Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів – Томашевський О. М. – 2.2. Структура і властивості економічної інформації

Структурування інформації пов’язане з необхідністю її зберігання, обробки чи передачі. Структуру економічної інформації визначає її будова, відокремлення тих чи інших елементів. Ці елементи називають інформаційними одиницями. Вони можуть бути простими або складними. Прості елементи не піддаються подальшому поділу. З них утворюються складні, формуються різні рівні структурної побудови інформації.

З погляду логіки управління та розміщення інформації на носіях розрізняють логічну та фізичну структуру даних.

Логічне структурування інформації виділяє елементи в залежності від їх функціонального призначення та особливостей. Це такі як: символ, реквізит, показник, інформаційне повідомлення, інформаційний масив, інформаційний потік, інформаційна підсистема, інформаційна система.

Символ – це найпростіший елемент даних, сигнал інформації (літера, цифра, знак), який окремо не має змісту.

Реквізит – інформаційна одиниця найнижчого рівня, яка складається з цифр, літер, символів і має зміст

Реквізит відображає окремі властивості об’єктів – кількісні або якісні. Тому реквізити бувають двох видів: реквізити-ознаки та реквізити-основи (реквізити-величини). Реквізит-ознака (область, матеріал, спеціальність) описує якісні властивості об’єкта чи обставини, за яких відбувався той чи інший процес. Реквізит-основа (сума, дата, ціна) розкриває абсолютне або відносне кількісне значення реквізиту-ознаки.

Реквізити можуть бути різного типу: числового, текстового, логічного, дата тощо.

У випадку машинного представлення інформації синонімами поняття “реквізит” можуть бути “поле”, “елемент”, “атрибут”. У спеціальній літературі вживають інші синоніми реквізиту – “терм”, “ознака” і. т. п.

Розрізняють форму і значення реквізитів. Форма реквізиту включає найменування і структуру (формат).

Найменування служить для звернення до реквізиту. Наприклад: “Оклад”, “Посада”.

Структура реквізиту – це спосіб подання його значень. Вона включає довжину і тип. Довжина – це кількість символів, що утворюють значення реквізиту. Наприклад, “Код працівника” може містити три позиції, “Код підприємства” – 10 позицій; “Ідентифікаційний код фізичної особи” містить 10 позицій.

Значеннями реквізитів є послідовності символів (літер, цифр, різних знаків і спеціальних позначень). Під час обробки інформації над реквізитами-основами виконують арифметичні операції, а за допомогою реквізитів-ознак здійснюють пошук інформації, її сортування, вибірку, порівняння (логічні операції). Однорідні реквізити-ознаки об’єднуються у номенклатуру (наприклад, номенклатура товарів).

З реквізитів утворюється показник, що характеризує певний об’єкт з кількісного та якісного боків. Це найменша інформаційна одиниця, з якої утворюється самостійний документ. Сутність економічної інформації розкривається через економічний показник. Наприклад, показник “Об’єм продажу ноутбуків фірми Acer складає 33 тисячі одиниць” є носієм кількісної та якісної характеристики відповідної величини. Показники є основними одиницями інформації, за допомогою яких формуються бази даних. Для забезпечення однозначності поняття показників, що використовуються різними організаціями, існує загальнодержавний класифікатор техніко-економічних і соціальних показників (ЗКТЕСП).

Сукупність показників, достатня для характеристики певного процесу (явища, факту), утворює повідомлення. Наприклад: вхідні дані надходять в інформаційну систему у вигляді інформаційних повідомлень.

Однорідні повідомлення, об’єднані за певною ознакою, складають інформаційний масив даних. Прикладом масиву може бути сукупність даних про рух грошових коштів на підприємстві.

Масив є основною структурною одиницею при автоматизованій обробці інформації, зокрема при запису даних в пам’ять машини.

Інформаційний потік – сукупність масивів, що відносяться до однієї з частин процесу управління об’єктом

Для інформаційних технологій важливим є визначення інформаційних потоків від джерел інформації до користувача. Сукупність інформаційних потоків, які характеризують роботу, пов’язану з виконанням певної функції чи з діяльністю певної галузі, називають інформаційною підсистемою.

