Інженерна психологія – Трофімов Ю. Л. – 1.2. Завдання та напрямки
Інженерна психологія як наука, що виникла на стику технічних і психологічних наук, має ознаки цих двох наук.
Як психологічна наука вона вивчає психічні і психофізіологічні процеси та властивості людини, які надалі мають бути використані в проектуванні СЛМ. Тобто під цим оглядом розробляються інженерно-психологічні вимоги та рекомендації, врахування яких сприяє пристосуванню техніки та умов праці до людини. Як технічна наука інженерна психологія вивчає принципи і особливості побудови технічних процесів та систем для з’ясування їхніх “вимог”.
Урешті-решт вирішується проблема взаємної адаптації людини і технічних систем.
Розв’язання цієї проблеми пов’язано з виконанням таких завдань:
Аналіз функцій людини в СЛМ. Вивчаються та аналізуються структура діяльності оператора, методи опису його діяльності та режиму роботи. При цьому фокусуються цілі, мотиви, засоби і види операторської діяльності та розробляються критерії їхньої оцінки.
Вивчення процесів приймання інформації оператором. Досліджуються особливості характеристик сенсорного “входу” людини, специфіка роботи аналізаторів, процесу сприймання та переробки інформації з метою визначення вимог і рекомендацій щодо форми та темпу її подавання і поєднання різних форм, застосування кодів та побудови в цілому, як і інформаційної моделі.
Вивчення процесів зберігання інформації та прийняття рішень оператором. Розглядаються питання зберігання та відновлення інформації в пам’яті людини, її характеристики, види, особливості формування еталонів. Вивчається вплив цих процесів на етапі інформаційної підготовки прийняття рішень. Досліджуються особливості впливу повної та неповної, релевантної та іррелевантної інформації на процес прийняття рішень, а також індивідуально-психологічні особливості оперативного мислення оператора.
Дослідження працездатності оператора. Аналізуються структура керуючих дій оператора, механізм їх регуляції з боку вищої нервової системи, швидкість і точність їх виконання. Вивчаються фактори, що впливають на працездатність і втому оператора, вирішуються питання забезпечення раціонального режиму його праці та відпочинку, контролю за діяльністю.
Аналіз групової діяльності операторів. При вирішенні цього завдання розглядаються питання організації обміну інформацією між членами групи, їхньої сумісності та спрацьованості, роль лідера, соціально-психологічний клімат, особливості конфліктних ситуацій та шляхи їхнього розв’язання.
Професійна підготовка операторів. Визначаються умови, методики та критерії профвідбору, формування необхідного рівня психологічної підготовки, засади організації навчання та розробки критеріїв його оцінки, принципи побудови тренажерів та організації тренувань.
Вивчення впливу психологічних факторів на ефективність СЛМ. Вивчається динаміка працездатності оператора, з’ясовуються допустимі норми його роботи в різних умовах діяльності. Крім того, вирішуються питання впливу різних факторів на швидкість і точність роботи оператора, що пов’язано з розробкою експериментальних методик і критеріїв оцінки надійності роботи оператора та СЛМ в цілому. Розробляються методи організації “діалогу” людини і машини з акцентуванням на раціональне конструювання засобів відображення інформації та органів управління.
Організація робочого місця оператора. Обгрунтовується вибір робочої пози оператора, розміщення пульта управління, його розмірів та форми, розташування необхідного обладнання, з’ясовується вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність оператора.
Інженерно-психологічне проектування та оцінка СЛМ. Це є узагальню вальне завдання, при вирішенні якого враховуються усі попередні результати. При цьому беруться до уваги методологічні принципи проектування та оцінки СЛМ. Для кожного з етапів визначаються певні цілі, завдання і методи оцінювання при проектуванні, побудові та експлуатації СЛМ.
Визначення економічної ефективності інженерно-психологічних розробок. Визначаються річний економічний ефект, коефіцієнт економічної ефективності і термін окупності інженерно-психологічних розробок (ІПР).
Усі ці завдання вирішуються на різних етапах функціонування СЛМ – від проектування до утилізації об’єкта. Загалом же проблематика інженерної психології об’єднує низку напрямків, основними з яких є: методологічний, психофізіологічний, системотехнічний, експлуатаційний (схема 1).
Методологічний напрямок характеризується інтеграцією та систематизацією окремих досліджень, що дає
Схема 1
Змогу окреслити предмет і об’єкт досліджень, визначити або розробити методи їх вивчення та принципи виведення закономірностей досліджуваних психологічних явищ, встановити зв’язок інженерної психології з іншими науками та усвідомити її значення для суспільної практики.
Психофізіологічний напрямок пов’язаний з вивченням таких властивостей людини, котрі мають найбільше значення в процесі управління та обслуговування техніки.
Основні дослідження спрямовані на:
O вивчення психологічних та психофізіологічних характеристик приймання та переробки інформації людиною, властивостей її пам’яті й мислення, здійснення нею керуючих дій;
O психологічний аналіз діяльності оператора СЛМ, обгрунтування ролі різних психічних процесів у цій діяльності, вивчення та опис конкретних видів операторської діяльності;
O розробку методів дослідження та прогнозування ефективності взаємодії оператора з технікою, зокрема – швидкості, точності, надійності й напруженості діяльності оператора та СЛ М;
O дослідження впливу емоційних станів оператора на динаміку його працездатності, особливо стресочинних факторів; розробку методів і критеріїв оцінки впливу емоційної сфери на діяльність операторів.
Системотехнічний напрямок зорієнтований на розробку питань інженерно-психологічного забезпечення побудови СЛМ. При цьому вирішуються такі завдання:
O розробка принципів і методів урахування інженерно-психологічних вимог та рекомендацій на різних етапах проектування, побудови, експлуатації СЛМ;
O формування принципів, методів і критеріїв розподілу функцій у системі та визначення оптимального рівня її автоматизації;
O дослідження структури й організації потоків інформації, вибір або розробка необхідних технічних засобів відображення інформації (З В І);
O визначення структури керуючих дій оператора та підбір необхідних органів управління;
O розробка принципів, методів і критеріїв оцінки ефективності функціонування СЛМ.
Експлуатаційний напрямок пов’язаний з:
O проблемами наукової організації праці людини (оптимізація режимів праці та відпочинку, графік роботи, нормування праці, наявність необхідної технічної документації на робочому місці);
O проблемами професійного відбору, навчання і тренування операторів;
O організацією групової діяльності операторів, їхньої взаємодії, комплектуванням виробничих груп, екіпажів, змін;
O медико-біологічними та психологічними проблемами підвищення ефективності діяльності оператора, розробкою методів стимуляції діяльності і контролю за станом оператора.
Слід зауважити, що ступінь розробки цих напрямків різний. Спеціальний аналіз публікацій з інженерної психології, здійснений у 80-х роках XX століття, показав, що найбільш вивченим можна вважати психофізіологічний напрямок (30-35 % усіх надрукованих праць), а найменш – експлуатаційний (2,5 %).
(2 votes, average: 2,50 out of 5)