Професор політекономії Віденського університету Основний твір – “Основи теорії цінності господарських благ” (1886) Методологія. Головною метою свого дослідження Бем-Баверк вважає пояснення процесу ціноутворення на основі теорії потреб. Остання слугує автору у якості інструменту побудови
Професор економіки Колумбійського університету, президент Американської економічної асоціації (1893-1895) Основні твори – “Філософія багатства” (1886), “Розподіл багатства” (і899) Методологія. Погляди Кларка на предмет економічної науки відображаються у запропонованій ним класифікації теоретичної економіки на три
Альфред Маршалл (1842-1924) Професор Кембриджського університету Основний твір – “Принципи економічної науки” (1890) Методологія. Теорія Маршалла будується на основних принципах маржиналізму і охоплює сферу діяльності окремої фірми, галузі, а також ринок певного товару. По
Альфред Маршалл (1842-1924) Професор Кембриджського університету Основний твір – “Принципи економічної науки” (1890) Методологія. Теорія Маршалла будується на основних принципах маржиналізму і охоплює сферу діяльності окремої фірми, галузі, а також ринок певного товару. По
Економістів математичної школи поєднує визнання необхідності застосування апарату математики не стільки для ілюстрації економічних положень і законів, отриманих за допомогою інших методів аналізу, скільки як засобу наукових досліджень, як методу, за допомогою якого можна
Економістів математичної школи поєднує визнання необхідності застосування апарату математики не стільки для ілюстрації економічних положень і законів, отриманих за допомогою інших методів аналізу, скільки як засобу наукових досліджень, як методу, за допомогою якого можна
Професор економіки Лозаннського університету Основний твір – “Елементи чистої політичної економії” (1874) Методологія. У теоретичному аналізі Вальрас намагається широко використовувати методи абстракції і дедукції, однак, особливістю дослідження є те, що вихідними елементами у нього
Професор економіки Лозаннського університету Основний твір – “Курс політичної економії” (1896) Методологія. Парето здійснює Поділ економічної науки На дві взаємопов’язані частини: “чисту” І прикладну економіку. Чиста економічна наука, у свою чергу, поділяється на Статику
З середини 50-х рр. XX ст. відбувається модернізація теоретичного і аналітичного інструментарію неокласичної теорії з метою досліджень нових макроекономічних проблем. На основі традиційної неокласичної методології починають будуватися макроекономічні моделі, націлені на пояснення змін, які
З середини 50-х рр. XX ст. відбувається модернізація теоретичного і аналітичного інструментарію неокласичної теорії з метою досліджень нових макроекономічних проблем. На основі традиційної неокласичної методології починають будуватися макроекономічні моделі, націлені на пояснення змін, які
Американський економіст, професор економіки Основний твір – “Основи економіки пропозиції” (1983) у співавторстві з У. Канто і Д. Джонісом Методологія. У методологічному плані теорія Лаффера є поверненням до таких базових неокласичних принципів, як Раціоналізм,
Американський економіст, професор економіки Основний твір – “Основи економіки пропозиції” (1983) у співавторстві з У. Канто і Д. Джонісом Методологія. У методологічному плані теорія Лаффера є поверненням до таких базових неокласичних принципів, як Раціоналізм,
6.1. Історичні умови виникнення та методологічні основи кейнсіанства Світова економічна криза 1929-1933 рр. охопила усі промислово розвинені країни, а глибина економічного спаду була безпрецедентною в історії США. Ринковий механізм виявився нездатним відновити порушену рівновагу.
6.1. Історичні умови виникнення та методологічні основи кейнсіанства Світова економічна криза 1929-1933 рр. охопила усі промислово розвинені країни, а глибина економічного спаду була безпрецедентною в історії США. Ринковий механізм виявився нездатним відновити порушену рівновагу.
6.1. Історичні умови виникнення та методологічні основи кейнсіанства Світова економічна криза 1929-1933 рр. охопила усі промислово розвинені країни, а глибина економічного спаду була безпрецедентною в історії США. Ринковий механізм виявився нездатним відновити порушену рівновагу.
