Історія економічних вчень – Золотих І. Б

Сучасна економічна наука грунтується на економічних знаннях, накопичених людством за багато тисячоліть. Розвиток економічної думки нерозривно пов’язаний з її історією. Протягом століть люди намагалися зрозуміти закономірності розвитку економічної діяльності. Цілеспрямовано й послідовно мислителі, учені

Сучасна економічна наука грунтується на економічних знаннях, накопичених людством за багато тисячоліть. Розвиток економічної думки нерозривно пов’язаний з її історією. Протягом століть люди намагалися зрозуміти закономірності розвитку економічної діяльності. Цілеспрямовано й послідовно мислителі, учені

Сучасна економічна наука грунтується на економічних знаннях, накопичених людством за багато тисячоліть. Розвиток економічної думки нерозривно пов’язаний з її історією. Протягом століть люди намагалися зрозуміти закономірності розвитку економічної діяльності. Цілеспрямовано й послідовно мислителі, учені

Стародавня Греція Дійсно у творах Ксенофонта, Платона й особливо Арістотеля було зроблено перші спроби теоретично осмислити економічний устрій грецького суспільства. Ксенофонт (430-354 рр. до н. е.) Назвав свій трактат “Економіка”. Саме він став першою

Економічні погляди Середньовіччя (феодального суспільства) мають яскраво виражений богословський характер. Наукова спадщина духовних ідеологів цієї епохи, у тому числі в галузі господарської політики, переповнена схоластикою (теоретичне виправдовування догм церкви або знання, відірвані від життя).

Економічні погляди Середньовіччя (феодального суспільства) мають яскраво виражений богословський характер. Наукова спадщина духовних ідеологів цієї епохи, у тому числі в галузі господарської політики, переповнена схоластикою (теоретичне виправдовування догм церкви або знання, відірвані від життя).

У XIV столітті феодалізм у країнах Західної Європи вступає в стадію розпаду. Натуральне господарство поступово витісняється товарно-грошовими відносинами. Товарний обмін стає основною умовою господарського життя. Внаслідок цього нормальний перебіг і розвиток господарського життя суспільства

Розділ 2. Класична школа політекономії 1. Історичні умови виникнення й загальна характеристика політекономії Наприкінці XVII століття меркантилізм поступово втрачає свою актуальність і популярність в силу об’єктивних обставин. На зміну йому приходить новий напрям економічної

Розділ 2. Класична школа політекономії 1. Історичні умови виникнення й загальна характеристика політекономії Наприкінці XVII століття меркантилізм поступово втрачає свою актуальність і популярність в силу об’єктивних обставин. На зміну йому приходить новий напрям економічної

А. Сміт (1723-1790 рр.) – видатний англійський економіст мануфактурного періоду. У його працях і роботах його послідовника Д. Рікардо класична політекономія досягла свого найвищого розквіту. А. Сміт за національністю був шотландцем. Народився в місті

З теорії вартості А. Сміта випливає і його теорія розподілу суспільного продукту. Вона також подвійна, як і його теорія вартості. З одного боку, якщо остаточною підставою вартості вважати працю, то весь продукт праці повинен

З теорії вартості А. Сміта випливає і його теорія розподілу суспільного продукту. Вона також подвійна, як і його теорія вартості. З одного боку, якщо остаточною підставою вартості вважати працю, то весь продукт праці повинен

1. Передумови трансформації політекономії наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Політекономія Ж.-Б. Сея Книга А. Сміта “Дослідження природи і причин багатства народів” представила економічну науку як цілісну, логічну систему і надихнула подальші покоління

1. Передумови трансформації політекономії наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Політекономія Ж.-Б. Сея Книга А. Сміта “Дослідження природи і причин багатства народів” представила економічну науку як цілісну, логічну систему і надихнула подальші покоління

1. Передумови трансформації політекономії наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Політекономія Ж.-Б. Сея Книга А. Сміта “Дослідження природи і причин багатства народів” представила економічну науку як цілісну, логічну систему і надихнула подальші покоління

Теорія чинників виробництва одержала подальший розвиток у вченні французького економіста і політичного діяча Фредеріка Бастіа (1801-1850). У своїх творах “Економічні софізми” (1847 р.) й “Економічні гармонії” Бастіа перевершив своїх сучасників в захисті вільного ринку

Теорія чинників виробництва одержала подальший розвиток у вченні французького економіста і політичного діяча Фредеріка Бастіа (1801-1850). У своїх творах “Економічні софізми” (1847 р.) й “Економічні гармонії” Бастіа перевершив своїх сучасників в захисті вільного ринку

1. Економічні погляди Джона Стюарта Мілля (18061873 рр.) Джон Стюарт Мілль (1806-1873 рр.) – відомий англійський учений, якого ще називають завершувачем класичної політекономії. Його батько Джеймс Мілль також відомий учений, найближчий друг Д. Рікардо,

1. Економічні погляди Джона Стюарта Мілля (18061873 рр.) Джон Стюарт Мілль (1806-1873 рр.) – відомий англійський учений, якого ще називають завершувачем класичної політекономії. Його батько Джеймс Мілль також відомий учений, найближчий друг Д. Рікардо,

Як учений Маркс методологічно спирався на три наукові джерела: – англійська політекономія А. Сміта і Д. Рікардо (у них він позичив концепцію трудової теорії вартості, положення закону тенденції норми в прибутку до пониження, теорію

Як учений Маркс методологічно спирався на три наукові джерела: – англійська політекономія А. Сміта і Д. Рікардо (у них він позичив концепцію трудової теорії вартості, положення закону тенденції норми в прибутку до пониження, теорію

Як учений Маркс методологічно спирався на три наукові джерела: – англійська політекономія А. Сміта і Д. Рікардо (у них він позичив концепцію трудової теорії вартості, положення закону тенденції норми в прибутку до пониження, теорію

Класична школа тривалий час утримувала провідні позиції в економічній науці, але це не виключало можливості існування інших ідей і поглядів. Початок XIX століття був не тільки періодом подальшого розвитку класичної політекономії, але ще й

Загальна характеристика німецької історичної школи. Поряд із дрібнобуржуазною економічною думкою й утопічним соціалізмом до критичних напрямів класичної політекономії відносять Історичну школу Німеччини. Представники цієї течії звернули увагу на Надмірну абстрактність і необгрунтований універсалізм класичної

Розділ 6. Суб’єктивно-психологічний напрям в економічній теорії: маржиналізм 1. Виникнення суб’єктивно-психологічного напряму в економічній теорії Багато економічних явищ і процесів мають кількісний характер, тобто між економічними величинами існують кількісні зв’язки: якщо змінюється одна із