В Аравії виявлено низку палеолітичних стоянок. Отож вона Була зоною антропогенезу. Проте не пізніше XX тис. до н. е. клімат там став таким спекотним, що люди надовго полишили півострів. Лише з VIII тис. до
В Аравії виявлено низку палеолітичних стоянок. Отож вона Була зоною антропогенезу. Проте не пізніше XX тис. до н. е. клімат там став таким спекотним, що люди надовго полишили півострів. Лише з VIII тис. до
Південноаравійські племінні союзи поставали на початку І тис. – до н. е. примітивними державами: Маїн, Саба, Катабан, Аусан, Хадрамаут. В них не відбулося радикальної ломки родоплемінних політичних інститутів, які пристосувалися до нових умов класового
Південноаравійські племінні союзи поставали на початку І тис. – до н. е. примітивними державами: Маїн, Саба, Катабан, Аусан, Хадрамаут. В них не відбулося радикальної ломки родоплемінних політичних інститутів, які пристосувалися до нових умов класового
ВСТУП ДО ІРАНІСТИКИ. ЕЛАМ Стан джерельної бази, археологічне вивчення території Ірану Джерела з історії Стародавнього, Ірану поділяються на три основні групи: писемні пам’ятки, археологічні джерела та повідомлення – про давньоіранські держави в Біблії і
ВСТУП ДО ІРАНІСТИКИ. ЕЛАМ Стан джерельної бази, археологічне вивчення території Ірану Джерела з історії Стародавнього, Ірану поділяються на три основні групи: писемні пам’ятки, археологічні джерела та повідомлення – про давньоіранські держави в Біблії і
ВСТУП ДО ІРАНІСТИКИ. ЕЛАМ Стан джерельної бази, археологічне вивчення території Ірану Джерела з історії Стародавнього, Ірану поділяються на три основні групи: писемні пам’ятки, археологічні джерела та повідомлення – про давньоіранські держави в Біблії і
Рівнинний Хузистан, де виникла еламська цивілізація, майже звідусіль обрамляли гори, тому Частина еламської території була рівнинною, а частина гористою (шумери, до речі, вважали Еламом його гористу частину). На території Хузистану протікало кілька річок, у
Найдавніше – ще в VIII тис. до н. е.- була заселена територія Еламу. Походження корінного населення південно-західної території Ірану дискутується в науці, його спорідненість з іншими етносами, спорідненість його мови з іншими мовами давнини
Історія Стародавнього Ірану чітко поділяється на такі етапи: Кінець IV тис – VII ст. до н. е.- поява й розквіт еламської цивілізації, VIII – середина VI ст. до н. е.- мідійська доба, середина VI
Держава Ахеменідів, чи Перська імперія, з’явилася на історичній карті порівняно пізно й проіснувала лише два століття, проте вироблені в ній соціально-економічні й політичні інститути та культурні традиції залишили глибокий слід у світовій історії. її
Держава Ахеменідів, чи Перська імперія, з’явилася на історичній карті порівняно пізно й проіснувала лише два століття, проте вироблені в ній соціально-економічні й політичні інститути та культурні традиції залишили глибокий слід у світовій історії. її
Перські вожді, вихідці з поважного роду Ахеменідів, крок за кроком розширювали свої володіння за рахунок еламської території. Коли в 639 р. до н. е. ассирійський цар Ашшурбанапал знищив Елам, цар персів Кір І визнав
Царювання й життя Гаумати передчасно обірвали змовники з Числа перської знаті. До семи змовників, які знищили Гаумату, належав і Дарій І. Він і став перським царем. Щоб легітимізувати свою владу, Дарій І одружився з
Як відомо, історія Перської імперії не була безхмарною з самого початку її існування, проте в V-IV ст. до н. е. вона взагалі вступила в свою драматичну фазу. Повстання проти перського панування в Мілеті, підтримане
Господарство держави Ахеменідів було багатогалузевим. Так, у підвладних Ахеменідам Єгипті та Вавилонії вирощували зернові культури, в Мідії та Вірменії населення надавало перевагу скотарству, особливо конярству, в Персії та Сирії виготовляли кращі сорти вин тощо.
