Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 8.1. Зародження системи національної політичної економії у Німеччині

8.1. Зародження системи національної політичної економії у Німеччині Критичне переосмислення деяких основоположних принципів класичної школи пов’язане з ідеями ще одного напрямку в економічній науці, який сформувався у першій половині XIX ст. Представники цієї течії

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 8.2. Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII – першій половині XIX ст. Історична школа права

Державно-правова думка Німеччини кінця XVIII-першої половини XIX ст. сформувалась під впливом ідеології Просвітництва, ідей американської і особливо Великої французької буржуазної революцій, уповільненим процесом індустріалізації та низьким рівнем модернізації всіх сфер суспільного виробництва, а також

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 8.3. Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)

Історичну школу на етапі її виникнення представляли: В. Рошер (1817-1894), який написав “Нарис політичної економії” з точки зору історичного методу; Б. Гільдебранд (1812-1878) з роботою “Політична економія сьогоднішнього і майбутнього”; К. А. Кніс (1821-1898),

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 8.4. Нова історична школа (Г. Шмоллер, Л. Брентано, К. Бюхер). Теорії державного регулювання економіки

Продовження і розвиток ідеї “історичного методу” зафіксовані уже в другій половині XIX ст. у працях групи німецьких економістів, які отримали назву Нової, чи молодої історичної школи. Наступний етап еволюції історичної традиції у Німеччині був

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 8.5. Виникнення інституціонального напряму в німецькій політекономії

Послідовниками і представниками нової історичної школи вважають В. Зомбарта (1863-1941) і М. Вебера (1864-1920). Вони продовжують пошук засобів удосконалення суспільства, намагаючись теоретично розв’язати нагальні соціальні проблеми. Автори дотримувались історичних традицій у дослідженнях, обов’язковою умовою

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 8.6. Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму Р. Штаммлера і Р. Штольцмана

До складу нової історичної школи входили також і ті вчені, котрі намагалися узгодити висновки, зроблені класичною школою із висновками історичного методу, доводячи, що економічні категорії, сформульовані класиками, не суперечать поглядам історичної школи і є

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Тема 9. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

9.1. Історичні умови виникнення маржиналізму та його методологія. Й. Г. Тюнен, Ж. Дюпюї, А. Курно, Г. Госсен – попередники маржиналізму В останній третині XIX ст. в економічній теорії виникла нова течія – маржиналізм (від

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 9.1. Історичні умови виникнення маржиналізму та його методологія. Й. Г. Тюнен, Ж. Дюпюї, А. Курно, Г. Госсен – попередники маржиналізму

9.1. Історичні умови виникнення маржиналізму та його методологія. Й. Г. Тюнен, Ж. Дюпюї, А. Курно, Г. Госсен – попередники маржиналізму В останній третині XIX ст. в економічній теорії виникла нова течія – маржиналізм (від

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 9.2. Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

Вагомий внесок у розробку ідей маржиналізму зробила австрійська школа політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки XIX cт. Засновником австрійської школи став професор Віденського університету К. Менгер, який виклав початки граничної корисності у “Основах політичної

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 9.3. Кембриджська школа маржиналізму та виникнення неокласичного синтезу

Теорія кембриджської школи представлена дослідженнями А. Маршалла, Ф. Еджворта, А. Пігу, Р. Хоутрі. Альфред Маршалл (1842-1924) виступає засновником нового напрямку економічної науки – неокласичного аналізу, який означає компромісне поєднання різних теоретичних концепцій у праці

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 9.4. Американська школа граничної продуктивності. Економічне вчення Дж. Б. Кларка

Основні положення теорії американської школи містяться в книгах її основоположника – професора Колумбійського університету СІНА Джона Бейтса Кларка (1847-1938), насамперед у його фундаментальних працях “Філософія багатства” (1886), “Розподіл багатства” (1889), “Проблеми монополій” (1901), “Суть

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 9.5. Математична школа економічної науки. Лозаннська школа маржиналізму: пошуки загальної рівноваги

Основні положення теорії американської школи містяться в книгах її основоположника – професора Колумбійського університету СІНА Джона Бейтса Кларка (1847-1938), насамперед у його фундаментальних працях “Філософія багатства” (1886), “Розподіл багатства” (1889), “Проблеми монополій” (1901), “Суть

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 9.6. Шведська (стокгольмська) школа маржиналізму

