Інформаційні системи і технології в банках – Страхарчук А. Я. – 8.2.1. Класифікаційний поділ банківських автоматів
8.2.1. Класифікаційний поділ банківських автоматів
Сьогодні є велика кількість типів банкоматів (ATM), які поділяються на групи за багатьма класифікаційними ознаками (рис. 8.13).
Рис. 8.13. Класифікаційний поділ банківських автоматів
За своєю функціональністю банкомати поділяють на спеціалізовані і універсальні.
Спеціалізовані призначені лише для роботи з готівкою або лише для надання інформаційно-довідкових послуг.
Універсальні банкомати – це багатофункціональні банкомати, що призначені для виконання низки фінансових операцій та надання інформаційних послуг. Останнє покоління банкоматів, випущених у США, може виконувати понад 125 різних функцій.
Спеціалізовані банкомати, призначені для видачі готівки, становлять більшість автоматів, що сьогодні забезпечують самообслуговування клієнтів. Водночас усе частіше банки впроваджують і багатофункціональні пристрої – універсальні, здатні цілком замінити касира в банку. Такі пристрої можуть не лише видавати гроші, а й приймати в депозитарний модуль внески (гроші, документи, конверти тощо, навіть дрібні предмети, такі, як ключі), здійснювати переказ грошей і платежі з карткового рахунку на інші рахунки, показувати залишки на рахунку, продавати поштові марки і проїзні квитки тощо. Усі операції, що постійно повторюються та проводяться щоденно з клієнтами (front-office), будуть поступово автоматизовані за допомогою банківських автоматів.
У новому поколінні банкоматів використовують відеодиски, які дозволяють показувати роз’яснювальні та рекламні фільми і дають можливість візуального спілкування зі службовцями банку для отримання додаткової інформації. Помітною є тенденція до спеціалізації банківських автоматів щодо кваліфікаційного консультування, наприклад, з питань кредитів і розміщення капіталу або в роботі одночасно з кількома клієнтами, які звернулись до кас-автоматів усередині або поза закладом, можливо, навіть у дуже віддаленій точці.
Практично всі сучасні банкомати вже обладнані чи можуть бути обладнані звуковими підсистемами і засобами мультимедіа. Це дозволяє посилити вплив на клієнта, дати йому більше можливостей (звукова пошта, JP-телефонія, відеотелефонія і відеоконференц-зв’язок, факс тощо).
Одним із критеріїв класифікаційного поділу є спосіб установлення банкомата. Відповідно до цього критерію банкомати поділяють на два основні типи:
– внутрішні (in lobby-type А ТМ) – установлені у приміщеннях;
– зовнішні (trough-the-wall ATM) – вмонтовані у вирізі стіни таким чином, що сейф із касетами розташовується усередині приміщення (наприклад, відділення банку), а панель керування виходить на вулицю. Касети з грошима в зовнішні банкомати завантажуються з приміщення.
Без оцінки конкретних умов установлення банкоматів важко сказати, який спосіб забезпечує вищий ступінь безпеки банкоматів і зручності їх експлуатації. Однак найпопулярнішими є банкомати для встановлення у приміщенні (in lobby) і у прорізі стіни.
У Великобританії більшість банківських автоматичних касових машин класу ATM установлено в банківських приміщеннях, 67% із них доступні з вулиці і відомі під назвою “вбудованиху стіни” машин, 24% – установлені в приміщеннях для клієнтів банку, 5% – у вестибулях банків, 4% – поза банком, наприклад, у супермаркетах.
За способом обслуговування банкомати можна поділити на такі:
– із заднім завантаженням, за якого все обслуговування банкомата здійснюється із задньої частини;
– із переднім завантаженням, за якого банкомат обслуговується спереду.
Банкомати поділяються на групи і за режимом роботи. Відповідно до режимів роботи розрізняють банкомати, що працюють у режимі:
– незалежної роботи;
– реального часу;
– квазіреального часу.
Режим роботи банкомата визначається режимом обміну інформацією між клієнтом і банком, між клієнтом і платіжною системою. Обмін за допомогою банкомата може здійснюватись в одному з трьох режимів.
Off-line-режим (автономний режим) – не передбачає зв’язку банкомата з процесинговим центром, і обмін даними між ними здійснюється з певними, іноді суттєвими, інтервалами, шляхом перенесення інформації, що розміщена на магнітних носіях. У цьому разі виникає необхідність зберігати дані про клієнта, рух коштів і залишки на його картковому рахунку в самому банкоматі. Трансакції за картковим рахунком також реєструються і накопичуються в банкоматі, і лише після перенесення чергової “порції” інформації (наприклад, за добу) у процесинговий центр, де здійснюється пакетна обробка цих трансакцій і коригується стан карткового рахунку клієнта.
