Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Румунські органи правосуддя на землях Північної Буковини та Бессарабії
Правовою основою поширення румунського судоустрою на територію українських етнічних земель були королівські декрети “Про організацію Буковини” (19 грудня 1918 р.) та “Про організацію правосуддя в Бессарабії” (9 жовтня 1918 р.). З прийняттям окремого спеціального Закону “Про організацію судівництва” (24 червня 1924 р.) було остаточно уніфіковано структуру суду, визначено права і обов’язки суддів. (Нову редакцію цього Закону прийнято 31 березня 1937 р.).
Структурно звичайні судові інстанції поділялися на: мирові суди (повітові), трибунали (окружні), апеляційні палати й створені в рамках здійснення судової реформи – Адміністративний та Верховний суд. Згідно із “Законом про організацію Верховного Суду касації і юстиції” (20 грудня 1925 р.) Верховний суд був касаційною інстанцією проти рішень Апеляційних палат і трибуналів, а також судом справедливості (юстиції), оскільки виключно у ньому розглядалися справи по суті, наприклад, проти міністрів. Адміністративний суд, створений на основі окремого Закону (23 грудня 1925 р.), розглядав справи порушення законів адміністративними органами на шкоду фізичних та юридичних осіб. Окрім звичайних судів були суди надзвичайні – військові, робітничі трибунали тощо, правовий статус яких також визначався окремими законами. Усіх суддів призначав король за рекомендацією міністра юстиції на базі завершеної юридичної освіти. Судді оголошувалися недоторканними (дисциплінарні покарання суддів призначалися тільки спеціальним судом), що вважалося запорукою незалежної судової влади.
Суддівська кар’єра розпочиналася призначенням на посади помічника судді при повітових судах або трибуналах (т. зв. “суплеант”) чи заступника прокурора (т. зв. “субститут”). Перебування на цих посадах упродовж року зараховувалося як судовий стаж і було підставою для складання спеціального судового іспиту кандидата на посаду судді. Форму і зміст судового іспиту визначало затверджене королівським декретом “Положення про суддівський іспит” (30 травня 1925 р.). У цьому документі, зокрема, йшлося про те, що іспит у письмовій та усній формах були зобов’язані скласти усі кандидати на посаду судді. Якщо кандидат не витримав письмового Іспиту, він звільнявся від усного іспиту і втрачав своє суддівське місце. Таким самий наслідок чекав кандидата, якщо він не витримував усного суддівського іспиту. Успішно склавши усний та письмовий суддівський іспити, кандидат призначався на вільне місце судді. А у випадку конкуренції на одне й те саме місце перевага надавалася кандидату з вищою оцінкою під час іспиту. У складі суддівського корпусу на етнічних українських землях українців не було.
Related posts:
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Приєднання до складу СРСР-УРСР та радянізація Північної Буковини і Бессарабії Поспішаючи використати усі переваги пакту з Гітлером, влітку 1940 р. Сталін вирішив, що настала черга долучити й решту земель, які згідно з пактом Молотова – Ріббентропа увійшли у “сферу інтересів” радянської імперії. Зокрема, на червень 1940 р. для Москви склалися винятково сприятливі умови для розв’язання задавненого територіального спору з Румунією щодо Бессарабії. Остання раніше належала […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи правосуддя на західноукраїнських землях у складі міжвоєнної Польщі Активним знаряддям придушення національно-визвольної боротьби українців, поряд з органами урядової адміністрації, були органи правосуддя (юстиції та поліції). Судоустрій на західноукраїнських землях Другої Речі посполитої до проведення судової реформи (1928 р.) залишався без будь-яких кардинальних змін порівняно з попереднім державно-правовим періодом (у Галичині зберігалася австрійсько-імперська система судоустрою, а на Волині – російсько-імперська з відповідним перейменуванням судових […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Приєднання Південної Бессарабії і Північної Буковини до складу УРСР Приєднання Західної України до Української PCP Відразу ж після вторгнення німецьких військ у Польщу населення Західної України почало створювати місцеві органи народної влади і управління. У волостях і селах такими органами стали селянські комітети, а у містах і повітах – тимчасові управління. Після приходу Червоної Армії постановою Військової ради Українського фронту від 3 жовтня 1939 […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР 14 червня 1940 р., коли німецькі війська вступали в Париж, радянський уряд направив ультиматум Литві – єдиній країни, яка мала спільний кордон із Третім рейхом. Сталін вимагав відставки литовського уряду, арешту деяких його членів і згоди на введення в країну підрозділів Червоної армії. Ультиматум був прийнятий, і наступного