Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів – Томашевський О. М. – 1.3. Життєвий цикл об’єктів технології
Життєвий цикл (ЖЦ) фіксує найбільш істотні, характерні для певного об’єкту стани, визначає їх основні характеристики та значення в даних станах, а також ідентифікує процеси між двома послідовними станами. Метою введення цього поняття є об’єднання різних технологій, пов’язаних із процесом існування об’єкту в єдину мета технологію, в якій визначені закони перетворення рольових функцій, компонентів локальних технологій. Така інтегральна мета містить в собі цілі другого порядку:
O поділ узагальненого процесу на основні етапи;
O забезпечення неперервності фаз в рамках узагальненого процесу;
O визначення основних характеристик фаз процесу;
O дослідження взаємного впливу етапів один на одного;
O використання інтегрального критерію ефективності життєвого циклу;
O забезпечення керування реалізацією фаз життєвого циклу.
Для прикладу, життєвий цикл комп’ютерної системи складається з наступних етапів:
– детальне планування системи;
– оцінка її реалізації;
– аналіз економічної ефективності;
– визначення інформаційних, функціональних, та інших вимог;
– проектування системи, здатної виконати необхідні функції;
– розробка програмного забезпечення, що складає систему;
– тестування і відлагодження програм;
– ввід системи в експлуатацію та її супровід;
– зняття системи з експлуатації.
Поняття ЖЦ використовується і при проектуванні технології та обгрунтуванні проектів. Життєвий цикл процесу є базою для побудови технології в даній предметній області.
Наприклад, життєвий цикл розв’язку задач на ПК полягає у:
O формалізації постановки задачі;
O побудові алгоритму і визначення даних для обробки;
O програмуванні;
O збиранні та підготовці даних;
O виконанні програми на ПК;
O аналізі та інтерпретації результатів.
Взаємозв’язок та ієрархію технологій відображають діаграмою:
Рис.1.2. Взаємозв’язок та ієрархія технологій
Життєвий цикл інформації. Поняття “інформація” розглядається лише при наявності джерела інформації та її одержувача, а також каналу зв’язку між ними. Для використання інформації також є необхідною певна система сприйняття (мозок, наприклад), яка здатна оперувати цією інформацією.
Інформація – довільні відомості про подію, сутність чи процес, що є об’єктом операцій сприйняття, перетворення, зберігання, використання та передачі
Інформація використовується у всіх галузях людської життєдіяльності; будь-який взаємозв’язок і координація дій є можливими тільки завдяки інформації.
Життєвий цикл інформації є досить коротким. Інформація виникає або при інтерпретації даних користувачем, або при передачі знань між користувачами чи при перетворенні знань у дані. Невелика тривалість циклу зумовлена відсутністю етапу збереження інформації, оскільки при інтерпретації інформації (тобто вже при сприйнятті і усвідомленні її) можливі наступні варіанти: приймається рішення і інформація втрачає свою значимість; інформація трансформується у нові знання.
Основні аспекти трансформування інформації полягають у наступному:
Рис.1.3. Структурна схема аспектів трансформування інформації
Ці перетворення завжди підпадають під категорію інформації. Перетворення “інформація – знання” залежить лише від бази знань користувача. В життєвому циклі інформації за фазою використання одразу слідує фаза її знищення. Термін “інформація” часто використовують замість більш точного “дані”. Проте, з контексту завжди можна зрозуміти, про дані чи інформацію йде мова.
Життєвий цикл знань. В інформаційній системі поняття “інформація” пов’язано із сутністю процесів, а поняття “знання” – з їх якістю. Точніше зв’язок понять “інформація” та “знання” можна охарактеризувати на прикладі категорій “частина – ціле”.
Знання – сукупність відомостей з певної предметної області
На сьогоднішній день поняття “знання” набуло додаткового змісту:
O це люди та інформація, піднесені до ступеня засобів поширення цієї інформації;
O це вміння знайти потрібну інформацію та потрібних людей для організації процесу, що спрямований на досягнення поставленої мети.
Отже, зміст цього поняття одержав інший напрям і розглядається як об’єкт комерції та автоматизації. Це логічно цілісний набір відомостей для безпосереднього вирішення потрібної задачі (або ряду задач), який підготовлений спеціалістами.
Рис.1.4. Схема життєвого циклу знань
Цей цикл є найбільш складним, оскільки процеси перетворення знань є мало вивченими. Нові знання можуть породжуватись лише наступними методами:
O цілеспрямоване навчання (передача інформації безпосередньо за схемою “вчитель-учень”);
O вивчення даних (самоосвіта, опрацювання відповідних джерел);
O безпосереднє спостереження явищ, процесів, подій, об’єктів;
O осмислення наявних знань.
В життєвому циклі знань змінюється форма існування знань, рівні їх усвідомлення та осмислення за рахунок появи нових знань і нових асоціацій між ними, рівень вербалізованості, а також їх структурний аспект – зростання обсягу даних, який дозволяє їх класифікувати та систематизувати. Основною вимогою для організації і збереження знань є забезпечення простої і швидкої модифікації структур даних.
Рис.1.5. Схема еволюції знань
Вигляд узагальненого життєвого циклу наведено на рис.1.4 та рис.1.5. У відповідності до фаз він представляється наступними інформаційними процесами:
1) збір і реєстрація даних;
2) передача даних;
3) переробка та збереження даних;
4) підготовка даних для оцінки та інтерпретації;
5) пошук даних відповідно до запиту;
6) трансформація знань через інформацію в дані.
В залежності від предметної області і специфіки експлуатації інформаційних систем реалізація інформаційних процесів може вимагати як подальшої декомпозиції фаз, так і об’єднання кількох процесів в один.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)