Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Місцева влада і місцеве самоврядування
За роки незалежності декілька разів змінювалася концепція органів місцевої влади. У березні 1992 року був прийнятий Закон “Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування”, за яким діяльність Рад обмежувалася здійсненням функцій місцевого та регіонального самоврядування, а виконавчі функції передавалися представникам Президента України в областях і районах, а також у містах Києві та Севастополі. Реформування місцевої влади було припинено 3 лютого 1994 року, коли Верховна Рада прийняла Закон
“Про формування місцевих органів влади і самоврядування” і повернула владу на місцях Радам та їх виконкомам.
Після прийняття Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі було передано місцевим державним адміністраціям, які є підзвітними і підконтрольними органам виконавчої влади вищого рівня.
Повноваження місцевих державних адміністрацій визначені Конституцією України (ст. 119) та Законом України ” Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р.
Відповідно до цього Закону голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду й звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Вони відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Зокрема, це виявляється втому, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законодавству України, можуть бути скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Склад місцевих державних адміністрацій формують їхні голови. Місцеві державні адміністрації також підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Обласна або районна рада має право висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації. На підставі резолюції недовіри Президент України приймає рішення про відставку голови адміністрації або продовження його повноважень і дає обгрунтовану відповідь. Якщо ж недовіру голові державної адміністрації висловили дві третини депутатів відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації. Крім того, повноваження голови місцевої адміністрації може бути припинено відповідно до інших підстав, наприклад за власною ініціативою Президента України.
На відповідній території місцеві державні адміністрації забезпечують виконання положення Конституції та законодавства України; законність і правопорядок, дотримання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного і культурного розвитку, програм охорони довкілля, програм національно-культурного розвитку корінних народів і національних меншин; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; наявність звіту про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Конституція України окремий розділ присвятила місцевому самоврядуванню. Положення Конституції про місцеве самоврядування отримали розвиток у Законі “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року.
Основою місцевого самоврядування в Україні є територіальна громада – колектив жителів села або селища, міста. Місцеве самоврядування здійснюється у таких організаційних формах: І) безпосередньо населенням – шляхом референдумів, виборів, зборів жителів; 2) через виборні органи, яким є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; виборні глави органів місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські голови (голови виконавчих органів відповідних рад); виборні районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст.
Депутати виборних органів місцевого самоврядування обираються жителями села, селища, міста на підставі всезагального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на чотири роки. На таких самих умовах обираються сільські, селищні та міські голови.
Голова районної та голова обласної рад обираються відповідними радами й очолюють виконавчий апарат ради.
Компетенція органів місцевого самоврядування визначена Конституцією України (ст. 143) і Законом “Про місцеве самоврядування в Україні”.
До компетенції органів місцевого самоврядування входять управління майном, яке перебуває в комунальній власності; затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку та контроль за їх виконанням; затвердження бюджету відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контроль за його виконанням; встановлення місцевих податків і зборів; проведення місцевих референдумів і реалізація їх результатів; створення, реорганізація та ліквідація комунальних підприємств, організацій та установ.
Органам місцевого самоврядування можуть передаватися окремі повноваження виконавчої влади. їх виконання фінансується за рахунок державного бюджету України. За цими питаннями органи місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
6 вересня 2005 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до Закону У країн и ” Про місцеве само врядування в Україні”. До 2004 р. вибори депутатів і голів місцевих рад відбувалися на підставі Закону України ” Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів” від 14 січня 1998 р. 6 квітня 2004 р. Верховна Рада України прийняла новий Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів”.
Місцеве самоврядування має різноманітні організаційно-правові форми. Зокрема, поряд із місцевими радами за ініціативою жителів можуть створюватися органи самоорганізації населення. їхній статус визначено Конституцією України і Законом України “Про органи самоорганізації населення” від 11 липня 2001 р. Органи самоорганізації населення є однією з форм участі населення у вирішенні питань місцевого значення. До них належать сільські та селищні комітети, вуличні й квартальні комітети, комітети мікрорайонів, домові комітети, комітети районів у містах.
З ініціативою щодо створення органу самоорганізації населення можуть виступити збори (конференції) жителів за місцем проживання, якщо в них брала участь (була представлено) не менше ніж половина жителів відповідної території, які мають право голосу. Дозвіл на створення органу самоорганізації населення надають сільська, селищна, міська, районна (у місті) ради. Орган самоорганізації населення обов’язково повинен бути легалізований шляхом реєстрації (у такому разі він отримує статус юридичної особи) або повідомленням про створення (без статусу юридичної особи).
(2 votes, average: 3,50 out of 5)