дня радянські війська окупували країну, яку Сталін […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Місцеві органи державного управління на західних українських землях у складі Речі Посполитої Щодо адміністративного поділу територія міжвоєнної Польщі поділялася на воєводства – повіти – міські й сільські гміни (від 1 вересня 1921 р.). Державне управління поділялося на центральне (Рада Міністрів, міністри) і територіальне (місцеве), що передбачало урядову адміністрацію та органи самоврядування. Урядова адміністрація функціонувала на рівні воєводств, повітів та великих міст. У міських та сільських гмінах функції […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Судові та правоохоронні органи Українська держава змушена була фактично заново будувати судово-правові та інші правоохоронні органи. Судова система Концепція судово-правової реформи (квітень 1992 р.) передбачала здійснення судочинства в Україні судами загальної (Верховний Суд України, Верховний суд АРК, обласні, Київський і Севастопольські міські суди, військові та арбітражні) та конституційної юрисдикції (Конституційний Суд України). їх організація і порядок діяльності визначалися, окрім […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Приєднання Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу СРСР Згідно з пактом і таємним протоколом радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили в Західну Україну і Західну Білорусію. Офіційно радянське керівництво пояснило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель. Східна Галичина і Західна Волинь були зайняті Червоною армією майже без опору з боку Польщі за 12 днів. […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Правоохоронні органи Непересічна роль у процесі державотворення в ЗУНР приділялася органам охорони правопорядку. Оскільки під час ліквідації австрійсько-імперських владних органів було повністю розпущено колишню жандармерію, що складалася переважно з австрійців та поляків, вже у перші дні встановлення української влади у багатьох населених пунктах для самооборони й захисту правопорядку населення почало створювати народну міліцію, а в окремих містах […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Вищі виконавчі органи влади (органи управління) в політичній системі Війська Запорозького Систему вищих виконавчих органів влади періоду Національної революції другої половини XVII ст. уособлював Генеральний уряд. Він уважався головним розпорядчим, виконавчим і судовим органом Козацько-гетьманської держави. До складу Генерального уряду входили гетьман, генеральні старшини і центральні органи виконавчої й судової влади – генеральні канцелярії. Інститут гетьманства посідав надзвичайно важливе місце у політичній системі Козацько-гетьманської держави. Зміна […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Судово-прокурорські органи, адвокатура та нотаріат Організація і діяльність судово-прокурорських органів тісно співвідносилася із тими політичними процесами, що відбувалися в житті радянського суспільства. Чи не найсуттєвіші зміни в роботі усієї правоохоронної сфери було внесено у процесі десталінізації політичного режиму. У другій половині 1960-х – середині 1980-х років усю систему правоохоронних органів пронизували централістські начала – судово-прокурорські органи республіки перебували під впливом […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Судово-прокурорські органи Судово-прокурорські органи в Галичині й на Буковині (меншою мірою – на Закарпатті) упродовж австрійського (австро-угорського) панування зазнавали неодноразових більших чи менших змій. Найменше структурних змін в організації суду було в період останньої чверті XVIII – середини XIX ст. У той період майже без змін зберігалася попередня судова система. Судочинство й далі спиралося на засади станового […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Правові відносини та судівництво на українських землях у роки німецької окупації Правові відносини та судівництво на території дистрикту “Галичина” урегульовувалися на основі німецького законодавства (з 1 серпня 1941 р.). Останнє стосовно українців та інших національних груп мало яскраво виражений дискримінаційний характер, що виявлялось в його дуалізмі (окремо для німців, окремо для ненімців). Дослідники (В. Офіцінський) обгрунтовано зазначають, що найбільш виразно принцип дуалізму окупаційної німецької правової політики […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи виконання покарань До проголошення незалежності пенітенціарна система України, як і усіх інших республік колишнього СРСР, функціонувала відповідно до законодавчих та нормативних вимог, встановлених на союзному та республіканському рівнях. Основними нормативно-правовими актами, що слугували у післясталінський період правовою основою діяльності