Для післявоєнного періоду розвитку ринкової економіки розвинутих країн було характерним нерівномірне економічне піднесення, яке супроводжувалося інфляцією. До того ж його темпи поступалися темпам зростання економіки СРСР. Головною проблемою в таких умовах був не стільки
Уже з початку 40-х рр. здійснюються спроби поєднання базових постулатів неокласики та кейнсіанства. Цей процес обумовлений рядом причин. Основні з них: Економічні – підрив віри у здатність вільної ринкової економіки автоматично підтримувати повну зайнятість
Посткейнсіанська економічна теорія зароджується в 70-тих рр. XX ст. в період кризи державного регулювання економіки, яке не відповідало новим суспільним реаліям. Структурна криза, поєднання високої інфляції, безробіття із спадом виробництва, становлення і розвиток автоматизованого
Посткейнсіанська економічна теорія зароджується в 70-тих рр. XX ст. в період кризи державного регулювання економіки, яке не відповідало новим суспільним реаліям. Структурна криза, поєднання високої інфляції, безробіття із спадом виробництва, становлення і розвиток автоматизованого
Англійський економіст і громадський діяч, член Британської академії, професор Кембриджського університету Основні твори – “Економічна теорія недосконалої конкуренції” (1933), “Нагромадження капіталу” (1956) Дж. Робінсон досліджувала проблеми зрушень у механізмі ринкової конкуренції, монополізації ринків, механізму
А. Лейонхуфвуд, Р. Клауер, П. Давідсон виступили із жорсткою критикою ортодоксальної моделі доходів-видатків, проти “ортодоксального істеблішменту”, представники якого, на їхню думку, тільки уявляють себе кейнсіанцями, але по суті роблять все, щоб зійти з кейнсіанського
Нове кейнсіанство сформувалось в США у 80-х рр. XX ст. Його головними представниками вважаються американські економісти Дж. Стігліц, Б. Грінвальд, Дж. Акерлоф, Ж. Иєллен. Вони визнають ключову роль монополій в економіці, а монополізацію розуміють
Професор університету Берклі, лауреат Нобелівської премії з економіки (2001 р.) Основний твір – “Ринок лимонів: невизначеність якості та ринковий механізм” (1970) Акерлоф аналізує ринок, де продавці краще за покупців інформовані про якість продукції. Автор
Професор університету Берклі, лауреат Нобелівської премії з економіки (2001 р.) Основний твір – “Ринок лимонів: невизначеність якості та ринковий механізм” (1970) Акерлоф аналізує ринок, де продавці краще за покупців інформовані про якість продукції. Автор
7.1. Витоки інституціоналізму Інституціоналізм, як самостійний напрямок економічної думки, виник на початку XX ст. Саме тоді закінчився процес індустріалізації в економічно розвинутих країнах світу, а США стали світовим економічним лідером. Нові соціальні, економічні та
7.1. Витоки інституціоналізму Інституціоналізм, як самостійний напрямок економічної думки, виник на початку XX ст. Саме тоді закінчився процес індустріалізації в економічно розвинутих країнах світу, а США стали світовим економічним лідером. Нові соціальні, економічні та
Наприкінці XIX ст. в економічній думці сформувалася течія, яка продовжила традиції німецької історичної школи – класичний інституціоналізм. Класичний (традиційний) інституціоналізм з’явився як альтернатива неокласиці, оскільки піддав критиці її основні теоретичні постулати – методологічного індивідуалізму
Наприкінці XIX ст. в економічній думці сформувалася течія, яка продовжила традиції німецької історичної школи – класичний інституціоналізм. Класичний (традиційний) інституціоналізм з’явився як альтернатива неокласиці, оскільки піддав критиці її основні теоретичні постулати – методологічного індивідуалізму
Професор Вісконсинського університету Основні твори – “Правові основи капіталізму” (1924), “Інституціональна економічна теорія” (1934), “Економіка колективних дій” (1951) У роботах Коммонса започатковано Соціально-правовий напрям інституціоналізму. Економічні погляди Коммонса багато в чому були визначені його
У післявоєнні роки класичний інституціоналізм розвивався в наступних напрямках: 1) інституціонально-соціологічний; 2) трансформаційний; 3) індустріально-технократичний; 4) еволюційний. Увага нових інституціоналістів була сконцентрована на НТР, яка, на їх думку, здатна вирішити фундаментальні соціально-економічні проблеми суспільства.
У післявоєнні роки класичний інституціоналізм розвивався в наступних напрямках: 1) інституціонально-соціологічний; 2) трансформаційний; 3) індустріально-технократичний; 4) еволюційний. Увага нових інституціоналістів була сконцентрована на НТР, яка, на їх думку, здатна вирішити фундаментальні соціально-економічні проблеми суспільства.
