Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості правової системи Галицько-Волинської держави

Related posts:

1. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Виникнення та основні моменти історії Галицько-Волинського князівства На XII-XIII ст. прийшлося швидке піднесення Галицького і Волинського князівств. Формування окремого Галицького князівства почалося з другої половини XI ст. Після з’їзду князів у Любечі (1097 р.) Галицька земля стала незалежною від Києва. Династія Ростиславичів, яка утвердилася на галицькому “столі” від кінця XI ст. зусиллями князів Володимирка (1124-1152 рр.) об’єднала розрізнені уділи (1141 р. Галич […]...
2. Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 1. Утворення Галицько-Волинської держави 1. Утворення Галицько-Волинської держави На тлі поглиблення феодальної роздробленості й ослаблення Київської Русі внаслідок постійних вторгнень кочівників на її південно-західній околиці вирізняються Галицьке та Волинське князівства. Від утворення (друга половина XI ст.) Галицьке князівство, власне, розвивалося так, як і решта складових єдиної Давньоруської держави. Засноване онуком Ярослава Мудрого князем Ростиславом, це князівство не раз зазнавало […]...
3. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Галицько-волинська держава і право Традиції української державності періоду феодальної роздробленості У процесі державотворення в Україні раннього середньовіччя період феодальної роздробленості заслуговує на особливу увагу. Ця епоха припала на середину XI – другу половину XIII ст. (за іншими оцінками, на середину XIII – першу половину XIV ст.). Вважаємо, що правильніше розпочинати цей період від середини XII ст. часу, коли Київ, […]...
4. Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.4. Припинення Існування Галицько-Волинської держави Серед причин зникнення Галицько-Волинської держави з політичної карти середньовічної Європи називають передусім занепад династії короля Данила. Одночасно (1323) за нез’ясованих обставин померли його правнуки – князі Лев та Андрій Юрійовичі. їх родич мазовецький князь Болеслав під ім’ям Юрій правив у 1323-1340 pp., але був отруєний галицькими боярами, невдоволеними його спробами запрошувати на державні посади католиків […]...
5. Політична історія України – Танцюра В. І. – Західний вектор зовнішньої політики Галицько-Волинської держави Правителі Галицько-Волинської держави у своїх зовнішньополітичних справах нерідко вдавалися до підтримки Римської курії. Це було зумовлено необхідністю мати зносини з державами, які були охристиянені за західним (римським) обрядом, а також прозахідною орієнтацією самих князів. Адже Роман Мстиславич, Данило та Василько Романовичі виховувалися у Польщі та Угорщині, були добре обізнані з європейською політичною практикою. Тому упередженості, […]...
6. Історія України – Литвин В. М. – Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Південна Русь після монгольського завоювання Після погрому Київської землі наприкінці 1240 р. монгольські орди рушили далі на захід. Здолавши впертий опір на лінії зведених галицькими Романовичами укріплень уздовж Верхнього Тетерева, Горині та Случі, на початку 1241 р. вони вступили на землі Волині. Тут під їх потужним натиском одне за одним упали Володимир, Галич, Звенигород та […]...
7. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Суспільно-політичне тлумачення радянської правової ідеології та особливості джерел права За два пореволюційних десятиліття більшовики в СРСР (і в УРСР як складовій цієї по суті унітарної держави) не тільки збудували комуністичний лад, який назвали соціалізмом (дослівно – утвердження соціальної справедливості, рівності), але й створили набір ідеологічних штампів у всіх сферах життя суспільства з метою забезпечення “панування” держави над людиною. Тому правова ідеологія радянської (більшовицької) державності […]...
8. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Формування національної правової системи Становлення і розбудова проголошеної незалежною і самостійною Української держави потребує ефективного законодавства, розвиток якого здійснювався спочатку на задекларованих, а згодом конституйованих стратегічних орієнтирах – розбудови України як незалежної, демократичної, правової, соціальної держави. Фактично зазначені орієнтири й визначили курс на формування національної правової системи сучасної України, що творилася через пристосування норм попереднього законодавства, створення нових нормативних […]...
9. Історія України – Левицька Н. М. – 2.5 Міжнародні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави На міжнародній арені авторитет Київської Русі зріс до рівня найпровідніших країн середньовіччя, з нею змушені були рахуватися такі могутні держави, як Візантійська імперія і Арабський халіфат. В зовнішньополітичній діяльності київських князів одним з найважливіших напрямів був південний, який становили відносини з Візантією, бо саме тут найповніше забезпечувалися стратегічні інтереси правлячої верхівки Київської держави. Про це […]...