органів виконання покарань, були загальносоюзне (грудень 1958 р.) та республіканське (липень 1961 р.) Положення про виправно-трудові колонії і […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Джерела права на галицьких та волинських землях міжвоєнної Польщі У зв’язку із входженням Польщі з другої половини XVIII ст. до складу Австрії, Пруссії та Росії з відновленням після Першої світової війни польської державності там деякий час діяли іноземні правові системи (австрійська, німецька і російська). Маючи багато спільного, вони, втім, відрізнялися між собою, оскільки відповідали різному рівневі соціально-економічного і політичного розвитку країн – учасниць поділів […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи центральної влади та управління Українська історіографія дає неоднозначні оцінки щодо місця і ролі гетьманату у вітчизняних державотворчих процесах. Так само важко однозначно визначити й характер державної системи, до якої прямував гетьман. На думку одних дослідників (Я. Грицак), найправдоподібніше, це мала бути конституційна монархія, відмінна від традицій самодержавної системи в Росії. Монархічний характер гетьманської держави підтверджує запроваджений у науковий обіг […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи державного управління Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади Української PCP, Урядом республіки була Рада Міністрів УРСР. Центральними органами державного управління виступали союзно-республіканські та республіканські міністерства і державні комітети УРСР, інші органи, підвідомчі Раді Міністрів УРСР. Функції органів державного управління на місцях – покладалися на виконавчі комітети рад (облвиконкоми, міськвиконкоми, райвиконкоми). Рада Міністрів (РМ) УРСР позиціонувалася як […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Вищі органи виконавчої державної влади Єдиним вищим виконавчим органом влади в УНР доби Директорії була Рада Народних Міністрів (РНМ). її було створено, згідно з наказом Директорії (26 грудня 1918 р.), з метою забезпечення виконання політичної стратегії й тактики Директорії. Статус і функції Ради Народних Міністрів у прийнятих Директорією документах чітко не визначалися. Натомість широко декларувалися головні пріоритети й завдання уряду. […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи державної безпеки Чи не найбільше структурних змін і експериментів у післясталінський період радянської історії припало на силові правоохоронні та каральні органи – держбезпеки, міліції і виконання покарань. У часи сталінського режиму ці структури займали особливе місце в системі влади, перебували поза контролем партії і суспільства, діяли надзвичайно активно як репресивно-каральні. Відразу після смерті И. Сталіна Л. Берія, […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи самоврядування Органи самоврядування на рівні села-волості, губернії-повіту і міста було запроваджено в результаті здійснення, відповідно, селянської (1861 р.), земської (1864 р.) та міської (1870 р.) реформ. Самоврядування в сільській місцевості регулювалося спеціальними нормами Загального Положення від 19 лютого 1861р. Згодом (березень 1902 р.) усі питання сільського самоврядування вирішувалися відповідно до “Положення про сільський стан”,) якому спеціальний […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Українці на етнічних українських землях у складі Польщі Після Першої світової війни, в міру того, як на місці нещодавно могутніх імперій поставали національні держави, у Східній Європі формувався новий політичний порядок. Загальне визнання дістав принцип самовизначення націй. Проте застосовувався він не завжди. Внаслідок того не всі народи здобули державність. Серед останніх були західні українці. Новопосталі сусідні держави шляхом прямої військової агресії за допомогою […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи самоврядування в Західній Україні Із правової точки зору процес становлення інституту самоврядування в Західній Україні, на який українці покладали значні сподівання як на засіб захисту національних інтересів, виразно поділявся на два етапи. На першому етапі, що хронологічно охоплював період до 1933 р., діяльність органів самоврядування опиралася на численні інструкції, що регулювали його діяльність, і вирізнялася певними територіальними відмінностями в […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи верховної державної влади Функції органів верховної, в тому числі законодавчої (представницької), влади в Україні за доби Директорії УНР виконували власне Директорія, Конгрес Трудового народу та Державна Народна Рада (далі – ДНР). Правовою основою їх діяльності були: Декларація Директорії (26 грудня 1918 p.), Інструкція для виборів на Конгрес трудового народу (5 січня 1919 p.), “Універсал Трудового конгресу до