Історія України – Лазарович М. В. – Наслідки роздробленості
У процесі децентралізації Київської Русі на її території виділяються окремі політичні утворення. Першими відособилися Новгородська й Полоцька землі, до яких не докочувалися хвилі половецьких вторгнень. Відносно самостійними стали також віддалені від театру русько-половецьких воєнних дій Ростоно-Суздальське, Галицьке та Волинське, а згодом і Муромське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Полоцько-Мінське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське князівства.
Поряд зі зміцненням окремих князівств на землях Київської Русі тривали й важливі перетворення у етнічній сфері. Зокрема на теренах Полоцької, Псковської та Смоленської земель внаслідок змішування слов’ян-переселенці в з місцевими балтами формувалася білоруська етнічна спільнота. Територіальним ядром складання російського етносу стали Суздальська й Ростовська землі, де відбувалася енергійна слов’янська колонізація місцевих угрофінських племен. (Відомий російський історик М. Покровський вважав, що в жилах великоросів тече 80 % фінської крові.) Генетичною базою формування українського народу залишалися землі південної та південно-західної Русі на чолі з Києвом і такими містами, як Галич, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, які ще з перших століть нової ери відігравали провідну роль в історії східного слов’янства. Під 1187 р. у літописі вперше вживається назва “Україна “, яка поступово поширюється на всі землі, заселені українським етносом.
Проте роздробленість Київської Русі у сер. XII ст. зовсім не означала її повного політичного розпаду. Вона й надалі залишалася відносно єдиною державою зі спільними законами, територією, культурою, церквою. Змінилася лише форма державного устрою: на зміну централізованій монархії прийшла федеративна. Із сер. XII ст. Давньоруською державою спільно керує об’єднання найвпливовіших і найсильніших князів, що розв’язує питання внутрішньої і зовнішньої політики на з’їздах – “снемах”. Такий порядок сумісного правління дістав у історичній науці назву ” колективного сюзеренітету”. Мала місце й система дуумвіратів, тобто двох співправителів – представників, як правило, ворогуючих династій. Цим київське боярство, яке укладало з ними договір, прагнуло досягти відносної рівноваги сил, а відповідно й спокою. (Київська земля, на відміну від інших, не перетворилася на спадкову вотчину якоїсь із князівських ліній, а впродовж усього періоду феодальної роздробленості вважалася загально династичною спадщиною давньоруського князівського роду.) Київ залишався безумовним загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів, і мрією чи не кожного більш-менш значного члена родини Рюриковичів. Іншого центру легітимності просто не було. На думку дослідників, аж до кінця 60-х років XII ст. необхідною умовою досягнення князями політичної старшості було володіння київським престолом. Пізніше боротьба князів за відновлення загальноруської єдності відбувалася шляхом утвердження в ролі об’єднавчого центру стольного міста однієї із земель, але за обов’язкової участі правителів у співволодінні Києвом.
Related posts:
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 8. Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи, однак, починаючи з 30-х років XII ст. у ній значно посилилися відцентрові тенденції. Держава, що мала вигляд міцної і непорушної, раптом почала втрачати політичну єдність і розпалася на півтора десятка князівств і земель. Розпочався період удільної (феодальної) роздробленості – закономірний процес, притаманний усім державам середньовічної Європи. Серед причин […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Причини роздробленості Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи. Вона простягалася майже на 800 тис. кв. км., де проживали, за різними підрахунками, від 3 до 12млн чоловік. Це була ранньофеодальна держава з притаманною таким типам держав соціально-становою структурою. На найвищому щаблі феодальної драбини знаходився князь, якийу своїй діяльності спирався на воєвод і бояр. На нижньому щаблі – […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 2.3. Русь-Україна у період політичної роздробленості Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи. Вона простягалася майже на 800 тис. кв. км., де проживали, за різними підрахунками, від 3 до 12млн чоловік. Це була ранньофеодальна держава з притаманною таким типам держав соціально-становою структурою. На найвищому щаблі феодальної драбини знаходився князь, якийу своїй діяльності спирався на воєвод і бояр. На нижньому щаблі – […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Традиції української державності періоду феодальної роздробленості Традиції української державності періоду феодальної роздробленості У процесі державотворення в Україні раннього середньовіччя період феодальної роздробленості заслуговує на особливу увагу. Ця епоха припала на середину XI – другу половину XIII ст. (за іншими оцінками, на середину XIII – першу половину XIV ст.). Вважаємо, що правильніше розпочинати цей період від середини XII ст. часу, коли Київ, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Кревська унія та її наслідки Після Ольгерда, внаслідок міжусобної боротьби, до влади прийшов його молодший син Ягайло (13 77-1392). Із самого початку він зіткнувся з цілою низкою проблем, які постали перед Великим князівством Литовським: внутрішньою нестабільністю в державі, викликаною в значній мірі порушенням ним принципу родового старшинства в успадкуванні великокнязівського престолу; виснаженням державного організму внаслідок широкомасштабної експансії на сході; посиленням […]...
