Історія економіки та економічної думки – Юхименко П. І

Для системи сучасного економічного знання характерні складність та розгалуженість. До того ж вона рухлива (мінлива), перебуваючи під впливом соціально-економічного розвитку світової й національної економіки та внутрішнього розвитку власне економічної науки. З розвитком науки змінюється

Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ 1.1. Єдність формаційного та цивілізаційного теоретико-методологічних підходів У широких координатах загального теоретико-методологічного та світоглядного розгляду економічних теорій, історії економіки та економічної думки можна виокремити

У сучасній світовій економічній думці загальновизнаним є поділ економічної науки на позитивну і нормативну. Фактично позитивні та нормативні судження мали місце вже в економічній думці мислителів Стародавнього Світу і Середньовіччя. Вважається, що попередником розрізнення

Щоб зрозуміти предмет історії економіки та економічної науки, важливо з’ясувати сутність, зміст та підпорядкування таких ключових понять: “економіка як наука”, “економічна думка”, “політична економія”, “економічна теорія”, “економічний аналіз” та ін. Вони належать до розряду

У новітній економічній літературі спостерігаються суттєві зрушення в економічній теорії на рівні її структури, а також усередині власне мікро – і макротеорій. Визнано, що 90-ті роки XX ст. характеризувалися вибухом інтересу наукових співтовариств до

У дослідженні та вивченні історії економіки й економічної думки важливе і специфічне місце посідає методологія економічної науки (економічна методологія). Це один із найважливіших розділів економічного знання та напрямів у дослідженні економічного життя суспільства. Методологію

Представники інституціоналізму (О. Іншаков, Д. Фролов та ін.) перспективним методом аналізу еволюції економічної науки вважають методологічний інституціоналізм, що грунтується на концептуальній основі некласичного суспільствознавства сучасного типу й евристично розвиває цінні ідеї конвенціонізму. Методологічний інституціоналізм

Первісна доба – найтриваліший період розвитку людства. Вона розпочинається з часу появи людства на Землі (близько 5 млн років до н. е.) і завершується формуванням доіндустріального суспільства та виникненням держави (IV-III тис. до н.

Цивілізація – це специфічний, своєрідний розвиток у комплексі характеристик матеріального, духовного та соціального життя тієї чи іншої групи країн, народів (або окремої країни, народу) на певному історичному етапі. Невід’ємний атрибут цивілізації діяльність держави і

Цивілізація – це специфічний, своєрідний розвиток у комплексі характеристик матеріального, духовного та соціального життя тієї чи іншої групи країн, народів (або окремої країни, народу) на певному історичному етапі. Невід’ємний атрибут цивілізації діяльність держави і

У північних гористих територіях Месопотамії державність сформувалася на тисячоліття пізніше, ніж у Вавилонії. Як і на південних землях, ассирійці займалися іригаційним землеробством, яке тут відігравало набагато меншу роль. Значного розвитку набуло садівництво, виноградарство і

Особливості господарської діяльності Становлення єгипетської цивілізації було відносно швидким і неспокійним, що зумовило створення єдиної централізованої держави. До цього існувало два царства – Нижній і Верхній Єгипет, які можна вважати протодержавними утвореннями. Жодне з

Упровадження штучного поливання землі забезпечувало високий валовий збір зернових у країні. Одна сім’я хліборобів могла прогодувати з єгипетських грунтів ще три сім’ї. Із зернових вирощували переважно пшеницю-еммер (вид сорту), ячмінь і сорго, з городніх

Виникнення держави і розвиток економіки Ще у стародавні часи про Індію ходили чутки як про країну мудреців. Найяскравішим періодом в економічній історії Індії є хараппська, або індуська культура (2500-1800 рр. до н. е.), що

В Індії у ведійську добу створили священне вчення про веди (буквально – знання). До складу вед входять збірники гімнів та жертовних формул (Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа) та теологічні трактати (брахмани і упанішади). Всі вони

Утворення держави і розвиток економіки За словами Геродота, Китай – це “країна історії”. Гори Тибету, велетенська мертва пустеля Гобі й незліченні кочові народи та племена, котрі оточували державу, надійно ізолювали стародавніх китайців від цивілізованого

Формуванню внутрішнього ринку перешкоджали численні митниці. УIV ст. до н. е. Шан Ян здійснив реформи, що прискорили об’єктивний процес руйнації землеробської общини, узаконили приватну власність на землю. Вони замінили податок з урожаю на земельний

Палацове господарство У південній частині Балканського півострова і на прилеглих островах на межі III-II тис. до н. е. виникла давньогрецька цивілізація, її ранньому економічному розвитку сприяли вигідне географічне положення (торгові шляхи з’єднували цей район

У наступному періоді (VIII-VI ст. до н. е.) – архаїчному – відбулися значні зміни в господарському житті, що привели до формування нової економічної системи. Греція випередила у своєму розвитку всі сусідні країни. Сільськогосподарське виробництво

У більшості праць сучасних дослідників Стародавньої Греції та Риму епоху середини І тис. до н. е. – середини І тис. н. е. (аж до падіння Римської імперії) називають часом існування рабовласницького способу виробництва. Такий

Економіка періоду республіки Поступово рабовласництво і виробниче застосування праці рабів поширилися у всьому греко-римському світі. Перейнявши досвід Греції, в Римській імперії класичне рабство набуло завершальної форми. В еволюції рабовласницького виробництва в Стародавньому Римі (виник

Розділ 5. ЕКОНОМІКА ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (V-XV ст.) Ніхто не має права зберігати виключно для себе те, що йому не потрібно і в чому є потреба іншим. Павло VI (Понтифік) Загальна характеристика

Феодалізм – поняття суто європейське. На Сході, від Єгипту до Китаю, починаючи з І тис. до н. е., общинні форми господарства гармонійно поєднувалися з державними. І в реальному житті, і в правосвідомості державна власність

Значно пізніше, ніж китайська, формується японська цивілізація. Тільки у 645 р. реформи Тайка (буквально – велика переміна) призвели до утворення сильної централізованої держави, в якій за китайською моделлю було введено універсальну систему оподаткування, відмінили

Основи якого закладені ще у IV-XII ст., відрізнявся від європейського переважанням державної власності на землю. Феодал не втручався у розпорядження селян землею, оскільки дарування в Індії мало умовний характер і передбачало сплату фіксованої суми,