Історія України – Лазарович М. В. – Причини зародження козацтва
5.1. Формування козаччини на українських землях
Центральним явищем історії України XVI-XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно обороняло рідний край від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях. Його колискою була Південна Україна, що знаходилася на межі двох різних цивілізацій: європейської (хліборобської, християнської) та азійської (кочової, мусульманської). Саме специфічні умови порубіжжя та особливості тодішнього життя і породили такий феномен як українське козацтво.
Причини зародження козацтва
Характерною рисою суспільно-політичного розвитку українських земель XV – першої пол. XVI ст. було зосередження переважної більшості населення на спрадавна обжитих землях: Галичині, Волині, Поділлі, Поліссі, північній Київщині. їхня південна межа фактично проходила по лінії укріплень Кам’янець – Бар – Вінниця – Біла Церква – Черкаси – Канів – Київ. Далі, на південь, лежало т. зв. Дике поле. Колонізація, що вирувала тут за княжої доби, була перервана монголо-татарською навалою. Незаселені південні території відзначалися великими природними багатствами, які вражали сучасників. По Україні ходили легенди про надзвичайну родючість грунтів та величезні на них врожаї зернових, про безкраї степи, де у травах ростом з людину випасалося стільки диких коней, оленів, кіз, що на них полювали заради шкір і хутра, а не м’яса, про численні ріки, які кишіли різноманітною рибою, що своїми тілами не давала навіть веслу впасти на воду, про дніпровські плавні, багаті насамперед водяними птахами, про густі ліси, переповнені бортними деревами з медом та всілякою дичиною тощо. Зрозуміло, що такий благодатний край здавна манив до себе людей. Кожної весни сюди направлялися ватаги промисловців на “уходи” – полювати диких звірів, ловити, в’ялити й солити рибу, збирати мед диких бджіл, добувати сіль та селітру. На зиму більшість уходників поверталася додому, де збувала свою здобич. Місцевому воєводі платили десяту частину свого прибутку. Але були й такі, що не бажали коритися королівській адміністрації і залишалися у степу постійно, закладаючи там свої зимівники та хутори.
Спочатку уходництвом займалися в основному мешканці Придніпров’я. Однак із посиленням феодального визиску та національно-релігійного переслідування до них почали приєднуватися втікачі від панської неволі й з інших українських земель, насамперед тих, що були захоплені Польщею, – Галичини, Західної Волині, Західного Поділля. Польський хроніст XVII ст. С. Грондський зазначав: “Ті з руського народу, хто… не бажав ходити в ярмі й терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді ще не залюднені, та здобували собі право на свободу”.





Related posts:
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 19. Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки Центральним явищем історії України XVI – ХVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно виступало оборонцем рідного краю від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях. Його колискою була Південна Україна, що знаходилася на межі двох різних цивілізацій: європейської […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 5. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО 5.1. Формування козаччини на українських землях Центральним явищем історії України XVI-XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно обороняло рідний край від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях. Його колискою була Південна Україна, що знаходилася на межі двох […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 5.1. Формування козаччини на українських землях 5.1. Формування козаччини на українських землях Центральним явищем історії України XVI-XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно обороняло рідний край від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях. Його колискою була Південна Україна, що знаходилася на межі двох […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Сутність козацтва Термін “козак” на письмі вперше згадується в Початковій монгольській хроніці під 1240 р. й означав самітню людину, “схильну до завоювання “. У словнику половецької мови це слово під 1303 р. Трактувалось як “страж”,”конвоїр”. Що ж до українських козаків, то перше письмове повідомлення про них міститься у “Хроніці” М. Бєльського, який під 1489 р. повідомляв про […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Причини роздробленості Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи. Вона простягалася майже на 800 тис. кв. км., де проживали, за різними підрахунками, від 3 до 12млн чоловік. Це була ранньофеодальна держава з притаманною таким типам держав соціально-становою структурою. На найвищому щаблі феодальної драбини знаходився князь, якийу своїй діяльності спирався на воєвод і бояр. На нижньому щаблі – […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 1. Передумови та причини виникнення запорозького козацтва 1. Передумови та причини виникнення запорозького козацтва Козацтво – давнє побутове явище, що виникненням завдячує сусідству українського народу з кочовим хижацьким степом. Воно стало наслідком постійної боротьби народу з набігами кочівників. “Козак” – слово тюркського походження (які “казан”, “базар”, “сарай”, “караван” тощо), яке з’явилося в українському лексиконі у 90-х роках XV ст. Половці називали козаками […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Втрата української державності: причини і наслідки Внаслідок конфлікту між Головним отаманом С. Петлюрою і генералом Л. Денікіним почалися відхід і розвал української армії. Оточена з усіх боків ворогами, знесилена голодом і тифом, вона опинилася в жахливому становищі. Тільки в Жмеринці та її околицях від голоду й тифу загинуло 10 тис. галичан. 