- Історія України – Гарін В. Б – Початок феодальної роздробленості Проте навіть Ярославу Мудрому не вдалося запобігти подальшому розпаду єдиної давньоруської держави. Ізяслав не зміг утримати одноосібну владу, і був вимушений ділити її зі Святославом і Всеволодом. Правління старших братів викликало незадоволення молодших, і подальша жорстока боротьба за престол стала неминучою. Послабленню Київської Русі сприяли і численні повстання міських низів, які відчули слабкість центральної влади. […]...
- Історія України – Пасічник М. С. – Причини феодальної роздробленості Розвиток продуктивних сил – передусім землеробства – дуже важливий фактор для Київської Русі. Поширення феодального землеволодіння супроводжувалося зміцненням економічного становища феодалів. Одночасно розвивалися міста, які перетворювалися на економічні й політичні центри. Збагачуючись за рахунок експлуатації сільського і міського населення, місцева знать – князі й бояри – засновувала нові фортеці, набирала дружини, поступово набувала великого політичного […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Монголо-татарська навала Монгольська держава сформувалася в кін. XII ст. Розрізнені племена об’єднав хан Темучин. Обраний у 1206 р. верховним правителем усієї Монголії – Чингізханом, він почав великі завойовницькі походи. Підкоривши Китай, вирушив у Середню Азію та на Кавказ. Полководці Чингізхана захопили Хорезм, Азербайджан, Грузію. Десятки держав і тисячі міст було розорено. У 1223 р. на річці Кал […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Наслідки війни Нелегкий, але героїчний бойовий шлях пройшов легіон Українських січових стрільців (УСС), створений з початком Першої світової війни як окремий структурний підрозділ австрійської армії. У серпні 1914 р. на заклик новостворених Головної української ради (міжпартійної політичної організації, яка представляла галицьких українців у Австрії в роки війни) та Бойової управи УСС (організаційно-координаційного центру легіону УСС) до новітнього […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Наслідки національного відродження Та все ж за порівняно короткий час наполеглива реалізація політики українізації дала значні результати. Протягом 1923-1927 pp. кількість українців серед службовців державного апарату зросла з 35 до 54 %. Якщо в 1922 р. українською мовою велося лише 20 % усього діловодства, то в 1927 р. цей показник досяг 70 %. Значний вплив українізація справила на […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Втрата української державності: причини і наслідки Внаслідок конфлікту між Головним отаманом С. Петлюрою і генералом Л. Денікіним почалися відхід і розвал української армії. Оточена з усіх боків ворогами, знесилена голодом і тифом, вона опинилася в жахливому становищі. Тільки в Жмеринці та її околицях від голоду й тифу загинуло 10 тис. галичан. 6 листопада 1919 р. командувач УГА Мирон Тарнавський під тиском […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 4.1. Литовсько-Руська держава 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Утвердження Литви на українських землях 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 4. УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ І ПОЛЬЩІ 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 18. Берестейська унія, її причини та наслідки Ідея об’єднання християнської церкви постала чи не відразу після її розколу в 1054 р. на православну та католицьку. Спроби реалізувати її здійснювалися неодноразово, але відповідні умови склалися лише в XVI ст. По-перше, кризовий стан православної церкви в Україні, що виявлявся у занепаді церковної дисципліни, непорозумінні між церковними І братствами та ієрархією, різкому зменшенні матеріальної підтримки […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Галичина 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства Наприкінці XII – у першій пол. XIII ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в історичній науці тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київської Русі – Владимиро-Суздальське князівство, а потім – і Московське царство. Проте видатний український історик М. Грушевський переконливо довів, […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 29. Період феодальної роздробленості Загальна характеристика періоду Період феодальної роздробленості (30-ті роки XII – 40-ві роки XIII ст.) характеризується поглибленням процесу феодалізації давньоруських земель. Ставала дедалі відчутнішою необхідність підвищення рівня виробництва, зміцнення економічних та інших зв’язків між окремими територіями. Формування відносно незалежних князівств не призвело до цілковитого політичного розладу держави. Специфікою давньоруського феодалізму було те, що представники пануючого роду […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Ярославичі Після смерті Ярослава троє його найвпливовіших синів – Ізяслав, Святослав та Всеволод – утворили своєрідний тріумвірат на чолі зі старшим київським князем. Впродовж двох десятиліть вони проводили спільну політику, підтримуючи єдність держави. Ярославичі разом обороняли країну від агресивних половців, які з’явилися на степових просторах Русі, вдосконалили ” Руську правду”, зокрема відмінивши давню родову помсту, протистояли […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 9. Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою Монгольська держава сформувалася напри-кін. XII ст. Розрізнені племена об’єднав хан Тему-чин. Обраний у 1206 р. верховним правителем усієї Монголії – Чингізханом, він почав великі завойовницькі походи. Підкоривши Китай, вирушив у Середню Азію та на Кавказ. Десятки держав і тисячі міст було розорено. У 1223 р. на р. Калка сталася перша збройна сутичка монголів із русинами, […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 2. Литовсько-польські унії та їх наслідки для України У період укладення трьох угод про політичний союз (унію), що тривав понад 180 років, змінювався характер підпорядкування українських земель польсько-литовській короні. Залишаючись за своїм типом середньовічною феодальною державою, Литовсько-Руська держава змінює внутрішню форму, режим правління стає дедалі жорсткішим, а влада – чужинською. Першою була Кревська унія 1385 року. Відповідно до неї Великий литовський князь Ягайло, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства Наприкінці XII – у першій пол. XIII ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в історичній науці тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київської Русі – Владимиро-Суздальське князівство, а потім – і Московське царство. Проте видатний український історик М. Грушевський переконливо довів, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства Наприкінці XII – у першій пол. XIII ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в історичній науці тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київської Русі – Владимиро-Суздальське князівство, а потім – і Московське царство. Проте видатний український історик М. Грушевський переконливо довів, […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 10. Галицьке та Волинське князівства в XI-XII ст Монгольська держава сформувалася напри-кін. XII ст. Розрізнені племена об’єднав хан Тему-чин. Обраний у 1206 р. верховним правителем усієї Монголії – Чингізханом, він почав великі завойовницькі походи. Підкоривши Китай, вирушив у Середню Азію та на Кавказ. Десятки держав і тисячі міст було розорено. У 1223 р. на р. Калка сталася перша збройна сутичка монголів із русинами, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 2. КИЇВСЬКА РУСЬ 2.1. Становлення централізованої держави на чолі з Києвом Проблема походження Київської Русі є одною з найактуальніших у вітчизняній історіографії. Навколо неї тривалий час велася гостра полеміка між двома таборами науковців – “норманістами” та “антинорманістами”. Теорії походження Русі “Норманісти” вважали, що як державність, так і саму назву “Русь” на київські землі принесли варяги – нормани, вихідці […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Теорії походження Русі 2.1. Становлення централізованої держави на чолі з Києвом Проблема походження Київської Русі є одною з найактуальніших у вітчизняній історіографії. Навколо неї тривалий час велася гостра полеміка між двома таборами науковців – “норманістами” та “антинорманістами”. Теорії походження Русі “Норманісти” вважали, що як державність, так і саму назву “Русь” на київські землі принесли варяги – нормани, вихідці […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 61. Поразка українських визвольних змагань 1917-1921 рр., її причини та наслідки Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 р. – День злуки УНР і ЗУНР. Уже практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки між урядами УНР і ЗУНР проводились переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУНР та Директорією УНР про “злуку […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 2.1. Становлення централізованої держави на чолі з Києвом 2.1. Становлення централізованої держави на чолі з Києвом Проблема походження Київської Русі є одною з найактуальніших у вітчизняній історіографії. Навколо неї тривалий час велася гостра полеміка між двома таборами науковців – “норманістами” та “антинорманістами”. Теорії походження Русі “Норманісти” вважали, що як державність, так і саму назву “Русь” на київські землі принесли варяги – нормани, вихідці […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Ярослав Мудрий Ставши князем у Києві, Ярослав Мудрий спрямував свої зусилля на відновлення централізованої держави, що послабшала в часи міжкнязівських усобиць та набігів печенігів. Він не зупинився перед тим, щоб кинути до в’язниці рідного брата Судисяава – псковського князя, котрий прагнув до самостійності; позбавив влади свого родича, новгородського посадника Костянтина Добринича, коли той почав підтримувати сепаратистські тенденції […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 91. Суперечливість перебудовних процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки Після смерті 76-річного Л. Брежнєва, а за ним і двох його наступників – 70 річного Ю. Андропова та 74-річного К. Черненка, до влади в СРСР нарешті прийшов представник молодшого покоління – 54-річний М. Горбачов, якого в березні 1985 р. було обрано генеральним секретарем ЦК КПРС. Саме з його ініціативи в Радянському Союзі почалася т. зв. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Волинь Волинська земля отримала назву від свого давнього політичного центру – міста Волинь на Західному Бузі. Вже на поч. XI ст. він зійшов з історичної арени і поступився місцем новій столиці – Володимиру, заснованому князем Володимиром Великим. Волинь, захищена від зовнішніх ворогів лісами, озерами, болотами, багата чорноземами, дикими звірами, мала розвинуте сільське господарство, різні промисли. Розташована […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 15. Литовсько-Руська держава: формування, устрій, суспільно-політичні відносини У XIV ст. історичні події розвивалися вкрай несприятливо для Русі-України: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, Польща захопила Галичину, Молдавське князівство – Буковину, а Угорщина – Закарпаття. Ослабленням Русі-України скористалося також […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 64. Голод 1921-1923 рр. в Україні, його причини і наслідки Одним із наслідків більшовицької політики “воєнного комунізму” стало падіння продуктивності праці населення, різке скорочення посівних площ, зниження обсягу сільськогосподарського виробництва і, як результат, загострення дефіциту продуктів харчування. Водночас великі райони Південної України, Поволжя та Північного Кавказу охопила посуха. Розпочався голод 1921-1923 рр. Лихо. зростало: у грудні 1921 р. голодувало 12% населення України, в січні 1922 […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Внутрішня децентралізація По смерті Данила Романовича Галицько-Волинська держава, незважаючи на деяку внутрішню децентралізацію в останній третині ХШ ст., залишалася єдиною ще майже століття. Внутрішня децентралізація Із самого початку її формально очолював Василько Романович (1264-1269), котрого решта князів шанувала як “отця і господина”. Він княжив на Волині, а сини Данила – у Галичині: Шварно – у Галичі, Белзі […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 70. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні, його причини та наслідки Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932-1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Володимир Великий Після смерті князя Святослава в Києві почав правити його старший син Ярополк (972-980). Та вже невдовзі між ним і його братами Олегом і Володимиром почалася кривава міжусобна боротьба за великокнязівський престол. За словами літописця, Олег, князь древлянський, на полюванні вбив Люта, сина воєводи Свенельда, головного радника Ярополка. За це останній, під’юджуваний Свенельдом, вторгся зі своєю […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 7. Київська Русь за князювання Ярославичів Після смерті Ярослава Мудрого його троє найвпливовіших синів – Ізяслав, Святослав та Всеволод – утворили своєрідний тріумвірат. Впродовж двох десятиліть вони проводили спільну політику, підтримуючи єдність держави. Ярославичі разом обороняли країну від агресивних половців, протистояли сепаратистським тенденціям молодших князів. Проте після невдалої для Русі битви з половцями на р. Альта на Переяславщині (1068) та повстання […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Відновлення єдності По смерті Данила Романовича Галицько-Волинська держава, незважаючи на деяку внутрішню децентралізацію в останній третині ХШ ст., залишалася єдиною ще майже століття. Внутрішня децентралізація Із самого початку її формально очолював Василько Романович (1264-1269), котрого решта князів шанувала як “отця і господина”. Він княжив на Волині, а сини Данила – у Галичині: Шварно – у Галичі, Белзі […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 28. Українсько-московська угода 1654 р., її причини та наслідки Богдан Хмельницький, частина інтелігенції та духовенства ще з 1648 р. зверталися до Московської держави з проханням допомогти Україні в боротьбі з польською шляхтою. Український гетьман, за свідченням царських воєвод, навіть погрожував Москві, якщо та не підтримає його проти Польщі. Нарешті 11 жовтня 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив прийняти Україну “під високу государеву руку”, […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 3. Політичні наслідки роздрібнення Київської Русі. Південно-західні руські князівства та їх політика (XII – перша половина XIV ст.) Роздрібнення Київської Русі Спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівнезалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та зовнішнім світом. Виникла нова політична ситуація, за якої в них відбувались як подальше роздрібнення, дезінтеграція, так і об’єднуючі процеси. Рушійною силою цих процесів була частина феодальної еліти, зорієнтована на підтримання влади легітимного князя. 3.1. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Вірування Протягом VІІ ст. праукраїнці зосереджувалися на правому березі Дніпра. VІІІ – IX ст., згідно з літописом “Повість временних літ”, на території сучасної України проживали такі племена: поляни заселяли сучасні Київщину і Канівщину; древляни – Східну Волинь; сіверяни – Дніпровське Лівобережжя; уличі – Південне Подніпров’я і Побужжя; хорвати – Прикарпаття та Закарпаття; волиняни (бужани) – Західну […]...