Значний внесок у розвиток світової економічної науки зробили шведські вчені, представники стокгольмської школи. її засновником був Кнут Вікссель (1851-1926), який заклав основи теорії розподілу факторів виробництва, вчення про “недосконалу конкуренцію”, теорію кредитно-грошового регулювання циклу,

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 9.7. Маржиналістські ідеї в Україні

Значний внесок у розвиток світової економічної науки зробили шведські вчені, представники стокгольмської школи. її засновником був Кнут Вікссель (1851-1926), який заклав основи теорії розподілу факторів виробництва, вчення про “недосконалу конкуренцію”, теорію кредитно-грошового регулювання циклу,

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Тема 10. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ХХ ст. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

10.1. Історичні передумови і основні теоретико-методологічні засади кейнсіанства. Економічне вчення Дж. М. Кейнса Кейнсіанство – одна з провідних течій сучасної економічної думки. Головною з особливостей епохи, що зумовили її появу, було швидке руйнування з

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 10.1. Історичні передумови і основні теоретико-методологічні засади кейнсіанства. Економічне вчення Дж. М. Кейнса

10.1. Історичні передумови і основні теоретико-методологічні засади кейнсіанства. Економічне вчення Дж. М. Кейнса Кейнсіанство – одна з провідних течій сучасної економічної думки. Головною з особливостей епохи, що зумовили її появу, було швидке руйнування з

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Історичні умови виникнення кейнсіанства

10.1. Історичні передумови і основні теоретико-методологічні засади кейнсіанства. Економічне вчення Дж. М. Кейнса Кейнсіанство – одна з провідних течій сучасної економічної думки. Головною з особливостей епохи, що зумовили її появу, було швидке руйнування з

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 10.2. Неокейнсіанство та його особливості

Вчення Дж. М. Кейнса здобуло багато прихильників, особливо в післявоєнні роки, коли на перший план висунулися не проблеми зайнятості, а питання економічного зростання й економічної збалансованості. Дослідження в цьому напрямку породили комплекс теорій, поєднаних

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 10.3. Особливості розвитку ідей посткейнсіанства. Розвиток кейнсіанства у СІЛА та західноєвропейських країнах

Криза кейнсіанства як офіційної доктрини державного регулювання призвела до значного посилення критики цієї теорії не тільки з боку її традиційних супротивників – неокласиків, а й з боку самих прихильників теорії Кейнса. За цих умов

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 10.4. Кейнсіанська теорія та економічна політика

Криза кейнсіанства як офіційної доктрини державного регулювання призвела до значного посилення критики цієї теорії не тільки з боку її традиційних супротивників – неокласиків, а й з боку самих прихильників теорії Кейнса. За цих умов

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Тема 11. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНИХ ІДЕЙ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ І МОНЕТАРИЗМ

11.1. Еволюція неокласичних ідей у XX ст. Економічний лібералізм Л. Мізеса і Ф. Хаєка. Концепція Дж. Міда Протягом XX ст. відбувалась помітна еволюція неокласичного напряму економічної думки. Проте основні постулати, розроблені на основі маржиналізму

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 11.1. Еволюція неокласичних ідей у XX ст. Економічний лібералізм Л. Мізеса і Ф. Хаєка. Концепція Дж. Міда

11.1. Еволюція неокласичних ідей у XX ст. Економічний лібералізм Л. Мізеса і Ф. Хаєка. Концепція Дж. Міда Протягом XX ст. відбувалась помітна еволюція неокласичного напряму економічної думки. Проте основні постулати, розроблені на основі маржиналізму

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 11.2. Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія “соціального ринкового господарства” німецьких неолібералів

Концепція держави “загального добробуту”, основоположником якої був Дж. М. Кейнс, а продовжили В. Ростоу, Г. Мюрдаль, зводилась до того, що держава стала надкласовим виразником інтересів всіх верств населення. З цією концепцією пов’язана теорія “соціальної

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 11.3. Особливості французького неолібералізму

Представники неоліберального напрямку у Франції, Жан-Леон Рюеф, Моріс Фелікс Шарль Алле вважали, що оптимальний “соціальний порядок” знаходиться в межах як лібералізму, так і авторитарного режиму, але виступали проти широкого державного втручання в економіку, вважаючи,

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 11.4. Монетарна система М. Фрідмена

Представники неоліберального напрямку у Франції, Жан-Леон Рюеф, Моріс Фелікс Шарль Алле вважали, що оптимальний “соціальний порядок” знаходиться в межах як лібералізму, так і авторитарного режиму, але виступали проти широкого державного втручання в економіку, вважаючи,

