Історія України – Лазарович М. В. – Листопадовий зрив
Почалися останні приготування до збройного повстання. Зокрема, було вирішено взяти владу у Львові та краї вночі з 31 жовтня на 1 листопада, вироблено план захоплення Львова, а також реорганізовано ЦВК в Українську генеральну команду (УГК). До неї увійшли: сотник УСС Д. Вітовський, отаман УСС С. Горук, поручники УСС Б. Гнатевич та І. Цьокан, поручник П. Бубела, чотар Іванчук і підхорунжий УСС Д. Паліїв. Одночасно вживали заходів для організації виступу в усьому краї. 31 жовтня до 14-16-їгод. до всіх повітових центрів на ім’я раніше призначених комендантів або відомих українських громадян зі Львова було відправлено наказ за підписом Д. Вітовського з вимогою вночі з 31 жовтня на 1 листопада захопити владу в українські руки.
Того ж дня о 19-й год в Народному домі відбулося останнє перед виступом засідання Української генеральної команди, у якому взяли участь понад 100 осіб, у т. ч. бл. 40 старшин. Його вів сотник Вітовський. У короткій промові він охарактеризував міжнародне політичне становище і ситуацію в краї, вказав на завдання, поставлене перед українським військом, та повідомив, що УГК має в розпорядженні всього 1400 вояків та 60 старшин. Цей виступ, особливо останнє повідомлення, справили на присутніх неоднозначне враження. Значна частина з них засумнівалась, чи вдасться виступ, а деякі навіть пропонували відкласти його на тиждень і за цей час добре підготуватися. Але Д. Вітовський нагадав, що Польська ліквідаційна комісія вже завтра прибуває до Львова, щоб негайно перебрати владу, та що на провінцію вже вислано кур’єрів із наказом про перебрання українцями влади. “Мусимо зайняти Львів цієї ночі, – заявив він. – Наша честь вимагає, щоб ми перші взяли владу в нашім краю, навіть хоч би прийшлося її завтра утратити”. Проти такої логіки заперечень не знайшлося. Учасники засідання взялися до остаточного з’ясування деталей виступу, початок якого було призначено на 4-ту год ранку.
У ході повстання, згідно з оперативним планом, було нейтралізовано німецькі й угорські військові частини, а також роззброєно польських солдатів і офіцерів львівського гарнізону. Вдалося зайняти головні адміністративні центри та інтернувати там австрійського намісника графа Гуйна і військового командувача фельдмаршала Пфеффера. Було захоплено пошту, телеграф, вокзали, склади, міську ратушу, на якій, за наказом сотника Вітовського, вивісили український прапор. Львів опинився в руках українців. 1 листопада 1918 р. бл. 7 год ранку Дмитро Вітовський доповів Костю Левицькому, тодішньому голові львівської делегації Української Національної Ради, що українські війська “заняли Львів і обсадили всі державні установи без проливу крові і взагалі без жертв “. Невдовзі в місті з’явилися прокламації за підписом УНРади, у яких говорилося: “Український Народе! Голосимо Тобі святу вість про Твоє визволення з вікової неволі. Від нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави…”. Тоді ж Д. Вітовський повідомив Раду міністрів у Києві: “Занятий українськими військами Львів складає поклін Києву, столиці всієї України”. Більш-менш успішно перебирали владу й у провінції.





