Політична історія Ассирії в II тис. до н. е. В північних, гористих областях Месопотамії державність з’явилася на ціле тисячоліття пізніше, – ніж у Вавилонії. Першим ассирійським царем здебільшого вважають Шамші-Адада І, сучасника прославленого Хаммурапі,
Політична історія Ассирії в II тис. до н. е. В північних, гористих областях Месопотамії державність з’явилася на ціле тисячоліття пізніше, – ніж у Вавилонії. Першим ассирійським царем здебільшого вважають Шамші-Адада І, сучасника прославленого Хаммурапі,
Населення Ассирії здавна вирощувало в долинах рік ячмінь, полбу (двозерна пшениця), городні культури, а на південних схилах гір, придатних для терасного землеробства, закладало сади і виноградники. Фінікова пальма не мала в Ассирії майже ніякої
Наприкінці X – в IX ст. Ассирія вдруге стала могутньою передньоазіатською державою, причому її посилення відбулося в принципово новій історичній обстановці. Що змінилося у світі на межі II-І тис. до н. е. і як
У VIII ст. до н. е. ассирійська знать розкололася на два політичні угруповання. Одне з них відображало інтереси тих суспільних кіл, які забезпечували свій матеріальних достаток передовсім за рахунок воєнної здобичі, а тому були
Ассирія на шляху в небуття Перегорнемо останні сторінки книги буття Ассирійської імперії. Ашшурбанапал (єдиний письменний цар на ассирійському троні) довершив те, чого не встиг зробити Асархаддон,- покарав Єгипет. Упродовж 667-6оЗ рр. до н. е.
Ассирія на шляху в небуття Перегорнемо останні сторінки книги буття Ассирійської імперії. Ашшурбанапал (єдиний письменний цар на ассирійському троні) довершив те, чого не встиг зробити Асархаддон,- покарав Єгипет. Упродовж 667-6оЗ рр. до н. е.
Чому перша імперія давнини з її безмежними матеріальними Ресурсами, бездоганною військовою організацією раптово і безславно канула в небуття? Щоб відповісти на це запитання, слід розглянути внутрішній розвиток Ассирії з того лиховісного моменту, коли вона
Ассирія ще доживала останні дні а Вавилон та Єгипет уже Заходилися ділити її спадщину. В 605 р. до н. е. вавилонські війська, керовані царевичем Навуходоносором, завдали єгиптянам під стінами Каркемиша нищівної поразки. Дрібним царкам
За дванадцять століть, які відділяли Нововавилонське царство від Стародавнього Вавилона, господарський розвиток країни зробив значний крок уперед. Вавилонці побудували складну гідротехнічну систему, яка забезпечила цілорічний полив землі. Це дало можливість тамтешнім землеробам перейти на
Населення Стародавньої Месопотамії створило одну з найдавніших культур, яка істотно вплинула на культурний розвиток народів усієї стародавньої Передньої Азії, передовсім євреїв, хеттів, хурритів, навіть єгиптян. її підвалинами стали культурні надбання шумерів, значною мірою запозичені
Населення Стародавньої Месопотамії створило одну з найдавніших культур, яка істотно вплинула на культурний розвиток народів усієї стародавньої Передньої Азії, передовсім євреїв, хеттів, хурритів, навіть єгиптян. її підвалинами стали культурні надбання шумерів, значною мірою запозичені
Одним із основних культурних, надбань населення Стародавньої Месопотамії було створення – системи письма, що її європейці назвали клинописом, а народи Сходу – цвяховим письмом. Нині, схоже, вдалося розгадати таємницю появи клинопису. Американський ассиріолог А.
Господарське життя в Месопотамії, як і в Єгипті, потребувало певного рівня науково-практичних знань. Вже шумери досягли разючих успіхів у математиці, заклавши тим самим фундамент для розвитку вавилонської математики. Вони, зокрема, знали чотири арифметичні дії,
В Месопотамії, як і всюди на Стародавньому Сході, релігія та міфологія були панівною формою осмислення людиною зовнішнього світу та свого місця в ньому. Однак, на думку американського ассиріолога Я. Оппенхейма, набожність тамтешнього населення була
Природа не забезпечила надійний захист Месопотамії від воєнних зазіхань на її багатства сусідніх племен і народів; ЇЇ селища й цілі міста неодноразово стиралися з лиця землі нападниками. Великих руйнувань зазнавали ЇЇ культурно-релігійні центри також
ХЕТТСЬКЕ, ФРІГІЙСЬКЕ ТА ЛІДІЙСЬКЕ ЦАРСТВА Основні джерела археологічне дослідження Анатолії Стародавня історія Малої Азії, (Анатолії) відображена в джерелах скупо й нерівномірно в часі та просторі. Про її найдавніший період (X-III тис. до н. е.)