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 11.5. Теорія раціональних очікувань

Одним із варіантів нової неокласики є теорія раціональних очікувань, яка повністю ігнорувала державне втручання. Американські економісти Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес стверджують, що економічний індивід не тільки пасивно адаптується до попереднього досвіду, а

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 11.6. Економіка пропозиції і її аналіз

Теорія економіки пропозиції побудована на традиційній для неокласичного напряму основі – впливі сукупної пропозиції на економічну рівновагу. Дана теорія основну причину нестабільності економічного розвитку і стагнації, посиленої інфляції, або стагфляції вбачає у нестачі обсягу

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 11.7. Концепції неокласичного синтезу

Теорія економіки пропозиції побудована на традиційній для неокласичного напряму основі – впливі сукупної пропозиції на економічну рівновагу. Дана теорія основну причину нестабільності економічного розвитку і стагнації, посиленої інфляції, або стагфляції вбачає у нестачі обсягу

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX – XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії

12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX – XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Історичні умови виникнення інституціоналізму

12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX – XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Особливості економічних поглядів та основні положення

12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX – XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 12.2. Основні положення і течії пізнього інституціоналізму

Новий, або пізній інституціоналізм суттєво відрізняється від старого як за проблематикою, так і за методологією. Якщо ранній інституціоналізм досліджував переважно монополізацію економіки та конфлікти інтересів суспільних класів і груп, то новий – проблеми оздоровлення

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Історичні умови виникнення пізнього інституціоналізму

Новий, або пізній інституціоналізм суттєво відрізняється від старого як за проблематикою, так і за методологією. Якщо ранній інституціоналізм досліджував переважно монополізацію економіки та конфлікти інтересів суспільних класів і груп, то новий – проблеми оздоровлення

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 12.3. Неоінституціоналізм

В умовах посилення науково-технічної революції деякі економісти (Дж. К. Гелбрейт, У. Ростоу) висунули технократичні теорії, у яких містяться спроби пояснити основні соціально-економічні явища змінами в галузі техніки. Джон Кеннет Гелбрейт (1909-2006) американський економіст, представник

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 12.4. Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

В останню чверть XX ст. у розробці економічної теорії приймала участь ціла плеяда видатних вчених, але цей період не ознаменувався створенням окремої економічної школи. В основному, економічні дослідження були пов’язані з аналізом “глобальної промислової

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 12.5. Теорії комп’ютерної революції

В останню чверть XX ст. у розробці економічної теорії приймала участь ціла плеяда видатних вчених, але цей період не ознаменувався створенням окремої економічної школи. В основному, економічні дослідження були пов’язані з аналізом “глобальної промислової

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 12.6. Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

Теорія інновацій економіки і підприємницького суспільства П. Друкера концептуалізувала ситуацію, що склалася в розвинутих країнах після потрясінь, спричинених комп’ютерною революцією. Підприємницьке суспільство формується разом і у взаємодії з підприємницькою економікою. Теорія “третьої хвилі” і

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 12.7. Міждисциплінарна інтервенція і асиміляція в сучасній економічній теорії

Для економічної теорії останньої третини XX ст. була характерна тенденція “вторгнення” в сфери суспільного життя, які знаходяться за межами економіки. Об’єктом такої “інтервенції” стала, перш за все, політика. На початку 50-х років XX ст.

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – 12.8. Інтегративна юриспруденція та її розвиток

Для економічної теорії останньої третини XX ст. була характерна тенденція “вторгнення” в сфери суспільного життя, які знаходяться за межами економіки. Об’єктом такої “інтервенції” стала, перш за все, політика. На початку 50-х років XX ст.

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕЧІЙ, НАПРЯМІВ І ШКІЛ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

АВЕРРОЇЗМ – вчення арабського філософа Ібн Рушта, яке заперечувало акт одночасного божественного творіння світу і визнавало Бога першопричиною всього сущого. АВСТРІЙСЬКА (ВІДЕНСЬКА) ЕКОНОМІЧНА ШКОЛА – Один із перших напрямків Маржиналізму. Як течія економічної думки,

Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агапова И. И История экономической мысли: курс лекций / И. И. Агапова – М., 1998. – 248 с. 2. Азаркин Н. М. Всеобщая история юриспруденции: курс лекций / Н. М. Азаркин. – М: