Історія України – Лазарович М. В. – 12.2. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського
Усунення з історичної арени Центральної Ради не означало припинення української державності. Вона продовжила своє існування у Гетьманаті – періоді, який тривав в Україні трохи більш як півроку.
Переворот 29 квітня
29 квітня 1918 р., у день, коли припинила діяльність Центральна Рада, у Києві, у приміщенні цирку Крутикова, зібрався з’їзд хліборобів-землевласників, на який прибуло бл. 8 тис. учасників – в основному представників заможного селянства. Його делегати в промовах різко критикували політику Центральної Ради, зокрема аграрну, вимагали відновлення приватної власності на землю та встановлення в Україні міцної державної влади. Учасники з’їзду одноголосно обрали гетьманом України Павла Скоропадського – великого землевласника, нащадка старовинного козацького роду на Полтавщині, колишнього ад’ютанта російського монарха Миколи II, авторитетного царського генерала. Популярності П. Скоропадського серед української громадськості сприяло те, що він першим з-поміж генералів царської армії влітку 1917 р. українізував свій кінний корпус, а через кілька місяців був обраний військовим отаманом Українського вільного козацтва.
Повалення Центральної Ради населення України в цілому сприйняло байдуже. Адже, на загальну думку, Рада соціалістичними експериментами довела країну до хаосу та беззаконня, її необхідно було замінити сильним, дієздатним державним органом. Цього бажало і командування німецьких окупаційних військ, яке побачило в Центральній Раді силу, спроможну виконати договірні зобов’язання, передбачені Брестським миром, зокрема поставити Німеччині значну кількість продовольства в обмін на воєнну допомогу.
Related posts:
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 57. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського 29 квітня 1918 р., у день, коли припинила діяльність Центральна Рада, у Києві зібрався з’їзд хліборобів-землевласників. Його делегати одноголосно обрали гетьманом України Павла Скоропадського – авторитетного генерала, нащадка старовинного козацького роду. Того самого дня прихильники гетьмана майже без кровопролиття оволоділи всіма державними установами. Очоливши Українську державу, генерал П, Скоропадський поставив завдання відновити у країні порядок, […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – 6.3 Українська держава гетьмана Павла Скоропадського: досягнення і поразки 29 квітня 1918 року – в останній день існування Центральної Ради-в Києві зібрався хліборобський конгрес. У його роботі взяли участь 8000 чол., переважно селян, від 8 українських губерній. Промовці висловлювали незадоволення політикою Центральної Ради, соціалістичними експериментами і вимагали відновлення приватної власності на землю та утворення міцної влади у формі історичного гетьманату. Присутні одностайно обрали гетьманом […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 2. Українська держава часів гетьмана Павла Скоропадського Навесні 1918 р. в Україні загострилася криза, спричинена невдалою внутрішньополітичною і зовнішньополітичною діяльністю Центральної Ради. По-перше, невдоволеними були заможні верстви селянства, які намагалися відновити і узаконити приватну власність на землю та покласти край безладу, грабункам і свавіллю. По-друге, великі землевласники, поміщики плекали надію з допомогою окупаційних німецько-австрійських військ повернути собі конфісковані маєтності та землі. По-третє, […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 9.2. Українська держава гетьмана П. Скоропадського Політична платформа П. Скоропадського Державний переворот 29 квітня 1918 р. відбувся майже безкровно. Згідно з “Законом про тимчасовий державний устрій України” вся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася в руках гетьмана, якого також величали великим князем київським, королем галицьким. Гетьман призначав отамана (голову) Ради Міністрів, затверджував склад кабінету, мав право оголошувати амністію, військовий або надзвичайний стан, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Переворот 29 квітня Усунення з історичної арени Центральної Ради не означало припинення української державності. Вона продовжила своє існування у Гетьманаті – періоді, який тривав в Україні трохи більш як півроку. Переворот 29 квітня 29 квітня 1918 р., у день, коли припинила діяльність Центральна Рада, у Києві, у приміщенні цирку Крутикова, зібрався з’їзд хліборобів-землевласників, на який прибуло бл. 8 […]...