ХЕТТСЬКЕ, ФРІГІЙСЬКЕ ТА ЛІДІЙСЬКЕ ЦАРСТВА Основні джерела археологічне дослідження Анатолії Стародавня історія Малої Азії, (Анатолії) відображена в джерелах скупо й нерівномірно в часі та просторі. Про її найдавніший період (X-III тис. до н. е.)
ХЕТТСЬКЕ, ФРІГІЙСЬКЕ ТА ЛІДІЙСЬКЕ ЦАРСТВА Основні джерела археологічне дослідження Анатолії Стародавня історія Малої Азії, (Анатолії) відображена в джерелах скупо й нерівномірно в часі та просторі. Про її найдавніший період (X-III тис. до н. е.)
Анатолію – півострів між Чорним і Середземним морями – Часто називають мостом між Європою та Азією. її територія, за винятком невеликих приморських низин, являє собою високогірне плато, обрамлене на півночі й півдні молодшими горами
Найдавніша цивілізація на Малоазійському півострові, взагалі у Гірських областях Передньої Азії, виникла в його багатій на промислову сировину східній частині. Ще у VIII-VII тис. до н. е. в Анатолії з’явилися поселення, мешканці яких займалися
Основою економічного життя хеттів було сільське господарство Багато уваги приділяли хетти скотарству, особливо вівчарству, тримали велику рогату худобу й коней (биків впрягали в плуг, коней використовували переважно у військовій справі). Із сільськогосподарських культур вирощували
Культура полі етнічного хеттського суспільства була синтезом – прадавніх місцевих (протохеттських) і пізніших, привнесених мігрантами-індоаріями, компонентів. Вона зазнала впливу культурних традицій єгиптян, вавилонців, а також хурритів, які населяли області Північної Месопотамії та Північної Сирії.
На зламі II-І тис. до н. е. інтенсивні міграційні процеси до невпізнання змінили етнічну карту Анатолії. У XIII-XII ст. До н. е. із Балкан на півострів нагрянули непрошені гості індоєвропейські “народи моря” та “мушкі”.
На зламі II-І тис. до н. е. інтенсивні міграційні процеси до невпізнання змінили етнічну карту Анатолії. У XIII-XII ст. До н. е. із Балкан на півострів нагрянули непрошені гості індоєвропейські “народи моря” та “мушкі”.
Лідійці, мова яких належала до анатолійської гілки індоєвропейських мов, мешкали в центрі західної частини Анатолії. Попервах вони були підданими могутнього Фрігійського царства, проте коли воно загинуло, лідійці, завоювавши грецькі міста на західному узбережжі півострова,
Лідійці, мова яких належала до анатолійської гілки індоєвропейських мов, мешкали в центрі західної частини Анатолії. Попервах вони були підданими могутнього Фрігійського царства, проте коли воно загинуло, лідійці, завоювавши грецькі міста на західному узбережжі півострова,
На Вірменському нагір’ї та Закавказзі природа не надто шедра для хлібороба. Тамтешня земля здебільшого суха та кам’яниста. Природнокліматичні умови Лише в долинах рік Аракса та Арацані існували обширні родючі ділянки – Араратська рівнина та
На Вірменському нагір’ї та Закавказзі природа не надто шедра для хлібороба. Тамтешня земля здебільшого суха та кам’яниста. Природнокліматичні умови Лише в долинах рік Аракса та Арацані існували обширні родючі ділянки – Араратська рівнина та
Могутньою державою, конкурентом Ассирії на міжнародній арені, Урарту стала за царювання онука Сардурі І – Міну а (810-786рр. до н. е.), за якого, до речі, почалося урартське літописання. Мінуа, ймовірно, удосконалив військову організацію держави
Досить тривала зовнішньополітична активність Урарту забезпечувалася економічним процвітанням країни, передусім розвитком поливного землеробства та металургії. Чималі державні запаси сільськогосподарської продукції давали змогу утримувати сильне військо й діяти на міжнародній арені нахрапом. Отож, Урарту випробовувала
Досить тривала зовнішньополітична активність Урарту забезпечувалася економічним процвітанням країни, передусім розвитком поливного землеробства та металургії. Чималі державні запаси сільськогосподарської продукції давали змогу утримувати сильне військо й діяти на міжнародній арені нахрапом. Отож, Урарту випробовувала
Досить тривала зовнішньополітична активність Урарту забезпечувалася економічним процвітанням країни, передусім розвитком поливного землеробства та металургії. Чималі державні запаси сільськогосподарської продукції давали змогу утримувати сильне військо й діяти на міжнародній арені нахрапом. Отож, Урарту випробовувала
ВСТУП ДО СЕМІТОЛОГІЇ. СТАРОДАВНІ ФІНІКІЯ ТА СИРІЯ Стан джерельної бази біблійна критика Сильніші сусіди неодноразово, нищили багаті й не захищені природою міста Східного Середземномор’я. Не щадили їх і руйнівні землетруси. До того ж тамтешній
ВСТУП ДО СЕМІТОЛОГІЇ. СТАРОДАВНІ ФІНІКІЯ ТА СИРІЯ Стан джерельної бази біблійна критика Сильніші сусіди неодноразово, нищили багаті й не захищені природою міста Східного Середземномор’я. Не щадили їх і руйнівні землетруси. До того ж тамтешній
ВСТУП ДО СЕМІТОЛОГІЇ. СТАРОДАВНІ ФІНІКІЯ ТА СИРІЯ Стан джерельної бази біблійна критика Сильніші сусіди неодноразово, нищили багаті й не захищені природою міста Східного Середземномор’я. Не щадили їх і руйнівні землетруси. До того ж тамтешній
Ще у VIII-VII тис. до н. е. у Східному Середземномор’я відбувся перехід до осілого способу життя, причому тогочасні хлібороби задля захисту свого майна від пожадливих войовничих степовиків нерідко оточували свої поселення мурами. У VI-V
Розквіт давньої східно середземноморської цивілізації припав на І тис. до н. е., причому він був зумовлений не стільки вступом цього регіону у вік заліза (перехід до залізного виробництва відбувався там мляво), скільки сприятливою міжнародною
Заселення Палестини стародавніми євреями Згідно з старозаповітною традицією, предки стародавніх євреїв до свого приходу в країну Ханаан нібито потрапили зі своїми козами, вівцями та віслюками в Єгипет. Там вони славно розмножились, однак урешті-решт змушені
Заселення Палестини стародавніми євреями Згідно з старозаповітною традицією, предки стародавніх євреїв до свого приходу в країну Ханаан нібито потрапили зі своїми козами, вівцями та віслюками в Єгипет. Там вони славно розмножились, однак урешті-решт змушені
Першу загально єврейську державу створив, як про це дізнаємося з Біблії, ізраїльський володар – Саул, якого помазав на царство Верховний жрець і суддя Самуїл. Саул скликав єврейське ополчення для боротьби з філістимлянами. Перед початком
Населена ізраїльтянами північна територія Палестини була зоною неіригаційного землеробства. В центральних областях країни розвивалося виноградарство, а біля Мертвого моря населення вирощувало бальзам. У гористій, напівпустельній Іудеї переважало скотарство. Стародавні євреї були вправними ковалями, ювелірами,
Єврейська знать ставала дедалі пихатішою. Вона не просто купалася в розкошах – виставляла їх напоказ, ніби спеціально для того, щоб росло невдоволення в суспільстві, адже, як зауважував історик В. О. Ключевський, “багаті завдають шкоди
Багатство староєврейських держав кололо сусідам очі. Ассирія, Халдейське царство, Персія, – вдаючи ся до військового “аргументу”, домагалися від євреїв, аби вони поділилися з ними своїм багатством. Ассирія з єврейськими державами не церемонилась. У 722
Малим народам Східного Середземномор’я випало жити й розвиватися поміж двома найдавнішими вогнищами цивілізації – Єгиптом і Месопотамією, що зумовило значною мірою синкретичний характер їхньої культури. Ці народи багато чого запозичили з культів єгиптян і
Найвидатнішим культурним досягненням східно середземноморських народів вважають створення найдавнішого абеткового письма. Походження його гостро дискутується в науці. Найбільше прихильників має гіпотеза про його єгипетську основу. Згідно з цією гіпотезою, фінікійці запозичили староєгипетську писемність, відповідним
Найвидатнішим культурним досягненням східно середземноморських народів вважають створення найдавнішого абеткового письма. Походження його гостро дискутується в науці. Найбільше прихильників має гіпотеза про його єгипетську основу. Згідно з цією гіпотезою, фінікійці запозичили староєгипетську писемність, відповідним
Про угарито-фінікійську літературу, пам’ятки якої зберегли лише в грецькому перекладі, на жаль, відомо мало. Вона не зводилась до простих єгипетських і вавилонських сюжетних запозичень. Основними ЇЇ жанрами були міфологія та епос. Центральними персонажами угарито-фінікійських
Стан джерельної бази Аравія лежить на стику трьох континентів – Європи, Азії та Африки. Все ж, на відміну від Східного Середземномор’я, прохідним двором Передньої Азії вона не стала. Особливо це стосується Південної Аравії, де
В Аравії виявлено низку палеолітичних стоянок. Отож вона Була зоною антропогенезу. Проте не пізніше XX тис. до н. е. клімат там став таким спекотним, що люди надовго полишили півострів. Лише з VIII тис. до