8.1. Зародження системи національної політичної економії у Німеччині Критичне переосмислення деяких основоположних принципів класичної школи пов’язане з ідеями ще одного напрямку в економічній науці, який сформувався у першій половині XIX ст. Представники цієї течії
Державно-правова думка Німеччини кінця XVIII-першої половини XIX ст. сформувалась під впливом ідеології Просвітництва, ідей американської і особливо Великої французької буржуазної революцій, уповільненим процесом індустріалізації та низьким рівнем модернізації всіх сфер суспільного виробництва, а також
Історичну школу на етапі її виникнення представляли: В. Рошер (1817-1894), який написав “Нарис політичної економії” з точки зору історичного методу; Б. Гільдебранд (1812-1878) з роботою “Політична економія сьогоднішнього і майбутнього”; К. А. Кніс (1821-1898),
Продовження і розвиток ідеї “історичного методу” зафіксовані уже в другій половині XIX ст. у працях групи німецьких економістів, які отримали назву Нової, чи молодої історичної школи. Наступний етап еволюції історичної традиції у Німеччині був
Послідовниками і представниками нової історичної школи вважають В. Зомбарта (1863-1941) і М. Вебера (1864-1920). Вони продовжують пошук засобів удосконалення суспільства, намагаючись теоретично розв’язати нагальні соціальні проблеми. Автори дотримувались історичних традицій у дослідженнях, обов’язковою умовою
До складу нової історичної школи входили також і ті вчені, котрі намагалися узгодити висновки, зроблені класичною школою із висновками історичного методу, доводячи, що економічні категорії, сформульовані класиками, не суперечать поглядам історичної школи і є
9.1. Історичні умови виникнення маржиналізму та його методологія. Й. Г. Тюнен, Ж. Дюпюї, А. Курно, Г. Госсен – попередники маржиналізму В останній третині XIX ст. в економічній теорії виникла нова течія – маржиналізм (від
9.1. Історичні умови виникнення маржиналізму та його методологія. Й. Г. Тюнен, Ж. Дюпюї, А. Курно, Г. Госсен – попередники маржиналізму В останній третині XIX ст. в економічній теорії виникла нова течія – маржиналізм (від
Вагомий внесок у розробку ідей маржиналізму зробила австрійська школа політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки XIX cт. Засновником австрійської школи став професор Віденського університету К. Менгер, який виклав початки граничної корисності у “Основах політичної
Теорія кембриджської школи представлена дослідженнями А. Маршалла, Ф. Еджворта, А. Пігу, Р. Хоутрі. Альфред Маршалл (1842-1924) виступає засновником нового напрямку економічної науки – неокласичного аналізу, який означає компромісне поєднання різних теоретичних концепцій у праці
Основні положення теорії американської школи містяться в книгах її основоположника – професора Колумбійського університету СІНА Джона Бейтса Кларка (1847-1938), насамперед у його фундаментальних працях “Філософія багатства” (1886), “Розподіл багатства” (1889), “Проблеми монополій” (1901), “Суть
Основні положення теорії американської школи містяться в книгах її основоположника – професора Колумбійського університету СІНА Джона Бейтса Кларка (1847-1938), насамперед у його фундаментальних працях “Філософія багатства” (1886), “Розподіл багатства” (1889), “Проблеми монополій” (1901), “Суть
Значний внесок у розвиток світової економічної науки зробили шведські вчені, представники стокгольмської школи. її засновником був Кнут Вікссель (1851-1926), який заклав основи теорії розподілу факторів виробництва, вчення про “недосконалу конкуренцію”, теорію кредитно-грошового регулювання циклу,
Значний внесок у розвиток світової економічної науки зробили шведські вчені, представники стокгольмської школи. її засновником був Кнут Вікссель (1851-1926), який заклав основи теорії розподілу факторів виробництва, вчення про “недосконалу конкуренцію”, теорію кредитно-грошового регулювання циклу,
10.1. Історичні передумови і основні теоретико-методологічні засади кейнсіанства. Економічне вчення Дж. М. Кейнса Кейнсіанство – одна з провідних течій сучасної економічної думки. Головною з особливостей епохи, що зумовили її появу, було швидке руйнування з
10.1. Історичні передумови і основні теоретико-методологічні засади кейнсіанства. Економічне вчення Дж. М. Кейнса Кейнсіанство – одна з провідних течій сучасної економічної думки. Головною з особливостей епохи, що зумовили її появу, було швидке руйнування з
10.1. Історичні передумови і основні теоретико-методологічні засади кейнсіанства. Економічне вчення Дж. М. Кейнса Кейнсіанство – одна з провідних течій сучасної економічної думки. Головною з особливостей епохи, що зумовили її появу, було швидке руйнування з
Вчення Дж. М. Кейнса здобуло багато прихильників, особливо в післявоєнні роки, коли на перший план висунулися не проблеми зайнятості, а питання економічного зростання й економічної збалансованості. Дослідження в цьому напрямку породили комплекс теорій, поєднаних
Криза кейнсіанства як офіційної доктрини державного регулювання призвела до значного посилення критики цієї теорії не тільки з боку її традиційних супротивників – неокласиків, а й з боку самих прихильників теорії Кейнса. За цих умов
Криза кейнсіанства як офіційної доктрини державного регулювання призвела до значного посилення критики цієї теорії не тільки з боку її традиційних супротивників – неокласиків, а й з боку самих прихильників теорії Кейнса. За цих умов