Іраномовні народи – й землеробське населення в оазисах Персії, й конові племена в Туринській низині (рівнинна частина Середньої Азії) – мали спільних предків, спільну культуру й релігію, тобто становили культурно-історичну єдність. Вони перебували між
Давньоперська мова належала до іранської гілки індоіранських мов. У державі Ахеменідів вона була розмовною, канцелярською ж слугувала простіша й доступніша арамейська, яка за Дарія І стала загальнодержавною. Особливо важливі тексти чиновники, як правило, складали
Давньоперська мова належала до іранської гілки індоіранських мов. У державі Ахеменідів вона була розмовною, канцелярською ж слугувала простіша й доступніша арамейська, яка за Дарія І стала загальнодержавною. Особливо важливі тексти чиновники, як правило, складали
Стан джерельної бази Джерела з історії стародавньої Середньої Азії вкрай убогі Історичних хронік немає, іноземці повідомляли про життя регіону скупо, тому доводиться задовольнятися переважно археологічними та нумізматичними матеріалами. Певна інформація про давню середньоазіатську цивілізацію
Стан джерельної бази Джерела з історії стародавньої Середньої Азії вкрай убогі Історичних хронік немає, іноземці повідомляли про життя регіону скупо, тому доводиться задовольнятися переважно археологічними та нумізматичними матеріалами. Певна інформація про давню середньоазіатську цивілізацію
Стан джерельної бази Джерела з історії стародавньої Середньої Азії вкрай убогі Історичних хронік немає, іноземці повідомляли про життя регіону скупо, тому доводиться задовольнятися переважно археологічними та нумізматичними матеріалами. Певна інформація про давню середньоазіатську цивілізацію
Цивілізоване суспільство з’явилося в Середній Азії наприкінці ІІ на початку І тис. до н. е. Його побудові сприяли вступ регіону в залізний вік і створення у Прикаспії та в долині Муграба складних іригаційних систем.
Парфія, яку звільнив з-під влади Селевкідів місцевий сатрап Андрагор, не дістала жаданого спокою й стабільності, бо невдовзі, вже в середині III ст. до н. е., її завоювали споріднені зі скіфами та массагетами напівкочові племена
Парфія, яку звільнив з-під влади Селевкідів місцевий сатрап Андрагор, не дістала жаданого спокою й стабільності, бо невдовзі, вже в середині III ст. до н. е., її завоювали споріднені зі скіфами та массагетами напівкочові племена
Парфія, яку звільнив з-під влади Селевкідів місцевий сатрап Андрагор, не дістала жаданого спокою й стабільності, бо невдовзі, вже в середині III ст. до н. е., її завоювали споріднені зі скіфами та массагетами напівкочові племена
ВСТУП ДО ІНДОЛОГІЇ Стан джерельної бази археологічне дослідження країни Індологам доводиться користуватись убогою і вкрай ненадійною джерельною базою, через що історія Стародавньої Індії порівняно з іншими старосхідними цивілізаціями досліджена чи не найгірше. Джерела, на
ВСТУП ДО ІНДОЛОГІЇ Стан джерельної бази археологічне дослідження країни Індологам доводиться користуватись убогою і вкрай ненадійною джерельною базою, через що історія Стародавньої Індії порівняно з іншими старосхідними цивілізаціями досліджена чи не найгірше. Джерела, на
ВСТУП ДО ІНДОЛОГІЇ Стан джерельної бази археологічне дослідження країни Індологам доводиться користуватись убогою і вкрай ненадійною джерельною базою, через що історія Стародавньої Індії порівняно з іншими старосхідними цивілізаціями досліджена чи не найгірше. Джерела, на
У стародавній Індії не було свого Манефона чи Бероса, її історію в давнину ніхто не написав. Цьому не варто дивуватись, адже, як зазначає Л. С. Васильєв, “у суспільстві, заклопотаному насамперед релігійно-духовними проблемами… практично немає
У стародавній Індії не було свого Манефона чи Бероса, її історію в давнину ніхто не написав. Цьому не варто дивуватись, адже, як зазначає Л. С. Васильєв, “у суспільстві, заклопотаному насамперед релігійно-духовними проблемами… практично немає
У загальних рисах Стародавня Індія вписувалася в груповий портрет старосхідних цивілізацій. Деякі ознаки об’єднували її в історичному плані навіть із Стародавнім Китаєм. Так, у ній, як і повсюдно на Стародавньому Сході, відбулася “міська революція”,
У загальних рисах Стародавня Індія вписувалася в груповий портрет старосхідних цивілізацій. Деякі ознаки об’єднували її в історичному плані навіть із Стародавнім Китаєм. Так, у ній, як і повсюдно на Стародавньому Сході, відбулася “міська революція”,
