Інтелектуальна власність – Базилевич В. Д. – 7.4. Види та результати інтелектуальної діяльності
Загальновизнано, що в умовах постіндустріального суспільства провідну роль у системі суспільного поділу праці відіграє інтелектуальна, творча діяльність, яка перетворюється на визначальну силу формування та розвитку людської цивілізації.
Інтелектуальна діяльність – одна з форм життєдіяльності людини, сутнісна основа процесу створення інтелектуального продукту та відтворення інтелектуального капіталу, найпотужніша рушійна сила розвитку людської цивілізації. Вона спирається на сукупність досягнень науки, культури, традиції та духовні цінності, накопичені людством протягом тисячоліть.
Інтелектуальна діяльність поєднує два взаємопов’язані аспекти: репродуктивний – спрямований на вирішення стандартних завдань, досягнення заданих результатів, застосування відомих алгоритмів та типових засобів; творчий (продуктивний) – спрямований на вирішення нестандартних завдань, які вимагають створення нових (неповторних, оригінальних, унікальних) або нестандартного застосування відомих засобів у принципово нових ситуаціях, які не мають аналогів у минулому.
Творча (продуктивна) праця спрямована на створення і впровадження інновацій. Водночас її результатом є не лише новий інтелектуальний продукт, а й інтелектуальний розвиток самої особистості.
Поєднуючи творчу і репродуктивну складові, інтелектуальна діяльність втілюється і виявляється у певних результатах – інтелектуальних продуктах. Слід зауважити, що не існує абсолютно творчого результату, водночас не існує інтелектуального продукту, отриманого без мінімальних творчих зусиль. Не будь-яка інтелектуальна діяльність є творчою працею, водночас будь-який творчий результат – продукт інтелектуальної діяльності. На думку Т. Стюарта, інтелектуальна діяльність, виступаючи сутнісною основою створення інтелектуального продукту, несе в собі ще два важливих аспекти: у її процесі відтворюється персоніфікований інтелектуальний капітал та інтелектуальний розвиток особистості, які виступають найважливішими мотиваційними факторами трудової діяльності35.
Результати інтелектуальної діяльності, стосовно яких здійснюється правова охорона (які мають властивість охороноздатності) є об’єктами інтелектуальної власності. Інтелектуальну діяльність можна структурувати так: Літературно-мистецька діяльність – особливий вид творчої інтелектуальної діяльності, що характеризується такими специфічними ознаками: об’єктом правової охорони виступає твір, виражений у певній об’єктивній формі, яка унеможливлює його відтворення; об’єктом правової охорони виступає форма, а не зміст твору; правова охорона надається твору незалежно від його науково-теоретичного чи художньо-естетичного рівня, жанру, призначення, суспільних та інших якостей; літературно-художня діяльність та її результати не підлягають будь-якій перевірці на відповідність вимогам закону; літературно-художня діяльність та їх результати не підлягають будь-якому обмеженню та ліцензуванню, перевірці, експертизі тощо (свобода слова, – конституційний принцип літературної діяльності); авторське право на літературно-художній твір виникає з факту його створення, а не реєстрації; застосування результатів літературно-мистецької діяльності сприяє збагаченню внутрішнього світу людини, розвитку особистості.
Науково-технічна діяльність, яка охоплює ті види творчої інтелектуальної діяльності, що пов’язані з досягненням певних науково-технологічних результатів (науково-дослідна, проектно-конструкторська, проектно-технологічна, винахідницька, раціоналізаторська діяльність тощо) і характеризується такими ознаками: об’єктом правової охорони виступають лише ті результати науково-технічної творчості, які відповідають законодавчо встановленим умовам охороноздатності; науково-технічна діяльність та її результати підлягають обов’язковій перевірці, експертизі на їх відповідність вимогам охороноздатності; результати науково-технічної діяльності, які відповідають умовам обороноздатності, підлягають обов’язковій державній реєстрації, на підставі якої видається відповідний охоронний документ (патент, ліцензія тощо); застосування результатів науково-технічної діяльності сприяє забезпеченню суспільства необхідними для життєдіяльності інтелектуальними продуктами, в тому числі сучасними засобами, предметами праці тощо.
У контексті аналізу творчої інтелектуальної діяльності як джерела створення об’єктів інтелектуальної власності слід виокремити специфічний вид творчості, спрямований на створення засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг, який займає проміжне місце між літературно-мистецькою і науково-технічною творчістю (створення оригінальних фірмових найменувань, знаків для товарів та послуг тощо).
Узагальнюючою формою інтелектуальної діяльності є інтелектуальний продукт – представлена на матеріальних носіях інформація, яка містить нове знання, що є результатом інтелектуальної творчої праці. Таким чином, найзагальніше визначення інтелектуального продукту – нові знання, передані у вигляді інформації. Щодо науково-технічної інтелектуальної творчості це об’єктивні знання про природу, матеріальну діяльність людини у різних її проявах; щодо художньо-мистецької творчості – це суб’єктивне сприйняття та відображення внутрішнього світу людини, навколишнього середовища, інших людей.
Як першооснова виробничих інновацій інтелектуальні продукти є корисними для виробників. Вони також цікавлять споживачів, які прагнуть задовольнити свої культурні, духовні запити. Відтак результати інтелектуальної праці набувають споживчої цінності, є корисними, придатними для задоволення людських потреб, що є важливою ознакою товару як фундаментальної категорії ринкової економіки. Як уже зазначалося, результати творчої праці (матеріальні блага) стають інтелектуальними продуктами, коли набувають певної об’єктивної форми, яка забезпечує їх сприйняття іншими людьми. Матеріальний носій творчої праці виступає як річ, і може передаватись у власність іншим особам, водночас сам результат творчої праці (нематеріальне благо) належить його творцю і може використовуватись іншими людьми лише за згодою автора. Таким чином, продуктам інтелектуальної праці притаманна певна специфіка щодо трактування традиційного набору властивостей ринкових товарів: товари і послуги, які створюються на основі кодифікованого знання є унікальними, водночас можливість їх безмежного тиражування породжує ринок гомогенної продукції, що адекватно реагує на динаміку попиту і пропозиції; інтелектуальні продукти є ідеальними, суб’єктивними, пов’язаними з конкретними особистостями, а водночас мають певне матеріальне втілення, доступну для інших людей об’єктивну форму, що сприяє їх реалізації; інтелектуальні продукти, що є результатом науково-технічної діяльності, мають короткий життєвий цикл, підлягають швидкому моральному зносу; для інтелектуальних продуктів поняття відтворення трансформується у поняття тиражування унікальних результатів творчої праці, при цьому витрати виробництва інтелектуальних продуктів і витрати їх тиражування не збігаються; незалежно від того якою мовою, на яких носіях, у якій формі представлені й розтиражовані інтелектуальні продукти, вони завжди мають конкретних творців – авторів ідей; для інтелектуальних продуктів непридатними є традиційні вимірники ринкової цінності, витрати виробництва, граничної корисності тощо.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)