11.1. Еволюція неокласичних ідей у XX ст. Економічний лібералізм Л. Мізеса і Ф. Хаєка. Концепція Дж. Міда Протягом XX ст. відбувалась помітна еволюція неокласичного напряму економічної думки. Проте основні постулати, розроблені на основі маржиналізму
11.1. Еволюція неокласичних ідей у XX ст. Економічний лібералізм Л. Мізеса і Ф. Хаєка. Концепція Дж. Міда Протягом XX ст. відбувалась помітна еволюція неокласичного напряму економічної думки. Проте основні постулати, розроблені на основі маржиналізму
Концепція держави “загального добробуту”, основоположником якої був Дж. М. Кейнс, а продовжили В. Ростоу, Г. Мюрдаль, зводилась до того, що держава стала надкласовим виразником інтересів всіх верств населення. З цією концепцією пов’язана теорія “соціальної
Представники неоліберального напрямку у Франції, Жан-Леон Рюеф, Моріс Фелікс Шарль Алле вважали, що оптимальний “соціальний порядок” знаходиться в межах як лібералізму, так і авторитарного режиму, але виступали проти широкого державного втручання в економіку, вважаючи,
Представники неоліберального напрямку у Франції, Жан-Леон Рюеф, Моріс Фелікс Шарль Алле вважали, що оптимальний “соціальний порядок” знаходиться в межах як лібералізму, так і авторитарного режиму, але виступали проти широкого державного втручання в економіку, вважаючи,
Одним із варіантів нової неокласики є теорія раціональних очікувань, яка повністю ігнорувала державне втручання. Американські економісти Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес стверджують, що економічний індивід не тільки пасивно адаптується до попереднього досвіду, а
Теорія економіки пропозиції побудована на традиційній для неокласичного напряму основі – впливі сукупної пропозиції на економічну рівновагу. Дана теорія основну причину нестабільності економічного розвитку і стагнації, посиленої інфляції, або стагфляції вбачає у нестачі обсягу
Теорія економіки пропозиції побудована на традиційній для неокласичного напряму основі – впливі сукупної пропозиції на економічну рівновагу. Дана теорія основну причину нестабільності економічного розвитку і стагнації, посиленої інфляції, або стагфляції вбачає у нестачі обсягу
12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX – XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій
12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX – XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій
12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX – XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій
12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX – XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій
Новий, або пізній інституціоналізм суттєво відрізняється від старого як за проблематикою, так і за методологією. Якщо ранній інституціоналізм досліджував переважно монополізацію економіки та конфлікти інтересів суспільних класів і груп, то новий – проблеми оздоровлення
Новий, або пізній інституціоналізм суттєво відрізняється від старого як за проблематикою, так і за методологією. Якщо ранній інституціоналізм досліджував переважно монополізацію економіки та конфлікти інтересів суспільних класів і груп, то новий – проблеми оздоровлення
В умовах посилення науково-технічної революції деякі економісти (Дж. К. Гелбрейт, У. Ростоу) висунули технократичні теорії, у яких містяться спроби пояснити основні соціально-економічні явища змінами в галузі техніки. Джон Кеннет Гелбрейт (1909-2006) американський економіст, представник
В останню чверть XX ст. у розробці економічної теорії приймала участь ціла плеяда видатних вчених, але цей період не ознаменувався створенням окремої економічної школи. В основному, економічні дослідження були пов’язані з аналізом “глобальної промислової
В останню чверть XX ст. у розробці економічної теорії приймала участь ціла плеяда видатних вчених, але цей період не ознаменувався створенням окремої економічної школи. В основному, економічні дослідження були пов’язані з аналізом “глобальної промислової
Теорія інновацій економіки і підприємницького суспільства П. Друкера концептуалізувала ситуацію, що склалася в розвинутих країнах після потрясінь, спричинених комп’ютерною революцією. Підприємницьке суспільство формується разом і у взаємодії з підприємницькою економікою. Теорія “третьої хвилі” і
Для економічної теорії останньої третини XX ст. була характерна тенденція “вторгнення” в сфери суспільного життя, які знаходяться за межами економіки. Об’єктом такої “інтервенції” стала, перш за все, політика. На початку 50-х років XX ст.
Для економічної теорії останньої третини XX ст. була характерна тенденція “вторгнення” в сфери суспільного життя, які знаходяться за межами економіки. Об’єктом такої “інтервенції” стала, перш за все, політика. На початку 50-х років XX ст.
АВЕРРОЇЗМ – вчення арабського філософа Ібн Рушта, яке заперечувало акт одночасного божественного творіння світу і визнавало Бога першопричиною всього сущого. АВСТРІЙСЬКА (ВІДЕНСЬКА) ЕКОНОМІЧНА ШКОЛА – Один із перших напрямків Маржиналізму. Як течія економічної думки,
1. Агапова И. И История экономической мысли: курс лекций / И. И. Агапова – М., 1998. – 248 с. 2. Азаркин Н. М. Всеобщая история юриспруденции: курс лекций / Н. М. Азаркин. – М: