Інвестування – Мойсеєнко І. П. – Стратегії оптимізації інвестиційного портфеля
Реалізація сучасної портфельної теорії, яка дозволяє оптимізувати формування портфеля фінансових інвестицій, складається з таких етапів, як:
1. Оцінка інвестиційних якостей окремих видів фінансових інструментів інвестування є попереднім етапом формування портфеля. Вона являє собою процес розгляду переваг і недоліків різних видів фінансових інструментів інвестування з позицій конкретного інвестора, виходячи з ланцюгів сформованої їм політики фінансового інвестування. Результатом цього етапу формування портфеля є визначення співвідношення часткових і боргових фінансових інструментів інвестування в портфелі, а в розрізі кожної із цих груп – частки окремих видів фінансових інструментів (акцій, облігацій тощо).
2. Формування інвестиційних рішень щодо включення в портфель індивідуальних фінансових інструментів інвестування базується на;
– обраному типі портфеля, що реалізує політику фінансового інвестування;
– наявності пропозиції окремих фінансових інструментів на ринку;
– оцінці вартості й рівня прибутковості окремих фінансових інструментів;
– оцінці рівня систематичного (ринкового) ризику з кожного розглянутого фінансового інструмента.
Результатом цього етапу формування портфеля є ранжований у співвідношенні рівня прибутковості й ризику перелік відібраних для включення в портфель конкретних фінансових інструментів,
3. Оптимізація портфеля, спрямована на зниження рівня його ризику при заданому рівні прибутковості, грунтується на оцінці коваріації й відповідної диверсифікованості інструментів портфеля.
4. Сукупна оцінка сформованого портфеля у співвідношенні до рівня прибутковості й ризику дозволяє оцінити ефективність всієї роботи з його формування.
Результатом цього етапу оцінки портфеля є визначення того, наскільки вдалося знизити рівень портфельного ризику стосовно середньоринкового його рівня, сформованого при заданому рівні прибутковості інвестиційного портфеля. В умовах функціонування нашого фондового ринку ця оцінка повинна бути доповнена й показником рівня ліквідності сформованого портфеля.
Інвестиційний портфель, що повністю відповідає цілям його формування як за типом, так і за складом включених у нього фінансових інструментів, являє собою “збалансований інвестиційний портфель”.
Керування інвестиційним портфелем містить у собі планування, аналіз і регулювання складу портфеля для досягнення поставлених перед портфелем цілей при збереженні необхідного рівня його ліквідності й мінімізації витрат, пов’язаних з ним.
В умовах дефіцитної інфляційної економіки з падаючим обсягом виробництва цілями портфельних інвестицій є:
– збереження і збільшення капіталу;
– придбання цінних паперів, які можуть бути використані для розрахунків;
– доступ через цінні папери до певних послуг, прав, продукції;
– розширення сфери впливу.
Об’єктом портфельного інвестування є як фондові цінні папери (акції й облігації акціонерних товариств і підприємств, а також похідні від них цінні папери, державні облігації й боргові зобов’язання), так і комерційні цінні папери – векселі, депозитні сертифікати банків.
Прийнято розрізняти два види стратегії у фінансових інвестиціях:
– пасивну стратегію, метою якої є забезпечення стабільного й стійкого доходу на рівні, близькому до середньоринкового;
– агресивну стратегію, спрямовану на максимальне використання можливостей одержання доходу від ринкового коливання курсів; для успішного проведення агресивної стратегії необхідно створити серйозну аналітичну базу, що забезпечує об’єктивну оцінку поточного стану фінансового ринку й складання адекватних прогнозів його зміни.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)