- Історія України – Коваль М. В. – Розділ II. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО § 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну Відступ радянських військ з України 18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли в наступ по всьому фронту від Балтійського моря до Карпат. На київському напрямі діяли 23 дивізії. Перед ними було поставлено завдання захопити Київ і просуватися далі на Полтаву, Харків і Ростов-на-Дону. 24 лютого на […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 6.3. Доба української держави гетьмана Павла Скоропадського. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (квітень-грудень 1918 р.) Павло Скоропадський – нащадок гетьмана поч. XVIII ст. Івана Скоропадського, один із найбільших українських землевласників, з 1912 р. – генерал-майор російської армії, ад’ютант Миколи II. У 1917 році брав участь у створенні загонів вільного козацтва. Уряд гетьмана складався з великих землевласників, військових, помірно-консервативних громадських діячів. Очолив уряд поміщик, октябрист Ф. Лизогуб. Ядро уряду складали кадети, […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Держава і право в Україні доби Гетьманату – “Української держави” гетьмана П. Скоропадського Другою за порядком українською національною державною формацією за новітнього часу стала “Українська держава” або Гетьманат. Із-поміж усіх національних державних формацій революційного часу питання місця й ролі новітньої гетьманської держави у вітчизняних державотворчих процесах, її правового статусу у вітчизняній історичній та історико-правовій науках сьогодні висвітлюються чи не найбільш неоднозначно. Серед українських істориків тривалий час переважає думка, […]...
- Історія України – Юрій М. Ф. – 2. Режим гетьмана Скоропадського 1. Відносини Центральної Ради з Німеччиною Ініціатива проведення мирних переговорів належала більшовикам. На пропозицію-розпочата переговори відгукнулися тільки Німеччина та ЇЇ союзники. Переговори розпочалися в листопаді 1917 р. у Бресті з питання про перемир’я. Пізніше, після невеликої перерви, розпочались переговори про мир. Українську делегацію, яка прибула з запізненням, очолив Володимир Голубович. Делегація Росії змушена була визнати […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – Грамота Павла Скоропадського 29 квітня 1918р Громадяне України! Всім Вам, козаки та громадяне України, відомі події послідиього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відродившася Українська Держава стояла коло краю загибелі. Спаслась вона дякуючи могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні свому слову, продовжують і по цей час боротись за цільність і спокій України. При такій піддержці у всіх […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – Телеграма гетьмана Скоропадського про зречення від влади 14 грудня 1918р Перемир’я між Німеччиною й Державами Згоди заключено. Найкривавіша війна скінчилась, і перед народами всього світу стоїть складне завдання утворити основи нового життя. Серед решти частин багатостраждальної Росії на долю України випала порівнюючи більш щаслива доля. При дружній допомозі Центральних Держав вона зберегла спокій аж до нинішнього дня. Ставлячись із великим почуттям до всіх терпінь, які […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – Грамота гетьмана П. Скоропадського про федерацію України з Росією 14 листопада 1918р Перемир’я між Німеччиною й Державами Згоди заключено. Найкривавіша війна скінчилась, і перед народами всього світу стоїть складне завдання утворити основи нового життя. Серед решти частин багатостраждальної Росії на долю України випала порівнюючи більш щаслива доля. При дружній допомозі Центральних Держав вона зберегла спокій аж до нинішнього дня. Ставлячись із великим почуттям до всіх терпінь, які […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Передумови встановлення влади П. Скоропадського. Проголошення “Української держави” Прихід до влади Павла Скоропадського зумовлювався низкою об’єктивних та суб’єктивних факторів, що пов’язуються із занепадом Української Центральної Ради. Як відомо, до майже цілковитої втрати популярності Ради серед населення, передовсім, призвела її непослідовна й невдала про-соціалістична внутрішня та зовнішня політика. Вона стала головною передумовою занепаду Української Центральної Ради. Безсилля УЦР в організації державного апарату призвели до […]...