6 листопада 1919 р. командувач УГА Мирон Тарнавський під тиском […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Причини “коренізації” Українське відродження сер. 1920-х – поч. 1930-х pp. – надзвичайно цікаве явище в історії України. Безсумнівно, що його коріння знаходилося в періоді недовготривалої української державності 1917-1919 pp., який розкував творчі можливості української нації. Динаміка процесу національного відродження була настільки сильною, що він розвивався далі, незважаючи на великі втрати в лавах інтелігенції під час громадянської війни […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Причини революції 6.1. Причини та передумови національно-визвольних змагань українців Різке загострення соціально-економічних суперечностей в Україні наприкін. 40-х років XVII ст. привело до великого повстання 1648 р., яке невдовзі переросло в Національно-визвольну революцію українського народу 1648-1676 pp. Причини революції Найголовнішими причинами національно-визвольних змагань українців проти польсько-шляхетського режиму в Україні були такі. 1. “Ординація”) 1638 р., у результаті якої […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Причини перших поразок У значній мірі перші поразки Червоної армії були зумовлені злочинною політикою комуністичного режиму напередодні війни. Серед багатьох її компонентів виділимо два. Передусім – це репресії в армії. Протягом, головним чином, 1937-1938рр. із 733 вищих командирів і політпрацівників – 579 було знищено. Із 5 маршалів розстріляно 3, з 10 командармів 2-го рангу – всі 10, з […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 8. Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи, однак, починаючи з 30-х років XII ст. у ній значно посилилися відцентрові тенденції. Держава, що мала вигляд міцної і непорушної, раптом почала втрачати політичну єдність і розпалася на півтора десятка князівств і земель. Розпочався період удільної (феодальної) роздробленості – закономірний процес, притаманний усім державам середньовічної Європи. Серед причин […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Україна у складі Речі Посполитої Прийняття Люблінської унії мало для українців фатальні наслідки. Якщо до 1569 р. становище українських і білоруських земель у складі Литви було стерпним, то тепер ситуація докорінно змінилася: розпочався повсюдний наступ польсько-литовської адміністрації на права українського населення. Він охоплював насамперед економічну сферу, де уряд новоствореної Речі Посполитої всіляко підтримував магнатство, в руках якого навіть король зоставався […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Спроби змін: причини і суть 17.1. Горбачовська “перебудова” в українському контексті Після смерті 76-річного Л. Брежнєва (1982), а за ним і двох його наступників: 70-річного Ю. Андропова(1982-1984)та 74-річного К. Черненка(1984-1985), до влади в СРСР нарешті прийшов представник молодшого покоління – 54-річиий Михайло Горбачов, якого в березні 1985 р. було обрано генеральним секретарем ЦК КПРС (у 1988р. він став головою Президії […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 18. Берестейська унія, її причини та наслідки Ідея об’єднання християнської церкви постала чи не відразу після її розколу в 1054 р. на православну та католицьку. Спроби реалізувати її здійснювалися неодноразово, але відповідні умови склалися лише в XVI ст. По-перше, кризовий стан православної церкви в Україні, що виявлявся у занепаді церковної дисципліни, непорозумінні між церковними І братствами та ієрархією, різкому зменшенні матеріальної підтримки […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 6.1. Причини та передумови національно-визвольних змагань українців 6.1. Причини та передумови національно-визвольних змагань українців Різке загострення соціально-економічних суперечностей в Україні наприкін. 40-х років XVII ст. привело до великого повстання 1648 р., яке невдовзі переросло в Національно-визвольну революцію українського народу 1648-1676 pp. Причини революції Найголовнішими причинами національно-визвольних змагань українців проти польсько-шляхетського режиму в Україні були такі. 1. “Ординація”) 1638 р., у результаті якої […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 61. Поразка українських визвольних змагань 1917-1921 рр., її причини та наслідки Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 р. – День злуки УНР і ЗУНР. Уже практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки між урядами УНР і ЗУНР проводились переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУНР та Директорією УНР про “злуку […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 4.1. Литовсько-Руська держава 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 64. Голод 1921-1923 рр. в Україні, його причини і наслідки Одним із наслідків більшовицької політики “воєнного комунізму” стало падіння продуктивності праці населення, різке скорочення посівних площ, зниження обсягу сільськогосподарського виробництва і, як результат, загострення дефіциту продуктів харчування. Водночас великі райони Південної України, Поволжя та Північного Кавказу охопила посуха. Розпочався голод 1921-1923 рр. Лихо. зростало: у грудні 1921 р. голодувало 12% населення України, в січні 1922 […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Утвердження Литви на українських землях 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Адміністративний поділ 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Як відомо, наприкін. XVIII ст. відбувся черговий перерозподіл України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Габсбургі в загарбала північну частину Молдавії з містами Чернівці, Серет та Сучава, мотивуючи це тим, що даний край […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 4. УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ І ПОЛЬЩІ 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 70. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні, його причини та наслідки Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932-1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 3. ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (XIV – перша пол. ХVІІ ст.). ВИНИКНЕННЯ КОЗАЦТВА Ослаблені золотоординським ігом, українські землі були захоплені сильнішими європейськими державами: Угорщина ще в XI ст. захопила Закарпаття; Литва до 60-70-х років XIV ст. приєднала більшу частину українських земель (Волинь, Ліво – і Правобережну Україну, Поділля) й утримувала їх до 1569 р.; Польща в сер. XIV ст. захопила Галичину, а з 1569 року до неї перейшли […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Галичина 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства Наприкінці XII – у першій пол. XIII ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в історичній науці тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київської Русі – Владимиро-Суздальське князівство, а потім – і Московське царство. Проте видатний український історик М. Грушевський переконливо довів, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Наступ на національні права українців Метою польської політики на західноукраїнських землях було придушення національних прагнень українців. Але оскільки вони складали не менше 16-16 % всього населення Польщі” то влада змушена була робити це обережно, діючи за принципом “поділяй і володарюй”. Насамперед вона прагнула скористатися тим, що у Польській державі українці творили ніби дві громади. До першої належали понад 3 млн […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Румунський окупаційний режим Окрім Польщі, значну частину західноукраїнських земель після розвалу Австро-Угорщини захопили Румунія, яка зосередила у своїх руках Північну Буковину, закарпатську Сигітщину та Бессарабію (Хотинський, Ізмаїльський і Акерманський (зараз – Білгород-Дністровський район Одеської області) повіти), що до війни належала Російській імперії, – загалом там проживало бл. 1 млн осіб та Чехо-Словаччина – Закарпаття і Пряшівщину з населенням […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Як відомо, наприкін. XVIII ст. відбувся черговий перерозподіл України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Габсбургі в загарбала північну частину Молдавії з містами Чернівці, Серет та Сучава, мотивуючи це тим, що даний край […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 14.3. Становище українців Буковини, Бессарабії та Закарпаття Окрім Польщі, значну частину західноукраїнських земель після розвалу Австро-Угорщини захопили Румунія, яка зосередила у своїх руках Північну Буковину, закарпатську Сигітщину та Бессарабію (Хотинський, Ізмаїльський і Акерманський (зараз – Білгород-Дністровський район Одеської області) повіти), що до війни належала Російській імперії, – загалом там проживало бл. 1 млн осіб та Чехо-Словаччина – Закарпаття і Пряшівщину з населенням […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 10. ЗАХІДНА УКРАЇНА В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ (кінець XVIII – XIX століття) 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Як відомо, наприкін. XVIII ст. відбувся черговий перерозподіл України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Габсбургі в загарбала північну частину Молдавії з містами Чернівці, Серет та Сучава, мотивуючи це тим, що даний край […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства Наприкінці XII – у першій пол. XIII ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в історичній науці тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київської Русі – Владимиро-Суздальське князівство, а потім – і Московське царство. Проте