Інфраструктура товарного ринку – Бєлявцев М. І. – 2.2. Характеристика основних елементів інфраструктури товарного ринку
Кожній моделі економіки відповідає власна модель інфраструктури, що визначає якість управління економікою в цілому. Перехід від моделі економіки з високим рівнем державного регулювання до моделі з переважно ринковими регуляторами зажадав зміни й інфраструктури господарства. Це виявилося в зміні форм і методів роботи елементів інфраструктури, формуванні нових і ліквідації застарілих.
Учасники економічного обігу взаємодіють через певну систему ринків – ринок товарів і послуг, фінансовий ринок, ринок трудових ресурсів. Блоковий склад ринкової інфраструктури представлений на рис. 2.2.
Найбільш важливим, з точки зору створення інфраструктури ринку, є процес формування інфраструктури товарних ринків і надання послуг його елементами.
Інфраструктура товарних ринків – це сукупність організаційно-економічного, технічного, технологічного і нормативно-правового потенціалу економіки, закладеного у вирішальні можливості окремих галузей і видів діяльності з надання сфері обігу необхідного набору послуг для підвищення результативності товарообмінних операцій.
Основними функціями інфраструктури товарного ринку є:
– сприяння суб’єктам товарного ринку і реалізація їх економічних інтересів;
– організаційне оформлення комерційно-господарських відносин ділових партнерів;
– забезпечення юридичного, фінансового, страхового, контрольного обслуговування;
– вивчення кон’юнктури ринку, товарів, конкурентів, посередників, споживачів;
Рис. 2.2. Класифікація інфраструктури ринку за укрупненими блоками
– власне торговельна або інша комерційно-господарська діяльність;
– посередництво в реалізації товарів, налагодженні комерційно-господарських зв’язків;
– надання відповідних послуг суб’єктам товарного ринку;
– використання можливостей транспорту, засобів зв’язку, складського господарства, паливно-енергетичного комплексу.
Ці функції виконуються відповідною розгалуженою структурою підприємств, організацій, установ – учасників товарного ринку (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Основні елементи інфраструктури товарного ринку
У свою чергу, елементи інфраструктури товарного ринку включають широкий спектр різнопланових організацій і систем, що представляють різні сфери економіки країни.
Торговельні підприємства й організації є об’єктом втілення економічних інтересів суб’єктів товарного ринку. Сучасна система торгівлі визначає попит і пропозицію, ціни на товари та послуги, структурні зміни в сферах виробництва та обігу, принципово нові підходи до встановлення комерційно-господарських зв’язків. До торговельних підприємств і організацій належать:
– підприємства оптової торгівлі;
– підприємства роздрібної торгівлі;
– оптові та дрібнооптові магазини;
– оптові та роздрібні ринки;
– торгові доми;
– фірми консигнаційної торгівлі;
– підприємства комісійної торгівлі;
– товарні біржі;
– ярмарки;
– аукціони.
Комерційно-посередницькі організації відіграють активну роль у формуванні та здійсненні руху товару. Серед напрямів комерційно-посередницької діяльності основними є:
– планування обсягів закупівлі та її організація;
– пошук і вибір якнайкращого партнера з числа виробників і споживачів товарної продукції;
– визначення оптимальних продажних і закупівельних цін;
– організація руху товару і здійснення торговельних операцій;
– надання споживачам широкого спектру послуг.
На товарному ринку комерційно-посередницькі функції виконують такі організації:
– дилерські фірми;
– дистриб’юторські фірми;
– агентські фірми;
– брокерські організації;
– торговельно-промислові палати.
Організації з надання послуг впливають на раціоналізацію руху товару, вдосконалення матеріально-технічної, інженерно-технологічної бази товарного ринку, ресурсозбереження, вирішення проблем управління, планування й організації комерційно-господарської діяльності суб’єктів товарного ринку. Види послуг досить різноманітні, і їх перелік постійно поповнюється. Економічна корисність робить послугу предметом торгівлі, оскільки вона має ознаки товару – створюється працею, супроводжується матеріальними, трудовими, фінансовими витратами, проводиться для інших, має суспільну споживну вартість, надходить у користування тих, хто потребує її. У складі інфраструктури товарного ринку визначилися й активно функціонують наступні організації з надання послуг:
– прокатні організації;
– лізингові організації;
– інжинірингові фірми;
– консультаційні (консалтингові) фірми.
Інформаційні організації сприяють розвитку товарного ринку, оскільки його суб’єкти в сучасних умовах не можуть успішно конкурувати, якщо не мають у своєму розпорядженні відповідної інформації. Відсутність інформаційного забезпечення ускладнює орієнтацію підприємств, організацій на товарному ринку, негативно впливає на вибір ділових партнерів, необхідних товарів, способів руху товару. Серед організацій, які забезпечують суб’єктів товарного ринку об’єктивною оперативною інформацією для успішного ведення комерційно-господарської діяльності, можна виділити:
– маркетингові й інформаційно-комерційні центри;
– виставки;
– рекламні організації.
