Історичне джерелознавство – Калакура Я. С

З висоти XXI ст. людство дедалі пильніше оглядає й осмислює свою багатовікову історію, її повчальні уроки. Спираючись на досвід минулого, воно шукає відповідей на болючі проблеми й намагається визначити оптимальні шляхи розв’язання насущних завдань

Історичне джерелознавство, як винятково важливий, спеціальний компонент історичної науки, є складною науковою системою знань. Домінуюче місце в ній займають проблеми теорії і методології джерелознавства, його історії і наукової практики. Без розгляду таких наріжних питань,

Предмет історичного джерелознавства складають: закономірності формування джерельної бази історичної науки в цілому та окремих груп джерел і відображення в них процесу історичного розвитку, їх функціонування в історичному дослідженні, функціонування джерелознавства в системі історичної науки.

Одним із основних теоретичних завдань будь-якої науки є впорядкування системи понять і термінів, якими дана наука оперує. Упорядкована система термінів передбачає перегляд існуючих понять, вилучення застарілих, що суперечать досягненням науки, та впровадження нових, які

Сучасний стан розробки теоретичних та методичних проблем історичного джерелознавства, наукове опрацювання нової джерельної бази історичної науки, інтеграційні процеси у цій сфері вимагають глибшого з’ясування структури джерелознавства, шо сприятиме, з одного боку, чіткішому визначенню його

Розумінню місця джерелознавства в структурі історичних знань сприяє встановлення його зв’язків з іншими підсистемами історичної науки: всесвітньою історією, історією окремих регіонів, країн, епох, різних сфер суспільного розвитку, а також із суміжними галузями. Найтісніше воно

Субдисциплінарний аспект висвітлює взаємозв’язок історичного джерелознавства з комплексом спеціальних історичних (джерелознавчих) дисциплін (СІД). Системний аналіз структури джерелознавства дає можливість з’ясувати місце і роль у ній спеціальних історичних дисциплін, які вважаються підлеглими джерелознавству, є його

Центральне місце серед теоретичних проблем джерелознавства займає теорія самого історичного джерела. Вона включає визначення поняття джерела, з’ясування його природи, сутності, специфіки відображення у ньому історичної дійсності, наукове осмислення змісту та структури джерельної інформації, пізнавальної

Протиставлення “об’єктивного” і “суб’єктивного” є однією із найбільш складних і суперечливих проблем сучасної історичної науки. Досить часто побутує дум ка п ро те, що “об’єктивність” – неодмінно позитивна ознака будь-якого дослідження, а значить й

Поряд з поняттям історичного джерела в історичному джерелознавстві важливе місце займає поняття Джерельної бази, під якою розуміють сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання. Одним із перших термін “джерельна база” (на противагу термінові “джерелознавча

Однією із вузлових проблем теорії і практики історичного джерелознавства є класифікація джерел. Одну з перших спроб обгрунтування наукової класифікації джерел здійснив німецький учений Е. Бернгейм (1850-1942). Для виявлення властивостей і особливостей джерел він поділив

Цінність наукової схеми класифікації полягає в тому, що виявлення основних, не другорядних, ознак схожості, спорідненості та зведення на їх основі джерел у певні групи дає змогу застосувати до них однакові або близькі дослідницькі методи

Розглянуті у цьому розділі теоретичні та практичні підходи до класифікації джерел, найпоширеніші класифікаційні схеми й моделі повною мірою стосуються і класифікації джерел з української історії. Разом з тим історія кожного народу, кожної держави має

Обов’язковим компонентом професійної підготовки і майстерності історика є наукова організація і висока культура опрацювання та використання джерел. Невміння працювати з ними, безпорадність щодо їх практичного використання негативно впливають не тільки на якість досліджень, а

Для історика дуже важливо чітко уявляти і дотримуватися послідовності у роботі з джерелами, адже від цього залежить ефективність і якість їхнього дослідження. Фахівці висловлюють різні думки щодо кількості етапів у роботі з джерелами: одні

Аналітична критика кожного окремого джерела є лише етапом його джерелознавчого дослідження, вона органічно переростає в синтетичну критику, мета якої полягає у формуванні сукупності науково перевіреної інформації. Адже факти перетворюються у знання лише тоді, коли

Історія українського народу грунтується на широкій і різноманітній джерельній базі, що включає в себе всі без винятку класичні групи джерел: речові, словесні (усні, писемні, лінгвістичні) зображальні, поведінкові та ін. Як уже зазначалося, історія кожного

Найдавніші відомості про заселення і життя на українських землях містять пам’ятки первісної матеріальної культури. Перші люди на території України з’явилися приблизно 1 млн років тому. Про це свідчать виявлені археологами найпростіші знаряддя праці ударної

У комплексі речових джерел вагому частку складають архітектурні пам’ятники. Вони відносяться до інформаційно складних джерел, які зберігають відомості щодо різних аспектів людської діяльності у галузі виробництва як матеріальних, так і духовних цінностей. Спорудження тих

Вагому частку речових джерел, пам’яток матеріальної та духовної культури України складають предмети одягу. Одяг пройшов тривалий шлях розвитку – від найпростіших шматків шкіри, що захищали від негоди первісного мисливця, до витончених, розшитих сріблом та

Появу найдавніших зображальних джерел на території України відносять до палеоліту (орнаментовані – різьбленням кістки тварин, малюнки на стінах печер тощо). У мідному і бронзовому віці мистецтво збагачується елементами оповідності, зароджується орнамент (мальована кераміка трипільської

Одним із найбільш цінних історичних зображень є портрет. За ним історик може вивчати не тільки зовнішній вигляд певної особи, а й епоху, до якої належить портретна пам’ятка. В образотворчому мистецтві портрет – це зображення

Специфічною формою зображальних джерел є фіксація навколишньої діяльності, за допомогою фізико-хімічних засобів – кінофотовідеодокументів, які зберігають цінну історичну інформацію про події політичного, економічного та культурного життя народу. Кінофотовідеодокументи, як історичне джерело, розкривають історичні події

Своєрідним різновидом зображальних джерел, що вирізняється складною і багатоаспектною інформативною структурою, є паперові грошові знаки. Грошові знаки, за визначенням М. Дмитрієнко, – це політико-економічні документи, джерела вивчення економічної та політичної історії, матеріальної і духовної

Усні джерела містять інформацію у вигляді усної традиції, що передається із покоління в покоління, із уст в уста і зберігається у пам’яті народу. Вони є пам’ятками усної словесної творчості, одним із класів словесних (вербальних)