Related posts:
- Історія України – Пасічник М. С. – Західноукраїнська Народна Республіка. Листопадовий чин Повстання у Львові розпочалося 1 листопада 1918 р., коли на рату-шевій вежі пробила 4. 00. Невдовзі Д. Вітовський приймав перші рапорти. І. Цьокан домовився про нейтралітет німецьких і угорських частин. О 5. 00 старшини Марганець і Сендецький зі своїми підрозділами зайняли намісництво і ратушу, арештували генерала Гуйна. Зв’язковий четаря Г. Труха повідомляв, що захоплено австрійську […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Листопадовий переворот у Петрограді Тим часом в Росії намітився поворот до згортання революції. Почали формуватись непартійні організації правого штибу: Союз георгіївських ковалерів, Рада союзу козацьких військ, Військова ліга. У травні 1917 р. при Ставці Верховного головнокомандуючого утворився Союз офіцерів армії і флоту. Керенський оголосив курс на порятунок революції, взяв на себе надзвичайні повноваження. Верховним головнокомандуючим призначено популярного, але жорсткого […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Передумови повстання Революційні події 1917-1918рр. на Наддніпрянщині мали великий вплив на населення Галичини, Буковини та Закарпаття, незважаючи на кордони, які їх розділяли. Озброєні багатими традиціями визвольних змагань західні українці посилили боротьбу за національно-держав не відродження краю. Досягненню їх віковічної мети сприяло і міжнародне становище. Передумови повстання Восени 1918 р. Австро-Угорщина опинилася в умовах політичного розпаду. На Галичину […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 12.3. Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях Революційні події 1917-1918рр. на Наддніпрянщині мали великий вплив на населення Галичини, Буковини та Закарпаття, незважаючи на кордони, які їх розділяли. Озброєні багатими традиціями визвольних змагань західні українці посилили боротьбу за національно-держав не відродження краю. Досягненню їх віковічної мети сприяло і міжнародне становище. Передумови повстання Восени 1918 р. Австро-Угорщина опинилася в умовах політичного розпаду. На Галичину […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 58. Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у 1918-1919 рр. Українська галицька армія Революційні події 1917-1918 рр. у Наддніпрянщині справили великий вплив на населення Галичини, Буковини та Закарпаття, незважаючи на кордони, які їх розділяли. Маючи багаті традиції визвольних змагань, західні українці посилили боротьбу за національно-державне відродження краю. Досягненню їх віковічної мети сприяло і міжнародне становище. Восени 1918 р. Австро-Угорщина опинилася в умовах політичного розпаду. На Галичину зазіхала новостворена […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Акт злуки УНР і ЗУ HP Вже через місяць після Листопадового зриву, 1 грудня 1918 p., у Фастові укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУ HP і Директорією УНР про “злуку обох українських держав водну державну одиницю”. На засіданні 3 січня 1919 р. Українська Національна Рада в Станіславі, куди переїхав весь апарат уряду, одностайно прийняла ухвалу про об’єднання ЗУНР та […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Москвофіли Колоніальне становище Західної України, її економічна відсталість, численні кріпосницькі пережитки зумовили характер та особливості суспільно-політичного й національно-культурного руху в краї. Мляве та сонне життя галицьких українців у 50-х роках переривали лише суперечки про мову та правопис і т. зв. азбучна війна, що виникла в кін. 60-х років через проект австрійського уряду, згідно з яким українцям […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Українсько-польська війна Вже через місяць після Листопадового зриву, 1 грудня 1918 p., у Фастові укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУ HP і Директорією УНР про “злуку обох українських держав водну державну одиницю”. На засіданні 3 січня 1919 р. Українська Національна Рада в Станіславі, куди переїхав весь апарат уряду, одностайно прийняла ухвалу про об’єднання ЗУНР та […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Возз’єднання Козацької України Восени 1666 р. правобережний гетьман, очевидно, отримавши перші звістки про зміст московсько-польських переговорів, які проходили у с. Андрусові на Смоленщині і фактично загрожували вже міжнародним поділом Української держави, стає на шлях відкритого розриву з Польщею. Маючи намір звільнити все Правобережжя, щоб де-факто вивести його за рамки Андрусівських перемовин і таким чином перетворити на базу для […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Посилення польських впливів у Галичині Колоніальне становище Західної України, її економічна відсталість, численні кріпосницькі пережитки зумовили характер та особливості суспільно-політичного й національно-культурного руху в краї. Мляве та сонне життя галицьких українців у 50-х роках переривали лише суперечки про мову та правопис і т. зв. азбучна війна, що виникла