- Нумізматика – Шуст P. M. – §2. Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського У квітні 1918 р. загострились стосунки між Українською Центральною Радою та командуванням німецьких й австро-угорських окупаційних військ. Український уряд ставив питання про виведення їх за межі держави, намагався обмежити їх вплив на внутрішньополітичне життя, припинити економічний визиск України, вивіз продовольства та промислової сировини. Саме тому 29 квітня 1918 р. було здійснено державний переворот, внаслідок якого […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 7. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1657-1676 роки) 7.1. Загострення кризи української державності у 1657-1663 pp. Завершальний етап Національною – визвольної революції (серпень 1657 – вересень 1676) визначався двома основними тенденціями: з одного боку, різким загостренням соціально-політичної боротьби, посиленням втручання сусідніх держав у внутрішні справи України, що призвело до її розчленування на Правобережжя і Лівобережжя, а з другого – спробами відновити територіальну цілісність […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Розділ 10. УКРАЇНСЬКА ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (квітень – листопад 1918 р.) 10.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Окупація України австро-угорськими та німецькими військами викликала гостре незадоволення всього українського суспільства. Це незадоволення ще більше зросло, коли стало відомо, що за умовами Брестського миру Україна має сплатити Австро-Угорщині та Німеччині великі продовольчі та матеріальні податки. Центральна рада, яка не мала тісних зв’язків з провінцією, не могла виконати своїх зобов’язань щодо […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Основні напрями політики уряду П. Скоропадського Павло Скоропадський – нащадок гетьмана поч. XVIII ст. Івана Скоропадського, один із найбільших українських землевласників, з 1912 р. – генерал-майор російської армії, ад’ютант Миколи II. У 1917 році брав участь у створенні загонів вільного козацтва. Уряд гетьмана складався з великих землевласників, військових, помірно-консервативних громадських діячів. Очолив уряд поміщик, октябрист Ф. Лизогуб. Ядро уряду складали кадети, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 7.3. Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави Усередині 1660-х років Українська держава внаслідок міжстаршинських усобиць опинилася перед повною катастрофою. її фатальний розкол на дві окремі частини дедалі поглиблювався. Характеризуючи тодішню ситуацію, історик М. Костомаров з болем відзначав: ” Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищила надії, й люди позбулися віри в свою справу, в свою мету. Виникла думка, що тої мети […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Боротьба за автономію України У той час скрізь по Україні вирували віча, з’їзди, збори. Широкої підтримки набули гасла українізації школи, суду, управління, транспорту. Головною вимогою маніфестантів було надання Україні автономії. 22 березня 1917 р. Центральна Рада звернулася з відозвою “До українського народу”, у якій закликала селян, робітників, солдатів, городян, інтелігенцію, духівництво зберігати спокій, обирати своїх людей на всі посади, […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 32. Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави У сер. 1660-х років Українська держава внаслідок між-старшинських усобиць опинилася перед загрозою повної катастрофи. її фатальний розкол на дві окремі частини дедалі поглиблювався. І все ж серед цього безладу й зневіри знайшовся лідер, мета життя якого полягала в об’єднанні всіх українських земель у складі незалежної держави – гетьман Петро Дорошенко (1665-1676). Вважаючи головною метою визволення […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – 6.2 Українська Народна Республіка – перша суверенна держава XX ст., її внутрішня і зовнішня політика 7 (10) листопада 1917 р. Центральна Рада виступила зі своїм III Універсалом, яким проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР) у федеративному союзі з Росією. До складу УНР увійшли дев’ять українських губерній, включаючи Донбас, Харківщину, Південь, у т. ч. Таврію (без Криму). Проголошення УНР стало видатною подією в житті українського народу. Вперше після Гетьманщини XVII-XVI11 ст. […]...
- Історія України – Пасічник М. С. – Українська держава в добу Директорії 9 листопада 1918 р. Німеччина стає республікою. Стілець під Скоропадським захитався – німецькі війська поспіхом покидали Україну. На той час дуже популярним став Петлюра. Український національний Союз обирає його членом Директорії УНР, і він відбуває до Білої Церкви – готувати повстання проти П. Скоропадського. Директорію очолив В. Винниченко. Керівництво збройними силами доручили С. Петлюрі, який […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 4.1. Литовсько-Руська держава 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 6. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1920 рр 1917 рік відкрив нову сторінку історії України. Перша світова війна викликала загальну кризу як Російської, так і Австрійської імперій. У 1917 р. впала Російська імперія: Лютнева революція ліквідувала самодержавство, Росія стала демократичною республікою. У жовтні-листопаді 1918 р. розпалася Австро-Угорщина. Українські сили вирішили скористатися ситуацією, що склалася, для відродження української державності. У зв’язку з цим у […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Українська самостійна держава Аналіз державного ладу в розглядуваний період включає в себе характеристику Української самостійної держави, яку було проголошено у червні 1941 року у Львові, характеристику німецького і румунського окупаційних режимів і зміни в органах державної влади і управління СРСР і У PCP. Українська самостійна держава Ще до початку війни Німеччини з СРСР один із лідерів ОУН-Степан Бандера-став […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 4. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (сер. XVII – кін. XVIII ст.) У вкрай несприятливих умовах іноземного панування, політичної роздробленості українських земель, жорстокого соціального та національно-релігійного гноблення український народ знайшов сили для створення держави, яка мала етнічні українські риси і демократичну форму організації влади. Ця доленосна для України мета була досягнута під безпосереднім керівництвом Богдана Хмельницького у ході Національно-визвольної війни, що розпочалася 1648 року. Частина національної держави […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 6. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 6.1. Причини та передумови національно-визвольних змагань українців Різке загострення соціально-економічних суперечностей в Україні наприкін. 40-х років XVII ст. привело до великого повстання 1648 р., яке невдовзі переросло в Національно-визвольну революцію українського народу 1648-1676 pp. Причини революції Найголовнішими причинами національно-визвольних змагань українців проти польсько-шляхетського режиму в Україні були такі. 1. “Ординація”) 1638 р., у результаті якої […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА 3.1. Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства Наприкінці XII – у першій пол. XIII ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в історичній науці тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київської Русі – Владимиро-Суздальське князівство, а потім – і Московське царство. Проте видатний український історик М. Грушевський переконливо довів, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Внутрішня політика У “Грамоті до всього Українського Народу”, проголошеній того ж 29 квітня 1918 p., гетьман заявляв, що він “відкликнувся на поклик трудящих мас Українського народу і взяв на себе тимчасово всю повноту влади”” Відповідно до цього документа, Центральну Раду й усі земельні комітети розпускали, міністрів та їх товаришів звільняли з посад, а рядовим державним службовцям належало […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Українська помаранчева революція За своєю суттю Помаранчева революція була революцією духу, кампанією загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків, інших акцій громадянської непокори мільйонів людей проти антидемократичного режиму, який, нахабно сфальсифікувавши вибори, відбирав у них останню надію на краще життя. Це була закономірна реакція суспільства на зневажання закову, цинічні утиски людської моралі та гідності, продовження національного приниження українського народу, злочинну […]...