10. Історія економіки та економічної думки – Козюк В. В – 5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII – перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави Упродовж середини XII ст. – першої половини XIV ст. розвиток відбувався в умовах феодальної роздробленості – закономірного стану політичної організації феодального суспільства. її економічною основою було натуральне господарство. Київська держава роздробилася на самостійні князівства і землі, на території України – Київське, Переяславське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Галицько-Волинське, Тмутараканське князівства. Кожне з них поступово поділилося на дрібніші удільні […]...
11. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Становлення та особливості розвитку Феодальна роздробленість і монголо-татарська навала призвели до політичного занепаду земель Південно-Західної Русі (України). Вони стали об’єктом зазіхань з боку кількох сусідніх держав із різним рівнем розвитку і типом державного ладу. Українське Закарпаття ще впродовж ХІ-ХШ ст. увійшло до складу Угорського королівства. Північна Буковина і Дністровське Пониззя стали частиною Молдавського господарства (князівства), а від початку оформлення […]...
12. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Розділ 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (перша пол. XIII – друга пол. XIV ст.) 3.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Розпад Київської Русі був закономірним результатом її економічного і політичного розвитку. Його причини корінилися у тогочасних виробничих та суспільних відносинах, які розвивалися на базі піднесення продуктивних сил у сільському господарстві й ремеслі. Замкнутий характер натурального господарства вів до зміцнення самостійності окремих князівств, а звідси і до зміни їхньої політичної орієнтації на […]...
13. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Військо Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку князівства, однак у головному був подібним до державно-політичного устрою інших князівств і земель Південно-Західної Русі (України). Органи державної влади У Галицько-Волинському князівстві державна влада належала князеві (великому князеві), який спирався на бояр-землевласників і міський патриціат. І князь, і феодальна верхівка […]...
14. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Фінанси Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку князівства, однак у головному був подібним до державно-політичного устрою інших князівств і земель Південно-Західної Русі (України). Органи державної влади У Галицько-Волинському князівстві державна влада належала князеві (великому князеві), який спирався на бояр-землевласників і міський патриціат. І князь, і феодальна верхівка […]...
15. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-політичний устрій Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку князівства, однак у головному був подібним до державно-політичного устрою інших князівств і земель Південно-Західної Русі (України). Органи державної влади У Галицько-Волинському князівстві державна влада належала князеві (великому князеві), який спирався на бояр-землевласників і міський патриціат. І князь, і феодальна верхівка […]...
16. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Руська православна церква в політичній системі держави Однією з найбільш важливих суспільно-політичних сил у Київській Русі була Руська православна церква. У системі держави вона почала відігравати надзвичайно важливу роль, починаючи з прийняття православ’я (988 р.). Особлива її роль у політичному житті визначалася організаційною структурою і відчутним впливом на всі сфери державного життя. Власне церква на Русі була частиною самої державної системи. Вона […]...
17. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення – Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани хотіли собі окремого князя, а не князя за сумісництвом. Зважаючи на це, Роман Мстиславич змушений був заручитися підтримкою союзних йому поляків […]...
18. Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – Тема 4. Галицько-Волинська держава і право 1. Утворення Галицько-Волинської держави На тлі поглиблення феодальної роздробленості й ослаблення Київської Русі внаслідок постійних вторгнень кочівників на її південно-західній околиці вирізняються Галицьке та Волинське князівства. Від утворення (друга половина XI ст.) Галицьке князівство, власне, розвивалося так, як і решта складових єдиної Давньоруської держави. Засноване онуком Ярослава Мудрого князем Ростиславом, це князівство не раз зазнавало […]...
19. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Основні етапи розвитку Київської держави Формування й розвиток відносно єдиної Київської держави були складним процесом, який можна розділити на кілька етапів. Основним змістом першого етапу були становлення та еволюція державних структур Русі. Внутрішню сутність цього етапу визначали розвиток продуктивних сил і виробничих відносин, а його зовнішні ознаки виявлялися насамперед у прагненні київського державотворчого осередку до підкорення своїй владі окремих східнослов’янських […]...
20. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3.6. ПРАВОВА СИСТЕМА В1242 р. Данило Галицький призначив на посаду київського митрополита Кирила, якого висвятив візантійський патріарх. Після його смерті патріарх прислав митрополитом грека Максима, який, дещо вагаючись, не без натиску вол од и мирського князя, в 1299 р. переїхав до Володимира-на-Клязьмі. Переселення резиденції київського митрополита у Володимиро-Суздальську землю викликало протест українського населення. Галицькі князі добиваються права мати […]...
21. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи влади Вищим органом влади Київської держави була влада великого князя. Він був представником і захисником інтересів привілейованого прошарку населення. Працями дослідників (Д. Самоквасов, О. Толочко) доведено, що інститут князівської влади – давній звичаєвий інститут. Слово “князь” походило від слова “кінь”, і попервах означало “людину, що сидить на коні, військового ватажка”. Спершу це була виборна особа, на […]...
22. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Органи управління Вищим органом влади Київської держави була влада великого князя. Він був представником і захисником інтересів привілейованого прошарку населення. Працями дослідників (Д. Самоквасов, О. Толочко) доведено, що інститут князівської влади – давній звичаєвий інститут. Слово “князь” походило від слова “кінь”, і попервах означало “людину, що сидить на коні, військового ватажка”. Спершу це була виборна особа, на […]...
23. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 3.5. ЦЕРКВА. СПРОБИ РИМУ ЗАПРОВАДИТИ УНІЮ В1242 р. Данило Галицький призначив на посаду київського митрополита Кирила, якого висвятив візантійський патріарх. Після його смерті патріарх прислав митрополитом грека Максима, який, дещо вагаючись, не без натиску вол од и мирського князя, в 1299 р. переїхав до Володимира-на-Клязьмі. Переселення резиденції київського митрополита у Володимиро-Суздальську землю викликало протест українського населення. Галицькі князі добиваються права мати […]...
24. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Форма держави Державний лад у Київській Русі від часу зародження державних форм і до політичного занепаду постійно еволюціонував: кожний етап розвитку Київської держави характеризувався певними особливостями у політичній організації: форма держави, органи влади та управління. Форма держави Навколо проблем форми державного ладу Київської Русі, його сутності й характеру точились і точаться гострі дискусії. Одні вчені, як, наприклад, […]...
25. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Традиції української державності періоду феодальної роздробленості Традиції української державності періоду феодальної роздробленості У процесі державотворення в Україні раннього середньовіччя період феодальної роздробленості заслуговує на особливу увагу. Ця епоха припала на середину XI – другу половину XIII ст. (за іншими оцінками, на середину XIII – першу половину XIV ст.). Вважаємо, що правильніше розпочинати цей період від середини XII ст. часу, коли Київ, […]...
26. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Джерела права Литовсько-Руської держави Базою формування литовської правової системи на українських землях стали норми “Руської правди” та українського звичаєвого права. Розвиток нормотворчої діяльності великого князя разом із радою і вальним сеймом у XV і особливо у першій половині XVI ст. привів до звуження сфери дії звичаєвого права та встановлення пріоритету законодавства. Головними джерелами писаного права, що закріпили основи суспільного […]...
27. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості законодавчого процесу та законодавчої техніки Законодавчий процес в УНР доби Директорії змінювався разом зі змінами в структурі вищих владних органів. З приходом до влади Директорії передбачалося, що всі законопроекти мали готуватися членами Ради комісарів, недовготривалого колективного органу, створеного при Директорії з метою забезпечення її роботи на найважливіших ділянках, ухвалювалися на засіданнях Директорії, а після їх затвердження Директорією оприлюднювалися. Зі створенням […]...
28. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості законодавчого процесу Характерною рисою законодавчої діяльності Гетьманату була відсутність конкретної законодавчої програми. Чимало з прийнятих нормативних документів, які визначали орієнтири життєдіяльності держави на найближчу перспективу, мали тимчасовий характер. Вагоме місце в процесі законодавчої діяльності належало роботі з розробки процедури нормотворчості. Зміна форми правління в Україні, що відбулася з проголошенням Української держави, зумовила відповідні зміни у здійсненні законодавчого […]...
29. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 18.4. ОСНОВНІ РИСИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Жорстка централізація державного механізму, системи органів влади й управління, правоохоронних органів закономірно привела до централізації законотворчості. Законодавство УРСР розвивалося під прямим впливом загальносоюзних нормативних актів. Започаткована Законом від 11 лютого 1957 року кодифікація права чітко визначила рамки законотворчої самостійності радянських республік. Результатом кодифікації стало прийняття на союзному рівні – Основ законодавства Союзу PCP і союзних […]...
30. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Формування основ системи радянського права в Україні Формування в Україні основ радянського права як і радянської правової системи в цілому безпосередньо пов’язується з поширенням на її територію радянської влади (державності) і будівництвом радянського державного апарату. За спостереженнями дослідників (В. Грищук), впровадження нового типу права (названого згодом “соціалістичним”) в Україні однозначно було підпорядковане правотворчій і правозастосувальній практиці РРФСР. Ідейні засади формування в Росії […]...
31. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Кодифікація права. Статути Великого князівства Литовського Перші спроби кодифікації права у Литовсько-Руській державі датувалися серединою XV ст., коли було укладено судебник князя Казимира (1468 р.). Зміст Судебника обмежувався в основному нормами кримінального, кримінально-процесуального та адміністративного права. Усі інші правовідносини в кожній землі регулювалися залежно від норм місцевого звичаєвого права. Було кодифіковано імунітетні грамоти, які забезпечували привілеї та пільги шляхті. Систематизації підлягали […]...
32. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Писемні джерела права До писемних джерел права Київської Русі, що дійшли до нашого часу, належали договори, продукти законотворчої діяльності київських князів та рецептоване візантійське право. Договори були найбільш ранніми пам’ятками руського права. У літературі їх умовно переділяють на декілька груп. До першої групи увійшли договори міжнародно-правового характеру Київської Русі з Візантією. На сьогодні в науковому обігу перебувають чотири […]...
33. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості судового устрою Судовий устрій, який в Козацько-гетьманській державі був складовою адміністративного ладу, позначений кількома судовими реформами. Результатом останніх стало функціонування “козацьких” і “статутових” судів. Період “козацьких” судів Мережу козацьких судів – сільських, сотенних і полкових, а також Генерального суду як формально головного апеляційного трибуналу,- було сформовано до кінця 50-х років XVII ст. Разом із судами в містах, […]...
34. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Магдебурзьке право В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська правда не втратила свого значення з розпадом України-Русі. Вона відбилася на II Статуті Великого князівства Литовського, чинному в Галицько-Волинській землі і […]...
35. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Литовсько-руська держава і право Феодальна роздробленість і монголо-татарська навала призвели до політичного занепаду земель Південно-Західної Русі (України). Вони стали об’єктом зазіхань з боку кількох сусідніх держав із різним рівнем розвитку і типом державного ладу. Українське Закарпаття ще впродовж ХІ-ХШ ст. увійшло до складу Угорського королівства. Північна Буковина і Дністровське Пониззя стали частиною Молдавського господарства (князівства), а від початку оформлення […]...
36. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Князівське законодавство В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська правда не втратила свого значення з розпадом України-Русі. Вона відбилася на II Статуті Великого князівства Литовського, чинному в Галицько-Волинській землі і […]...
37. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості розвитку окремих галузей радянського права у повоєнний період сталінщини У повоєнний період сталінщини радянське право в Україні, як і раніше, розвивалося у напрямі особливого забезпечення державних інтересів. Основними важелями у цьому процесі були пріоритет союзного законодавства та посилення ролі й прямого втручання вищих органів компартії у нормотворчий процес. Головне завдання цивільного права зумовлювалося необхідністю зміцнення права державної власності. Основними джерелами примноження державної власності залишалися […]...
38. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Руська правда В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська правда не втратила свого значення з розпадом України-Русі. Вона відбилася на II Статуті Великого князівства Литовського, чинному в Галицько-Волинській землі і […]...
39. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Церковне законодавство В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська правда не втратила свого значення з розпадом України-Русі. Вона відбилася на II Статуті Великого князівства Литовського, чинному в Галицько-Волинській землі і […]...
40. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості проведення в Україні Першої кодифікації законодавства УСРР Вітчизняна наука “історія держави і права” свідчить про закріплення в Україні 1920-х років радянської державності. Це спричинилося до якісного щабля у розвитку системи радянського права – перших кодифікаційних робіт в УСРР. Проведення таких робіт об’єктивно було викликано, передовсім, необхідністю зафіксувати правові форми нових суспільних відносин, покликаних до життя непом. Крім того, необхідність проведення в УСРР […]...