Історія України – Лазарович М. В. – 14.1. Національна політика Польщі на окупованих територіях
14.1. Національна політика Польщі на окупованих територіях
Західноукраїнське населення виявилося єдиною великою спільнотою колишньої Австро-Угорської імперії, що після Першої світової війни не зберегла незалежності. Зазнавши поразки в національно-визвольних змаганнях, більшість його опинилася в складі Польщі, де до Східної Галичини додалися й Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина та Підляшшя, які раніше перебували в складі Російської імперії. Всього тут проживало до 6 млн осіб.
Анексія західноукраїнських земель
Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина і Підляшшя були приєднані до Польської держави згідно з Ризьким мирним договором (1921) між Польщею та радянськими урядами Росії і України. Що ж до Східної Галичини, то з червня 1919 р. визначенням її статусу займалися представники Антанти на Паризькій мирній конференції. Польські дипломати намагалися отримати мандат на анексію цієї території. Антанта погодилася віддати Східну Галичину Польщі тільки на 10 років, після чого населення референдумом мало вирішити свою подальшу долю. Згодом Рада послів Антанти погодилася на входження західноукраїнських земель до Польщі на 25 років. Поляки відкинули і цю постанову країн-переможниць, заявивши, що “без Львова і Галичини не може існувати польська республіка” . Нарешті поневолювачі добилися свого: 14 березня 1923 р. Рада послів визнала Східну Галичину частиною Польщі. Польський уряд зобов’язався забезпечити національним меншинам умови для вільного розвитку та надати Галичині автономію, але цю обіцянку так і не було виконано.
Українці з самого початку виявили опозиційне ставлення до окупаційного режиму, не визнавали права Речі Посполитої на землі колишньої ЗУНР. Вони саботували перепис 1921 р. та парламентські вибори 1922 р. як такі, що порушують спеціальний статус Галичини. До 1923 р. у Відні існував еміграційний уряд ЗУНР, який настійливо добивався від Антанти відновлення незалежності західноукраїнських земель та надсилав їй численні ноти протесту проти польської окупації краю. Навіть після остаточної ухвали про приєднання Східної Галичини до Польщі місцеві українці продовжували вважати польську владу окупаційною.
Related posts:
- Історія України – Лазарович М. В. – Анексія західноукраїнських земель 14.1. Національна політика Польщі на окупованих територіях Західноукраїнське населення виявилося єдиною великою спільнотою колишньої Австро-Угорської імперії, що після Першої світової війни не зберегла незалежності. Зазнавши поразки в національно-визвольних змаганнях, більшість його опинилася в складі Польщі, де до Східної Галичини додалися й Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина та Підляшшя, які раніше перебували в складі Російської імперії. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 14. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20-30-ті роки XX століття 14.1. Національна політика Польщі на окупованих територіях Західноукраїнське населення виявилося єдиною великою спільнотою колишньої Австро-Угорської імперії, що після Першої світової війни не зберегла незалежності. Зазнавши поразки в національно-визвольних змаганнях, більшість його опинилася в складі Польщі, де до Східної Галичини додалися й Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина та Підляшшя, які раніше перебували в складі Російської імперії. […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 72. Національна політика Польщі в Галичині та на Волині у 1920-1930-х роках Західноукраїнське населення виявилося єдиною великою спільнотою колишньої Австро-Угорської імперії, що після Першої світової війни не зберегла незалежності. Зазнавши поразки у національно-визвольних змаганнях, більшість його опинилося в складі Польщі, де до Східної Галичини додалися також Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина та Підляшшя, які раніше перебували в складі Російської імперії. Всього тут проживало до 6 млн. осіб. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Політика Польщі на західноукраїнських землях Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування українських земель не відбувалося так легко, як для литовців. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких правителів польський король Казимир називав ці землі “королівством Руським”. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Національна політика 9.1. Суспільно-політичне та економічне становище в кінці XVIII – першій половині XIX ст. У результаті антиукраїнської політики правлячих кіл Росії в кін. XVHI ст. було остаточно впроваджено та зміцнено царську владу на Лівобережжі та Слобожанщині. Нові зміни політичного ладу на частині українських земель, підпорядкованих Польщі, відбулися після другого (1793) і третього (1795) поділів Речі Посполитої. […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Українці на етнічних українських землях у складі Польщі Після Першої світової війни, в міру того, як на місці нещодавно могутніх імперій поставали національні держави, у Східній Європі формувався новий політичний порядок. Загальне визнання дістав принцип самовизначення націй. Проте застосовувався він не завжди. Внаслідок того не всі народи здобули державність. Серед останніх були західні українці. Новопосталі сусідні держави шляхом прямої військової агресії за допомогою […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 4. УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ І ПОЛЬЩІ 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Воєнні дії проти Польщі Восени 1666 р. правобережний гетьман, очевидно, отримавши перші звістки