в кін. 60-х років через проект австрійського уряду, згідно з яким українцям […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Ліквідація Гетьманату Політика гетьманського уряду від початку викликала опозицію більшості українських політичних партій. Проти неї виступили II Всеукраїнський селянський та Робітничий з’їзди, які, незважаючи на заборону властей, нелегально відбулися у Києві в травні 1918 р. Несхвалення нового режиму висловили представники залізничників і телеграфістів. Ще гостріше гетьманську владу, метою якої, мовляв, було “знищення української державності і всіх здобутків […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Антигетьманська опозиція Політика гетьманського уряду від початку викликала опозицію більшості українських політичних партій. Проти неї виступили II Всеукраїнський селянський та Робітничий з’їзди, які, незважаючи на заборону властей, нелегально відбулися у Києві в травні 1918 р. Несхвалення нового режиму висловили представники залізничників і телеграфістів. Ще гостріше гетьманську владу, метою якої, мовляв, було “знищення української державності і всіх здобутків […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Воєнні дії проти Польщі Восени 1666 р. правобережний гетьман, очевидно, отримавши перші звістки про зміст московсько-польських переговорів, які проходили у с. Андрусові на Смоленщині і фактично загрожували вже міжнародним поділом Української держави, стає на шлях відкритого розриву з Польщею. Маючи намір звільнити все Правобережжя, щоб де-факто вивести його за рамки Андрусівських перемовин і таким чином перетворити на базу для […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Друга війна більшовицької Росії проти України Використавши важке становище Директорії, більшовики організували другий похід на Україну. Вже 17 листопада 1918 р. в Москві утворилася Рада українського фронту – В. Антонов-Овсієнко, И. Сталін та В. Затонський. У розпорядженні Ради були 48-й Воронезький робітничий полк, 2-га Орловська кавалерійська дивізія. Одночасно за рішенням ЦК РКП(б) (Центрального комітету Російської комуністичної партії (більшовиків)) було утворено маріонетковий […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Анексія західноукраїнських земель 14.1. Національна політика Польщі на окупованих територіях Західноукраїнське населення виявилося єдиною великою спільнотою колишньої Австро-Угорської імперії, що після Першої світової війни не зберегла незалежності. Зазнавши поразки в національно-визвольних змаганнях, більшість його опинилася в складі Польщі, де до Східної Галичини додалися й Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина та Підляшшя, які раніше перебували в складі Російської імперії. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Наростання політичної кризи Ситуація в Україні з кожним днем погіршувалася. Розхитане війною економічне життя занепадало. Голод примарою ходив по Росії і зачепив Чернігівщину. Продовольчих запасів було мало. Петроград вигрібав з України все, що можна було. І цим обмежувалася його продовольча політика. Податків ніхто не платив. Селянство, змучене війною, революцією, розорялося. Суд, поліція не функціонували. З фронту масово втікали […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Програма революційних перетворень Після перемоги збройного повстання Директорія фактично перетворилася на уряд ново відродженої Української Народної Республіки. У той час вона переживала мить тріумфу, свого найвищого злету. Програма революційних перетворень Директорія відмінила декрети гетьманського уряду, арештувала кількох гетьманських міністрів. Інші виїхали за кордон або перейшли в підпілля. Було звільнено з роботи чимало державних службовців. У державних установах заборонено […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Гадяцький договір Московський уряд з самого початку зволікав із визнанням гетьманства І. Виговського, вимагаючи від нього чимало поступок і найперше – введення до багатьох міст України царських залог на чолі з воєводами. Уже після Переяславської ради з’ясувалося, що Москва аж ніяк не збирається дотримуватися досягнутої угоди і схильна розглядати Україну як невід’ємну частину своєї держави, на яку […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 14. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20-30-ті роки XX століття 14.1. Національна політика Польщі на окупованих територіях Західноукраїнське населення виявилося єдиною великою спільнотою колишньої Австро-Угорської імперії, що після Першої світової війни не зберегла незалежності. Зазнавши поразки в національно-визвольних змаганнях, більшість його опинилася в складі Польщі, де до Східної Галичини додалися й Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина та Підляшшя, які раніше перебували в складі Російської імперії. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 14.1. Національна політика Польщі на окупованих територіях 14.1. Національна політика Польщі на окупованих територіях Західноукраїнське населення виявилося єдиною великою спільнотою колишньої Австро-Угорської імперії, що після Першої світової війни не зберегла незалежності. Зазнавши поразки в національно-визвольних змаганнях, більшість його опинилася в складі Польщі, де до Східної Галичини додалися й Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина та Підляшшя, які раніше перебували в складі Російської імперії. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Поступовий занепад З припиненням династії Романовичів Галицько-Волинська держава поступово занепадає. Знову посилюються політичні впливи галицького боярства, яке протидіяло встановленню міцної князівської влади, зростає втручання у внутрішні справи іноземних країн, насамперед Польщі, Угорщини та Литви, які, подолавши міжусобну анархію, стали сильними централізованими державами. Внаслідок цього галицько-волинський престол певний час залишався вакантним. Лише у 1325 р. внаслідок компромісу між […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Наростання українського спротиву Поряд із обмеженням політичних прав українці Галичини, Буковини й Закарпаття потерпали від національного гніту. Зокрема, хоча Галичину, передусім Східну, заселяли переважно українці, політична, економічна і культурна перевага цілком належала полякам. Австро-угорський уряд спирався в Галичині на польську аристократію, яка відігравала важливу роль. У її руках перебували всі місцеві адміністративні посади, суд і поліційне управління. З […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Карпатська Україна У міру зростання національної свідомості серед населення Закарпаття українські політики все настійливіше вимагали автономії краю. Але чеський уряд зволікав з реалізацією своїх зобов’язань, віддаючи перевагу централізованому управлінню. Ситуація змінилася після укладення 29-30 вересня 1938 р. Мюнхенської угоди, коли керівники Великобританії та Франції вирішили “умиротворити” нацистську Німеччину за рахунок західних територій Чехо-Словаччини. Зазнавши дошкульного удару, остання […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Національна дискримінація Поряд із обмеженням політичних прав українці Галичини, Буковини й Закарпаття потерпали від національного гніту. Зокрема, хоча Галичину, передусім Східну, заселяли переважно українці, політична, економічна і культурна перевага цілком належала полякам. Австро-угорський уряд спирався в Галичині на польську аристократію, яка відігравала важливу роль. У її руках перебували всі місцеві адміністративні посади, суд і поліційне управління. З […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 10.3. Перетворення Західної України на “П’ємонт” національного відродження (друга половина XIX ст.) Після придушення революції 1848-1849 pp. правлячі кола Австрійської імперії зробили спробу ліквідувати революційні реформи й відновити абсолютну владу цісаря. Зокрема було розпущено парламент та скасовано конституцію. Однак невдовзі Австрія, зазнавши дошкульних поразок на міжнародній арені, спочатку від французів та сардинців в Італії (1859), а згодом – від Пруссії (1866), змушена була піти на радикальну реорганізацію […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Антипольська коаліція У відповідь на українсько-московську угоду поляки і татари об’єднали свої сили, уклавши влітку 1654 р. т. зв. Вічний договір, і почали новий етап війни. Уже в листопаді 30-тисячна польська армія вторглася на Брацлавщину, згодом до неї приєдналася 30- 40-тисячна татарська орда. Усвідомлюючи небезпеку, Б. Хмельницький зажадав від Москви негайної допомоги. Однак остання, намагаючись насамперед оволодіти […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розрив відносин з Московією Московський уряд з самого початку зволікав із визнанням гетьманства І. Виговського, вимагаючи від нього чимало поступок і найперше – введення до багатьох міст України царських залог на чолі з воєводами. Уже після Переяславської ради з’ясувалося, що Москва аж ніяк не збирається дотримуватися досягнутої угоди і схильна розглядати Україну як невід’ємну частину своєї держави, на яку […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 5. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО 5.1. Формування козаччини на українських землях Центральним явищем історії України XVI-XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно обороняло рідний край від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях. Його колискою була Південна Україна, що знаходилася на межі двох […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Причини зародження козацтва 5.1. Формування козаччини на українських землях Центральним явищем історії України XVI-XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно обороняло рідний край від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях. Його колискою була Південна Україна, що знаходилася на межі двох […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Відновлення війни з Польщею У відповідь на українсько-московську угоду поляки і татари об’єднали свої сили, уклавши влітку 