Інноваційний менеджмент – Захарченко В. І. – 10.4. Франчайзинг
Ефективною формою розповсюдження успішних технологій і методів управління бізнесом є франчайзинг.
Слово “franchise” Позначало за часів середньовічної Франції особливий привілей, або “вільність”, яка давалася французькими королями васалам: це могло бути право полювати в королівських лісах або ексклюзивне право торгувати якимось товаром, право тримати ринки і ярмарки, право на утримання паромної переправи, на споруду доріг і пивоварних заводів тощо. З часом ідея дістала пошрення по всій Європі і мери багатьох міст почали давати franchise ринковим торговцям – виняткові права торгувати чимось в межах того або іншого ринку.
За останніх 50 років франчайзинг набув такої популярності, що в США в в роздрібному товарообігу його обсяг становить понад 40 %, а в країнах Європи – від 5 до 30 %.
В сучасній економіці Франчайзинг – це підприємницька діяльність, згідно з якою на договірній основі одна сторона (франчайзер) передає другій (франчайза) за винагороду на певний строк або без зазначення такого право використання:
O торгової марки;
O знаку обслуговування;
O фірмового (торгового) найменування;
O послуг;
O технологічного процесу;
O спеціалізованого устаткування;
O ноу-хау;
O комерційної інформації, яка охороняється законом;
O інших, передбачених договором об’єктів права інтелектуальної власності.
Франчайзер (франшизіар, правовласник) – особа (як правило, юридична), власник прав на франшизу, ліцензію, яка продає (фактично передає в користування) свою інтелектуальну власність (торгову марку, ноу-хау і виробничу систему), спочатку випробувавши її на власних потужностях.
Франчайза (користувач, оператор, франшизіат) – особа (фізична або юридична), яка придбає права на франшизу на певній території згідно з франчайзинговим договором або іншою угодою, що має за мету створення франчайзингової мережі.
Франчайзинговий договір – угода, що встановлює умови франчай-зингових відносин між франчайзером і франчайзою. Містить детальний опис всіх умов співпраці, включаючи права й обов’язки обох сторін. Як правило, франчайза не має можливості суттєво вплинути на умови договору, що укладається з франчайзером. Часто використовується як типова форма, до якої приєднуються франчайзи у франчайзи-нговій мережі (може мати кілька додатків).
Франшиза – право, що набуває франчайзер, на вступ до певної підприємницької діяльності у якій:
O товари або послуги продаються, пропонуються для продажу або збуваються відповідно до певного маркетингового плану, системи або ноу-хау, запропонованого переважно франчайзером або пов’язаною з ним особою;
O здебільшого діяльність асоціюється з найменуванням, торговою маркою, рекламою або комерційними символами франчайзера або пов’язаних з ним осіб;
O наявний стійкий фінансовий інтерес франчайзера або пов’язаних з ним осіб і франчайзи в експлуатації франчайзингових точок і вимагає від франчайзи сплати франчайзингової платні франчайзеру або пов’язаній з ним особі.
У США термін “франшиза” часто використовується як синонім поняття “франчайзинговий договір”. В європейських країнах під франшизою розуміють пакет прав промислової або інтелектуальної власності, що стосуються торгових марок, торгових найменувань, символів у магазинах, корисних моделей, конструкцій, авторських прав, ноу-хау або патентів, які використовуються для перепродажу товарів або надання послуг кінцевим споживачам (не слід плутати з аналогічним з написання терміном, який використовується у страхуванні).
Пакет франшизи – загальний масив документів, послуг і умов, запропонованих франчайзером. Стосується всіх основних питань, викладених у франчайзинговому договорі, а також основних послуг франчайзера франчайзі для успішного ведення бізнесу відповідно до фра-нчайзингового договору; включає керівництво по товарах/послугах або керівництво з експлуатації, дизайн-проект, ліцензії на об’єкти інтелектуальної власності, інші інструкції.
Роялті – періодичні платежі франчайзі за використання об’єктів права інтелектуальної власності та операційних систем ведення бізнесу. Розраховується як відсоток від валових продажів, але також мати форму фіксованої плати, може встановлюватися за прогресивною або регресивною шкалою.
Компанії-франчайзери пропонують перевірені і випробувані “рецепти бізнесу”, які можна багато разів застосовувати в різних регіонах. При цьому у компанії-франчайзі є можливість почати новий бізнес, уникнувши більшості помилок і скоротити шлях, по якому неминуче доведеться слідувати тому, хто вирішить самостійно почати нову справу.
Франчайзинг – це дійсно мінімальні ризики для обох сторін. Франчайзер не вкладає в розвиток мережі власні засоби, а отже, не ризикує грошима. Тому навіть надвеликі компанії вважають за краще виходити на регіональні ринки через ділових партнерів. У свою чергу, франчайза здобуває продуману і перевірену схему бізнесу. В результаті частка банкрутств тут в рази менше, ніж в інших партнерських схемах, оскільки велика організація захищає франчайзі, надаючи партнерові свої рекомендації (по суті – консалтинг) і встановлює стандарт роботи.
У всьому світі франчайзинг вважається однією з найнадійніших систем бізнесу, завдяки чому банки охоче дають позикові кошти під такі проекти. За статистикою, із всіх створених фірм в світі 85 % припиняє діяльність протягом перших п’яти років, а з тих, хто працює за франчайзинговою схемою, – лише 14 %, іншими словами – одна з восьми.
На сьогодні відомі такі види франчайзингу.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)