Політик, радник Президента США з національної безпеки, професор політекономії Основний твір – “Політика і стадії зростання” (1971) Теорія стадій зростання. У книзі “Політика і стадії зростання. Антикомуністичний маніфест” Ростоу представив історію людства у вигляді
Політик, радник Президента США з національної безпеки, професор політекономії Основний твір – “Політика і стадії зростання” (1971) Теорія стадій зростання. У книзі “Політика і стадії зростання. Антикомуністичний маніфест” Ростоу представив історію людства у вигляді
Професор Гарвардського університету Основні твори – “Прийдешнє постіндустріальне суспільство” (1973), “Культурні протиріччя капіталізму” (1976), “Соціальні межі інформаційного суспільства” (1986) Методологія. Розвиток суспільства Белл пов’язував зі змінами в різних сферах суспільного життя: економічній, соціальній, культурній,
Професор Університету Хертводшира Основний твір – “Економічна теорія та інститути: Маніфест сучасної інституціональної економічної теорії” (2003) Ходжсон – яскравий представник нового інституціоналізму. В своїх дослідженнях намагається оминути недолік класичного інституціоналізму, який полягає у теоретичному
Методологія. Неоінституціоналісти сприйняли основні методологічні принципи неокласиків і доповнили їх спеціальним дослідницьким інструментарієм і термінологією – інституції, організації, трансакції, трансакційні витрати, права власності, обмежена раціональність, опортуністична поведінка, контракти, специфічні активи, інституціональні зміни тощо. Зазначені
Методологія. Неоінституціоналісти сприйняли основні методологічні принципи неокласиків і доповнили їх спеціальним дослідницьким інструментарієм і термінологією – інституції, організації, трансакції, трансакційні витрати, права власності, обмежена раціональність, опортуністична поведінка, контракти, специфічні активи, інституціональні зміни тощо. Зазначені
Професор Університету Каліфорнії в Берклі, лауреат Нобелівської премії з економіки (2009 р.). Основний твір – “Економічні інститути капіталізму” (1996) Уільямсон зробив спробу відобразити зміни рівня обмеженої раціональності через схильність людини до опортуністичної поведінки. Опортунізм
Професор Університету Індіани, лауреат Нобелівської премії з економіки (2009 р.) Основний твір – “Управління суспільством: еволюція інститутів колективних дій” (1990) Остром належить значний внесок у розвиток інституціональної теорії прав власності. Визначальними умовами і механізмами
Професор Віргінського університету, лауреат Нобелівської премії з економіки (1986 р.) Основні твори – “Розрахунок узгодження. Логічні основи конституційної демократії” (1962), “Суспільні фінанси в демократичному процесі” (1966), “Межі свободи” (1975) Методологія. Б’юкенен вважається засновником Теорії
Професор Вашингтонського університету, лауреат Нобелівської премії з економіки (1993 р.) Основні твори – “Структура та зміни в економічній історії” (1981), “Інституції, інституційні зміни та функціонування економіки” (1990), “Насильство та соціальні порядки” (2009) Методологія. Дослідницький
Сучасні економічні дослідження концентруються на проблемах людини в системі економічних відносин, і, перш за все, на особливостях взаємодії людини із зовнішнім середовищем. У всьому різноманітті цього напряму досліджень особливо вирізняється комплекс наукових підходів, спрямованих
8.1. Економічна думка України середніх віків Економічні ідеї українських мислителів середніх віків містяться у державних і церковних документах, угодах, княжих грамотах, та інших літературних пам’ятках. Центральне місце серед них належить “Руській правді” – першому
8.1. Економічна думка України середніх віків Економічні ідеї українських мислителів середніх віків містяться у державних і церковних документах, угодах, княжих грамотах, та інших літературних пам’ятках. Центральне місце серед них належить “Руській правді” – першому
Православний монах, духовний письменник, публіцист Основні твори – “Про єдність церкви Божої” (1577), “Книжиця” (1588), “Апокрисис” (1598), “Послание ко всем в лядской земле живущим” Вишенський вважав, що будь-яке багатство, яким володіють пани й духовенство
Православний монах, духовний письменник, публіцист Основні твори – “Про єдність церкви Божої” (1577), “Книжиця” (1588), “Апокрисис” (1598), “Послание ко всем в лядской земле живущим” Вишенський вважав, що будь-яке багатство, яким володіють пани й духовенство
Політичний та громадський діяч, філософ, ректор Київської академії, архієпископ Руської Православної Церкви Основні твори – “Слово о правде и чести царской”, “Правда воли монаршей” У своїх працях Прокопович поділяв людські знання на науку та
З першої половини XIX ст. економічний розвиток українських земель характеризувався промисловим переворотом, занепадом феодально-кріпосницької системи господарювання та кріпосницької мануфактури, поширенням товарно-грошових відносин і проникненням капіталістичних відносин в сільське господарство, руйнуванням селянських господарств, поглибленням розшарування
Соціально-політичний діяч, доцент Київського університету Основні твори – “Пропащий час. Українці під Московським царством (1654-1876)”, “Нарис української соціалістичної програми”, “Про “Історію Русів”” Драгоманов не був економістом в звичайному розумінні, але в його науково-публіцистичних працях
Соціально-політичний діяч, доцент Київського університету Основні твори – “Пропащий час. Українці під Московським царством (1654-1876)”, “Нарис української соціалістичної програми”, “Про “Історію Русів”” Драгоманов не був економістом в звичайному розумінні, але в його науково-публіцистичних працях