1991 р.)
Ми, керівники Республіки Беларусь, РРФСР, України
– відзначаючи, що переговори про підготовку нового Союзного договору зайшли в глухий кут, об’єктивний процес виходу республік із складу Союзу PCP і утворення незалежних держав став реальним фактом;
– констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної і політичної кризи, до розвалу виробництва, катастрофічного зниження життєвого рівня практично всіх верств суспільства;
– беручи до уваги зростання соціальної напруженості в багатьох регіонах колишнього Союзу PCP, що призвело до міжнаціональних конфліктів з численними людськими жертвами;
– усвідомлюючи відповідальність перед своїми народами і світовим співтовариством та назрілу потребу в практичному здійсненні політичних і економічних реформ, заявляємо про утворення Співдружності Незалежних Держав, про що сторонами 8 грудня 1991 року підписано Угоду.
Співдружність Незалежних Держав у складі Республіки Беларусь, РРФСР, України є відкритою для приєднання всіх держав – членів Союзу PCP, а також для інших держав, які поділяють цілі і принципи цієї Угоди.
Держави-члени Співдружності мають намір проводити курс на зміцнення міжнародного миру та безпеки. Вони гарантують виконання міжнародних 30-бов’язань, які випливають для них з договорів і угод колишнього Союзу PCP, забезпечують єдиний контроль за ядерною зброєю та її нерозповсюдження.