Інформаційна система – сукупність інформаційних підсистем, що характеризують управління об’єктом загалом

ІС є структурною одиницею вищого рівня і охоплює всю інформацію об’єкта (цеху, підприємства, установи, організації, галузі):

Інформаційні технології та моделювання бізнес процесів   Томашевський О. М.   2.2. Структура і властивості економічної інформації

Рис.2.1. Взаємозв’язок між елементами логічної структури інформації

З точки зору подання інформації на певних носіях (фізичне структурування) відповідні одиниці визначаються залежно від носія інформації та способу її фіксації. Це пов’язано з розміщенням масивів даних у пам’яті ПК. Як правило, виділяють такі одиниці фізичної структури даних (від найнижчої до найвищої): символ, поле, агрегат даних, запис, файл, база даних.

Поняття символу наведено вище.

Поле – множина символів, яка створює мінімальний семантичний елемент масиву.

Агрегат даних – це пойменована сукупність двох і більше елементів нижчого рівня, яка має окремий зміст. До агрегату даних можуть належати як елементи, так і інші агрегати даних. Прикладом агрегату даних можуть бути групи елементів, які утворюють “Адресу” або “Дату народження”.

Запис – пойменована сукупність полів, об’єднаних за змістовним принципом.

Агрегати даних і записи реалізуються на практиці шляхом організації списків, черг, стеків, таблиць.

Файл – іменована сукупність записів про об’єкти одного типу. Як правило, записи, що входять у файл, мають однакову структуру. Прикладом файлу може бути сукупність записів про колір пікселів, що складають зображення.

База даних – це іменована сукупність взаємозв’язаних даних, що відображає стан об’єктів і їх відношення в даній предметній області. Наприклад, база “Студент” містить інформацію про вік, стать, домашню адресу, успішність та інші дані про студента.

Організація даних у базі характеризується певною структурою, тобто формою ї способом їх впорядкування. За характером взаємозв’язків елементів усі структури даних можна поділити на лінійні та нелінійні.

До лінійних структур належать послідовні структури, в яких елементи розміщуються в тому порядку, який необхідний під час їх обробки, наприклад, список, елементами якого є записи (рядкова структура).

До нелінійних структур даних належать складні списки, дерева, мережі, табличні та гібридні структури:

O складні списки містять вкладені елементи (підсписки) меншого обсягу;

O деревоподібні структури – елементи розміщуються на різних рівнях і сполучаються за допомогою адрес;

O сіткові структури являють собою розширення дерева за рахунок нових адрес зв’язку;

O табличні структури даних призначені для зберігання інформації про ключові ознаки даної інформаційної сукупності;

O гібридні структури даних містять фрагменти різних структур.

Зі структурою пов’язана модель даних – фіксована система понять і правил для представлення структури даних.

Існує декілька моделей даних, які становлять основу інформаційних систем. Найчастіше використовуються три: ієрархічна, мережева (сіткова) та реляційна. Останнім часом з’явився четвертий тип: об’єктно-орієнтовані моделі даних, які використовують поєднання традиційної та об’єктної моделей.

В моделі сіткових баз використовують представлення даних у вигляді довільного графу. В ієрархічних – дані представляються у вигляді ієрархічної (деревоподібної) структури.

Найпоширеніші моделі баз даних – реляційні. В них дані представляються у вигляді таблиць. Таке подання даних, що складається зі стовпців, які розташовуються у певному порядку зліва направо, називається відношенням. Тому ці таблиці називаються реляційними (від англ. relation – відношення).

Під час проектування інформаційних систем необхідно враховувати такі властивості економічної інформації:

O вхідна інформація, в основному, фіксується в первинних документах, які не завжди придатні для автоматичного введення в комп’ютерну пам’ять;

O ті самі вхідні дані використовуються багаторазово для здобуття показників у різних економічних розрізах для всіх служб і видів господарської діяльності;

O основна частина економічної інформації підлягає періодичному, регулярному оновленню;

O здобута вихідна інформація часто використовується як вхідна при подальших розрахунках;

O економічна інформація характеризується тривалістю збереження.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів – Томашевський О. М. – 2.2. Структура і властивості економічної інформації