Фінансові організації сприяють функціонуванню товарного ринку, а його суб’єкти мають у своєму розпорядженні відповідні фінансові можливості. До організацій, які займаються фінансовим обслуговуванням товарного ринку, належать:
– банківська система;
– спеціалізовані фінансові установи;
– клірингові установи;
– фондові та валютні біржі;
– страхові організації.
Контролюючі організації сприяють раціональному функціонуванню товарного ринку в усіх його ланках. Адже відсутність належного контролю за функціонуванням товарного ринку призводить до фінансових, правових, податкових та інших порушень, нераціонального руху товару, наявності неякісних, екологічно небезпечних товарів, недобросовісної конкуренції. Виконання функцій з регулювання та контролю товарного ринку покладене на наступні організації:
– митні служби;
– аудиторські фірми;
– казначейство;
– органи податкової адміністрації;
– органи інспекції торгівлі.
Юридичні організації визначають функціонування товарного ринку, а також успішне здійснення комерційно-господарської діяльності його конкретним суб’єктом. Розвиток товарно-грошових відносин означає рівність їх учасників, свободу вибору, недоторканність власності, можливість безперешкодного здійснення цивільних прав та їх захист, державне регулювання економічних відносин. Правове забезпечення здійснюють наступні організації:
– юридичні фірми;
– нотаріальні контори;
– адвокатура;
– судова система.
Організації з кадрового забезпечення відіграють значну роль у процесі вироблення і реалізації кадрової політики на товарному ринку. Товарний ринок знаходиться в тісному контакті з ринком праці, оскільки просування товарної продукції від виробників до споживачів вимагає докладання праці відповідних працівників. Підготовкою і реалізацією завдань щодо кадрового забезпечення суб’єктів товарного ринку займається низка організацій:
– служби зайнятості;
– кадрові служби підприємств, організацій;
– учбові заклади з професійного навчання;
– служби з перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Транспортна система є важливою ланкою в процесі формування комерційно-господарських зв’язків на товарному ринку й організації руху товару. Специфіка транспорту як сфери економіки полягає в тому, що він не виробляє товарну продукцію, а тільки бере участь у її створенні, забезпечуючи сировиною, матеріалами, устаткуванням і доставляючи товарну продукцію споживачу. Транспортні витрати включаються в собівартість товарної продукції. Транспортна система товарного ринку дозволяє:
1) визначати спеціалізацію транспортних засобів;
2) визначати спеціалізацію, концентрацію та маршрутизацію перевезень вантажів;
3) вирішувати завдання транспортного обслуговування товарного ринку;
4) визначати поточні та перспективні потреби товарного ринку в перевезеннях вантажів і пасажирів, раціонально розподіляти перевезення між окремими видами транспорту;
5) комплексно розвивати всі види транспорту і безперервно їх удосконалювати;
6) визначати й уточнювати сферу найбільш ефективного використання кожного з видів транспорту;
7) розширювати і раціоналізувати перевезення вантажів у змішаному сполученні;
8) раціонально розміщувати окремі види транспорту на території країни, виходячи з потреб внутрішніх і зовнішніх комерційно-господарських зв’язків, що розвиваються.
Перевезення вантажів на товарному ринку здійснюються різними видами транспорту – залізничним, автомобільним, водним, повітряним, трубопровідним.
Система зв’язку сприяє раціоналізації комерційно-господарських зв’язків між суб’єктами товарного ринку, вдосконаленню товарного асортименту, формуванню потрібних обсягів товарної маси на ринку, ціноутворенню, рекламній діяльності. Сама галузь зв’язку інформацію не створює, а зберігає її і транспортує від джерела до конкретного одержувача. На товарному ринку представлені наступні види зв’язку – поштовий, електричний, радіо – та телевізійний, космічний.
Складське та тарне господарство служить важливою ланкою, що забезпечує рух товару, місце розподілу, сортування, комплектації, зберігання й експедиції товарно-матеріальних цінностей. Складське господарство як елемент інфраструктури товарного ринку включає:
– склади;
– устаткування для розміщення матеріалів і виробів;
– підйомно-транспортні машини та механізми;
– тару.
Паливно-енергетичний комплекс сприяє успішній діяльності всіх суб’єктів товарного ринку. Паливно-енергетичний комплекс виконує подвійну роль: по-перше, він повністю забезпечує роботу всіх елементів інфраструктури товарного ринку, а по-друге, його складові є товаром як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринку. У структуру паливно-енергетичного комплексу входять такі підкомплекси: нафтовий; газовий; вугільний; електроенергетичний.