Історія держави і права України – Музиченко П. П
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – ПЕРЕДМОВА
Шановний друже! Ти приступаєш до вивчення дисципліни, яка повинна не тільки задовольнити твої пізнавальні потреби, підвести до вивчення галузевих юридичних дисциплін, а й навчити поважати свою Батьківщину, свій народ, виховати в тобі дух високої
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Розділ 1. ВСТУП ДО КУРСУ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
1.1. ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ Що ж являє собою історія держави і права України? Це наукова і навчальна дисципліна, яка вивчає: – еволюцію української державної традиції в цілому; – розвиток механізмів державної
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 1.1. ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
1.1. ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ Що ж являє собою історія держави і права України? Це наукова і навчальна дисципліна, яка вивчає: – еволюцію української державної традиції в цілому; – розвиток механізмів державної
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 1.2. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ІСТОРИКО-ПРАВОВИХ ЯВИЩ
Найважливіші принципи (підходи) історичного дослідження держави та права такі. 1. Історизм Принцип історизму вимагає виявлення характеру закономірностей, виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного;
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 1. Історизм
Найважливіші принципи (підходи) історичного дослідження держави та права такі. 1. Історизм Принцип історизму вимагає виявлення характеру закономірностей, виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного;
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2. Об’єктивність
Найважливіші принципи (підходи) історичного дослідження держави та права такі. 1. Історизм Принцип історизму вимагає виявлення характеру закономірностей, виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного;
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3. Системність
Найважливіші принципи (підходи) історичного дослідження держави та права такі. 1. Історизм Принцип історизму вимагає виявлення характеру закономірностей, виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного;
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 4. Принцип розвитку
Найважливіші принципи (підходи) історичного дослідження держави та права такі. 1. Історизм Принцип історизму вимагає виявлення характеру закономірностей, виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного;
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 5. Плюралізм
Найважливіші принципи (підходи) історичного дослідження держави та права такі. 1. Історизм Принцип історизму вимагає виявлення характеру закономірностей, виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного;
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 1.3. ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
Проблема походження Русі-України була вперше поставлена на початку XII ст. Автор літопису “Повість временних літ” чернець київського Печорського монастиря Нестор робить спробу відповісти на питання “откуда єсть пошла земля Руськая”. Цікавило його і призначення
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Розділ 2. ДЕРЖАВА ТА ПРАВО КИЇВСЬКОЇ РУСІ (VI – початок XIII ст.)
2.1. ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ Історію слов’ян та багатьох інших народів Євразії від XX тисячоліття до н. е. до IX ст. н. е. описує ” Велесова книга” – Святе Письмо слов’ян. Вона була вирізьблена на
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.1. ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
2.1. ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ Історію слов’ян та багатьох інших народів Євразії від XX тисячоліття до н. е. до IX ст. н. е. описує ” Велесова книга” – Святе Письмо слов’ян. Вона була вирізьблена на
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.2. ПРО НАЗВУ “РУСЬ”
У VIII ст. візантійські й арабські джерела для позначення населення, яке проживало на українських землях, починають використовувати назву “русь”, хоча, судячи за “Велесовою книгою”, цей термін існував задовго до нашої ери. Походження цієї назви
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.3. ПРО НОРМАНСЬКУ ТЕОРІЮ
Ми не можемо скидати з рахунку ту роль, яку зіграли нормани в організації Київської держави. VIII – IX ст. були добою, коли нормани, під назвою яких об’єднувалось населення Скандинавії – шведи, норвежці, датчани, почали
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.4. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ПОДІЙ ТА ОСОБИСТОСТЕЙ
Характер політичної діяльності Київської Русі, який визначився за Олега, лишався незмінним і за його наступника Ігоря (912-945 рр.). Він продовжив боротьбу за підкорення деревлян і уличів, у 941 і 944 рр. ходив із військом
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.5. ПОШИРЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
Предки наші в дохристиянську добу стикалися з багатьма різними релігіями, які помітно вплинули на їх власну віру. Це були християнство, іслам, юдаїзм тощо. Згідно з “Велесовою книгою” слов’яни здавна дійшли до розуміння єдиного Бога.
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.6. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Все населення Київської Русі ділиться натри категорії: вільні, невільні та напіввільні люди. Верхівку вільних людей становили князь та його дружина (княжі мужі). З-поміж них князь вибирав воєвод та інших урядовців. Спочатку правовий статус “княжих
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.7. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада (рада при князі), віче. Великий князь Ним міг бути тільки член родини Володимира
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Великий князь
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада (рада при князі), віче. Великий князь Ним міг бути тільки член родини Володимира
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Органи управління
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада (рада при князі), віче. Великий князь Ним міг бути тільки член родини Володимира
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Церква
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада (рада при князі), віче. Великий князь Ним міг бути тільки член родини Володимира
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.8. СУД І ПРОЦЕС
Серед судових органів Київської Русі необхідно виділити перш за все суд общини, як найбільш давній судовий орган. Община судила відповідно до звичаєвого права. Вищою мірою покарання при цьому було вигнання із общини. Але зі
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 2.9. ПРАВОВА СИСТЕМА
Основними джерелами права в Україні-Русі були: звичаєве право, договори Русі з Візантією, княже законодавство, Руська правда. Найдавнішим джерелом було звичаєве право. З часом норми звичаєвого права були санкціоновані державою і стали правовими нормами. Але
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Види покарань
Багато понять, які регулювали відносини людей при родоплемінному ладі, були перенесені в цивілізоване суспільство. Це перш за все відноситься до поняття “злочин”, котрий трактувався як образа, що наносила певні матеріальні та моральні збитки. Об’єктами
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Розділ 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (перша пол. XIII – друга пол. XIV ст.)
3.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Розпад Київської Русі був закономірним результатом її економічного і політичного розвитку. Його причини корінилися у тогочасних виробничих та суспільних відносинах, які розвивалися на базі піднесення продуктивних сил у сільському господарстві
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД
3.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Розпад Київської Русі був закономірним результатом її економічного і політичного розвитку. Його причини корінилися у тогочасних виробничих та суспільних відносинах, які розвивалися на базі піднесення продуктивних сил у сільському господарстві
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3.2. МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
Наприкінці XII ст. у степах Центральної Азії утворилася могутня монголо-татарська держава. Боротьба за владу між племінними ватажками принесла перемогу Темучину, який під іменем Чінгісхана в 1206 р. був проголошений весмонгольським ханом. У результаті багаторічних
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3.3. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і залежних. Вільні До них належала пануюча соціальна група: боярство, духовенство, частина селянства, більша частина міського населення. Розвиток князівського домену в
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Вільні
Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і залежних. Вільні До них належала пануюча соціальна група: боярство, духовенство, частина селянства, більша частина міського населення. Розвиток князівського домену в
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Напіввільні
Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і залежних. Вільні До них належала пануюча соціальна група: боярство, духовенство, частина селянства, більша частина міського населення. Розвиток князівського домену в
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Залежні
Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і залежних. Вільні До них належала пануюча соціальна група: боярство, духовенство, частина селянства, більша частина міського населення. Розвиток князівського домену в
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3.4. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
Органи влади Органами влади в Галицько-Волинському князівстві були князь, боярська рада і віче, але їхня роль у житті держави була іншою, ніж у Київській Русі. Князю, який стояв на чолі держави, належала верховна влада.
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Органи влади
Органи влади Органами влади в Галицько-Волинському князівстві були князь, боярська рада і віче, але їхня роль у житті держави була іншою, ніж у Київській Русі. Князю, який стояв на чолі держави, належала верховна влада.
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Основна форма правління
Органи влади Органами влади в Галицько-Волинському князівстві були князь, боярська рада і віче, але їхня роль у житті держави була іншою, ніж у Київській Русі. Князю, який стояв на чолі держави, належала верховна влада.
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Боярська рада
Боярська рада як постійний державний інститут діяла в Галицько-Волинському князівстві вже в першій половині XIV ст. До її складу входили заможні бояри-землевласники, головним чином, представники боярської аристократі], галицький єпископ, суддя князівського двору, деякі воєводи
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Віче
Боярська рада як постійний державний інститут діяла в Галицько-Волинському князівстві вже в першій половині XIV ст. До її складу входили заможні бояри-землевласники, головним чином, представники боярської аристократі], галицький єпископ, суддя князівського двору, деякі воєводи
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Суд та процес
Боярська рада як постійний державний інститут діяла в Галицько-Волинському князівстві вже в першій половині XIV ст. До її складу входили заможні бояри-землевласники, головним чином, представники боярської аристократі], галицький єпископ, суддя князівського двору, деякі воєводи
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3.5. ЦЕРКВА. СПРОБИ РИМУ ЗАПРОВАДИТИ УНІЮ
В1242 р. Данило Галицький призначив на посаду київського митрополита Кирила, якого висвятив візантійський патріарх. Після його смерті патріарх прислав митрополитом грека Максима, який, дещо вагаючись, не без натиску вол од и мирського князя, в
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3.6. ПРАВОВА СИСТЕМА
В1242 р. Данило Галицький призначив на посаду київського митрополита Кирила, якого висвятив візантійський патріарх. Після його смерті патріарх прислав митрополитом грека Максима, який, дещо вагаючись, не без натиску вол од и мирського князя, в
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Руська правда
В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Князівське законодавство
В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Магдебурзьке право
В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Церковне законодавство
В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Розділ 4. ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО (друга пол. XIV – перша пол. XVI ст.)
4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД З розколу Галицько-Волинської землі скористалася Польща, яка в першій половині XIV ст. розпочала наступ на південно-західні українські землі. Але водночас, за князя Гедиміна (1316-1341), зміцніла Литовська держава. Вся середина XIV
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД
4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД З розколу Галицько-Волинської землі скористалася Польща, яка в першій половині XIV ст. розпочала наступ на південно-західні українські землі. Але водночас, за князя Гедиміна (1316-1341), зміцніла Литовська держава. Вся середина XIV
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Формування Литовсько-Руської держави
4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД З розколу Галицько-Волинської землі скористалася Польща, яка в першій половині XIV ст. розпочала наступ на південно-західні українські землі. Але водночас, за князя Гедиміна (1316-1341), зміцніла Литовська держава. Вся середина XIV
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Перемога в урочищі Синя Вода
4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД З розколу Галицько-Волинської землі скористалася Польща, яка в першій половині XIV ст. розпочала наступ на південно-західні українські землі. Але водночас, за князя Гедиміна (1316-1341), зміцніла Литовська держава. Вся середина XIV
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Кревська унія та її наслідки
А як у цей час розвивалися литовсько-польські відносини? Великою загрозою для Литовсько-Руської держави стало зростання Московського князівства. Починаючи з середини XIVст. міцніє тиск на Велике князівство Литовське з боку Польщі. Польських магнатів і шляхту
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Литовсько-московські відносини
А як у цей час розвивалися литовсько-польські відносини? Великою загрозою для Литовсько-Руської держави стало зростання Московського князівства. Починаючи з середини XIVст. міцніє тиск на Велике князівство Литовське з боку Польщі. Польських магнатів і шляхту
Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Люблінська унія 1569 року
А як у цей час розвивалися литовсько-польські відносини? Великою загрозою для Литовсько-Руської держави стало зростання Московського князівства. Починаючи з середини XIVст. міцніє тиск на Велике князівство Литовське з боку Польщі. Польських магнатів і шляхту