Інформаційні системи і технології на підприємствах – Плескач В. Л. – Штрихове кодування економічної інформації
Розвиток міжнародних торговельних і виробничих відносин приводить до збільшення товарних та інформаційних потоків, які необхідно обробляти в умовах територіальної розосередженості виробників і споживачів продукції.
Труднощі обліку інформації про товар на його упаковці, наявність неточностей у супровідній документації, відсутність достовірної і своєчасної інформації в постачальників продукції про надходження товару до покупця спричинюють необхідність автоматизації маркування та ідентифікації товару. Метою штрихового кодування є відображення основних інформаційних характеристик товару в штрихах-кодах, що забезпечує можливість простежити за рухом товару до споживача.
Технологія Штрихового кодування Призначена для здійснення автоматизованого запису, зчитування й ідентифікації інформації про об’єкти або бізнес-процеси. Ця технологія грунтується на використанні бінарного коду для запису і запам’ятовування у вигляді послідовностей штрихів.
Штриховий код – це послідовність широких і вузьких, темних і світлих смуг, яким присвоюються логічні значення (широким – 1, вузьким – 0).
У різних країнах світу застосовують три системи штрихового кодування:
1) UPC – універсальний товарний код, розроблений у США;
2) EAN – товарний код, створений у ЄС на базі UPC Європейською асоціацією товарної нумерації (EAN International);
3) UCC/EAN – єдиний стандартизований штриховий код, створений організаціями США і Канади (Uniform Code Council) EAN International.
Коди типу EAN і UCC/EAN широко використовують у всіх країнах світу, у тому числі в Україні.
У кожній системі є свої типи кодів: UPC-12, EAN-8, EAN-12, EAN-13, EAN-14, UCC/EAN-128 (Code 39).
EAN-12 – це дванадцятирозрядиий код, що має певну структуру (рис. 2.6).
EAN-8 – восьмирозрядний код, що використовується для кодування малогабаритних упакувань. Він має свою структуру (рис. 2.7).
EAN-13 – тринадцятирозрядний код має певну структуру (рис. 2.8).
EAN-14 – чотирнадцятирозрядний код із прямокутним контуром. Його використовують для ідентифікації транспортної упаковки. Він має таку саму структуру, що і код EAN-13, але містить додатковий перший розряд, призначений для кодування специфіки упакування (приміром, групова упаковка, упаковка партій у контейнер тощо).
Код Code 39 не має фіксованої довжини (до 40 розрядів). Цей код отримав свою назву завдяки використанню сполучень
Рис. 2.8. Структура штрихового коду EAN-13
Трьох широких елементів і шести вузьких у кожному знаку коду. Для відображення коду використовують 43 символи: літери латинського алфавіту, цифри від 0 до 9 і сім особливих знаків (-.$/ + “” та пробіл).
UCC/EAN-128 – сучасна версія коду Code 39. Його використовують для опису повної характеристики предмета постачання. Цей код не має фіксованої довжини і дає змогу комбінувати використання різних систем кодування. У ньому можна використовувати пробіли між компонентами коду, стартовий знак (для використання повнішого набору знаків), знак функції, що дає можливість автоматично контролювати відмінність символіки коду від інших символік, дані і контрольне число.
Застосування штрихових кодів UPC-12, EAN-8, EAN-13 EAN-14 регулюється міжнародними і національними організаціями. Код країни надається EAN International. Так, код України – 482, Росії – 460-469, Білорусі – 481. Використання кодів UCC/EAN-128 (Code 39) регулюється відповідними міжнародними і національними стандартами.
Використання штрихових кодів забезпечує спільну діяльність виробників і споживачів товарів на єдиному товарному ринку. Ця технологія забезпечує захист продукції шляхом її оперативного обліку, управління потоками інформації про пересування і використання продукції, пошук відомостей про ці процеси за запитом у реальному часі на основі ідентифікації об’єктів. Крім того, ця технологія прискорює обмін інформацією як усередині підприємства, так і між підприємствами за допомогою методів і засобів електронного обміну даними.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)