видатний український історик М. Грушевський переконливо довів, […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 28. Українсько-московська угода 1654 р., її причини та наслідки Богдан Хмельницький, частина інтелігенції та духовенства ще з 1648 р. зверталися до Московської держави з проханням допомогти Україні в боротьбі з польською шляхтою. Український гетьман, за свідченням царських воєвод, навіть погрожував Москві, якщо та не підтримає його проти Польщі. Нарешті 11 жовтня 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив прийняти Україну “під високу государеву руку”, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Антипольська коаліція У відповідь на українсько-московську угоду поляки і татари об’єднали свої сили, уклавши влітку 1654 р. т. зв. Вічний договір, і почали новий етап війни. Уже в листопаді 30-тисячна польська армія вторглася на Брацлавщину, згодом до неї приєдналася 30- 40-тисячна татарська орда. Усвідомлюючи небезпеку, Б. Хмельницький зажадав від Москви негайної допомоги. Однак остання, намагаючись насамперед оволодіти […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Полонізація української знаті Захоплюючи українські землі й посилюючи кріпосницький гніт, поляки намагалися також змусити український народ зректися рідної мови, культури та церкви, ставили за мету повністю його денаціоналізувати. Така політика мала забезпечити завойовникам безперешкодний доступ до економічних багатств України, підпорядкувати їм політичне та культурне життя українців. Полонізація української знаті Особливу увагу у своїх колонізаторських планах поляки приділяли українській […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства Наприкінці XII – у першій пол. XIII ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в історичній науці тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київської Русі – Владимиро-Суздальське князівство, а потім – і Московське царство. Проте видатний український історик М. Грушевський переконливо довів, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Возз’єднання Козацької України Восени 1666 р. правобережний гетьман, очевидно, отримавши перші звістки про зміст московсько-польських переговорів, які проходили у с. Андрусові на Смоленщині і фактично загрожували вже міжнародним поділом Української держави, стає на шлях відкритого розриву з Польщею. Маючи намір звільнити все Правобережжя, щоб де-факто вивести його за рамки Андрусівських перемовин і таким чином перетворити на базу для […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Загострення відносин із Москвою У відповідь на українсько-московську угоду поляки і татари об’єднали свої сили, уклавши влітку 1654 р. т. зв. Вічний договір, і почали новий етап війни. Уже в листопаді 30-тисячна польська армія вторглася на Брацлавщину, згодом до неї приєдналася 30- 40-тисячна татарська орда. Усвідомлюючи небезпеку, Б. Хмельницький зажадав від Москви негайної допомоги. Однак остання, намагаючись насамперед оволодіти […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Відновлення війни з Польщею У відповідь на українсько-московську угоду поляки і татари об’єднали свої сили, уклавши влітку 1654 р. т. зв. Вічний договір, і почали новий етап війни. Уже в листопаді 30-тисячна польська армія вторглася на Брацлавщину, згодом до неї приєдналася 30- 40-тисячна татарська орда. Усвідомлюючи небезпеку, Б. Хмельницький зажадав від Москви негайної допомоги. Однак остання, намагаючись насамперед оволодіти […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 4.3. Національно-культурний та релігійний рух в Україні Захоплюючи українські землі й посилюючи кріпосницький гніт, поляки намагалися також змусити український народ зректися рідної мови, культури та церкви, ставили за мету повністю його денаціоналізувати. Така політика мала забезпечити завойовникам безперешкодний доступ до економічних багатств України, підпорядкувати їм політичне та культурне життя українців. Полонізація української знаті Особливу увагу у своїх колонізаторських планах поляки приділяли українській […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Поступовий занепад З припиненням династії Романовичів Галицько-Волинська держава поступово занепадає. Знову посилюються політичні впливи галицького боярства, яке протидіяло встановленню міцної князівської влади, зростає втручання у внутрішні справи іноземних країн, насамперед Польщі, Угорщини та Литви, які, подолавши міжусобну анархію, стали сильними централізованими державами. Внаслідок цього галицько-волинський престол певний час залишався вакантним. Лише у 1325 р. внаслідок компромісу між […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Реформи “освіченого абсолютизму” Австрійські правителі, як і їх попередники, бачили у західноукраїнських землях насамперед джерело для поповнення державної казни та армії. Але водночас вони змушені були подбати про забезпечення там хоча б елементарної соціальної справедливості та порядку. Тим більше, що австрійська імператриця Марія-Тереза (1740-1780) та її син Йосиф II (1780-1790)проводили “модну” тоді серед європейських монархів політику просвітництва, що […]...