Нова цивілізація постала не в Північно-Західній, а в Північно-Східній Індії, в долині Гангу її виникненню сприяла міграція в Північну Індію “арійських” племен, які назвали свою нову батьківщину Ар’явартою – “країною аріїв”. В історичній науці
Нова цивілізація постала не в Північно-Західній, а в Північно-Східній Індії, в долині Гангу її виникненню сприяла міграція в Північну Індію “арійських” племен, які назвали свою нову батьківщину Ар’явартою – “країною аріїв”. В історичній науці
Важливою подією в житті Північної Індії став непрошений візит туди в IV ст. до н. е. греко-македонської армії юного царя Александра. Знищивши Перську імперію Ахеменідів, Александр Македонський надумався кинути собі до ніг увесь світ,
Важливою подією в житті Північної Індії став непрошений візит туди в IV ст. до н. е. греко-македонської армії юного царя Александра. Знищивши Перську імперію Ахеменідів, Александр Македонський надумався кинути собі до ніг увесь світ,
У І ст. до н. е. на Середню Азію та Бактрію від китайських кордонів накотилася хвиля кочівників, які в китайських хроніках іменуються юеджами. На греко-бактрійській території юеджі, походження яких є предметом гострих дискусій у
Особливості економічного розвитку Основною формою господарської діяльності населення Стародавньої Індії було іригаційне землеробство, яке базувалося на використанні водоналивного колеса. Характерно, що в долині Інду археологи не виявили жодних слідів масштабної іригаційної системи, в долині
Особливості економічного розвитку Основною формою господарської діяльності населення Стародавньої Індії було іригаційне землеробство, яке базувалося на використанні водоналивного колеса. Характерно, що в долині Інду археологи не виявили жодних слідів масштабної іригаційної системи, в долині
Найдавнішою формою соціальної стратифікації індійського населення є система варн, яка, можливо, почала формуватись ще в Доведійський період, але остаточно утвердилась із приходом у Північну Індію “аріїв”. Поступово знатні роди, які постачали суспільству жерців-брахманів, царів-раджів
Як вважають дослідники, у Стародавній Індії співіснували ще економічні сектори: державний, общинний та приватний. Встановити співвідношення між ними на основі наявних джерел неможливо. Гадають усе ж, що воно було неоднаковим у різних регіонах і
Не згадати про варни та касти значить нічого не сказати про саму Індію. “Візитною карткою” індійського суспільства була також система міських та, особливо, сільських общин. Про те, якою була община за Хараппської доби, ми
Система общин відігравала колосальну роль у всіх сферах суспільного життя Стародавньої Індії, проте основною суспільною ланкою в ній була сім’я, побудована на патріархальних засадах. Індійку – як правило, ще дитиною – віддавали заміж її
Культурно-релігійний феномен Стародавньої Індії склався до середини І тис. до н. е. шляхом синтезу “арійського” та місцевих, протодравідійського й протомундівського культурно-релігійних субстратів. Пізніше духовний світ населення “країни тисячі чудес” зазнав відчутних зовнішніх впливів (елліністичного,
Культурно-релігійний феномен Стародавньої Індії склався до середини І тис. до н. е. шляхом синтезу “арійського” та місцевих, протодравідійського й протомундівського культурно-релігійних субстратів. Пізніше духовний світ населення “країни тисячі чудес” зазнав відчутних зовнішніх впливів (елліністичного,
Відразу зазначимо, що поява реформаційних віровчень, краще пристосованих до нових суспільних умов, аніж релігія Вед, не підписала смертний вирок брахманізму. Брахманізм, чимало ідей та сюжетів якого нові віровчення запозичили, і надалі утримував у своїх
Містичні ідеї подвижництва набули класичної довершеності в Джайністському віровченні, яке вважають перехідним містком від веданти до буддизму. Його засновником традиційно вважають царевича Вардхаману, названого Махавірою (“Великим героєм”) та Джіною (“Переможцем”). Якщо Джіна (його ім’ям
Містичні ідеї подвижництва набули класичної довершеності в Джайністському віровченні, яке вважають перехідним містком від веданти до буддизму. Його засновником традиційно вважають царевича Вардхаману, названого Махавірою (“Великим героєм”) та Джіною (“Переможцем”). Якщо Джіна (його ім’ям
Буддизм ніколи не був монолітним віровченням, у ньому існувало Близько трьох десятків сект. Найглибший розкол відбувся в буддизмі на початку нової ери, коли з’явилося віровчення махаяни (“велика колісниця”, “широкий шлях”), що його розробив, за