Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Рада старшини

Related posts:

1. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Загальна військова рада Була одним із найвищих органів державної влади України другої половини XVII ст. Вона походила із Запорозької Січі. У процесі формування Української держави Загальна військова рада із суто військової установи трансформувалася в орган державної влади. Проте з докорінною зміною державно-правового статусу рада не набула офіційної назви. Джерела називають її генеральною, козацькою, чорною, чернецькою. Як орган прямого […]...
2. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Генеральна рада В роки Визвольної війни її називали Військовою радою, і вона як центральний орган влади мала величезне значення. Але вже після Переяславської ради Генеральні ради не скликаються. Пізніше, гетьмани, які відстоювали республіканську форму правління, відроджують їхнє скликання. Так було при Виговському та Дорошенкові. Генеральні ради були традицією, яка пов’язувала державність Гетьманщини з вічовими порядками Київської Русі […]...
3. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Старшинська рада В роки Визвольної війни її називали Військовою радою, і вона як центральний орган влади мала величезне значення. Але вже після Переяславської ради Генеральні ради не скликаються. Пізніше, гетьмани, які відстоювали республіканську форму правління, відроджують їхнє скликання. Так було при Виговському та Дорошенкові. Генеральні ради були традицією, яка пов’язувала державність Гетьманщини з вічовими порядками Київської Русі […]...
4. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Юридичні важелі обмеження автономної влади Політичний лад Гетьманщини в умовах занепаду української козацької державності XVIII ст. зазнавав суттєвих змін у напрямах: вжиття заходів російським самодержавством щодо юридичного обмеження української автономної влади; насадження російських державних установ для управління Україною; запровадження адміністративно-територіального устрою та адміністративно-поліційних орган і в самодержавства. Юридичні важелі обмеження автономної влади Від кінця XVП,- початку XVIII ст. Козацько-гетьманська держава […]...
5. Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 1. Центральна Рада та її роль у розбудові Української держави Тема 11. Національна державність і право доби української революції (1917-1921 рр.) 1. Центральна Рада та її роль у розбудові Української держави Становлення Центральної Ради Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії, ліквідувавши самодержавство, відкрила перспективи перетворення російської феодальної абсолютистської монархії на цивілізовану демократичну державу європейського типу. Внутрішні державні колонії, якими були національні околиці Росії, дістали унікальні можливості […]...
6. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Структура влади Устрій запорозької спільноти базувався на республікансько-демократичних засадах, чоловими елементами яких були інститут козацької ради та курінно-кошовий устрій. Як військово-політичне утворення Запорозька Січ мала подвійний поділ – військовий і територіальний. У військовому аспекті Січ та її військо поділялися на курені, які були базовою структурною одиницею адміністративно-політичного устрою Січі. Традиційно на Запорожжі налічувалося 38 куренів. Незмінними впродовж […]...
7. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Напрями розвитку політичного ладу Гетьманщини в умовах занепаду української козацької державності Політичний лад Гетьманщини в умовах занепаду української козацької державності XVIII ст. зазнавав суттєвих змін у напрямах: вжиття заходів російським самодержавством щодо юридичного обмеження української автономної влади; насадження російських державних установ для управління Україною; запровадження адміністративно-територіального устрою та адміністративно-поліційних орган і в самодержавства. Юридичні важелі обмеження автономної влади Від кінця XVП,- початку XVIII ст. Козацько-гетьманська держава […]...
8. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Вищі виконавчі органи влади (органи управління) в політичній системі Війська Запорозького Систему вищих виконавчих органів влади періоду Національної революції другої половини XVII ст. уособлював Генеральний уряд. Він уважався головним розпорядчим, виконавчим і судовим органом Козацько-гетьманської держави. До складу Генерального уряду входили гетьман, генеральні старшини і центральні органи виконавчої й судової влади – генеральні канцелярії. Інститут гетьманства посідав надзвичайно важливе місце у політичній системі Козацько-гетьманської держави. Зміна […]...
9. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Гетьманські (договірні) статті” “Березневі статті” й доповняльні царські грамоти разом розглядаються як договір України з Росією, основний юридичний акт, який визначав правові відносини між ними впродовж тривалого часу (І. Усенко, В. Чехович). Договір уважався “вічним”, але через тогочасну персоніфікацію міждержавних зносин з обранням кожного нового гетьмана він перезатверджувався у виді “гетьманських” (або договірних) статей. “Гетьманські статті” були документами […]...
10. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Військово-політичний устрій Запорозької Січі Устрій запорозької спільноти базувався на республікансько-демократичних засадах, чоловими елементами яких були інститут козацької ради та курінно-кошовий устрій. Як військово-політичне утворення Запорозька Січ мала подвійний поділ – військовий і територіальний. У військовому аспекті Січ та її військо поділялися на курені, які були базовою структурною одиницею адміністративно-політичного устрою Січі. Традиційно на Запорожжі налічувалося 38 куренів. Незмінними впродовж […]...
11. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-політичний статус Запорозької Січі Державно-політичний статус Запорозької Січі в середині XVII-XVIII ст. зазнав значних змін. Рубіжною віхою еволюції Запорозької Січі та її політичних інституцій стала Хмельниччина. Змінилися роль і функції Січі в суспільно-політичному житті українського народу. Якщо раніше військово-політичні дії запорозького козацтва мали напрям оборонних і визвольних змагань українського козацтва і всього народу, то тепер Запорозька Січ виступала переважно […]...
12. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Правовий статус Української держави – Війська Запорозького Оригіналу документа, про який ідеться,- “Прохальних пунктів”, Статей Б. Хмельницького чи більше відомого як Березневі статті,- не збереглось. Є лише чернетки проектів. Статті стали тією конституційною основою, яка визначала юридичне (правове) становище України у складі Московського царства. До наших днів вони дійшли у зіпсованому вигляді (їхня переяславська редакція містила 23 пункти, в царській редакції “Прохальні […]...
13. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Правоохоронні органи Непересічна роль у процесі державотворення в ЗУНР приділялася органам охорони правопорядку. Оскільки під час ліквідації австрійсько-імперських владних органів було повністю розпущено колишню жандармерію, що складалася переважно з австрійців та поляків, вже у перші дні встановлення української влади у багатьох населених пунктах для самооборони й захисту правопорядку населення почало створювати народну міліцію, а в окремих містах […]...
14. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Передумови встановлення влади П. Скоропадського. Проголошення “Української держави” Прихід до влади Павла Скоропадського зумовлювався низкою об’єктивних та суб’єктивних факторів, що пов’язуються із занепадом Української Центральної Ради. Як відомо, до майже цілковитої втрати популярності Ради серед населення, передовсім, призвела її непослідовна й невдала про-соціалістична внутрішня та зовнішня політика. Вона стала головною передумовою занепаду Української Центральної Ради. Безсилля УЦР в організації державного апарату призвели до […]...
15. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державний лад За формою правління Литовсько-Руська держава попервах була ранньофеодальною, а з часом трансформувалась у станово-представницьку монархію. Ця обставина зумовлювала відповідну еволюцію інститутів влади (князь, рада, сейм) та управління (центральне й місцеве) ВКЛ. Органи державної влади На чолі Литовсько-Руської держави стояв великий князь литовський, представник династії Гедиміновичів. Він концентрував у своїх руках законодавчу, виконавчу й судову владу, […]...
16. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Утвердження системи вищих органів державної влади Процес формування державної території козацької України періоду Національної революції перебував у прямій залежності від ратних успіхів української армії, був тісно пов’язаний з успіхами чи невдачами українських гетьманів у боротьбі за етнічну цілісність і свободу. Статус українських земель за Б. Хмельницького часто залежав від стратегії гетьмана, від укладених, обумовлених політичною необхідністю, союзів із Кримом, Туреччиною й […]...
17. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Козацьке право”. Правова система Козацько-гетьманської держави Дослідники (А. Гурбик, О. Кресін) обгрунтовано стверджують, що найпомітніший вплив на формування “козацького права” справив історичний період існування Запорозької Січі. Звичаєве право Запорозької Січі “козацьке право” становило основу звичаєвого права тогочасної України. Такі його принципи, як рівноправність сторін, справедливість, волелюбність, діставали загальну підтримку населення і мали велике значення для судової практики на українських землях Війська […]...
18. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Період “козацьких” судів Судовий устрій, який в Козацько-гетьманській державі був складовою адміністративного ладу, позначений кількома судовими реформами. Результатом останніх стало функціонування “козацьких” і “статутових” судів. Період “козацьких” судів Мережу козацьких судів – сільських, сотенних і полкових, а також Генерального суду як формально головного апеляційного трибуналу,- було сформовано до кінця 50-х років XVII ст. Разом із судами в містах, […]...
19. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості судового устрою Судовий устрій, який в Козацько-гетьманській державі був складовою адміністративного ладу, позначений кількома судовими реформами. Результатом останніх стало функціонування “козацьких” і “статутових” судів. Період “козацьких” судів Мережу козацьких судів – сільських, сотенних і полкових, а також Генерального суду як формально головного апеляційного трибуналу,- було сформовано до кінця 50-х років XVII ст. Разом із судами в містах, […]...
20. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Місцеві органи влади та управління – складова політичного устрою Війська Запорозького Місцеві органи влади та управління гетьманської держави – полковий і сотенний уряди, міське й сільське управління – наслідували засади організації центральної влади. їхня організація зумовлювалася, насамперед, потребами оперативної мобілізації збройного люду. Адміністративний поділ Козацько-гетьманської держави, що поділявся на полки й сотні, дублював структуру війська: територіальні одиниці відповідали ієрархії бойових підрозділів, забезпечуючи максимально швидку мобілізацію козацького […]...
21. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Представницька (законодавча) влада Майбутню Україну Українська Центральна Рада уявляла демократичною державою, в якій державна влада поділялася б на законодавчу, виконавчу й судову. У концептуальному плані керівників УЦР, на думку дослідників (О. Мироненко), такий поділ влад передбачався, і його елементи існували у реальному державотворенні. Однак, варто наголосити, що у класичному варіанті поділу влад за доби Центральної Ради в Україні […]...
22. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Законодавчий процес та законодавча техніка В українській державі доби Центральної Ради мали низку характерних рис, пов’язаних з особливостями національного державотворення загалом. Для періоду становлення будь-якого нового ладу найбільш характерним є те, що зміна державного устрою супроводжується хаосом у сфері законодавства, оскільки деякий час діють старі закони, які згодом скасовуються, а на зміну їм приходять нові, котрі не можуть відразу врегулювати […]...
23. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості законодавчого процесу Характерною рисою законодавчої діяльності Гетьманату була відсутність конкретної законодавчої програми. Чимало з прийнятих нормативних документів, які визначали орієнтири життєдіяльності держави на найближчу перспективу, мали тимчасовий характер. Вагоме місце в процесі законодавчої діяльності належало роботі з розробки процедури нормотворчості. Зміна форми правління в Україні, що відбулася з проголошенням Української держави, зумовила відповідні зміни у здійсненні законодавчого […]...
24. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Джерела права Литовсько-Руської держави Базою формування литовської правової системи на українських землях стали норми “Руської правди” та українського звичаєвого права. Розвиток нормотворчої діяльності великого князя разом із радою і вальним сеймом у XV і особливо у першій половині XVI ст. привів до звуження сфери дії звичаєвого права та встановлення пріоритету законодавства. Головними джерелами писаного права, що закріпили основи суспільного […]...
25. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Виконавча влада Зосереджувалася в руках уряду – Генерального секретаріату (з січня 1918 р.- Ради Народних Міністрів). Політичну спрямованість та основні принципи діяльності уряду визначила перша Декларація Генерального секретаріату (червень 1917 р.). У цьому документі йшлося про створення виконавчої “влади цілком нової, сучасної, спертої на зовнішні підвалини, ніж стара європейська і особливо дореволюційна російська власть”, за В. Винниченком, […]...
26. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Предмет і методи історії держави і права України як науки і навчальної дисципліни Предмет і методи історії держави і права України як науки і навчальної дисципліни Предмет вивчення історії держави і права України як історико-правової науки і навчальної дисципліни становлять такі конкретні суспільні явища як держава та право українського народу в історичному розвитку, а також зародження державно-правових відносин і державно-правові інститути сусідніх народів на території України в окремі […]...
27. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи самоврядування в Західній Україні Із правової точки зору процес становлення інституту самоврядування в Західній Україні, на який українці покладали значні сподівання як на засіб захисту національних інтересів, виразно поділявся на два етапи. На першому етапі, що хронологічно охоплював період до 1933 р., діяльність органів самоврядування опиралася на численні інструкції, що регулювали його діяльність, і вирізнялася певними територіальними відмінностями в […]...
28. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Самоврядування Самоврядування в імперській Австрії запроваджувалося на початку 60-х років XIX ст., коли віденський уряд змушений був удатися до де централізаторських перетворень. Останні виробили нові форми співжиття народів, викликали певну демократизацію управління краями, що проводилася на соціально-класовій основі. Паралельно з державно-управлінськими структурами – намісництвом, староствами, мандаторами – формувалися самоуправлінню органи: крайові сейми і повітові сеймики (ради). […]...
29. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Центральна рада З перших днів національно-демократичної революції в Україні йшов процес формування республіканської форми правління. Простежується нестримний історичний зв’язок, певне наступництво органів державної влади” Що створювалися, з тими, які існували за часів Народно-визвольної війни 1648- 1657 рр. Цей зв’язок проявляється в таких рисах влади, як парламентаризм, демократичність, рівноправність. Нова влада ставила перед собою завдання перебудови суспільного ладу, […]...
30. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Формування державної території “Війська Запорозького” у роки Національної революції Процес формування державної території козацької України періоду Національної революції перебував у прямій залежності від ратних успіхів української армії, був тісно пов’язаний з успіхами чи невдачами українських гетьманів у боротьбі за етнічну цілісність і свободу. Статус українських земель за Б. Хмельницького часто залежав від стратегії гетьмана, від укладених, обумовлених політичною необхідністю, союзів із Кримом, Туреччиною й […]...
31. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи державної влади За формою правління Литовсько-Руська держава попервах була ранньофеодальною, а з часом трансформувалась у станово-представницьку монархію. Ця обставина зумовлювала відповідну еволюцію інститутів влади (князь, рада, сейм) та управління (центральне й місцеве) ВКЛ. Органи державної влади На чолі Литовсько-Руської держави стояв великий князь литовський, представник династії Гедиміновичів. Він концентрував у своїх руках законодавчу, виконавчу й судову владу, […]...
32. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Адміністративно-політичний статус Слобідської України Адміністративно-політичний статус Слобідської України (Слобожанщини) у межах Російської держави вирізнявся певною своєрідністю укладу. Це пояснювалося особливостями освоєння вільних земель Слобожанщини, колонізація якої здійснювалася від середини XVII ст. під охороною московських військових укріплень як українцями, так і росіянами. Останні від самого початку заселення Слобожанщини становили значний відсоток її населення як “службово-ратні люди” (пушкарі, стрільці, засічні сторожі, […]...
33. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Рада Міністрів Форма правління, яку було запроваджено за П. Скоропадського, можна вважати за перехідну до президентської республіки. Викликають заперечення висновки тих авторів, які вважають, що відбулося повернення до монархії. В заяві Ради Міністрів Української держави від 10 травня 1918 року підкреслювалося: “Гетьман не думає стати самодержцем. Назва Гетьман, це втілення в історичній національно-українській формі ідеї незалежності і […]...
34. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Юридичне закріплення української державності Переважна більшість українських і закордонних дослідників Національної революції українського народу під проводом Б. Хмельницького справедливо дотримувалися думки, що козацький гетьман, піднімаючи козаків на повстання проти уряду Польщі, передбачав обмежені цілі: припинити свавілля королівської адміністрації в Україні та поновити козацькі привілеї, що були надані козакам у минулому польськими королями, усунути переслідування православної церкви і православних вірян, […]...
35. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Структура управління Кіш як центральний орган управління відав адміністративними, військовими, судовими й навіть духовними справами козацького товариства. Він складався з військової (командної) старшини, до якої входили отаман, суддя, писар і осавул. На чолі коша стояв виборний кошовий отаман. Кожного кошового обирали на рік, виняток робили лише для небагатьох особливо видатних осіб. Наприклад, Іван Сірко був кошовим протягом […]...
36. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Становлення руського права З доісторичних часів і до створення перших писемних правових документів відносини між людьми регулювалися на основі соціальних норм. Зокрема, у східнослов’янському середовищі цього часу головним регулятором суспільних відносин були звичаї родового суспільства. Наука вважає їх найдавнішою формою регулювання суспільних відносин, через яку пройшли всі народи світу. Звичаї формувались як правила поведінки, що складалися історично протягом […]...
37. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Етапи та проблеми історіографії історії держави і права України Власне наукова історіографія предмета почалася від кінця XVIII ст. У перших дослідженнях (Михайла Антоновського “Історія про Малу Росію” (1798 р.), Якова Марковича “Записки о Малороссии” (1799 р.), Дмитра Бантиш-Каменського “Історія Малої Росії” в 4 т. (1822-1842 рр.) історико-правові теми було введено в загальноісторичний контекст. Але елементи предмета історії держави і права України можемо знайти пізніше, […]...
38. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Боярська рада Боярська рада як постійний державний інститут діяла в Галицько-Волинському князівстві вже в першій половині XIV ст. До її складу входили заможні бояри-землевласники, головним чином, представники боярської аристократі], галицький єпископ, суддя князівського двору, деякі воєводи та намісники. Боярська рада збиралася з ініціативи самого боярства, але іноді і за вимогою князя. Але князь не мав права скликати […]...
39. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Політична програма гетьмана Богдана Хмельницького Переважна більшість українських і закордонних дослідників Національної революції українського народу під проводом Б. Хмельницького справедливо дотримувалися думки, що козацький гетьман, піднімаючи козаків на повстання проти уряду Польщі, передбачав обмежені цілі: припинити свавілля королівської адміністрації в Україні та поновити козацькі привілеї, що були надані козакам у минулому польськими королями, усунути переслідування православної церкви і православних вірян, […]...
40. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Становлення в Україні радянської державності і права (1917-1922 рр.) Вочевидь, радянська держава в Україні була не питомо українською національною, не “місцевою” етнокультурною, а силоміць привнесеною ззовні, урізаною автономною державністю в рамках “іншої” тоталітарної державності та системи права. В Україну радянська (більшовицька) державність активно експортувалася з ініціативи більшовицької партії сусідньої Росії. У період національно-демократичної революції основним засобом її поширення на українську територію стали українсько-більшовицькі війни. […]...