українського […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Українці на українських етнічних землях у складі Румунії У зв’язку із входженням Польщі з другої половини XVIII ст. до складу Австрії, Пруссії та Росії з відновленням після Першої світової війни польської державності там деякий час діяли іноземні правові системи (австрійська, німецька і російська). Маючи багато спільного, вони, втім, відрізнялися між собою, оскільки відповідали різному рівневі соціально-економічного і політичного розвитку країн – учасниць поділів […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Вищі органи державної влади і управління Систему вищих органів державної влади і управління ЗУНР становили: Українська Національна Рада, яка за характером утворення й складом була представницьким законодавчим органом, і Тимчасовий Державний Секретаріат (Рада Державних Секретарів) як орган вищої виконавчої влади. Згідно з “Тимчасовим Основним законом про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії” (13 листопада 1918 p.), Українська Національна Рада та […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи управління Вищим органом влади Київської держави була влада великого князя. Він був представником і захисником інтересів привілейованого прошарку населення. Працями дослідників (Д. Самоквасов, О. Толочко) доведено, що інститут князівської влади – давній звичаєвий інститут. Слово “князь” походило від слова “кінь”, і попервах означало “людину, що сидить на коні, військового ватажка”. Спершу це була виборна особа, на […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи влади Вищим органом влади Київської держави була влада великого князя. Він був представником і захисником інтересів привілейованого прошарку населення. Працями дослідників (Д. Самоквасов, О. Толочко) доведено, що інститут князівської влади – давній звичаєвий інститут. Слово “князь” походило від слова “кінь”, і попервах означало “людину, що сидить на коні, військового ватажка”. Спершу це була виборна особа, на […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Національно-культурна політика гітлерівської Німеччини на українських землях Національно-культурна політика Німеччини на українських землях грунтувалася на ідеологічних засадах щодо особливого становища німців. Часто це було основним аргументом нелюдського ставлення гітлерівців до культурних потреб поневолених народів. Спираючись на “теорію”: мовляв, німці є вищою расою, якій повинні служити усі інші народи, головно, слов’янські нації, Гітлер та його прибічники були впевнені у тому, що наука і […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Держава і право на західних українських землях у період міжвоєнної окупації Після Першої світової війни, в міру того, як на місці нещодавно могутніх імперій поставали національні держави, у Східній Європі формувався новий політичний порядок. Загальне визнання дістав принцип самовизначення націй. Проте застосовувався він не завжди. Внаслідок того не всі народи здобули державність. Серед останніх були західні українці. Новопосталі сусідні держави шляхом прямої військової агресії за допомогою […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-правовий устрій на українських землях у складі Російської імперії Кінець XVIII ст. (остання чверть) в українській історії – час великих політичних і соціальних змін, зумовлених новою геополітичною ситуацією в Центральній і Східній Європі. В результаті декількох російсько-турецьких війн зникла турецька присутність на півдні України, частиною Російської імперії стало Кримське ханство (1783 р.), зазнала поділів (1772, 1793, 1795 рр.) і зникла з політичної мали Річ […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи державної влади За формою правління Литовсько-Руська держава попервах була ранньофеодальною, а з часом трансформувалась у станово-представницьку монархію. Ця обставина зумовлювала відповідну еволюцію інститутів влади (князь, рада, сейм) та управління (центральне й місцеве) ВКЛ. Органи державної влади На чолі Литовсько-Руської держави стояв великий князь литовський, представник династії Гедиміновичів. Він концентрував у своїх руках законодавчу, виконавчу й судову владу, […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Розділ IV. Державно-правовий устрій на етнічних українських землях в імперську добу Кінець XVIII ст. (остання чверть) в українській історії – час великих політичних і соціальних змін, зумовлених новою геополітичною ситуацією в Центральній і Східній Європі. В результаті декількох російсько-турецьких війн зникла турецька присутність на півдні України, частиною Російської імперії стало Кримське ханство (1783 р.), зазнала поділів (1772, 1793, 1795 рр.) і зникла з політичної мали Річ […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-правовий устрій на західноукраїнських