1654 р. т. зв. Вічний договір, і почали новий етап війни. Уже в листопаді 30-тисячна польська армія вторглася на Брацлавщину, згодом до неї приєдналася 30- 40-тисячна татарська орда. Усвідомлюючи небезпеку, Б. Хмельницький зажадав від Москви негайної допомоги. Однак остання, намагаючись насамперед оволодіти […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Загострення відносин із Москвою У відповідь на українсько-московську угоду поляки і татари об’єднали свої сили, уклавши влітку 1654 р. т. зв. Вічний договір, і почали новий етап війни. Уже в листопаді 30-тисячна польська армія вторглася на Брацлавщину, згодом до неї приєдналася 30- 40-тисячна татарська орда. Усвідомлюючи небезпеку, Б. Хмельницький зажадав від Москви негайної допомоги. Однак остання, намагаючись насамперед оволодіти […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Скасування панщини На поч. 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід’ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно-поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси пішла назва революції – “Весна народів”. Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня виросли перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію. Скасування […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 12.4. Встановлення влади Директори: відродження та занепад УНР Після перемоги збройного повстання Директорія фактично перетворилася на уряд ново відродженої Української Народної Республіки. У той час вона переживала мить тріумфу, свого найвищого злету. Програма революційних перетворень Директорія відмінила декрети гетьманського уряду, арештувала кількох гетьманських міністрів. Інші виїхали за кордон або перейшли в підпілля. Було звільнено з роботи чимало державних службовців. У державних установах заборонено […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Революційна боротьба На поч. 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід’ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно-поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси пішла назва революції – “Весна народів”. Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня виросли перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію. Скасування […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Здобутки національного руху Минуло небагато часу і з’явилися перші результати органічної праці. За період від Франкового “Не нора!..” (1880) до 1898р. український рух зміцнів і організаційно, і кількісно настільки, що поет констатував: “Ще не вмерла, ще не вмерла і не вмре!”. Широкі кола українства Галичини усвідомлювали свою окремішність і поступово переходили до примату національної ідеї. Так, у 1893 […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Головна Руська Рада На поч. 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід’ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно-поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси пішла назва революції – “Весна народів”. Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня виросли перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію. Скасування […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Румунський окупаційний режим Окрім Польщі, значну частину західноукраїнських земель після розвалу Австро-Угорщини захопили Румунія, яка зосередила у своїх руках Північну Буковину, закарпатську Сигітщину та Бессарабію (Хотинський, Ізмаїльський і Акерманський (зараз – Білгород-Дністровський район Одеської області) повіти), що до війни належала Російській імперії, – загалом там проживало бл. 1 млн осіб та Чехо-Словаччина – Закарпаття і Пряшівщину з населенням […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Від Жовтих Вод до Замостя Отримавши від розвідників інформацію про час і напрямок виступу ворожих військ, Б. Хмельницький на чолі 4-5 тис. українців і 3-4 тис. татар Тугай-бея вирушив назустріч, вдало використавши їхню роз’єднаність. Оточивши 29 квітня противника біля р. Жовті Води (неподалік теперішнього м. Жовті Води Дніпропетровської обл.), він під час боїв, що набрали затяжного характеру, зумів заручитися підтримкою […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Державне будівництво Законодавчим органом молодої держави стала Українська Національна Рада, яку очолював Євген Петрушевич. До неї входило понад 150 послів від повітів та міст краю. Вже 5 листопада, виражаючи інтереси всього західноукраїнського населення, вона у своїй програмній декларації проголосила загальне виборче право, рівність усіх громадян незалежно від віри, мови, стану чи статі перед законом, 8-годинний робочий день, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 5.1. Формування козаччини на українських землях 5.1. Формування козаччини на українських землях Центральним явищем історії України XVI-XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно обороняло рідний край від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях. Його колискою була Південна Україна, що знаходилася на межі двох […]...