Відповідно, банкомати, що не зв’язані із зовнішнім комп’ютером, працюють незалежно. Вони мають усі логічні пристрої для того, щоб прочитати і розшифрувати інформацію, записану на платіжній картці. Вони також переписують інформацію на магнітну доріжку, що розташована на зворотному боці платіжної картки. Цей крок здійснюється для захисту, щоб картку не можна було використовувати для отримання готівки більше разів, ніж дозволено за певний термін. За надання послуг автоматом відповідає касир. Про кожну операцію друкується повідомлення, причому оригінал його видається клієнтові, а дублікат зберігається в автоматі і призначений для касира. Автомати цього типу мають також внутрішню пам’ять (як правило, на магнітному диску), в якій зберігаються відомості про прострочені рахунки, продані, викрадені або загублені картки тощо. Перелік прострочених рахунків або викрадених карток слід поновлювати і закладати в кожний автомат, що належить певному банку або мережі банків.
У режимі off-line перевірки здійснюються з використанням автономної бази даних банкомата. Зрозуміло, що це накладає обмеження на діапазон можливих перевірок. Зокрема, у розвинутій платіжній системі технічно неможливе збереження залишків на карткових рахунках усіх клієнтів. У цьому разі звичайно встановлюється ліміт суми, що може бути знята через банкомат (як правило, добовий). Якщо цей ліміт не перевищує величини обов’язкового незнижуваного залишку на картковому рахунку клієнта, то ймовірність суттєвих збитків банку через вихід клієнта на дебетове сальдо вважається невисокою.
У разі використання smart-карток, на відміну від карток із магнітною смугою, режим off-line не накладає серйозних обмежень, оскільки інформація про поточний залишок та індивідуальні ліміти на картковому рахунку клієнта розміщена на самій картці. Банкомат при цьому зберігає лише “стоп-лист”, своєчасність відновлення якого не настільки критична для безпеки системи, як своєчасність відновлення інформації про стан карткового рахунку.
Перевагами автономного режиму є його відносна дешевизна і незалежність від якості ліній зв’язку. Водночас треба зазначити високу вартість експлуатації цих банкоматів. Для підтримання інформації “стоп-листів” в актуальному стані слід принаймні один раз на добу поновлювати інформацію в усіх точках. За умови значної кількості банкоматів таке обслуговування досить обтяжливе. Однак відмова від щоденного обслуговування банкоматів може спричинити для банку серйозні втрати в разі неправомірного користування карткою. Якщо банкомати, які працюють у режимі off-line, вчасно не поповнювати коштами, то клієнти намагатимуться зняти з рахунку всі гроші, а система не зможе працювати із залишками на рахунках.
Off-line-режим (режим реального часу) передбачає постійне підключення банкомата до процесингового центру, обмін інформацією між банкоматом і процесинговим центром відбувається беззупинно. У цьому разі дані про клієнта, рух коштів і залишки на його рахунку є у процесинговому центрі і процесинговий центр має можливість виконувати всі трансакції за картковим рахунком у реальному масштабі часу.
Режим реального часу має великі переваги порівняно з автономним, хоча є дорожчим в установці. Цей режим дозволяє клієнтові не лише одержувати готівку, а й маніпулювати рахунком. Інформація “стоп-листів” завжди актуальна. Однак водночас зростають вимоги до каналів зв’язку.
Банкомати, що працюють у режимі реального часу, напряму або телефонними каналами зв’язані з центральним комп’ютером банку. Робота в режимі реального часу вимагає більших витрат, аніж робота в незалежному режимі. Проте вона забезпечує значні переваги щодо безпеки автоматичного поновлення інформації за допомогою центрального комп’ютера і банківського контролю за виконаними операціями. Для клієнта вона забезпечує можливість одержання довідки про стан його рахунків.
До оn-line-послуг банку належать мобільні банкомати, що діють з кінця 2005 року.
Розробка системи Mobil-ATM (“мобільний банкомат”) належить компанії Morse та англійському операторові банкоматів Link. Mobil-ATM – це програма, яку можна завантажити у стільниковий телефон і використовувати для здійснення операцій у банках та будівельних магазинах. Для зручності користувачів розробники вирішили нічого не змінювати в інтерфейсі – на дисплеї мобільного телефону відображається те саме, що й на екрані банкомата.
До початку роботи з банківським рахунком у системі потрібно зареєструватись і отримати реквізити доступу. Мобільний банкомат дозволяє генерувати одноразові коди для входу в систему оn-line – послуг банку, що робить викрадення цих кодів такими, що не мають сенсу. Система дозволяє цілодобово контролювати стан свого рахунку.