- Історія України – Кормич Л. І. – ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ Після Полтавської битви Швеція почала втрачати свою силу і велич. В цей же час розірвана громадянською війною навпіл Річ Посполита втратила своє значення і тепер стає лише предметом торгу поміж могутніми сусідами. На руїнах обох цих держав виростає Прусія, нове королівство, яке бере на себе роль збирача германських земель. Росія буквально ввалюється в Європу і […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 12. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 років 12.1. Центральна Рада: становлення національної державності Одним із наслідків Першої світової війни стала перемога Лютневої демократичної революції 1917р. в Росії, якою було покладено край багатовіковому монархічному режимові династії Романових. Революція розпочалася 23 лютого (8 березня н. ст.), коли соціалістичні партії організували в Петрограді демонстрацію. У наступні дні страйки і демонстрації стали масовими. До страйкарів-робітників приєднався […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 3. Українська держава часів Директорії Як уже згадувалося вище, ще у травні 1918 р. українські соціалістичні партії утворили Український національний державний союз. Уже в першій своїй відозві він звинуватив гетьманський уряд у неспроможності “врятувати державу від анархії та безладдя, установити тверду владу, оперту на довір’я народу”1. Попервах новостворена організація діяла цілком легально. Восени П. Скоропадський узяв до свого уряду кількох […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Політична платформа П. Скоропадського Політична платформа П. Скоропадського Державний переворот 29 квітня 1918 р. відбувся майже безкровно. Згідно з “Законом про тимчасовий державний устрій України” вся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася в руках гетьмана, якого також величали великим князем київським, королем галицьким. Гетьман призначав отамана (голову) Ради Міністрів, затверджував склад кабінету, мав право оголошувати амністію, військовий або надзвичайний стан, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 10.4. Українська культура XIX ст Незважаючи на колонізаторську політику російського царизму й Австро-У горської монархії, продовжувала, хоч і повільними темпами, розвиватись українська культура. її стан перебував у тісному зв’язку з економічними та соціально-політичними процесами, які відбувалися в Україні. Освіта Вирішальне значення для піднесення культури українського народу мала освіта. Розвиток промисловості, торгівлі, міст вимагав дедалі більшої освіченості, кваліфікованості працівників. Він зумовлював […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 17.4. Українська культура другої половини XX ст Розвиток української культури в другій половині XX ст. відбувався зигзагоподібно. Спочатку, після смерті Сталіна, настав короткий період відносної лібералізації, коли було реабілітовано багатьох раніше репресованих митців, доступними стали їхні твори, зросла національна гідність українців, розширилися межі для творчого самовираження, зрештою, сформувалося покоління “шістдесятників” , яке відзначалося непримиренністю до ідеологічного диктату, повагою до особистості, прихильністю до […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Другий Універсал Центральної Ради Щоб і надалі відігравати роль найвпливовішої сили в Україні, Центральна Рада 23 червня 1917 р. видала Перший Універсал до українського народу, який був зачитаний на Другому військовому в’їзді у Києві. У цьому урочистому акті проголошувалося: “Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!.. Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Перший Універсал Центральної Ради Щоб і надалі відігравати роль найвпливовішої сили в Україні, Центральна Рада 23 червня 1917 р. видала Перший Універсал до українського народу, який був зачитаний на Другому військовому в’їзді у Києві. У цьому урочистому акті проголошувалося: “Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!.. Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Українська гельсинкська група У сер. 1970-х років дисидентський рух дістав нового імпульсу. Він був пов’язаний з підписанням Радянським Союзом Гельсинської угоди 1976 p., яка передбачала і зобов’язання країн-підписантів щодо дотримання основних прав людини. Це дало дисидентам підстави взяти на себе функції громадського контролю затим, як радянське керівництво буде виконувати взяті на себе обов’язки. 12 травня 1976 р. у […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – Тема 8. Українська гетьманська держава: формування, суспільно-політичний устрій та право 1. Формування Української держави в ході національно-визвольної війни середини XVII ст. Визвольну війну проти польського панування розпочав Богдан Хмельницький за умов, коли в українському суспільстві була відсутня ідея національної державності. Причину слід шукати в тому, що, по-перше, далося взнаки 250-300-річнс панування чужих держав на українських землях; по-друге, етнографічні українські землі були розділені між сусідніми країнами; […]...