Інформаційні системи і технології в банках – Страхарчук А. Я. – 5.3.2. Методи захисту учасників карткових операцій
Для зниження ризиків, що виникають під час здійснення операцій платіжними картками, потрібно створити систему захисту всіх учасників карткових операцій: власників карток, банків, платіжних організацій. Дотримання вимог безпеки, визначення можливих ризиків і розподіл відповідальності за непорозуміння – це основні вимоги до карткових систем.
Боротьба зі шахрайством ефективна тоді, коли є колективна безпека. Будь-який окремо взятий банк повністю вирішити цю проблему не зможе. Тому постає питання взаємодії з правоохоронними органами, Українською міжбанківською асоціацією членів EuroPay International (ЄМА), банківськими установами з питань ризиків, які виникають у картковому бізнесі, а також участь у семінарах, форумах ЄМА, міжнародних платіжних систем, інших організацій щодо безпеки карткових проектів.
Так, у квітні 2001 року, як структурний підрозділ Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, було створено Український форум із безпеки розрахунків та операцій із платіжними картами.
Разом з Українським процесинговим центром (УПЦ) Асоціація створила систему обміну інформацією між банками про шахрайства з платіжними картками.
Суть такої взаємодії полягає в тому, що банки – члени Асоціації надають процесинговому центру інформацію про підозрілі операції, які відбулися з їхніми картками.
Для мінімізації ризиків та відвернення шахрайств слід уживати дієвих превентивних заходів на таких етапах:
– вироблення загальної стратегії та цілей карткового проекту;
– ідентифікація клієнта під час оформлення заяви на виготовлення картки;
– виготовлення картки та отримання картки і P/N-коду клієнтом;
– упровадження програм із запобігання шахрайству;
– моніторинг операцій у режимі реального часу;
– захист фінансової інформації про рух коштів на карткових рахунках для забезпечення максимальної конфіденційності;
– робота з персоналом для виявлення спроб шахрайства на ранніх стадіях;
– виявлення та розслідування фактів здійснення шахрайських трансакцій;
– взаємодія з вищими ланками управління для оперативного процесу прийняття рішень;
– співпраця між банками та платіжними системами.
Актуальним на сьогодні є питання щодо страхування ризиків, пов’язаних із випуском і функціонуванням платіжних карток. Це – один зі шляхів зменшення ризиків від операцій із платіжними картками.
Поліс страхування кредитних карток призначений для покриття різноманітних кримінальних ризиків емітентів платіжних карток, а саме:
– виготовлення і розрахунки за фальшивими платіжними картками;
– виготовлення чужих (украдених або втрачених) кредитних карток;
– нечесність працівників установи-емітента;
– підробка платіжних документів установою – одержувачем платежу;
– судові та інші юридичні витрати.
У цьому блоці можна розглядати й різні супутні страхові продукти для клієнтів банків (власників карток), що реалізуються в партнерстві зі страховиками.
Наприклад, страховка для власників карток, яку вони можуть придбати автоматично разом із карткою, є гарантією виплат страховиками в разі настання страхової події. При цьому банк купує покриття для всіх своїх клієнтів – утримувачів карток і закладає його в ціну за клієнтське обслуговування.
До числа страхових подій можуть належати:
– нещасний випадок;
– втрата суми, сплаченої за карткою під час подорожі;
– втрата багажу;
– затримка рейсу;
– купівля товару (послуг) за карткою.
Збитки, пов’язані з несанкціонованим списанням коштів із рахунків держателів унаслідок підробки карток чи незаконного використання загублених карток, страхуються за полісом “страхування емітентіз платіжних карток”.
Ризик, що першочергово страхується за цим полісом, – це ризик злочинів з боку персоналу, що актуальний як під час емісії, так і в еквайрингу. Цей поліс призначений для покриття великих збитків, тому за ним установлюють високі страхові суми і значну франшизу, тобто частку власної участі банку у збитках.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)