Інформаційні технології та технічні засоби навчання – Буйницька О. П. – Змістовий модуль V. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Лекція 5. ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Основні поняття: Засоби навчання, технічні засоби навчання, наочність, дидактичні функції, педагогічні вміння, технічні вміння, комп’ютерна технологія навчання, оцінювання знань, рейтинг, тест, тестування, діяльність.
5.1. Характеристика засобів навчання та їх функції
Засоби навчання – Матеріальні й ідеальні об’єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії даних, відомостей та інструменти діяльності викладачів й студентів, що застосовуються ними як окремо, так і спільно.
До засобів навчання відносять оточення (природне і соціальне), підручники, книжки, обладнання, комп’ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, електронні довідники, енциклопедії тощо.
За Функціями у навчально-виховному процесі засоби навчання поділяються на такі групи:
– Засоби подання навчальних матеріалів (аудиторна дошка, плакати, підручники, навчальні посібники, звукові записи, комп’ютерні програми подання матеріалів тощо);
– Засоби контролю знань (спеціальні контрольні машини, засоби без машинного контролю, комп’ютерні програми контролю знань та ін.);
– Навчальні машини і тренажери;
– Демонстраційні прилади та об’єкти;
– Допоміжні засоби, які використовуються у навчальному процесі (довідкові пристрої, обчислювальна техніка тощо);
– Технічні засоби, які задовольняють педагогічним та технічним вимогам перелічених вище груп засобів навчання.
У літературі зустрічається поділ засобів навчання і за основними ознаками, а саме:
– за Способом використання: демонстраційні (призначені для показу всій аудиторії слухачів одночасно), роздаткові (для безпосереднього детального ознайомлення або практично-лабораторного та дослідного використання);
– за Способом фіксації інформації: природні (усі натуральні об’єкти, що існують у незмінному природному стані), текстові (містять текстові навчальні та програмно-методичні відомості), ілюстративні (художні, графічні, схематичні, фотографічні способи фіксації), звукозаписи;
– за Змістом: програмно-методичні (усі навчальні програми), навчаючі (основні текстові та наочні дидактичні засоби), допоміжні (створені з метою закріплення знань);
– за Видами: типові (розробляються з навчальною метою, мають обов’язковий характер), трафаретні (виготовляються друкарським способом, мають незмінну частину та вільну площу для внесення змінних відомостей – це зошити, карти, креслення, графіки, плани), індивідуальні (створюються індивідуально);
– за Походженням: натуральні природні (незмінні предмети природи або зразки декоративно-прикладного мистецтва), промислового виготовлення (штучні та оброблені натуральні об’єкти та предмети – моделі, макети, прилади, інструменти, апаратура, знаряддя тощо);
– за Стадіями виготовлення: оригінали (єдиний примірник авторської розробки, формуляр і авторський оригінал картографічного твору), технічна документація (технічні завдання, опис, умови), виробничий (промисловий) виріб (експериментальний зразок засобу навчання, в якому точно відтворено змістову інформацію авторської розробки, зовнішні ознаки чи частину їх), зразок-еталон (це готовий вид продукції, який розглядається організацією-замовником і затверджується у встановленому порядку); – за терміном зберігання: тимчасового (до 5 років) і тривалого
(понад 5 років) зберігання. Отже, засоби навчання створюються і застосовуються, виходячи з цілей та задач навчального процесу, а також конкретного предметного змісту навчальних дисциплін. Їх повсякденне використання визначається методичною та організаційною доцільністю.
Усі засоби навчання, що застосовуються у навчальному процесі, використовуються для набуття знань, їх закріплення, для створення уявлень і понять, придбання навичок і умінь, для вирішення інших навчальних, наукових та виховних задач. Засоби навчання використовуються як під час навчальних занять, так і під час самостійної роботи студентів.