землях у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії Загарбання західноукраїнських земель Австрією Географічно західні етнічні українські землі територія Галичини, Північної Буковини (Пониззя) та Закарпаття (Закарпатська Русь) в останній чверті XVIII ст. перебували у складі Австрійської імперії. До останньої чверті XVII ст., коли розпочався процес загарбання Австрією західноукраїнських земель, вони входили до складу кількох держав із різним юридичним статусом. Хронологічно першим до складу Австрії […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Судова реформа (1864 р.) Судова реформа (1864 р.) запровадила діаметрально протилежну дореформеній системі судоустрою організацію судових органів, що будувалася згідно з процесуальними та організаційними формами буржуазних держав. Правовою основою проведення судової реформи стали Судові статути, що були прийняті 20 листопада 1864 р. Судові статути в частині судового устрою (“Учреждение судебных установлений”) запропонували значне скорочення чисельності судових інстанцій та суттєве […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 14.3. Становище українців Буковини, Бессарабії та Закарпаття Окрім Польщі, значну частину західноукраїнських земель після розвалу Австро-Угорщини захопили Румунія, яка зосередила у своїх руках Північну Буковину, закарпатську Сигітщину та Бессарабію (Хотинський, Ізмаїльський і Акерманський (зараз – Білгород-Дністровський район Одеської області) повіти), що до війни належала Російській імперії, – загалом там проживало бл. 1 млн осіб та Чехо-Словаччина – Закарпаття і Пряшівщину з населенням […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Судова система Українська держава змушена була фактично заново будувати судово-правові та інші правоохоронні органи. Судова система Концепція судово-правової реформи (квітень 1992 р.) передбачала здійснення судочинства в Україні судами загальної (Верховний Суд України, Верховний суд АРК, обласні, Київський і Севастопольські міські суди, військові та арбітражні) та конституційної юрисдикції (Конституційний Суд України). їх організація і порядок діяльності визначалися, окрім […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Місцеві органи влади та управління – складова політичного устрою Війська Запорозького Місцеві органи влади та управління гетьманської держави – полковий і сотенний уряди, міське й сільське управління – наслідували засади організації центральної влади. їхня організація зумовлювалася, насамперед, потребами оперативної мобілізації збройного люду. Адміністративний поділ Козацько-гетьманської держави, що поділявся на полки й сотні, дублював структуру війська: територіальні одиниці відповідали ієрархії бойових підрозділів, забезпечуючи максимально швидку мобілізацію козацького […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 17.3. ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ Уже у вересні 1945 року було відновлено в повному обсязі діяльність цивільних судів всіх інстанцій. 10 жовтня 1948 року приймається Положення про вибори народних суддів. Відтепер вони мали обиратися громадянами на три роки. Положення підвищило до 27 років віковий ценз для кандидатів в народні судді та народні засідателі. Покращенню діяльності народних судів сприяло Положення про […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Служба безпеки України (СБУ) Українська держава змушена була фактично заново будувати судово-правові та інші правоохоронні органи. Судова система Концепція судово-правової реформи (квітень 1992 р.) передбачала здійснення судочинства в Україні судами загальної (Верховний Суд України, Верховний суд АРК, обласні, Київський і Севастопольські міські суди, військові та арбітражні) та конституційної юрисдикції (Конституційний Суд України). їх організація і порядок діяльності визначалися, окрім […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Нотаріат Організація і діяльність нотаріату (нотаріальних контор) в УРСР як державних органів, що мали обов’язок посвідчувати безспірні права і факти, котрі мали юридичне значення, регулювалися законодавством. Правові основи нотаріату радянського періоду заклало перше Положення про державний нотаріат (1922 p.), прийняте Раднаркомом РСФРР. Згодом аналогічні положення були прийняті у всіх радянських республіках, зокрема в Україні (1923 і […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Органи прокуратури Для періоду, що розглядається, характерним було завершення централізації правоохоронних органів. Особливо відчутним це стало після прийняття Конституції СРСР 1977 року. В листопаді 1970 року були прийняті нові закони: про Верховний Суд СРСР, про прокуратуру СРСР, про державний арбітраж в СРСР, про адвокатуру в СРСР. У червні 1980 року були внесені відповідні зміни в Основи законодавства […]...