про зміст московсько-польських переговорів, які проходили у с. Андрусові на Смоленщині і фактично загрожували вже міжнародним поділом Української держави, стає на шлях відкритого розриву з Польщею. Маючи намір звільнити все Правобережжя, щоб де-факто вивести його за рамки Андрусівських перемовин і таким чином перетворити на базу для […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 13.2. Національна політика більшовиків в Україні Українське відродження сер. 1920-х – поч. 1930-х pp. – надзвичайно цікаве явище в історії України. Безсумнівно, що його коріння знаходилося в періоді недовготривалої української державності 1917-1919 pp., який розкував творчі можливості української нації. Динаміка процесу національного відродження була настільки сильною, що він розвивався далі, незважаючи на великі втрати в лавах інтелігенції під час громадянської війни […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 16. Польська експансія На українські землі в другій половині XIV – середині XVII ст. Люблінська унія Як відомо, ще в сер. XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків процес опанування західноукраїнськими землями був нелегким. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Україна у складі Речі Посполитої Прийняття Люблінської унії мало для українців фатальні наслідки. Якщо до 1569 р. становище українських і білоруських земель у складі Литви було стерпним, то тепер ситуація докорінно змінилася: розпочався повсюдний наступ польсько-литовської адміністрації на права українського населення. Він охоплював насамперед економічну сферу, де уряд новоствореної Речі Посполитої всіляко підтримував магнатство, в руках якого навіть король зоставався […]...
- Історія України – Гарін В. Б – Українці в Польщі Практично одночасно з колективізацією в Україні, як, втім, і у всьому СРСР, почалася нова хвиля терору. У 1930 р. в Харкові пройшов судовий процес над членами організації “Союз звільнення України”. Сьогодні неможливо точно визначити, чи існувала організації насправді, чи справа була сфабрикована ГПУ. Проте 45 видних представників української інтелігенції було арештовано і заслано до сибірських […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Національна дискримінація Поряд із обмеженням політичних прав українці Галичини, Буковини й Закарпаття потерпали від національного гніту. Зокрема, хоча Галичину, передусім Східну, заселяли переважно українці, політична, економічна і культурна перевага цілком належала полякам. Австро-угорський уряд спирався в Галичині на польську аристократію, яка відігравала важливу роль. У її руках перебували всі місцеві адміністративні посади, суд і поліційне управління. З […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Наступ на національні права українців Метою польської політики на західноукраїнських землях було придушення національних прагнень українців. Але оскільки вони складали не менше 16-16 % всього населення Польщі” то влада змушена була робити це обережно, діючи за принципом “поділяй і володарюй”. Насамперед вона прагнула скористатися тим, що у Польській державі українці творили ніби дві громади. До першої належали понад 3 млн […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Адміністративний поділ 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Як відомо, наприкін. XVIII ст. відбувся черговий перерозподіл України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Габсбургі в загарбала північну частину Молдавії з містами Чернівці, Серет та Сучава, мотивуючи це тим, що даний край […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 4.3. Становище Правобережної України під владою Польщі Польща відновлювала на Правобережжі порядки, які існували до повстання Б. Хмельницького. Зростали земельні володіння польських магнатів (40 магнатських родин володіли 80% території Правобережжя), посилювалося соціальне гноблення українського селянства (в деяких маєтках панщина становила 5-6 днів). Відновлювалося переслідування православ’я. У 1699 р. польський сейм скасував на Правобережжі козацький устрій. Козаки були оголошені поза законом, за винятком […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Як відомо, наприкін. XVIII ст. відбувся черговий перерозподіл України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Габсбургі в загарбала північну частину Молдавії з містами Чернівці, Серет та Сучава, мотивуючи це тим, що даний край […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 41. Політика російського царату на українських землях наприкінці XVIII – першій половині XIX ст У результаті антиукраїнської політики правлячих кіл Росії наприкін. ХVІІІ ст. було остаточно впроваджено та зміцнене царську владу на Лівобережжі та Слобожанщині. Нові зміни політичного ладу на частині українських земель, підпорядкованих Польщі, відбулися після другого і третього поділів Речі Посполитої. До Російської держави увійшли Київщина, Брацлавщина, Східна Волинь і частина Білорусі, а потім і Західна Волинь. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Передумови повстання Революційні події 1917-1918рр. на Наддніпрянщині мали великий вплив на населення Галичини, Буковини та Закарпаття, незважаючи на кордони, які їх розділяли. Озброєні багатими традиціями визвольних змагань західні українці посилили боротьбу за національно-держав не відродження краю. Досягненню їх віковічної мети сприяло і міжнародне становище. Передумови повстання Восени 1918 р. Австро-Угорщина опинилася в умовах політичного розпаду. На Галичину […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 10. ЗАХІДНА УКРАЇНА В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ (кінець XVIII – XIX століття) 10.1. Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Як відомо, наприкін. XVIII ст. відбувся черговий перерозподіл України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Габсбургі в загарбала північну частину Молдавії з містами Чернівці, Серет та Сучава, мотивуючи це тим, що даний край […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Держава і право на західних українських землях у період міжвоєнної окупації Після Першої світової війни, в міру того, як на місці нещодавно могутніх імперій поставали національні держави, у Східній Європі формувався новий політичний порядок. Загальне визнання дістав принцип самовизначення націй. Проте застосовувався він не завжди. Внаслідок того не всі народи здобули державність. Серед останніх були західні українці. Новопосталі сусідні держави шляхом прямої військової агресії за допомогою […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – Вступ Складний і героїчний історичний шлях, яким пройшли українці, гідний великого європейського народу. Впродовж століть, а можливо і тисячоліть, українська нація формувалася на території сучасної України, творила самобутню матеріальну й духовну культуру, суспільно-політичну думку. Дослідники знаходять її коріння у Трипільській культурі, яка досягла найвищого розвитку на наших землях упродовж IV-Ш тис. до народження Христа (далі – […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 12.3. Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях Революційні події 1917-1918рр. на Наддніпрянщині мали великий вплив на населення Галичини, Буковини та Закарпаття, незважаючи на кордони, які їх розділяли. Озброєні багатими традиціями визвольних змагань західні українці посилили боротьбу за національно-держав не відродження краю. Досягненню їх віковічної мети сприяло і міжнародне становище. Передумови повстання Восени 1918 р. Австро-Угорщина опинилася в умовах політичного розпаду. На Галичину […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Соціально-політичне становище українців у складі Польщі Політика Польської держави в українському питанні основувалася на ідейних засадах – доктринах і концепціях, напрацьованих польськими політичними силами з кінця XIX – початку XX ст., серед яких найбільш впливовими й популярними щодо України були т. зв. “інкорпораційна” і “федераціоністська”. Ідея “інкорпорації”, тобто приєднання українських земель до Польської держави, була позицією націонал-демократів, т. зв. ендеків, лідером […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 12. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 років 12.1. Центральна Рада: становлення національної державності Одним із наслідків Першої світової війни стала перемога Лютневої демократичної революції 1917р. в Росії, якою було покладено край багатовіковому монархічному режимові династії Романових. Революція розпочалася 23 лютого (8 березня н. ст.), коли соціалістичні партії організували в Петрограді демонстрацію. У наступні дні страйки і демонстрації стали масовими. До страйкарів-робітників приєднався […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 67. Національна політика більшовиків на українських землях у 1920-1930-ті роки Надзвичайно цікавим явищем в історії України було українське відродження сер. 1920-х – поч. 1930-х років. Безсумнівно, його коріння були в періоді нетривалої української державності 1917-1919 рр., який розкував творчі можливості української нації. Успіхи в національно-культурному будівництві того часу були досягнуті передусім завдяки політиці, що увійшла в історію під назвою коренізаціі. Намагаючись розширити національну та соціальну […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Розділ VI. Держава і право на західних українських землях у міжвоєнний період та у роки воєнного протистояння між СРСР і Німеччиною (1920-ті – середина 1940-х років) Після Першої світової війни, в міру того, як на місці нещодавно могутніх імперій поставали національні держави, у Східній Європі формувався новий політичний порядок. Загальне визнання дістав принцип самовизначення націй. Проте застосовувався він не завжди. Внаслідок того не всі народи здобули державність. Серед останніх були західні українці. Новопосталі сусідні держави шляхом прямої військової агресії за допомогою […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Поступовий занепад З припиненням династії Романовичів Галицько-Волинська держава поступово занепадає. Знову посилюються політичні впливи галицького боярства, яке протидіяло встановленню міцної князівської влади, зростає втручання у внутрішні справи іноземних країн, насамперед Польщі, Угорщини та Литви, які, подолавши міжусобну анархію, стали сильними централізованими державами. Внаслідок цього галицько-волинський престол певний час залишався вакантним. Лише у 1325 р. внаслідок компромісу між […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Статус західноукраїнських земель у повоєнний час Статус західноукраїнських земель у повоєнний час По завершенні Першої світової війни третина українських земель перебувала у складі Польщі, Румунії і Чехословаччини. Зазвичай ці землі називають західноукраїнськими, рідше – Західною Україною. Назва “Західна Україна” стосується головним чином тих українських земель у складі Польщі, які в 1939 р. перейшли до Радянського Союзу, – Східної Галичини, Західної Волині […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Люблінська унія Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування українських земель не відбувалося так легко, як для литовців. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких правителів польський король Казимир називав ці землі “королівством Руським”. […]...