Квазі-on-line – банкомат зв’язується з процесинговим центром каналами зв’язку, при цьому зв’язок здійснюється за певним розкладом. Залежно від організації зв’язку і складеного розкладу можна розрізнити системи з до” дзвоном від банкомата до процесингового центру або з обдзвоном банкоматів процесинговим центром, а також системи з обдзвоном/додзвоном за розкладом (наприклад, щогодини) або в міру потреби (наприклад, під час здійснення трансакції).
Тип депозитарного модули, що застосовується в банкоматі, є суттєвою ознакою для класифікаційного поділу депозитних банкоматів. Банкомати з депозитарним модулем можуть здійснювати автоматизоване приймання грошових депозитів двома способами. У першому з них (конвертне депонування готівки) приймання здійснюється без перераховування банкнот, визначення їхнього номіналу, справжності і підрахунку загальної суми. Депозитарний модуль пропонує клієнтові конверт, у який можна покласти готівку і, заклеївши конверт, повернути в банкомат. Банкомат автоматично позначить конверт атрибутами клієнта (узятими з картки чи введеними вручну) і помістить конверт у депозитарний сейф. Після інкасації пристрою вміст конверта вручну перераховують працівники банку і на рахунок клієнта заносять отриману суму.
Другий спосіб (покупюрне приймання готівки з перерахуванням) набагато зручніший для клієнта, але устаткування, яке використовується, є
Дорожчим і складнішим. При цьому способі клієнт поміщає в банкомат купюри (по одній чи пачкою), після чого здійснюється перевірка справжності банкнот, визначення їхнього вигляду, номіналу і кількості. Неприйняті банкноти повертаються клієнтові. Після підтвердження клієнтом банкноти остаточно приймаються пристроєм і на його рахунок автоматично зараховується прийнята сума.
Зручність покупюрного приймання для банкірів полягає ось у чому:
– поповнення рахунку відбувається майже миттєво (у “конвертних” банкоматах цей процес може затягнутися на тиждень);
– банкомат відразу перевіряє справжність і платіжність купюр;
– банк уникає ризику шахрайства, коли клієнт вкладає в конверт суму, що менша від задекларованої;
– банки можуть використовувати банкомати з покупюрним прийманням для створення зон самообслуговування і банківських кіосків без використання праці касирів.
За ступенем автономності дії банківські автомати поділяють на прості та автомати з високим ступенем автоматизації і функціональної самостійності. Банкомати першої групи приймають заявки і оформляють результати банківських операцій, проведених центральною ЕОМ. Банкомати другої групи одержують від центральної ЕОМ банку лише санкцію на автоматичне виконання операцій.
За способом приведення в дію банкомати поділяють на такі, що видають готівку;
– за допомогою картки за командами з клавіатури банкомата;
– за сигналом картки “кишенькового ПК”;
– за візуальним методом ідентифікації.
Картка є ключовим елементом системи. За її допомогою банкомати приводяться в дію, вони ж разом із персональним ідентифікаційним кодом (PIN) ідентифікують користувача для банкомата. Спочатку банкомати приводились у дію лише за допомогою кредитних карток. Але з поширенням дебетових карток виробники банківських автоматів стали використовувати їх для приведення в дію банкоматів.
У 2002 році компанія ЛГСК (httprf/wvm. NCR. com/) представила дослідну модель банкомата, що видає кошти лише за сигналом від персонального “кишенькового ПК”. Мобільний телефон замість платіжних карток – перспективний напрям сучасного клієнтського сервісу в межах електронної безпровідної комерції, де SWf-картка стільникового телефону виконує функцію платіжної картки. Щоб одержати гроші, достатньо пише на відстані пів-метра від банкомата набрати суму на клавіатурі свого мобільного телефону і “навести” пристрій на яскраво-червоне “вічко” – банкомат видасть гроші.
Цей спосіб прискорює операцію одержання грошей за допомогою дебетових карток усього на кілька секунд, проте дуже зручний для людей, що використовують мобільні засоби для ініціювання банківських операцій. При цьому, крім суми грошей, потрібно ввести також свій персональний ідентифікатор (PIN), що дозволить уникнути несанкціонованого зняття грошей. Власники стільникових телефонів – потенційні користувачі нової послуги.
Компанія Wincor/Nixdorf Informations systems AG (WNI) розробила візуальний метод ідентифікації. Банкомати, що працюють за цим принципом, здійснюють видачу грошей після порівняння зробленого раніше електронного зображення з обличчям живої людини. Вищий ступінь надійності таких банкоматів полягає в тому, що, на відміну від картки з PfN-кодом, яка може бути загублена чи викрадена, обличчя людини завжди “при ній”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)